Вплив на суспільний добробут
При визначенні показників СНР дуже важливо з'ясувати, як визначається рівень цін (ціна не одного, а багатьох товарів). Це важливо з двох обставин:
1. ВВП являє собою ринкову вартість (грошову вартість) всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом року, а грошова вартість виражається через чинні ціни.
2. Рівень цін змінюється, а це впливає на підрахунки ВВП.
Рівень цін виражається у вигляді індексу:
Як правило, уряди різних країн розраховують індекси ряду наборів, або корзин, товарів і послуг. Найбільш відомим серед цих індексів є індекс споживчих цін (ІСЦ),із допомогою якого вимірються ціни фіксованої ринкової корзини, яку купує типовий споживач. В Україні така корзина розраховується за 270 найменуваннями товарів. Для виміру загального рівня цін використовується індекс цін ВВП. І цін ВВП ширший, ніж ІСЦ оскільки включає не тільки ціни споживчих товарів і послуг, але й ціни інвестиційних товарів, товарів, куплених державою на світових ринках. Наприклад, 2000 рік виберемо базовим. ВВП певної країни склав у 2006 році 64 млрд. грн, а ця вартість у 2000 році дорівнювала 50 млрд. гривень.
Іц. ВВП 2006 р. = 64/50 х 100 % = 128 %
Набір індексів цін для різних років дозволяє нам порівнювати рівні цін у різні роки. Підвищення індексу цін ВВП у даному році у порівнянні з попереднім роком вказує на інфляцію; зменшення індексу цін вказує на дефляцію.
Існує показник зміни рівня цін:
ІРЦ – індекс рівня цін
Інфляція і дефляція ускладнюють підрахунок валового внутрішнього продукту, оскільки ВВП являє собою грошовий, тимчасовий і кількісний показник. При підрахунку ВВП за поточними цінами, ми не можемо сказати, наприклад, якою мірою відбулося його збільшення за рахунок зростання обсягів виробництва, або зростання цін. Показник ВВП, який відображає поточні ціни, називається номінальним ВВП. Показник ВВП скорегований із урахуванням інфляції (тобто підвищення рівня цін) або дефляції (тобто пониження рівня цін) називається реальним ВВП. Найбільш простим і прямим методом дефлювання (пониження грошового виразу ВВП з урахуванням динаміки цін) або інфлювання (підвищення грошового виразу ВВП з урахуванням динаміки цін) номінального ВВП даного року є ділення номінального ВВП на індекс цін (із сотими частками).
Наш попередній приклад, номінальний ВВП у 2006 році склав 64 млрд. гривень. Іц цього року 128 (1,28 зі сотими частками). Реальний ВВП 2006 року таким чином дорівнює:
Реальний ВВП показує ринкову вартість обсягу продукції кожного року, виміряну у постійних цінах, тобто в грошах, які мають ту ж ціну, або купівельну здатність, як і в базовому році. Реальний ВВП є більш точною, у порінянні з номінальним ВВП, характеристикою функціонування економіки.
В останні три десятиріччя в західній економічній теорії все частіше підкреслюється, що ВВП не зовсім точно відображає добробут суспільства, що він не може бути характеристикою добробуту. На це вказують наступні факти:
1. Неринкові операції. Існує багато виробничих операцій, які не здійснюються на ринку і тому не включаються в склад ВВП. Наприклад, робота на присадибних ділянках, дачах (без продажу продукції), праця домогосподарки, ремонт власного будинку тощо.
2. Вільний час. Зростаючий обсяг вільного часу позитивно впливає на добробут суспільства, але це жодним чином не враховується у показниках СНР. Наприклад, у високорозвинутих країнах Заходу на протязі ХХ сторіччя продовжуваність робочого тижня зменшилась з 53 до 35 годин, що не могло не вплинути на добробут суспільства.
3. Покращення якісних характеристик продукції. ВВП є кількісним, а не якісним показником. Він не відображає повною мірою покращення якості товарів.
4. Склад і розподіл сукупного випуску продукції. ВВП служить вимірником обсягу сукупного виробництва, але не відображає змін у складі й розподілі продукції, які в свою чергу можуть впливати на економічний добробут суспільства. ВВП показує набір кількостей продукції, але не вказує чи він є “правильним”. Наприклад, у деяких країнах у структурі ВВП досить великою є питома вага зброї, яка добробут суспільства не підвищує.
5. Випуск продукції на душу населення. Через багато причин найбільш обгрунтованою характеристикою економічного добробуту є випуск продукції на душу населення. Але цей показник не показує рівень життя окремих індивідів і сімей в економічній системі.
6. ВВП і навколишнє середовище. Показник ВВП не відображає впливу виробництва на навколишнє середовище. Чим більший обсяг ВВП, тим більше забруднення при інших рівних умовах, навколишнього середовища. Показник ВВП не показує зв'язок між виробництвом і екологічними катастрофами, отруюванням річок і землі кислотними дощами і взагалі забрудненням навколишнього середовища.
7. Тіньова економіка. Її стимулюють високі рівні інфляції і податків. Тіньова економіка у високорозвинутих країнах Заходу складає від 5 до 20% обсягу офіційного ВВП. В Україні цей показник становить, за деякими оцінками 40-50% від ВВП. Існування тіньової економіки перекручує розміри таких важливих показників економіки, як ВВП і рівень безробіття. Політика уряду, яка базується на таких показниках, може бути необгрунтованою і шкідливою. Наприклад, стимулювання зменшення безробіття може викликати зростання інфляції.
Таким чином, валовий внутрішній продукт є досить важливим показником обсягу виробництва товарів і послуг, але він не може бути універсальним критерієм економічного добробуту країни, оскільки в ньому, як зазначалося вище, не враховується ряд важливих чинників добробуту. ВВП є насамперед показником потужності ринкової національної економіки, а не показником економічного добробуту суспільства.
У зв'язку з цим в економічній літературі зроблена спроба сконструювати нові показники економічного добробуту суспільства, які враховували б ті чинники, що не враховує ВВП. У макроекономіці вже є такий показник – чистий економічний добробут суспільства (ЧЕД). Вперше цей показник був введений у наукову термінологію у 70-ті роки ХХ століття американськими економістами У.Нордхаузом і Дж. Тобіном. Він не є конкретним самостійним статистичним показником, а застосовується тільки як доповнення до ВВП.
Чистий економічний добробут суспільства визначається вирахуванням з ВВП грошової оцінки негативних чинників (Чн), що впливають на добробут, та додаванням результатів неринкової діяльності в грошовій оцінці (Рнрд) і грошової оцінки вільного часу (Вч):
ЧЕД = ВВП – Чн + Рнрд + Вч.
Кількісно виразити чистий економічний добробут суспільства непросто. Вся складність полягає в тому, що дати грошову оцінку видам діяльності, які не мають ринкового характеру, досить важко.
Таким чином, ЧЕД є відносно корисним у роботі статистичної служби країни показником. Однак на практиці статистичні служби ООН і національного обліку окремих країн не мають уніфікованої методики розрахунку чистого економічного добробуту суспільства.