Контрольні повноваження органів місцевого самоврядування

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

1) заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради; 2) прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;

3) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує; 4) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради; 5) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах; 6) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом; 7) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; 8) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом; 9) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; 10) встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

61. Забезпечення прозорості та відкритості бюджетного процесу. Підвищення ступеня відкритості такої інформації вважається одним із найважливі­ших чинників, які сприяють більш активному залученню громадян до вирішення найважливіших суспільних справ. Значну увагу питанню забезпечення прозорості в бюджетно-подат­ковій сфері приділяє Міжнародний валютний фонд. На основі рекомен­дацій цієї авторитетної фінансової організації, членом якої є й Украї­на, можна сформулювати низку ключових принципів, дотримання яких дає змогу досягти належного рівня прозорості бюджетного процесу: чіткість розподілу функцій і обов'язків між учасниками бюджет­них відносин;доступність податково-бюджетної інформації для громадськості; забезпечення високої якості даних; відкритість бюджетного процесу на кожній з його стадій. Оприлюднена фінансова інформація має бути: точною; достовірною; методологічно обґрунтованою; зручною для використання; достатньо повною та придатною для проведення фіскального аналізу.

В Україні з часу здобуття нею незалежності проблема підвищення ступеня відкритості та прозорості бюджетного процесу була і залиша­ється особливо актуальною. Ст. 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначені такі ключові положення:кожна територіальна громада має право проводити громадські слухан­ня за участю депутатів місцевої ради і посадових осіб місцевого самовряду­вання;члени територіальної громади під час слухань можуть заслухову­вати депутатів і посадовців, ініціювати розгляд питань місцевого зна­чення та вносити пропозиції щодо їх розв'язання; громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік; пропозиції, сформовані за результатами слухань, повинні бути роз­глянуті органами місцевого самоврядування;порядок організації громадських слухань визначається статутом тери­торіальної громади.Громадські слухання — загальні збори значної частини чле­нів територіальної громади, що скликаються для розгляду най­більш важливих та актуальних питань, які торкаються інтересів усієї громади або її переважної частини.Основним завданням громадських слухань є виявлення домінуючих у громаді поглядів щодо вирішення найважливіших і найболючіших місцевих проблем та визначення пріоритетів і напрямів бюджетної полі­тики, соціального та економічного розвитку, які мають найбільшу під­тримку серед місцевого населення. Бюджетні слухання виконують низку функцій: інформаційну — проведення бюджетних слухань дає змогу з'ясу­вати потреби й уподобання членів територіальної громади; узгоджувальну — бюджетна політика органу місцевого самовря­дування узгоджується з інтересами громади;дорадчу — депутати й посадові особи місцевої влади консульту­ються з членами територіальної спільноти з метою пошуку найбільш оптимальних рішень з питань бюджету;директивну — орган місцевого самоврядування змушений здійс­нювати свою діяльність з урахуванням волевиявлення громади.

Практика бюджетних слухань застосовується в Україні починаючи з 1995 р. Вона засвідчила, що обов'язковою передумовою результативно­сті таких заходів є своєчасне забезпечення населення необхідною інфор­мацією, яка має бути повною, достатньо деталізованою і наочною.

Застосування таких форм участі населення в бюджетному процесі дає змогу узгодити цілі та завдання місцевої бюджетної політики з по­требами та бажаннями членів територіальної громади як у коротко-, так і довгостроковій перспективі, залучити громадян до вирішення не тільки стратегічних, а й багатьох поточних завдань.

