Основні принципи аналізу логістичної системи

Системний підхід — методологія наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем, що складаються із законо­мірно структурованих і функціонально організованих елементів. Це:

• інтеграція, синтез, розгляд різних сторін явища, об'єкта;

• адекватні засоби дослідження і розробки об'єктів, що становлять собою органічне ціле.

Принципи системного підходу в логістиці:

• послідовне просування потоків на етапах створення ;

• узгодження інформаційних, надійністних, ресурсних і інших характеристик проектованої логістичної системи;

• відсутність конфліктів між цілями окремих елементів логістичної системи й цілями всієї системи.

Принцип загальних (тотальних) логістичних витрат. Перед­бачає облік всієї сукупності витрат управління основними та супутніми потоками в логістичній системі. Як правило, критерій мінімуму загаль­них логістичних витрат є одним з основних при оптимізації логістичної системи.

Принцип глобальної оптимізації. При оптимізації структури створюваної логістичної системи необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму.

Принцип логістичної координації і інтеграції – досягнення узго­дженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи (ланцюга) у управлінні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції.

Принцип моделювання і інформаційно-комп'ютерної під­тримки. При аналізі, синтезі та оптимізації об'єктів і процесів у логіс­тичній системі та ланцюгах широко використовуються різні моделі: ма­тематичні, економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні і інші. Логістичний менеджмент на даний час практично неможливий без від­повідної інформаційно-комп'ютерної підтримки.

Принцип виділення комплексу підсистем. Забезпечення процесу логістичного менеджменту: технічної, економічної, організаційної, пра­вової, кадрової, екологічної та ін.

Принцип тотального управління якістю (Total Quality Management – TQM) – комплексне управління якістю. Забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елемента логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.

Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень у ло­гістичних системах. Це означає відповідність екологічним вимогам по охороні навколишнього середовища і ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу і т. ін.

Принцип стабільності і адаптивності. Логістична система повинна стабільно функціонувати при допустимих відхиленнях параметрів і фак­торів зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов поставок або закупівель ма­теріальних ресурсів, варіаціях транспортних тарифів та ін.). При значних коливаннях стохастичних (випадкових) факторів зовнішнього серед­овища логістична система повинна пристосовуватися до нових умов, змі­нюючи програму функціонування, параметри та критерії оптимізації.

Ці принципи відображають логістичний підхід до рішення проблем виробничо-господарської діяльності, що є сутністю концепції логістики підприємства (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Відображення логістичного підходу до формування виробничо-господарської діяльності підприємства

Основні положення логістичного підходу до формування виробни­чо-господарської діяльності підприємства визначаються таким:

• розгляд будь-якого об'єкта досліджень як інтегрованої логістичної системи, навіть якщо вона складається з окремих, відносно роз­різнених підсистем;

• визначення можливості та умов сукупної оптимізації як структур­них елементів системи, так і логістичної системи у цілому;

• розгляд досліджуваного об'єкта як комплексу взаємозалежних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкриття його інтегрованих властивостей, внутрішніх і зовнішніх зв'язків;

• розробка та реалізація комплексних логістичних програм.

У загальному підході логістичні системи розділяють на макрологістичні і мікрологістичні.

Виникнення макрологістичних систем визначається необхідністю забезпечувати чітку і погоджену взаємодію структур різних галузей і ре­гіонів з метою поліпшення виробничо-господарських відносин.

Макрологістична система – велика економічна система управління потоковими процесами, яка включає підприємства і організації промисловості, постачальницько-збутові, транспортні та інші посередницькі структури різних відомств і форм власності, не обмежених у територіальному розташуванні.

Мікрологістична система — економічна система, що охоплює внутрішньовиробничу логістичну область одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних основах.

Мікрологістичні системи містять у собі технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою та працюючі на єдиний економічний результат.

Як правило, мікрологістична система формується на основі одного підприємства і спрямована на управління внутрішніми і зовнішніми логістичними потоками, що охоплюють постачання сировини і матеріалів, виробництва готової продукції та її збуту.

Логістичний цикл — повторюваний закінчений і замкнутий процес, що переводить мету (задоволення потреб кінцевого споживача) у певний планований результат потреби (продукцію, предмет і об'єкт).

Логістичний цикл по суті визначає структурну основу логістичної системи. Він визначається такими головними функціональними об­ластями логістики, як постачання, підтримка виробництва і розподіл.

Незважаючи нате, що кожний логістичний цикл неповторний і має свою мету, особливість і відповідальність, всі вони визначаються єдиною структурною основою (табл. 2.3), яка орієнтована на забезпечення самоорганізації логістичної системи, підвищення якості процесів, багатофункціональності, гнучкості та компромісу при прийнятті рішень.

Підприємство, яке поставляє продукцію численним споживачам і при цьому користується послугами національного або світового ринку сировини та матеріалів, має відношення до великої кількості логістичних циклів.

За таких умов при формуванні логістичної системи важливо враховувати наступне:

• логістичний цикл є головним об'єктом аналізу інтеграції логістичних функцій;

• базова структура циклу, у тому, що відноситься до зв'язків і вузлів,
однакова для постачання, підтримки виробництва і розподілу;

• не зважаючи на складність логістичної системи у цілому, необхідно
досліджувати конфігурацію окремого логістичного циклу для того,
щоб виявити найбільш важливі взаємозв'язки та лінії контролю.

Таблиця 2.3

Головні елементи логістичного циклу

Елемент	Зміст елемента
Цикл постачання	1. Визначення потреби виробництва в матеріально-технічних ресурсах 2. Збір інформації про постачальників 3. Вибір постачальників 4. Виконання запланованого графіка завезення матеріалів
Цикл підтримки виробництва	1.Мінімізація розмірів партій і безумовне виконання узгодженого графіка поставок 2.Вирівнювання завантаження виробництва 3.Раціональне розміщення виробничого устаткування 4.Статистичний контроль якості технологічного процесу 5.Превентивне усунення проблем виробництва 6.Командний підхід
Цикл розподілу	1.Планування замовлення 2.Передача замовлення 3.Опрацювання замовлення 4.Вибір товарів і комплектація замовлення 5.Доставка замовлення