Цілі, завдання та пріоритети фінансової політики на місцевому рівні та державної регіональної політики
Державна регіональна політика – це сукупність заходів, засобів, механізмів, інструментів та взаємоузгоджених дій центральних і місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування для створення повноцінного життєвого середовища для людей на всій території України та забезпечення високого рівня якості життя людини й просторової єдності держави та сталого розвитку її регіонів.
Державна регіональна фінансова політика – це система заходів, що здійснюються центральною владою задля управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу й використання фінансових ресурсів у регіонах та в інших адмін.-територ одиницях.
Місцева фінансова політика – це система принципів та процедур організації різноманітних видів фінансової діяльності на місцевому чи регіональному рівнях з боку органів місцевої влади задля досягнення цілей та завдань, на розв’язання яких спрямовуються відповідні фінансові ресурси.
Цілі ДРЕП:
1. створення правової бази для реалізації цілей ДРФП;
2. визначення на основі об’єктивних критеріїв переліку та класифікації регіонів і територій України.
3. використання накопиченого у багатьох країнах досвіду організаційних механізмів досягнення цілей ДРФП;
4. Запровадження і використання арсеналу фінансових інструментів
Завдання ДРФП:
=зближення рівнів соц.-ек розвитку окремих регіонів;
=надання фін допомоги територіям, які не мають достатніх ресурсів для виконання покладених на них ф-цій і обов’язків;
=створення умов для надання громадських послуг за єдиними стандартами на всій території країни;
=подолання відставання в розвитку соц.-культур сфери та соц. Інфра-ри в малих містах, селах, селищах;
=забезпечення комплексного ек і соц. Розвитку територ одиниць;
=створення умов для розвитку між комунального та міжрегіонального співробітництва як фактора підвищ ділової активності в країні та ін.
Відповідно до стратегії соц. Та ек розв У-ни на 2004-2015 рр пріоритетами ДРЕП є:
- формування оптимальної високоефективної стр-ри госп-ва регіонів, яка б відповідала їх комплексному розвитку на основі їх потенціалу;
- підтримка розвитку депресивних територій на договірних засадах;
- розвязаня спільних регіональних та міжрегіональних проблем розвитку на основі обєднання фін ресурсів місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування;
- підвищення ролі регіонів в зовнішньоек співробітництві та ін..
Важливо розрізняти державну регіональну політику як стратегію і тактику держави щодо регіональних процесів і «внутрішню» політику самих регіонів. Політика регіонів не завжди відповідає політиці держави. Регіони можуть мати свої пріоритетні напрямки розвитку, які іноді не збігаються з державними. ДРЕП і політика регіонів не повинні бути суперечливими: в ідеалі вони повинні становити одне ціле, доповнюючи та збагачуючи одна одну.
Завдання фінансової політики на місцевому рівні та державної регіональної політики полягає в забезпеченні регіонам можливостей для самостійного розвитку на умовах самофінансування та самозабезпечення. До складу економічної політики входять бюджетна та податкова політика; планування, прогнозування та програмування розвитку регіону; використання природних ресурсів і власності регіону (інвестиційна політика); розміщення продуктивних сил; політика розвитку регіональних комплексів (АПК; транспортний, будівельний); контрольно-аналітична діяльність та інформаційне забезпечення.
Пріоритетними завданнями фінансової політики мають бути: стабілізація темпів економічного зростання, зменшення коливань економічних циклів, стимулювання розвитку пріоритетних сфер діяльності та структурних перетворень, досягнення високого рівня зайнятості, створення сприятливих умов для інвестиційної активності, розвитку підприємництва тощо.
Задля здійснення поставлених цілей і завдань органи місцевого самоврядування розробляють, затверджують і виконують програми та бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Вони розпоряджаються комунальною власністю, запроваджують передбачені законодавством місцеві податки і збори, забезпечують раціональне використання природних і трудових ресурсів.
Представницькі органи затверджують місцевий бюджет і контролюють його виконання, схвалюють програми соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, здійснюють інші повноваження, установлені законом.