62. Взаємозв’язок місцевого господарства та місцевих фінансів.Більшість об'єктів комунальної власності є неприбутковими підпри­ємствами і утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. У складі об'єктів комунальної власності розрізняють: об'єкти, що фінансуються з місцевого бюджету— інші об'єкти.При розробці економічними службами місцевих органів влади Украї­ни стратегії і тактики розвитку регіону та місцевого господарства слід враховувати такі принципи:1.Кожен населений пункт і територію необхідно розглядати не як відокремлену одиницю, а як частину регіонального господарського комп­лексу. 3. Ефективність діяльності підприємницьких структур зростає в ре­зультаті створення об'єднань.4. Розвиваючи підприємства місцевого господарства, враховувати попит на продукцію, яка ними виробляється, і мож­ливості щодо його задоволення.5. Розвиток територій залежить від демо­кратизації економіки й суспільства.6. Місцеві органи влади не здатні створювати будь-які ринки, вони можуть лише створювати умови для розвитку ринкових відносин .63.Особливості функціонування та фінансова діяльність підпримств комунальної власності Два види комунального унітарного підприємства: 1) комунальне комерційне підприємство 2) комунальне некомерційне підприєм­ство Комунальне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на засадах господарської автономії, комерційного роз­рахунку і несе відповідальність за результатами своєї діяльності усім своїм майном. Комунальне некомерційне підприємство здійснює господарську ді­яльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управлін­ня якого воно належить.Майнокомунального некомерційного підприємства становлять основ­ні фонди та оборотні кошти, Під фінансовими ресурсами підприємств комунальної форми власно­сті слід розуміти сукупність грошових коштів, резервів і надходжень цільового призначення, що є в розпорядженні підприємств, які закріп­лені за ними на правах оперативного управління або повного господар­ського відання і використовуються на власні статутні потреби.Підприємства комунальної форми власності складають фінансовий план на рік за кварталами за встановленою формою. 1) Формування чистого прибутку, 2) Джерела формування та надходження коштів і напря­ми використання, 3) Формування доходу від фінансових інвестицій.64. Сучасні проблеми та напрямки реформування підприємств комунального сектору.Основними напрямами реформування галузі мають бути:формування ринку послуг, створення конкурентного середовища у комунальному секторі;— істотне підвищення якості послуг, які надають комунальні під­приємства, розширення їхнього переліку;— проведення економічно обґрунтованої цінової політики;— підвищення ефективності управління об'єктами комунальної влас­ності;— формування соціального партнерства підприємств з органами міс­цевого самоврядування, активізація роботи відповідних дорадчих і кон­сультаційних служб.Комплексне дослідження цих проблем як теоретично, так і на прак­тиці дасть змогу істотно поліпшити фінансовий стан та оптимізувати ро­боту підприємств комунального господарства, максимізувати їх внесок у наповнення місцевих бюджетів, а головне — вирішити низку важли­вих соціальних проблем.

65. Склад місцевого господарства згідно чинного законодавства України У комунальній власності перебуває: житловий і нежитловий фонд та об'єкти зовнішнього благоустрою (парки, сквери, дороги, скульптури, трамвайні колії, тролейбусна, водопровідна і каналізаційна, електрич­на, газова, теплопровідна мережі). Доходи від об'єктів комунальної власності згідно з бюджетною кла­сифікацією на цей час включають:— податок на прибуток підприємств комунальної власності;— надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) госпо­дарських товариств, що є у власності територіальної громади;— кошти від відчуження майна, яке перебуває в комунальній влас­ності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває в комунальній власності;— плату за оренду майнових комплексів, що перебувають у комуналь­ній власності;— власні надходження бюджетних установ, що утримуються за раху­нок коштів відповідного бюджету.

66. Майнові права комунальної власності Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств;2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об’єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;3) мати об’єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

67. Сутність та мета корпоративного управління підприємством. 68. Принципи корпоративного управління в галузі комунального господарства Головна мета корпоративного управління полягає у підвищенні ефек­тивності функціонування товариства та задоволенні інтересів учасників корпоративних відносин. До таких принципів слід зарахувати такі:1. Корпоративне управління в комунальній сфері має сприяти досяг­ненню головних його цілей4. Корпорація має враховувати у своїй діяльності законні інтереси зацікавлених осіб, у тому числі територіальної громади, органів само­врядування та місцевої виконавчої влади.5. Діяльність корпорацій має бути відкритою та прозорою. 6. Представники органу місцевого самоврядування обов'язково ма­ють бути включені до складу наглядової ради корпорації, а один з них має очолювати наглядовий орган.8. У корпораціях, які здійснюють діяльність у стратегічних сферах діяльності, зокрема в галузях водо-, енерго- і теплопостачання, водопровідно-каналізаційно­го господарства, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, екології та ін., частка комунальної власності має становити не менше ніж 50 % корпоративного капіталу.9. Представники органів місцевої влади та самоврядування мають забезпечувати відстоювання інтересів корпорацій, учасниками яких вони є, в органах судової влади, в тому числі під час розгляду справ про банк­рутство товариств. 11. Межі регулятивного впливу держави на діяльність суб'єктів при­родних монополій у сфері тепло-, газо-, електро-, водопостачання і водовідведення та ін. мають бути чітко законодавче визначені.

