Ринок праці з недосконалою конкуренцією

Якщо покупцем на конкурентному ринку праці є фірма – монополіст на ринку готової продукції, то у стані рівноваги гранична доходність праці Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru не є рівною цінності граничного продукту Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru , оскільки граничний виторг монополіста є меншим за ціну продукції. За тієї ж ставки зарплати монополіст найме менше робітників, ніж конкурентна фірма, отже, в економіці матиме місце неефективне використання ресурсів.

Недосконало конкурентні структури на ринку праці надають особливостей його функціонуванню. Тут можуть виникнути три ситуації.

Ситуація 1. Покупцем на ринку праці є монопсоніст – єдина фірма-наймач робочої сили у регіоні (рис. 15.4). Монопсоніст стикається з кривою ринкового пропонування праці, яка відображає середні видатки наймача Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru . Збільшення найму робітників для монопсоніста означає необхідність підвищення ставки заробітної плати не тільки для додаткового, але й для всіх попередньо найнятих робітників, внаслідок чого значення Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru зростають швидше, ніж Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru , а крива граничних видатків відхиляється від кривої пропонування ліворуч вгору. Оптимальну кількість робітників монопсоніст визначає за загальним правилом Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru , а ставку заробітної плати – за кривою пропонування праці Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru . За інших рівних умов монопсоніст, порівняно з конкурентним ринком, наймає менше робітників і за нижчою ставкою зарплати. Монопсонія призводить до неефективного використання ресурсів суспільства: воно одержує меншу кількість продукції, а всі робітники отримують ставку зарплати не на рівні їх продуктивності, а на рівні середніх видатків на ресурс, що збільшує прибуток монопсоніста.

Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru

Рис. 15.4. Монопсонія на ринку праці

Ситуація 2. Продавцем на ринку праці є монополіст, уособленням якого виступає профспілка. Профспілки намагаються вирішити дві основні проблеми, які утім виключають одна одну: збільшити зайнятість і підвищити заробітну плату. Якщо профспілка своїм головним завданням вважає підвищення заробітної плати, вона намагатиметься впливати на фактори, які розширюють попит на робочу силу або обмежують її пропонування в економіці. Більш прийнятним шляхом є розширення попиту на працю. Монополія профспілок на ринку праці, якщо вона об’єднує всіх робітників, може призвести до значного підвищення зарплати, але наймачі при цьому скорочують чисельність найнятих робітників. Якщо профспілка ставить своїм завданням максимізувати зайнятість робітників у галузі, вона погодиться на ставку зарплати, яка відповідає рівню конкурентної. Успішність дій профспілок значною мірою залежить від еластичності попиту на працю. Сприятливі умови для досягнення компромісу між заробітною платою і зайнятістю створюються у галузях, де еластичність попиту невисока.

Профспілки намагаються впливати і на пропозицію праці. За­стосовуються дві тактики:

а) замкнутий (цеховий) тред-юніонізм, використовується тоді, коли формальні чи неформальні професійні об'єднання можуть безпосередньо впливати на кількість трудових послуг певної квалі­фікаційної групи. Входження до цієї групи контролюється її члена­ми (наприклад, спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій мо­жуть регулювати кількість кандидатів і докторів наук), і відповідно регулюється рівень зарплати (рис. 15.3 а);

б) відкритий тред-юніонізм застосовується тоді, коли не мож­на жорстко регулювати приплив нових працівників.

Тоді через укладання галузевих тарифних угод чи в законодав­чому порядку установлюється певний мінімальний рівень зарплати, який виділяє ту ділянку кривої пропозиції, що лежить нижче цього рівня (рис. 15.3 б). Крива пропозиції набуває ламаного характеру.

Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru

Рис. 15.3. Вплив профспілок на механізм формування зар­плати а) замкнутий тред-юніонізм; б) відкритий тред-юніонізм

Ситуація 3. Двостороння монополія виникає, коли профспілка як продавець праці стикається з покупцем – монопсоністом (рис. 15.4). Монопсоніст приймає рішення згідно правила Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru , профспілка – подібно до простої монополії на ринку товарів: кількість робітників відповідає точці перетину Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru і Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru , а ставка зарплати визначається за кривою попиту на працю. За інших рівних умов на такому ринку, порівняно з конкурентним, рівноважна кількість робітників буде меншою, а профспілкова ставка зарплати буде значно вищою за монопсонічну. Сторона, яка має більшу силу і ефективнішу стратегію, може добитись ставки, ближчої до тієї, яку запропонувала вона. Якщо сторони мають приблизно рівну економічну силу, результат буде проміжним, ставка зарплати наближатиметься до конкурентної, а рівень зайнятості збільшиться.

Ринок праці з недосконалою конкуренцією - student2.ru

Рис. 15.4. Двостороння монополія на ринку праці

Наши рекомендации