Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
1.Економічна система : сутність, структурні елементи і критерії класифікації.
2.Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи
3.Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи
Економічна система – це об’єктивна єдність закономірно пов’язаних між собою явищ і процесів економічного життя суспільства, усі елементи якої перебувають в органічному взаємозв’язку між собою і не існують поза її межами
Соціально-економічна система. — це комплекс взаємодіючих суспільних підсистем, базисних і надбудовних відносин та їхніх елементів і зв'язків між ними, внаслідок взаємодії яких виникають закони суспільного розвитку, які безпосередньо або опосередковано регулюють
В економічній літературі існують різні підходи до визначення економічної системи, а саме:
— як сукупності відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;
— як сукупності людей, об'єднаних спільними економічними інтересами;
— як історично визначеного способу виробництва;
— як особливим чином упорядкованої системи зв'язків між виробниками та споживачами матеріальних і нематеріальних благ;
— як сукупності всіх економічних процесів, що функціонують у суспільстві на основі притаманних йому відносин власності та організаційно-правових норм, тощо.
Структура економічної системи — це сукупність стійких зв'язків і відносин (а, отже, і взаємодія), інтегруючу роль серед яких відіграють відносини економічної власності та господарський механізм, серед яких вирішальне значення, вт. ч. у визначенні сутності господарського механізму, належить відносинам власності на засоби виробництва
Економічна система відрізняється від інших сумативних систем саме своєю органічною цілісністю, а функціонально вона подібна до живого організму.
Для соціально-економічної системи, характерний закон адекватності надбудовчих відносин (культури, моралі, етики тощо) і, передусім, права і політичної влади, — базисним відносинам, серед яких найважливішу роль відіграють відносини економічної власності. Якщо дотримуються ці закони, то розвиток суспільства відбувається найшвидшими темпами,
Цілісність, а отже й висока організованість і ефективність сучасних розвинених економічних систем, залежить від того, наскільки сильна її гуманістична, демократична та екологічна спрямованість.
Гуманістична спрямованість означає підпорядкованість розвитку економічних систем найвищим моральним, культурним, гуманістичнім цінностям людей праці (зокрема, цінностям християнської економіки), розвитку їхніх творчих, організаційних, розумових і фізичних здібностей, тобто всіх сутніс-них сил людини.
Демократична спрямованість найбільше залежить від двох основних чинників: від ступеня демократизації економічних відносин і, насамперед — відносин економічної власності; від ступеня участі працівників в управлінні виробництвом і власністю, їхнього впливу на господарський механізм
Екологічна спрямованість економічної системи передбачає формування такої еколого-економічної системи, яка б зберігала природу, сприяла задоволенню зростаючих екологічних потреб суспільства (у чистому повітрі, екологічно чистих продуктах тощо), сприяла впровадженню у виробництво техніки і технології, яка б оберігала навколишнє середовище та ін.
Економічна система складається з трьох основних ланок: продуктивних сил, економічних відносин і механізму господарювання
Продуктивні сили— це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей
Економічні відносини— це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.
Система економічних відносин складається з: техніко-еко-номічних, організаційно-економічних, соціально-економічних відносин.
Техніко-економічні відносини— це відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи і виробляють необхідні життєві блага
Організаційно-економічні відносини— це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління суспільним виробництвом: відносини обміну діяльністю між людьми, спеціалізація праці, кооперування, концентрація та комбінування виробництва
Соціально-економічні відносини насамперед це відносини власності
Господарський механізмє структурним елементом економічної системи, що складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та суспільних дій господарюючих суб'єктів на основі використання економічних законів ринку, державних економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.