Види та форми реструктуризації

Багато авторів виділяють стратегічну і тактичну (або оперативну), операційну і фінансову реструктуризацію, що явно не відбиває різноманіття її видів.

Залежно вiд характеру застосування заходiв такi форми реструктуризацiї (Терещенко):

1)реструктуризацiя виробництва;

2) реструктуризацiя активiв;

3) фiнансова реструктуризацiя;

4) корпоративна реструктуризацiя (реорганiзацiя).

Реструктуризацiя виробництва передбачає внесення змiн до органiзацiйної та у виробничо-господарської сфери пiдприємства з метою пiдвищення його рентабельностi та конкуреньтоспроможностi. Iдеться насамперед про такi заходи:

- змiна керiвництва пiдприємства;

- упровадження нових, прогресивних форм та методiв управлiння;

- диверсифiкацiя ассортименту продукцiї;

- полiпшення якостi продукцiї;

- пiдвищення ефективностi маркетингу;

- зменшення витрат на виробництво;

- скорочення чисельностi зайнятих на пiдприємствi.

Реструктуризацiя активiв передбачає заходи:

- продаж частини основних фондiв;

- продаж зайвого обладнання, запасiв сировини та матерiалiв тощо;

- продаж окремих пiдроздiлiв пiдприємства;

- зворотний лiзiнг;

- реалiзацiя окремих видiв фiнансових вкладень;

- рефiнансування дебiторської заборгованостi.

Фiнансова реструктуризацiя пов`язана зi змiною структури й розмiрiв власного та позичкового капiталу, а також зi змiнами в iнвестицiйнiй дiяльностi пiдприємства. Отже, це заходи:

- реструктуризацiя заборгованостi перед крелиторами;

- одержання додаткових кредитiв;

- збільшення статутного фонду;

- заморожування iнвестицiйних вкладень.

Фiнансова реструктуризацiя обов`язково має супроводжуватися реструктуризацiєю виробництва, у противному разi лiквiдацiї (нехай i дещо пiзнiше) уникнути не вдасться.

Найскладнiшим видом реструктуризацiї є корпоративна реструктуризацiя. Вона передбачає реорганiзацiю пiдприємства, що має на метi змiнити власника статутного фонду, створення нових юридичних осiб i (або) нову органiзацiйно-правову форму дiяльностi.У межах такої реструктуризацiї виконують:

- часткову або повну приватизацiю;

- подiл великих пiдприємств на частини;

- виокремлення з великих пiдприємств тих чи iнших пiдроздiлiв, зокрема об`єктiв соцкультпобуту та iнших непрофiльних пiдроздiлiв;

- приєднання до iнших чи злиття з iншими, потужнiшими пiдприємствами.

Однак така класифікація не враховує ряд важливих аспектів, у тому числі: область реструктуризації, зміна масштабів підприємства (укрупнення, розукрупнення), можливість переходу прав власності і зміни складу власників.

Вчені класифікують реструкурзацію підприємств за різними ознаками (рис. 7.1):

1. За тривалістю й обсягом робіт:

а) стратегічна – розрахована на тривалу перспективу і передбачає актуалізацію стратегії розвитку підприємства і корінну перебудову його діяльності відповідно до обраної стратегії;

б) тактична – припускає проведення реорганізаційних заходів у рамках існуючої стратегії і спрямована на досягнення середньострокових цілей функціонування підприємства;

в) оперативна – припускає проведення невідкладних перетворень підприємства в короткий термін;

2. За формою корпоративної реорганізації:

а) злиття – створення нової юридичної особи з декількох раніше існуючих шляхом передачі їхнього майна, прав і зобов'язань підприємству-правонаступникові;

б) приєднання – об'єднання декількох підприємств із переходом прав, зобов'язань і майна суб’єктів, що хазяюють, що приєднуються, до однієї юридичної особи, що не припиняє своє існування;

в) поділ – припинення існування поділюваного підприємства як юридичної особи і створення на його базі декількох нових юридичних осіб з розподілом між ними всіх його прав, зобов'язань і майна;

в) виділення – вичленовування з підприємства (без припинення його існування як юридичної особи) декількох нових підприємств, до яких переходять частина прав, зобов'язань і майна реорганизуемого підприємства;

г) перетворення – зміна організаційно-правової форми функціонування підприємства;

д) приватизація;

е) реприватизація;

3. За зміною масштабів підприємства:без зміни масштабів підприємства:

· перетворення;

· приватизація;

