Функції, права, завдання Державної казначейської служби України

Державна казначейська служба є органом державної виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією України, Бюджетним кодексом, зако­нами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпоряджен­нями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, Положенням про Державна казначейська служба, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. №590 зі змінами і доповненнями, іншими нормативно-правовими актами.

Державна казначейська служба та його територіальні органи в процесі касо­вого виконання державного та місцевих бюджетів взаємодіють з органами дер­жавної податкової служби, контрольно-ревізійної служби, фінансовими органами, Національним і комерційними банками, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Цей процес розпочинається з контролю за дотри­манням планових показників, що надходять від Міністерства фінансів і місцевих фінансових органів, органів місцевого самоврядування та розпорядників бюджет­них коштів (розписи доходів та видатків бюджетів, кошториси та плани асигну­вань), та закінчується складанням звітності про стан виконання бюджетів.

Єдина централізована система, що об'єднує Державну казначейську службe та її територіальні органи на місцях, створена з метою ефективного управління доходами та видатками в процесі виконання бюджетів усіх рівнів, підвищення оперативності у фінансуванні державних програм, посилення контролю за над­ходженням та цільовим спрямуванням бюджетних коштів, підвищення дієвості бюджетної політики держави.

У процесі касового виконання державного та місцевих бюджетів органи казначейства здійснюють облік надходжень податків, зборів, інших обов'язкових платежів та проведення видатків розпорядників коштів бюджетів через оплату рахунків установ і організацій, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.

Для більш повного розуміння ролі й місця органів державного казначейства у бюджетному процесі, а також сутності казначейської системи касового вико­нання бюджетів потрібно розглянути функціональні повноваження, а також завдання, права та обов'язки, пов'язані з діяльністю органів казначейства.

Відповідно до Положення про Державне казначейство від 31 липня 1995 р. №590 зі змінами і доповненнями, Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових документів Державна казначейська служба (центральний рівень) виконує такі функції:

- організовує та здійснює оперативне прогнозування та касове планування коштів державного бюджету, визначає на основі чинного законодавства розміри їх поточного використання у межах затверджених на відповідний період видатків;

- відкриває рахунки для зарахування доходів до загального та спеціального

фондів державного бюджету;

- організовує розподіл відрахувань від загальнодержавних податків, зборів, обов'язкових платежів між державним та місцевими бюджетами, а також перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів від зазначених від­рахувань;

- відповідно до укладених угод відкриває та обслуговує рахунки головних розпорядників коштів державного бюджету;

- доводить до головних розпорядників коштів і територіальних органів казна­чейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету;

- проводить облік виконання дохідної та видаткової частин державного бюд­жету, складає та консолідує звітність про стан виконання державного та зведеного бюджетів, подає зазначену звітність до Міністерства фінансів і Рахункової палати;

- здійснює управління наявними коштами державного бюджету, державних цільових фондів у межах видатків, визначених на відповідний період;

- здійснює разом з Національним банком і Міністерством фінансів управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом та проводить їх облік, обслугову­вання та погашення відповідно до чинного законодавства;

- організовує та здійснює взаємні розрахунки між державним та місцевими бюджетами;

- отримує зведену звітність про виконання кошторисів від головних розпоряд­ників бюджетних коштів, здійснює звірку даних обліку казначейства з даними обліку розпорядників;

- забезпечує роботу інформаційно-обчислювальної системи казначейства та її взаємодію з інформаційними системами національного та комерційних банків, міністерств, відомств та інших органів виконавчої влади, установ та організацій;

- керує залишками коштів на Єдиному казначейському рахунку з метою отри­мання доходів та зарахування їх до державного бюджету;

- розробляє та затверджує нормативно-методичні й інструктивні документи, а також єдині правила організації роботи з питань казначейського обслуго­вування бюджетів усіх рівнів, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про стан виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів бюджетних установ, відкриття рахунків в органах казначейства;

- установлює зв'язки з міжнародними фінансово-банківськими установами, а також з казначействами інших країн, вивчає досвід організації їх діяльності та готує пропозиції про його використання в Україні;

- здійснює роботу щодо добору, розстановки кадрів, створення ефективної сис­теми підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, забезпечує проведення єдиної державної політики з питань державної служби в органах казначейства;

- здійснює керівництво та організовує діяльність територіальних органів казна­чейства, пов'язану з дотриманням чинного законодавства з питань виконання державного та місцевих бюджетів, надходження й використання коштів дер­жавних цільових фондів;

- організовує та здійснює внутрівідомчий контроль і аудит;

- здійснює інші функції, передбачені чинним законодавством України.

