Соціологічні дослідження у трудовій сфері

В умовах загострення багатьох проблем у соціально-трудовій сфері виникає необхідність проведення соціологічних досліджень для визначення цих проблем. Під соціологічним дослідженням розуміють аналіз явищ і процесів соціально-трудової сфери з ме­тою вивчення закономірностей їхнього розвитку, залежностей і взаємозв'язків між ними для розроблення та обґрунтування пропо­зицій із вдосконалення соціально-трудових відносин.

Види соціологічних досліджень

Соціологічні дослідження залежно від різних класифікаційних ознак поділяються на декілька видів (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

Класифікація соціологічних досліджень

Класифікаційна ознака	Види соціологічних досліджень
Мета дослідження	Конкретні - спрямовані на розв'язання кон­кретних проблем у соціально-трудовій сфері. Теоретичні - спрямовані на виявлення загаль­них соціальних закономірностей, розробку ме­тодології досліджень тощо.
Періодичність прове­дення	Разові - аналізують стан об'єкта на певний момент. Періодичне - передбачає вивчення об'єкта в розвитку.
Об'єкт дослідження	Когортне - різновид періодичного досліджен­ня, коли вивчається один і той же об'єкт через певні періоди часу. Панельне - різновид періодичного досліджен­ня, коли повторне дослідження проводиться за тією ж вибіркою, але конкретні особи, які по­трапляють до вибірок, можуть бути іншими.
Повнота дослідження генеральної сукупності	Суцільне - коли вивчається вся генеральна сукупність, усі одиниці, що входять до її складу. Вибіркове - коли вивчається лише частина генеральної сукупності - вибірка.

Етапи соціологічного дослідження

Проведення соціологічного дослідження передбачає декілька його етапів:

• розробка програми дослідження;

• збирання первинної соціологічної інформації;

• оброблення зібраної соціологічної інформації;

• аналіз соціологічної інформації, підготовка висновків і про­позицій;

• підготовка звіту про результати дослідження.

Перший етап соціологічного дослідження - розробка програми соціологічного дослідження є найважливішим. Програма соціоло­гічного дослідження має містити такі важливі елементи:

- методологію і методи дослідження;

- постановку проблеми - обґрунтування необхідності вирішен­ня проблемної ситуації за допомогою соціологічного дослідження;

- мету соціологічного дослідження й завдання, за допомогою яких передбачається досягнення вказаної мети;

- об'єкт дослідження - соціальну групу, сукупність людей, но­сіїв проблемної ситуації;

- предмет дослідження - ті сторони об'єкта, які потребують вивчення під час соціологічного обстеження;

- проведення системного аналізу об'єкта дослідження та вису­вання на цій основі гіпотез. Під гіпотезою розуміють наукове при­пущення. Гіпотези залежно від класифікаційної ознаки поділяють­ся на декілька видів (табл. 13.2);

Таблиця 13.2

Класифікація гіпотез

Класифікаційна ознака	Види гіпотез
Відношення до мети до­слідження	Основні - вказують на найбільш суттєві зв'язки та взаємозв'язки. Додаткові - вказують на побічні явища та зв'язки.

Продовження таблиці 13.2

Класифікаційна ознака	Види гіпотез
Спосіб доведення (пере­вірки)	Гіпотези-підстави - можуть не мати ознак, що доводяться за допомогою досвіду, обґрун­товуються гіпотезами, що з них виво­дяться. Гіпотези-наслідки - гіпотези, які викорис­то­ву­ються для доведення основних гіпотез.
Зміст передбачення	Описові - гіпотези, які вказують на зв'язки, залежності в досліджуваних процесах, але не пояснюють, чому це відбувається. Пояснювальні - формулюють припущення про причини тих чи інших явищ. Прогнозні - передбачають перспективу розвитку певного процесу чи явища.
Ступінь обґрунтованості	Первинні (робочі) - висуваються на почат­ковому етапі дослідження з виявленням проблеми. Вторинні - висуваються на основі перевір­ки та уточнення первинних гіпотез.
Рівень аналізу	Теоретичні - сукупність теоретичних по­нять. Статистичні - формулюються як система статистичних показників. Емпіричні - формулюються як система ознак, які можуть бути доведені емпірично, дослідним шляхом.

- інтерпретація та операціоналізація понять. Інтерпретація понять - це їх уточнення, тлумачення їхнього сенсу, виділення головних, опорних понять, установлення взаємозв'язків між ни­ми, встановлення показників, що можуть бути визначені кількіс­но. Операціоналізація понять - установлення порядку кількісно­го вимірювання показників: визначення одиниць виміру, коефіці­єнтів, індексів;

- визначення типу та обсягу репрезентативної вибірки. Репрезентативність вибірки - достовірність даних і висновків, гарантія Того, що висновки зроблені за частиною сукупності, властивою сукупності в цілому. Величина репрезентативної вибірки зале­жить від дисперсії ознак. Дисперсія - коливання від мінімального до максимального значення ознаки, що вивчається. Що більша дисперсія, то більшою повинна бути вибірка. Зазвичай репрезен­тативна вибірка повинна бути не меншою 10% генеральної су­купності.

Слід зазначити, що виділяють декілька видів вибірки (табл. 13.3):

Таблиця 13.3

Класифікація видів вибірки

Класифікаційна ознака	Вид вибірки
Простий метод випад­кового відбору	Проста випадкова вибірка - виборка робиться за допомоги таблиць випадкових чисел. Систематичний відбір - вибірка робиться через певний інтервал у переліку об'єктів ге­неральної сукупності. Серійна вибірка - одиницями випадкового відбору є певні групи.
Складний метод випад­кового відбору	Багатоступенева вибірка - випадковий відбір проводиться в декілька етапів, причому на кожному етапі змінюється одиниця відбору (цех, бригада, робітник). Комбінована вибірка - на кожному етапі змі­нюється не тільки одиниця, а й техніка від­бору. Багатофазова вибірка - на кожному етапі з більшої вибірки вибирають меншу - до досяг­нення необхідної величини. Стратифікована вибірка - у генеральній сукупності вибирають страти (однорідні гру­пи), а в них здійснюється випадкова ви­бірка.

Продовження таблиці 13.3

Метод нестрогого випадкового відбору

Цілеспрямована вибірка - в неї вводяться віді­брані за певними критеріями типові представ­ники генеральної сукупності. Квотна вибірка - передбачає побудову моделі, яка відображає генеральну сукупність у певних пропорціях, що вивчаються.

- визначення методів збирання інформації та інструментарію. Розробляються таблиці, бланки, анкети, спостережні листи, інст­рукції тощо;

- розробка організаційно-технічного плану дослідження. В цьо­му плані визначаються етапи й терміни проведення робіт, вико­навці, форми подання результатів на кожному етапі, форми конт­ролю за веденням робіт, калькуляція затрат і джерела фінансу­вання.