Інноваційний потенціал регіонів України

Значення рейтингу, Rj	Рівень інноваційного потенціалу	Регіони (області)
1,000£Rj<3,000	Дуже високий	Київська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Луганська
0,600£Rj<1,000	Високий	Херсонська, Полтавська, Львівська, Чернігівська, Запорізька, Автономна Республіка Крим, Волинська, Сумська
0,400£Rj<0,600	Середній	Житомирська, Вінницька, Миколаївська, Чернівецька, Івано-Франківська
0,000£Rj<0,400	Низький	Одеська, Черкаська, Тернопільська, Хмельницька, Кіровоградська, Рівненська, Закарпатська

Реалізація інноваційної політики регіону ґрунтується на комплексному забез-печенні інноваційних процесів, що спрямовані на підвищенні їх ефективності, а саме: фінансовому, стимулюючому, організаційному, матеріально-технічному, кадровому. Ефективне протікання інноваційних процесів у регіоні залежить від та-ких основних стримуючих факторів таких, як: економічних, технологічних, органі-заційно-управлінських, правових, професійної підготовки кадрів. Вплив цих факто-рів залежить від спільних зусиль держави, регіональних органів влади та власне підприємств.

В основу регіональної інноваційної політики регіону покладені такі принципи: пріоритет інновацій над традиційним виробництвом регіону, забезпечення право-вої охорони інтелектуальної власності, сприяння розвитку конкуренції в інновацій-ній сфері, гнучкість інноваційної політики, інтеграція науки, освіти та підприєм-ницької діяльності, забезпечення розвитку інноваційного підприємництва, сприян-ня розвитку міжрегіонального та міжнародного наукового співробітництва.

До системи управління та регулювання інноваційними процесами входить сис-тема регулювання науково-технічної сфери регіону, інноваційної сфери та систе-ма розвитку інноваційної інфраструктури, що направлена на підвищення резуль-тативності використання наявного інноваційного потенціалу та створення дієвої регіональної інфраструктури.

Основними заходами держави щодо запровадження інноваційної моделі роз-витку є: розробка концепції, науково-методичних засад формування Комплексного прогнозу науково-технологічного та інноваційного розвитку України до 2020 року; запровадження механізму постійного моніторингу інноваційної активності, оцінки інновацій та їх рейтингу, оцінки ефективності використання державних коштів учасників інноваційних процесів; розробка системи стимулів та механізмів ефек-тивної комерціалізації та широкого практичного використання результатів держав-них наукових і науково-технічних програм, державного замовлення на науково-технічну продукцію; створення централізованого комп’ютерного банку даних для забезпечення інформацією щодо вітчизняних та світових ринків новітніх техноло-гій та високотехнологічних товарів; поглиблення міжнародного співробітництва у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності.

Сучасний механізм інноваційного процесу характеризується зростанням ролі регіональної складової. Певна фінансова самостійність регіонів, можливість роз-поряджатися місцевими ресурсами, відповідальність місцевих органів влади за соціальний розвиток, створюють необхідну економічну основу та мотиви для ефективних дій стосовно регулювання та підтримки інвестиційної активності.

Інноваційна привабливість регіону трактується як комплекс умов, що форму-ють сприятливе середовище для інноваційних процесів у регіоні, зокрема: можли-вість впровадження результатів наукових та науково-технічних розробок у вироб-ництво, ефективність освоєння інноваційних проектів, рівень фінансового забез-печення інноваційної діяльності, ступінь розвитку інноваційної інфраструктури.

Дляпокращення інвестиційної привабливості регіонів в Україні прийнято ряд важливих документів.

Основні заходи державної інвестиційної політики:

- дерегуляція підприємницької діяльності, лібералізація ділової активності та створення ефективного конкурентного середовища;

- формування нормативно-правової бази;

- реформування податкової системи;

- забезпечення прозорості процедури прийняття рішень органами виконавчої влади;

- розвиток корпоративного управління;

- поліпшення інвестиційного клімату в процесі приватизації;

- стимулювання довготермінового банківського кредитування;

- розвиток фондового ринку;

- створення системи інвестування пенсійних фондів;

- розвиток вільних економічних зон, територій, де запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності, та депресивних територій;

- усунення структурних деформацій в економіці;

- розвиток інфраструктури внутрішнього ринку;

- залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність;

- створення високопродуктивних робочих місць;

- формування інвестиційного іміджу.

Забезпечення реалізації інвестиційної стратегії можливе у разі зосередження в сфері інноваційно-інвестиційної діяльності основних капіталів та інвестиційних ресурсів. Для цього потрібно здійснити комплекс заходів, направлених на: запро-вадження гнучких форм поєднання капіталів комерційних банків і підприємств шляхом створення пайових інвестиційних фондів для реалізації масштабних ін-вестиційних та інноваційних проектів; зменшення відсоткових ставок з кредитів ко-мерційних банків шляхом оптимізації банківських послуг та вартості кредитних ре-сурсів; збільшення використання бюджетних інноваційних та інвестиційних ресур-сів шляхом їх концентрації та пріоритетного направлення на реалізацію високо-технологічних проектів, у тому числі пілотних, для перспективних галузей економі-ки держави; розробка і впровадження механізмів заохочення комерційних банків щодо фінансування інноваційних проектів, спрямованих на економічне зростання та стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні.

На сьогодні в Україні визначені такі стратегічні пріоритетні напрями інновацій-ної діяльності:

- модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії, новітні ресурсозберігаючі технології;

- машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва: розвиток високоякісної металургії;

- нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації;

- вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій;

- високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промис-ловості;

- транспортні системи: будівництво і реконструкція;

- охорона й оздоровлення людини та довкілля;

- розвиток інноваційної культури суспільства.

Тема 7