Вищенаведені функції характеризують діяльність ДКСУ як центрального апарату. Тобто органу, який організовує та здійснює касове виконання бюджетів, виходячи з принципу єдиного казначейського рахун­ку, та загальне керівництво діяльністю територіальних органів казначейства. Разом з тим на казначейському обслуговуванні у ДКСУ крім головних розпорядників коштів знаходяться також розпорядники коштів нижчого рівня. При їх обслуговуванні ДКСУ виконує функції, аналогічні територіальним органам.

Управління державного казначейства в межах відповідної території виконують такі функції:

1. Здійснюють касове виконання державного та місцевих бюджетів, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунку, зокрема:

- організовують та здійснюють прогнозування та касове планування коштів дер­жавного та місцевих бюджетів, визначають розміри їх поточного використання у межах затверджених видатків на відповідний бюджетний період;

- відкривають рахунки для зарахування надходження податків, зборів, інших платежів до загального та спеціального фондів державного та місцевих бюджетів;

- ведуть бухгалтерський облік надходження коштів до державного та місцевих бюджетів на рахунках, відкритих на балансі управлінь;

- здійснюють перерахування отриманих доходів: державного бюджету - на від­повідні рахунки Державного казначейства, місцевих бюджетів - на рахунки органів місцевого самоврядування;

- розподіляють між рівнями місцевих бюджетів суми належних їм дотацій та субвенцій, виділених з державного бюджету;

- проводять звірку даних обліку за доходами з податковими органами, здійсню­ють повернення та розмежування доходів;

- здійснюють такі повернення помилково та зайво сплачених платежів до бюд­жетів, а також відшкодування сум податку на додану вартість на підставі пла­тіжних доручень, сформованих відділеннями казначейства;

- формують оперативну звітність про доходи державного та місцевих бюджетів та передають її Державному казначейству та органам місцевого самоврядування;

- відповідно до укладених угод відкривають та обслуговують рахунки розпоряд­ників коштів державного та місцевих бюджетів;

- реєструють в обліку планові показники виконання видаткової частини бюд­жетів;

- отримують, реєструють і доводять до розпорядників бюджетних коштів і відпо­відних відділень казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного та місцевих бюджетів;

- відображають в обліку бюджетні та фінансові зобов'язання розпорядників коштів;

- здійснюють попередній та поточний контроль за цільовим спрямуванням бюд­жетних коштів відповідно до виділених асигнувань і затверджених кошторисів;

- здійснюють оплату витрат розпорядників бюджетних коштів відповідно до чинних нормативних актів. При цьому органи казначейства не несуть відпо­відальності за зобов'язання, прийняті розпорядниками бюджетних коштів;

- надають середньо- та короткострокові позики органам місцевого самовряду­вання за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку;

- отримують та перевіряють звіти про виконання кошторисів розпорядників кош­тів, які знаходяться на обслуговуванні в управлінні;

- отримують звіти про виконання бюджетів від відділень казначейства, консолі­дують їх та формують зведену звітність про стан виконання державного та місцевих бюджетів, подають зазначену звітність до Державного казначейства України та органів місцевого самоврядування.

2. Впроваджують нормативно-методичні та інструктивні документи з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів.

3. Здійснюють керівництво та організовують діяльність підвідомчих відділень казначейства, пов'язану з дотриманням чинного законодавства з питань касового виконання бюджетів, надходження та використання коштів державних цільових фондів:

- проводять роботу щодо добору, розстановки кадрів, створення ефективної сис­теми підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, забезпечують проведення єдиної державної політики з питань державної служби в органах казначейства;

- організовують та здійснюють внутрівідомчий контроль і аудит.

4. Забезпечують належне функціонування інформаційно-технічних комплексів та програмного забезпечення підвідомчих відділень.

Що стосується функціональних повноважень відділень казначейства, то слід мати на увазі той факт, що в процесі касового виконання видаткової частини дер­жавного та місцевих бюджетів їх функції аналогічні до функцій, які покладаються на управління. При обслуговуванні дохідної частини бюджетів функції відділень зводяться до надання органам податкової служби і місцевого самоврядування інформації про надходження доходів до бюджетів та отримання її від управлін­ня казначейства.

