Роль цін в обчисленні макроекономічних показників. Індекс цін

Тільки динаміка фізичних обсягів національного виробництва дає змогу визначити, як змінюється рівень задоволення матеріальних потреб суспільства. А розглянуті макроекономічні показники мають грошовий вимір.

Ціни з року в рік можуть змінюватися (інфляція, дефляція). Тому ВВП і інші показники потрібно вимірювати в незмінних цінах (в цінах якогось одного року).

3 метою нівелювання цінового фактора в макроекономічних розрахунках, обчислюють два вида ВВП: номінальний і реальний.

Номінальний ВВП відображає обсяг виробництва у ринкових цінах, що склалися на момент створення цього обсягу продукції, й обчислений у національній валюті за її поточним курсом.

Реальний ВВП відображає вартість загального обсягу виробництва у різні роки в постійних цінах якогось одного року, який називається базовим.

У цьому зв'язку виникає проблема обчислення рівня цін (індекс цін). Індекс цін визначає співвідношення між сукупною поточною ціною певного набору товарів та послуг ("ринкового кошика") певного року, й сукупною ціною ідентичної групи товарів та послуг в цінах базового року:

ринковий кошик в цінах, 1999 р.
Індекс цін ВВП = ------------------------------------------ --------------------- х 100

99року ринковий кошик в цінах базового року

Індекс цін може розраховуватися і в долях, а не в відсотках ( не множити на 100).

По цій формулі можна підрахувати індекси цін для кожного року протягом визначеного періоду.

Якщо індекс цін більше 100%, то має місце інфляція; якщо менше -дефляція.

Уряд розраховує індекс споживчих цін (ІСЦ) та індекс цін ВВП, який називається дефлятором ВВП. Індекс цін ВВП ширше, ніж індекс споживчих цін, так як включає не тільки ціни споживчих товарів та послуг, але й ціни інвестиційних товарів, державних закупок товарів та послуг, ціни на експортні та імпортні товари.

Реальний ВВП розраховується за формулою:

Номінальний ВВП

Реальний ВВП =-------------------------------------

індекс цін

ВВП та суспільний добробут

Реальний ВВП - корисний і достатньо точний показник функціонування національної економіки, але він не може бути вимірником добробуту суспільства. Це тому, що: 1) ВВП є вимірником ринкової вартості обсягу виробництва, а в суспільстві існує низка операцій, які не здійснюються на ринку (наприклад: споживання сільським населенням власної продукції; використання міським населення продукції з своїх городів, дачних ділянок); 2) не враховується вільний час населення, а це невід’ємний елемент добробуту; 3) ВВП не враховує якісні зміни, споживчих товарів та послуг, а враховує тільки кількісні; 4) ВВП не відображає склад та розподіл сукупного продукту між окремими домогосподарствами. А від цього в значній мірі залежить добробут; 5) витрати, які пов'язані з забрудненням навколишнього середовища, несприятливо впливають на добробут, а у ВВП це не враховується; 6) ВВП не враховує те, що люди частково задовольняють свої потреби за рахунок тіньової економіки.

Для виміру добробуту більше придатний ВВП на душу населення, але вищеперераховані недоліки ВВП при цьому залишаються.

Лабораторна робота

В лабораторній роботі використовуються знання того, що таке валовий внутрішній продукт, чистий внутрішній продукт, національний доход, як їх розрахувати; що таке номінальний та реальний ВВП, як розраховується індекс цін і реальний ВВП, вплив валових та чистих .приватних інвестицій на стан економіки.

Зміст лабораторної роботи

Відомі наступні економічні показники суспільства в цінах поточного року:

Дивіденди 300 гр.

Зарплата найманих працівників 4425 гр.

Валові приватні внутрішні інвестиції 900 гр.

Експорт 560 гр.

Доход некорпоративного сектору (від власності) 100 гр.

Процент 200 гр.

Непрямі податки на бізнес 345 гр.

Обсяг спожитого капіталу 230 гр.

Податок на прибуток корпорацій 860 гр.

Нерозподілений прибуток корпорацій 1500 гр.