СУТНІСТЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТА ОБЛІКУ

У процесі господарської діяльності підприємств виникає дебіторська заборгованість, інформація про яку відображається у активі балансу і є вагомою його частиною. А тому, актуальним питанням сьогодення є пошук шляхів удосконалення обліку дебіторської заборгованості та встановлення її сутності.

Аналіз літературних джерел та діючих нормативних актів свідчить про неоднозначність трактування суті дебіторської заборгованості.

Так Голов С.Ф. та Лищенко О.Г. визначають дебіторську заборгованість як фінансовий актив, що є контрактним правом однієї сторони отримати гроші й узгоджується з відповідним зобов’язанням сплати іншої сторони [1, с.288].

Кірейцев Г.Г. трактує дебіторську заборгованість як складову оборотного капіталу, яка є комплексом вимог до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг[2, с.472].

На думку Крайник О.П. та Клепікова З.В. дебіторська заборгованість – це форма відстрочки платежу - відкритий кредит (неформальна або формальна угода, яка передбачає виконання послуг замовником або реалізації продукції покупцю з відстрочкою оплати за них. Такий кредит вважається безкоштовним та без чіткого визначення строку [3].

Момот Т. визначає дебіторську заборгованість як безвідсоткову позика контрагентам, а Бєлозерцев В. - як грошове вираження результату вимушеної або заздалегідь запланованої господарсько-економічної операції кредитного характеру з контрагентами (юридичними або фізичними особами), що мала місце у минулому та борг за неї може бути достовірно визначений, узгоджений з контрагентом та сплачений підприємству у майбутньому, а в поточний момент відображений у балансі підприємства як актив [4, с.55-61].

Зарубіжні вчені Д. Стоун, К. Хітчинг та інші трактують дебіторську заборгованість як суму боргів, які винні підприємству юридичні або фізичні особи та які виникли у результаті господарських взаємовідносин з ними.

Немає єдиного підходу щодо встановлення сутності досліджуваної категорії і в нормативно-правових актах.

Зокрема, Державне казначейство України визначає дебіторську заборгованість як фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг. Правління Національного банку України вказує, що дебіторська заборгованість - це сума вимог банку до юридичних і фізичних осіб на певну дату щодо отримання активів, послуг тощо.

За іншими нормативними документами дебіторська заборгованість - це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів (у тому числі яка забезпечена векселями) за надані їм продукцію, товари, роботу або послуги; фінансових і податкових органів за податками, зборами та іншими платежами до бюджету; також заборгованість з сум нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, що підлягають надходженню; заборгованість пов'язаних сторін та з внутрішньовідомчих розрахунків; інша поточна дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість, у разі створення щодо неї резерву сумнівних боргів, наводиться за чистою реалізаційною вартістю.

Отже, у трактуванні сутності дебіторської заборгованості не має єдиної визначеності та єдиних підходів. Так, досліджувана категорія трактується як фінансовий актив установи, форма відстрочки платежу, заборгованість дебіторів, сума боргів та частина оборотного капіталу. Це свідчить про те, що дане питання потребує подальшого вивчення з метою удосконалення

1.Голов С.Ф., Лищенко О.Г. Облік у бюджетних установах: Навч. посіб. - К.:Центр учбової літератури, 2009. - 288 с.

2. Кірейцев Г.Г. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник - 2-е вид.,доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009. - 472 с.

3. Крайник О.П. та Клепікова З.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для

студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Крайник О.П. та Клепікова З.В – [5-те вид., перероб. і доп.]. – Житомир : ПП «Рута», 2003.

4. Бєлозерцев В. Предмет і об’єкт контролю як галузі наукових знань і практичної діяльності //Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – №6. – с.55–61.

УДК 657

Сахарчук Р.Б., ст. гр. ОАм-51

Науковий керівни: Нагірська К.Є., к.е.н., старший викладач

Луцький національний технічний університет