Зовнішньоекономічний контракт та його функції

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та його іноземним контрагентом, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Ознаками зовнішньоекономічного договору є різновид господарського договору та місцезнаходження контрагентів в різних країнах. Сторонами зовнішньоекономічного договору є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності відповідної країни та їх іноземні контрагенти, які знаходяться в різних країнах. Зовнішньоекономічний договір укладається у письмовій формі.

Предметом регулювання зовнішньоекономічного договору є зобов'язання продавця передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, та зобов'язання покупця прийняти замовлений товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови зовнішньоекономічного договору поділяються на обов'язкові (якщо одна із сторін не виконує їх, то інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків) та додаткові (при порушенні їх однією із сторін інша не має права розірвати угоду, проте може вимагати виконання контрактних зобов'язань і застосувати штрафні санкції, якщо це передбачено контрактом).

Обов'язкові складові елементи зовнішньоекономічного контракту:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.2. Преамбула.3. Предмет договору (контракту).4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).5. Базисні умови поставки товарів (здавання-приймання виконаних робіт або послуг).6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).7. Умови платежів.8. Умови приймання здавання товару (робіт, послуг).9. Упаковка та маркування.10. Форс-мажорні обставини.11. Санкції та рекламації.12. Врегулювання спорів у судовому порядку.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.14. Підписи сторін, печатки.

Функції договору - це форми його прояву і реалізації, в яких виражається залежність договору від економічних відносин, які він регулює. Функції полягають в тому, що він служить юридичним фактом, з яким пов'язане виникнення, зміна та припинення прав і обов'язків, а також регулює майнові відносини між сторонами. Виділяють наступні функції договору:

1.Ініціативна функція полягає в тому, що договір є актом прояву ініціативи та узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини. 2.Програмна-координаційна - договір як програма поведінки сторін щодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їх дій відповідно до економічних інтересів і намірів.3.Інформаційна функція - договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна сторонам, у відповідних випадках- юрисдикційним органам, третім особам. 4.Гарантійна - лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава тощо. 5.Правозахисна - договір є правовою формою відносин, тобто формою, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу.

56. Структура зовнішньоекономічного контракту.

Основні складові елементи зовнішньоек. Контракту:

1. Назва договору, дата та місце його складання.

2. Преамбула, в якій зазначається повна назва сторін, що є учасниками зовнішньоекономічної операції; країна, в якій зареєстровані сторони зовнішньоекономічного договору; скорочена назва сторін (контрагентів), що використовується в тексті договору; посилання на документи, на підставі яких діють сторони.

3. Предмет договору. Предмет контракту, містить завжди повне визначення товару у відповідності з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, тобто так, як він іменується в міжнародній торгівлі. Якщо міжнародна назва товару невідома, то можна привести технічну специфікацію товару.

4. Кількість та якість товару. В даному розділі зазначаються кількісні характеристики товару (скільки товарних одиниць повинно бути поставлено та в яких одиницях вимірюється товар), а також якісні характеристики

5. Базисні умови поставок (приймання-передачі виконаних робіт або наданих послуг). В даному розділі визначається: 1.вид транспорту, за допомогою якого буде здійснюватись поставка товару 2. базисні умови поставки (правила "Інкотермс"); 3.строк поставки товару (можливе розбиття строку на частини для поставки товару декількома партіями).

6. Ціна та загальна вартість договору. Визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів.

Якщо за договором поставляються товари різної якості та асортименту, ціна вказується окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а загальна вартість договору визначається окремим пунктом.

7. Умови платежів. Визначаються: спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.

8. Умови приймання-передачі товару (робіт, послуг). Визначається місце фактичної передачі товару, строки передачі товару, перелік супровідних документів. Приймання-передачі товарів проводиться: а) за кількістю, б) за якістю.

9. Пакування та маркування.

10. Форс-мажорні обставини. Відповідно до Конвенції 00Н "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане поза її контролем і від неї неможливо очікувати усунення цієї перешкоди або її наслідків. Звільнення від відповідальності по цих обставинах поширюється лише на той період, протягом якого існувала ця перешкода. Підтвердженням дії форс-мажорних обставин в Україні є довідка Торгово-промислової палати країни, на території якої з'явилися ці обставини.

11. Санкції та рекламації. Встановлюються види та порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування шкоди, пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням однією з сторін взятих на себе зобов'язань. В цьому розділі повинні встановлюватись: а) розміри штрафних санкцій; б) строки сплати штрафів; в) строки рекламацій; г) способи врегулювання претензій.

12. Арбітраж: Сторони визначають місце арбітражного суду, його повну назву, країну та майнове право, яке буде застосовуватись у випадку розгляду суперечок, а також випадки, в яких сторони можуть звертатись до суду.

13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номер рахунку, назва банку). При необхідності включається додатковий розділ. В ньому рекомендується зазначати кількість примірників договору (контракту) та мову укладання.