Бюджет Європейського Союзу. Бюджетна стратегія і бюджетний процес
Згідно зі ст. 199 Римського договору ЄС повинен мати спільний бюджет, оскільки це — головна фінансова база інтеграційних заходів. Бюджет ЄС є централізованим фондом грошових коштів країн-членів та водночас фінансовим планом формування та використання фінансових ресурсів Європейського Союзу. Специфікою бюджету ЄС є те, що він не може виконувати роль інструменту макроекономічної політики, тобто впливати на стабілізацію економіки держав-членів. Його доходи та витрати мають врівноважуватись, тобто не можна використовувати бюджетний дефіцит як інструмент пожвавлення сукупного попиту й інвестицій або зменшення безробіття.
Бюджет ЄС базується на дотриманні таких принципів:
принцип єдності та принцип бюджетної точності (доходи й видатки ЄС мають бути зведені в єдиному документі з метою ефективного обліку та контролю за витрачанням спільних коштів);
принцип щорічності (розроблення бюджету строком на один рік);
принцип рівноваги (доходи повинні відповідати видаткам бюджету. Не допускається дефіцитність бюджету, а також забороняється здійснення позик для покриття видатків);
принцип єдиної одиниці обліку (бюджет складається, виконується та обліковується у єдиній одиниці – євро);
принцип універсальності (незакріплення доходів бюджету за окремими статтями видатків);
принцип цільового характеру видатків (кожна сума асигнувань повинна мати власне конкретне призначення й обґрунтування);
принцип ефективного фінансового управління (врахування закономірностей функціонування економіки з метою досягнення ефективності формування та використання ресурсів бюджету ЄС);
принцип прозорості (гарантується надання повної та точної інформації про складання й виконання бюджету).
Склад доходів та видатків бюджету Європейського Союзу наведено на рис.19.1
Основні видаткові статті бюджету ЄС: фінансування сільського господарства, соціальних і регіональних програм розвитку, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпечення зовнішніх політичних та економічних зв'язків, видатки на управління.
Основними принципами формування доходів бюджету ЄС є принцип спільної фінансової відповідальності (всі держави – члени ЄС зобов'язані брати участь у формуванні доходів бюджету) і принцип фінансової солідарності держав – членів ЄС (приведення внесків держав – членів ЄС у відповідність до їх фінансових можливостей).
Щорічний бюджетний процес у Європейському Союзі включає певні послідовні етапи. Відповідно до Маастрихтської угоди він відбувається у результаті взаємодії органів управління ЄС, головним чином Європейської Комісії, Ради міністрів ЄС і Європарламенту. У найбільш загальному вимірі функції та повноваження інститутів ЄС у рамках бюджетного процесу розподілені у такий спосіб: Європейська Комісія пропонує проект бюджету, Європарламент здійснює його розгляд, вносить поправки та спільно з Радою ЄС виносить остаточне рішення.
Проект бюджету розробляє Європейська Комісія відповідно до економічних реалій та затвердженої бюджетної стратегії ЄС. Рішення Європейської Комісії приймаються більшістю голосів, а її члени голосують персонально. Після цього проект бюджету ЄС подається в Раду міністрів ЄС для розгляду й затвердження. Рада ЄС щодо бюджету збирається, як правило, два рази на рік, щоб розглянути проект бюджету, представлений Європейською Комісією, у частині обов'язкових видатків і після затвердження направляє його в Європейський Парламент.
Європарламент розглядає проект протягом 45 днів. Повноваження щодо ухвалення остаточного рішення спільно розподіляються між Радою ЄС і Євро-парламентом, оскільки всі видатки поділяються на обов'язкові й необов'язкові.
Рис. 19.1. Склад доходів та видатків бюджету Європейського Союзу
Бюджет проходить у Європейському Парламенті два читання. Проект розглядається не тільки в бюджетному комітеті, а й в інших комітетах.
Бюджетний рік у Європейському Союзі починається 1 січня і закінчується 31 грудня, тобто збігається із календарним роком. Безпосереднім виконанням бюджету займається Європейська Комісія.