Управління державного казначейства у процесі касового виконання держав­ного та місцевих бюджетів здійснюють такі функції:

- відкривають рахунки для зарахування надходжень податків, зборів, інших платежів до загального та спеціального фондів державного та місцевих бюд­жетів на балансі управлінь;

- отримують від управлінь виписки з рахунків за надходженнями до бюджетів усіх рівнів в розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, а також оперативну звітність за доходами державного та місцевих бюджетів;

- передають отриману від управлінь інформацію до органів податкової служби та місцевого самоврядування;

- формують та подають для виконання до управлінь казначейства платіжні доручення на повернення помилково та зайво сплачених до бюджетів плате­жів, відшкодування сум податку на додану вартість;

- відповідно до укладених угод відкривають та обслуговують рахунки розпо­рядників бюджетних коштів, які знаходяться на казначейському обслуговуванні даного відділення;

- реєструють в обліку планові показники виконання видаткової частини бюд­жетів;

- отримують, реєструють і доводять до розпорядників бюджетних коштів обсяги асигнувань, що виділяються з державного та місцевих бюджетів;

- відображають в обліку бюджетні та фінансові зобов'язання розпорядників коштів;

- здійснюють попередній та поточний контроль за цільовим спрямуванням бюд­жетних коштів відповідно до виділених асигнувань і затверджених кошторисів;

- здійснюють оплату витрат розпорядників бюджетних коштів відповідно до чинних нормативних актів;

- отримують та перевіряють звіти про виконання кошторисів розпорядників коштів, які знаходяться на обслуговуванні у відділенні;

- формують та консолідують звітність про стан виконання показників держав­ного та місцевих бюджетів бюджетів за доходами і видатками відповідно до бюджетної класифікації, подають зазначену звітність до управлінь казначейства та органів місцевого самоврядування.

Відділення казначейства здійснюють заходи щодо добору, розстановки, про­фесійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Для забезпечення виконання зазначених функцій відділення казначейства у своїй діяльності керуються нормативно-методичними та інструктивними доку­ментами з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бю­джетів усіх рівнів. А також доводять їх до відома установ та організацій, які знаходяться на казначейському обслуговуванні.

Слід зазначити, що впродовж свого функціонування органи казначейства розширювали свої бюджетні повноваження, поступово перебираючи функції від банківських та фінансових органів. Разом з тим нове функціональне наванта­ження органів казначейства не знайшло свого відображення в основоположних документах про його створення. Тому потребує нагального вирішення питання про приведення у відповідність до фактичної функціональності органів казна­чейства законодавчо закріплених актів, що обумовлюють організацію його струк­тури та функціонування.

Для виконання зазначених функцій задіяна складна багаторівнева система, що охоплює взаємозв'язки не тільки між ієрархічними рівнями органів казна­чейства, але й з банківською платіжною системою, системами державної податко­вої та контрольно-ревізійної служб, розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів, платниками податків тощо. Складність цієї системи ще й у тому, що вона діє на значній території й охоплює велику кількість учасників, які належать до різних відомств.

При цьому банківські установи забезпечують перерахування платежів до бюджетів, здійснюють готівкове обслуговування бюджетних установ, проводять виплату готівкою коштів, повернутих з бюджетів фізичним особам. Національний банк зберігає бюджетні кошти на єдиному казначейському рахунку Державного казначейства та здійснює його обслуговування. За фінансовими органами зали­шається право прогнозування та планування показників дохідної та видаткової частин бюджету, показників, пов'язаних із обслуговуванням державного боргу, проведення аналізу їх виконання за підсумками звітного періоду.

Раціональний розподіл функцій між учасниками бюджетного процесу в ході касового виконання бюджетів сприятиме досягненню органами казначейства поставлених завдань щодо своєчасного і повного фінансування заходів, перед­бачених бюджетами всіх рівнів, та здійснення контролю за економним і цільовим спрямуванням бюджетних коштів.

