Структура регіонального продукту: проміжне споживання та додана вартість

Вартість створеного в регіоні продукту є основою проведення рахунків, які дають можливість з’ясувати співвідношення його складових. На рівні регіону такі рахунки називають регіональні, на рівні країни – національні. Система регіональних чи національних рахунків представляє собою сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходу, споживання, нагромадження капіталу, фінансів. Систему рахунків застосовують в умовах ринкових відносин.

В основу рахунків покладено рівняння, яке описує вимогу дії закону товаровиробництва:

(9.3)

де В – випуск товарів, робіт і послуг ( - фізична кількість товарів, робіт і послуг, - ціна одиниці товару, робіт і послуг); - проміжне споживання, тобто кількість готових виробів, яка реалізується для відшкодування сировини, матеріалів, напівфабрикатів придбаних підприємствами одні в одних для виробництва товарів, робіт, послуг ( або ); - додана вартість (дохід), або новостворена вартість чи чистий продукт, тобто кількість готових для споживання товарів, робіт і послуг ( або ).

У цьому рівняння завжди інтегруючим є співвідношення цих двох складових. Теорія закону товаровиробництва стверджує, що треба створювати передумови, за яких , тобто передумови формування інтенсивної продуктивної функції праці. За таких умов вартість створеного продукту забезпечуватиме відшкодування матеріальних витрат та отримання очікуваної доданої вартості. Однак практика показує, що забезпечення бажаних пропорцій двох складових у вартості випуску продукції є досить складним завданням.

Проміжне споживання.Проміжне споживання містить витрати на товари, матеріальні та нематеріальні послуги, використані інституційними одиницями для виробничих потреб. Вартісна структура валового випуску характеризує ефективну функцію задіяних продуктивних сил, тобто наскільки ефективно використовувались продуктивні сили за час їх функціонування, особливо оборотний капітал. Ефективна функція змінює вартісну структуру валового випуску. Валовий випуск є величиною простійною, його складові – проміжне споживання , валова додана вартість - можуть змінювати своє співвідношення залежно від ефективності та раціональності використання матеріальних і сировинних ресурсів на одиницю продукції (рис. 1 ).

Рис.1

Графік функції ефективності свідчить, що чим менше проміжне споживання, а більша оборотність , тим більша частина , тим менш затратною є економіка. Для зменшення затратності виробництва продукції вдосконалюють технології переробки сировини для зменшення відходів або їх повторної переробки. Зменшення частки затрат у вартості валового випуску забезпечує:

1.збереження стабільності або зменшення цін на одиницю продукції;

2.збільшення валового випуску продукції;

3.зростання рівня конкурентоспроможності продукції;

4.зростання прибутку.

За часткою проміжного споживання можна характеризувати рівень ефективності господарювання підприємства, галузі.

Додана вартість. Обсяг продукту, який отримано після відшкодування залученого для його виробництва оборотного капіталу,називають доданою вартістю. Її створюють у сфері виробництва і сфері послуг.

Додана вартість (дохід) – вартість чистого продукту (за винятком проміжних витрат), виробленого сферами виробництва товарів і послуг усередині регіону чи країни.

Цей чистий продукт і є створеним регіональним чи національним багатством протягом, наприклад, року, яке ділиться на дві частини: споживання і нагромадження. За натурально – речовою формою чистий продукт утворюється зі створених засобів виробництва, які призначаються для його збільшення, та з предметів споживання життєвих потреб людей.

Предмети споживання називають фондом споживання, а засоби виробництва - фондом нагромадження. Фонд споживання розподіляється у формі заробітної плати та інших витрат, а фонд нагромадження – у формі капіталовкладень. Є ще фонд заміщення матеріальних витрат виробництва, тобто фонд обігового капіталу, частка якого у валовому випуску продукту в Україні більша, ніж частка продукту. Це теж частина національного багатства, яка спрямовується на відтворення матеріальної частини обігового капіталу.

Утворення доданої вартості. Перша стадія процесу відтворення засвідчує продуктивну функцію задіяного капіталу, його продуктивною силою і валовим випуском

(9.4)

Друга стадія – обернену залежність між доданою вартістю і матеріальними затратами у вартості валового випуску . Перша і друга стадія процесу відтворення тривають одночасно як дві нерозривні в часі вияву єдиної виробничої функції. Перша стадія характеризує продуктивну силу залучених чинників виробництва, друга – ефективність використання (ефективність віддачі) одиниці праці та капіталу. За ефективної віддачі та капіталу у вартісній структурі валового випуску присутні витрати та прибуткові компоненти: - матеріальні витрати, Т – відтворення праці, А – амортизація, нарахування на основний капітал, тобто перенесена частина вартості основного капіталу на новостворену вартість і чистий прибуток ЧП.

Вартісна структура валового випуску, створеного на першій стадії, у системі національних рахунків подана в горизонтальних рядках матриці регіональних і національних рахунків. Головними категоріями вартісної структури валового випуску є проміжне споживання і валова додана вартість як сума валових доданих вартостей підприємств регіону, чи країни, галузей економіки, що відображає валову додану вартість на рівні країни: =Т+А+ЧП [23].