Типові контракти в міжнародній торгівлі

Типовий контракт – це зразковий договір або ряд уніфікованих статей, викладених у письмовій формі, які сформульовані заздалегідь з урахуванням торгової практики чи звичаїв та прийнятих договірними сторонами після того, як вони були погоджені з вимогами угоди.

Типові контракти, як правило, складаються на бланках, виготовлених типографським способом, причому, на першому аркуші друкуються індивідуальні умови угоди, а на звороті чи на інших аркушах – загальні умови.

Типові контракти застосовуються найчастіше при укладанні угод:

- на стандартні види машин і устаткування, споживчі товари;

- на промислову сировину, що поставляється на довгостроковій основі;

- на біржах – на масові сировинні і продовольчі товари.

Типові контракти розробляються об’єднаннями підприємців, асоціаціями, федераціями й ін.; комітетами товарних бірж; торговельними палатами; монополістичними об’єднаннями і великими фірмами; Європейською економічною комісією ООН.

Значну увагу розробці типових контрактів приділяє Європейська економічна комісія (ЄЕК) ООН. Під керівництвом ЄЕК було розроблено більше 30 варіантів типових контрактів і загальних умов купівлі-продажу, частково, договір купівлі-продажу зернових (16 варіантів переглянуті в 1965 р.); загальні умови експортних доставок машинного обладнання (1955 р.); загальні умови монтажу машинного обладнання за кордоном (1963 р.); загальні умови купівлі-продажу для експорту товарів довготривалого користування та інших металовиробів серійного виробництва (1961 р.); загальні умови купівлі-продажу цитрусових (1958р.) та ін.

Типові форми контрактів є обов’язковими для сторін тільки за їх згодою. Звичайно зміст таких угод ґрунтується на праві і практиці країни-розроблювача. І це необхідно враховувати українським підприємцям, які укладають контракт з іноземним партнером.

Головні відмінності «внутрішньодержавної» купівлі-продажу від міжнародної купівлі-продажу є:

- внутрішня купівля-продаж, як правило, регулюється однією державою, в той час як міжнародна купівля-продаж регулюється двома (або більше) державами;

- при міжнародній купівлі-продажу вартість товару розраховується двома (або більше) сторонами;

- при міжнародній купівлі-продажу варто враховувати, які міждержавні угоди можуть впливати на права й обов’язки сторін.

Зовнішньоторговельний договір купівлі-продажу має такі ознаки:

- одним із контрагентів за угодою є юридична або фізична особа іноземної держави;

- товар (продукція) знаходиться на території однієї з держав;

- при виконанні договору товар (продукція), як правило, перетинає територію однієї або кількох іноземних держав.

Розробка типових контрактів дає змогу скорочувати кількість умов, які треба узгоджувати; проводити переговори в максимально короткий термін; зменшує ймовірність спорів через неправильне тлумачення положень.

Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201. Цей наказ визначає умови, які мають бути передбачені в договорі, якщо сторони такого договору не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об’єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися не укладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України. Реальні контракти, що укладаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, можуть містити, крім зазначених обов’язкових умов, і довільні умови, які не мають суперечити чинному законодавству.