· реприватизація;

а) укрупнення підприємства – ріст вартості сукупних активів підприємства:

· злиття;

· приєднання;

· придбання активів;

· придбання прав власності на інше підприємство;

б) розукрупнення підприємства – зниження вартості сукупних активів підприємства:

· поділ;

· виділення;

· внесення частини майна підприємства в статутний фонд нової юридичної особи разом з іншими засновниками;

· передача невикористовуваних активів;

· продаж активів;

4. За джерелами фінансування:

а) власні засоби;

б) позикові засоби;

в) змішане функціонування;

5. За правом власності:

а) зі зміною складу або структури власників;

б) не передбачає такої зміни;

Представлена класифікація дозволяє з наявного арсеналу вибрати найбільш доцільний вид, що відповідає специфіці підприємства, що у свою чергу визначає використання відповідних методів її проведення, а також підходів до оцінки ефективності.

Однієї з досить важливих цілей реструктуризації є оптимізація розмірів існуючих підприємств, що у залежності від специфіки й умов зовнішнього середовища може здійснюватися шляхом їхнього укрупнення або розукрупнення. Слід зазначити, що ступінь поширеності видів і методів реструктуризації крім специфіки конкретного підприємства значною мірою визначається етапом розвитку економіки держави. Так у вітчизняній практиці в даний час більш розповсюдженими є корпоративні перетворення, спрямовані на розукрупнення підприємств. Це обумовлено неефективністю функціонування в сучасних умовах господарювання створених раніше промислових гігантів у зв'язку недостатньою ємністю ринків збуту, негнучкістю організаційних структур керування, наявністю надлишкових виробничих фондів. Крім цього значна частина підприємств усе ще містить так називану соціальну сферу, тобто фонди невиробничого призначення. Їхній зміст важким фінансовим тягарем лягає на підприємства, погіршуючи їх і без того не бездоганний фінансовий стан.

Рис. 7.1. Класифікація видів реструктуризації

різніми авторами

При оперативній формі реструктуризації підприємство розв’язує дві основні проблеми:

- забезпечення ліквідності;

- поліпшення результатів діяльності.

Період оперативної реструктуризації зазвичай тримає три-чотири місяці і охоплює заходи зниження всіх витрат (без одержання будь-яких інвестицій) і швидкого збільшення обсягу збуту продукції та обороту капіталу.

Стратегічна реструктуризація підприємства забезпечує його довгострокову конкурентоспроможність. Тому спочатку аналізується і оцінюється стан підприємства, потім визначається його стратегічна мета, розробляється стратегічна концепція розвитку, а також напрями її реалізації.

Часткова реструктуризація здійснюється для досягнення встановленого значень окремих показників (переоформлення боргів, додаткова емісія цінних паперів, переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості тощо).

Якщо проблеми підприємства суттєвіші, то воно потребує комплексної реструктуризації, насамперед фінансової, а також зміни трудової, технічної та технологічної політики, менеджменту тощо.

Управлінська реструктуризація пов’язана з підготовкою та перепідготовкою персоналу підприємства з орієнтацією на конкурентоспроможне його функціонування, зміну організаційної структури, менеджменту, інноваційної та маркетингової політики.

Технічна реструктуризація спрямована на досягнення рівня виробничого потенціалу, технології, застосування ноу-хау, технічних інновацій, що дає змогу підприємству вийти на ринок з конкурентоспроможною продукцією.

Економічна реструктуризаціяспрямована на підвищення на підвищення рівня його рентабельності, що залежить від його капітальних та поточних витрат (собівартості) на виробництво продукції, обсягів продажу, а також ефективної цінової продукції.

Після фінансової реструктуризації підприємство матиме таку структуру балансу, за якої показники ліквідності й платоспроможності задовольнять вимоги ринку, позбудеться проблем з виплатою кредитів, відсотків на них тощо.

Організаційно-правова реструктуризація характеризується процесами корпоратизації, зміни організаційної структури та власника. Варіанти виконання реструктуризації наведені на рис. 2.

Рис. 2. Варіанти виконання реструктуризації (складено авторами)

Форми і методи реструктуризації структурних підрозділів підприємства визначають на основі аналізу умов їх функціонування. Особливу увагу при цьому звертають на збереження підрозділів, які беруть участь у забезпеченні найважливіших державних потреб або соціально-економічних потреб регіону. остаточно вибирають варіант реструктуризації в результаті оцінки реальних ринкових можливостей підрозділів підприємства.