69. Сутність, види та галузева структура житлово-комунального господарства. Житлово-комунальне господарство — соціальне зорієнтова­на ланка економіки країни, багатогалузевий господарський ком­плекс, функціональним призначенням якого є задоволення житлово-комунальних потреб населення, підприємствЖитлове господарство — складова соціальної інфраструкту­ри адміністративно-територіальних формувань, покликана задо­вольняти потреби громадян у житлі.Комунальне господарство — складова житлово-комунально­го комплексу, яка забезпечує надання необхідного обсягу санітар­но-технічних, санітарно-гігієнічних, енергетичних і транспорт­них послуг жителям населених пунктів, а також здійснює відпо­відне комунальне обслуговування суб'єктів господарювання. Метою комунального господарства є досягнення нормативного рівня забезпечення населення відповідними видами послуг та поліпшення якості обслуговування споживачів.

70. Фінансова діяльність підприємств комунального обслуговування. За джерелами утворення оборотні кошти три групи: 1) власні — створюються за рахунок бюджетних асигнувань та отриманого прибутку; 2) прирівняні до власних — фінансуються за рахунок стійких пасивів і 3) позичені — формуються з коштів, залучених на фінансовому ринку.Розмір тарифу на житлово-комунальні послуги визначається за формулою: де Сод — планова собівартість одиниці послуги;Под — плановий прибуток підприємства на одиницю послуги Отже, необхідну величину прибутку, що враховується при формуванні тарифу, можна розрахувати у так

де Пн — частина прибутку, що спрямовується у фонд накопичення;ФР — фонд розвитку підприємства житлово-комунального господар­ства,;

А — амортизаційні відрахування.

де Тср — середній (середньозважений) тариф на продукцію (послуги);n — число категорій споживачів (напрямів цільового призначення або рівнів якості) продукції (послуг);Tі — тариф для і-ї категорії споживачів (напряму цільового призна­чення або рівня якості) продукції (послуг);Уі — частка і-ї категорії споживачів (напряму цільового призначен­ня або рівня якості) у загальному обсязі реалізованої продукції (послуг).

71.Сутність та особливості організації фінансів житлово-експлуатаційних підприємств. Житловий фонд — сукупність усіх видів і категорій житла — житлових будинків, квартир інших приміщень, призначених і придатних для постійного проживання у них.

де Ф3об — нагромаджений фізичний знос об'єкта житлового фонду у грошовому вираженні, грн.;n — кількість конструктивних елементів, з яких кладається об'єкт;Кі — коефіцієнт зносу і-го конструктивного елемента;Ві — повна вартість відновлення і-го конструктивного елемента об'єк­та житлового фонду.

Обсяг житлового фонду, який планується ввести у плановому періоді (ЖФпл), обчислюється за формулою

де Пжпкп — потреба у житловій площі на кінець планового періоду за всіма джерелами фінансування;Нжпп — наявна житлова площа на початок планового періоду;Вж — втрати загальної площі в житлових будинках внаслідок старін­ня, зносу і реконструкції житлових будівель.

Розмір середньорічної оплачуваної житлової площі (Ж) у плановому році обчислюється за формулою

де П — розмір житлової площі на початок року;В — розмір житлової площі, яка вводиться в дію;Н — розмір житлової площі, яка вибуває з експлуатації;М — кількість місяців функціонування житлової площі за рік, яка обчислюється починаючи з 1 числа місяця, наступного за місяцем її вве­дення в експлуатацію (аналогічний підхід застосовується і при розра­хунку терміну використання житлової площі, що вибуває);12 — кількість місяців у році.

сума зборів з орендаторів — Зор , розраховується за допомо­гою формули

де Вз — загальні витрати на експлуатацію житлового фонду за рік, грн.;Вкр — річні витрати на капітальний ремонт і реконструкцію житло­вого фонду, грн.;Пж — середньорічна експлуатована житлова площа, кв. м;Пн — середньорічна орендована нежитлова площа, кв. м.