Для досягнення поставлених завдань, виконання своїх функцій органи держав­ного казначейства мають право:

- бути учасниками системи електронних міжбанківських переказів Національ­ного банку України;

- відкривати у Національному банку України кореспондентський рахунок (чи єдиний казначейський рахунок Державного казначейства України) для обліку руху бюджетних коштів;

- одержувати від установ банків інформацію про стан бюджетних та інших рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- вимагати від посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій дотримання встановленого порядку вико­нання бюджетів;

- призупиняти або обмежувати здійснення операцій за рахунками розпоряд­ників бюджетних коштів у разі порушення ними встановленого порядку вико­ристання бюджетних коштів, а також неподання кошторисів та фінансової звітності;

- вживати заходи щодо усунення виявлених порушень при проведенні розра­хунків (взаєморозрахунків) за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів за повідомленням контролюючих та правоохоронних органів;

- укладати з установами, організаціями та підприємствами всіх форм власності угоди (договори) щодо їх казначейського обслуговування;

- видавати разом з Національним банком України, іншими центральними і міс­цевими органами виконавчої влади спільні нормативно-методичні та інструк­тивні документи з питань організації виконання бюджетів;

- інші права, передбачені чинним законодавством України.

За десять років свого функціонування Державна казначейська служба набуло багатьох ознак, властивих класичному казначейству. Подальше вдосконалення та оптимізація організаційної структури казначейської системи згідно з досягну­тою функціональністю відбуватиметься в контексті загальної концепції розвитку державних фінансів в Україні.

Найближчим часом відповідно до Указу Президента від 20.04.2005 р. № 676 "Питання Міністерства фінансів України" буде здійснено реорганізація Дер­жавного казначейства шляхом його перетворення в урядовий орган державного управління у складі Міністерства фінансів. Реформування здійснюватиметься з урахуванням повноважень і відповідальності органів казначейства, визначених Бюджетним кодексом, а також загальних тенденцій розвитку національної економіки.

Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Казначейство України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами, організаціями.

Казначейство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та доручень

Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою.

Казначейство України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.

Голова Казначейства України:

1) очолює Казначейство України, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Казначейство України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;

2) вносить на розгляд Міністру пропозиції щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та розроблені Казначейством України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;

3) вносить на розгляд Міністру проекти нормативно-правових актів Мінфіну України з питань, що належать до сфери діяльності Казначейства України;

4) забезпечує виконання Казначейством України актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України;

5) затверджує за погодженням з Міністром схвалені на засіданні колегії річний план роботи Казначейства України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей його діяльності відповідно до визначених завдань;

6) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи Казначейства України та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Казначейства України, його територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) вносить пропозиції Міністрові щодо кандидатур на посади своїх заступників;

8) затверджує за погодженням із Міністром структуру апарату Казначейства України;

9) забезпечує виконання наданих Міністром доручень;

10) вносить Міністрові пропозиції щодо утворення у межах граничної чисельності державних службовців та працівників Казначейства України і коштів, передбачених на його утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Казначейства України, які є юридичними особами публічного права;

11) утворює у межах граничної чисельності державних службовців та працівників Казначейства України і коштів, передбачених на утримання Казначейства України, ліквідовує, реорганізовує за погодженням з Кабінетом Міністрів України та Міністром територіальні органи Казначейства України як структурні підрозділи апарату цього органу;

12) призначає на посади за погодженням із Міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Казначейства України, призначає на посади за погодженням із Міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів Казначейства України;

13) забезпечує взаємодію Казначейства України із визначеним Міністром структурним підрозділом Мінфіну України;

14) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку обміну інформацією між Мінфіном України та Казначейством України та вчасність її подання;

15) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Казначейства України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Казначейства України;

16) притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства України, керівників територіальних органів Казначейства України та їх заступників;

17) погоджує призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів головних розпорядників коштів державного бюджету;

18) підписує видані в межах компетенції Казначейства України накази організаційно-розпорядчого характеру та організовує контроль за їх виконанням.

Голова Казначейства України має трьох заступників, у тому числі одного першого.

Першого заступника, заступників Голови Казначейства України призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Казначейства України, погоджених із Міністром.

Першого заступника та заступників Голови Казначейства України звільняє з посад Президент України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Казначейства України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Казначействі України утворюється колегія у складі Голови Казначейства України (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Казначейства України за посадою, визначених посадових осіб Мінфіну України. У разі потреби до складу колегії Казначейства України можуть входити керівники структурних підрозділів Казначейства України, а також в установленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Казначейства України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Казначействі України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення та ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою Казначейства України.

Гранична чисельність державних службовців та працівників Казначейства України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Казначейства України затверджується Головою Казначейства України за погодженням із Міністром.

Штатний розпис, кошторис Казначейства України затверджуються Головою Казначейства України за погодженням із Мінфіном України.