Визначення втрати якості взуття

Проводиться відповідно до Методики проведення товаро­знав­чої експертизи взуття, в якій передбачена таблиця із зазна­ченням та характеристикою основних дефектів і відповідною їм втратою якості.

Втрата якості взуття визначається за наявністю дефектів; оцінюється якість за найбільш істотним дефектом і за гіршою напівпарою. Розмір втрати якості залежить від виду і виразності дефекту.

Втрата якості нараховується в межах 10, 20, 30% і більше. В таблиці приведені розміри втрати якості для нового взуття. При визначенні втрати якості ношеного взуття величина втрати якості збільшується залежно від ступеня зносу і зовнішнього вигляду взуття на 20–40 % [46].

Питання для самоперевірки

1. Які методи перевірки застосовують для експертизи якості взуття? Чим зумовлюється їх вибір?

2. Порядок проведення експертизи кількості взуття.

3. Порядок проведення експертизи якості взуття та харак­те­рис­тика документів і засобів, що при цьому застосовуються.

4. У чому полягає особливість експертизи взуття, що було в експлуатації?

5. Особливість експертизи взуття, що було пошкоджене при транспортуванні або зберіганні.

6. Характеристика основних дефектів взуття.

7. Вимоги до якості взуття.

8. Визначення втрати якості взуття.

Перелік нормативних документів

ДСТУ 2157-93 Взуття. Терміни та визначення.

ДСТУ 2158-93 Взуття. Дефекти. Терміни та визначення.

ДСТУ 2341-94 Шкіра. Терміни та визначення.

ДСТУ 2519 Виробництво взуттєве. Терміни та визначення.

ДСТУ 3164-95 Взуття. Методи визначення лінійних розмірів.

ДСТУ 3178-95 Фурнітура для шкіряно-галантерейних, текс­тиль­но-галантерейних, швейних виробів та взуття. Терміни та визна­чення.

ДСТУ 4142-2002 (ГОСТ 7296-2003) Взуття. Маркування, паку­ван­ня, транспортування і зберігання.

ДСТУ Взуття. Номенклатура показників якості.

ГОСТ 9289-78 Обувь. Правила приемки.

ГОСТ 28371-89 Обувь. Определение сортности.

ГОСТ 11373-88 Обувь. Размеры.

ГОСТ 19116-2005 Обувь модельная. Общие технические ус­ловия.

ГОСТ 26165-2003 Обувь детская. Общие технические условия.

ГОСТ 26166-84 Обувь повседневная из синтетических и искус­ственных кож. Технические условия.

ГОСТ 26167-2005 Обувь повседневная. Общие технические ус­ловия.

ЕКСПЕРТИЗА ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ

Загальні відомості

Експертиза імпортних хутряних виробів проводиться у від­повідності з Інструкцією про порядок перевірки кількості і яко­сті імпортних товарів, технічними умовами контрактів і зраз­ками-еталонами закуплених товарів. Експертиза хутряних виро­бів вітчизняного виробництва проводиться відповідно до діючих державних стандартів та зразка-еталона закупленого (виготов­ле­ного) виробу.

Вироби повинні цілком відповідати зразку-еталону за модел­лю, матеріалом верху, підкладкою, за технологією обробки, кон­струкцією та оздобленням. В технічних умовах контракту здій­снюється опис моделі, виду хутра, з якого виготовлено виріб, способу обробки (особливий або звичайний) і фарбування, кольо­ру, прикладних матеріалів, а також деяких даних про вимі­ри виробів.

Перед початком перевірки хутряних виробів експерт знайо­миться з супровідними документами вітчизняного (іноземного) постачальника: специфікацією, накладними, комерційним актом (у випадку порушення тари або нестачі місць). При необхідності експерт користується Методикою проведення експертизи ім­порт­них хутряних виробів.

В Методиці викладено порядок проведення експертиз хутря­них виробів, визначення артикулу, моделі, розміру, вказані най­більш розповсюджені дефекти, їх ознаки та причини виник­нен­ня; приведена таблиця визначення втрати якості виробів у за­леж­ності від величини дефектів.

При перевірці великих партій хутряних виробів експерт керується зразками-еталонами, технічними умовами контрактів, каталогами, фотоальбомами з ілюстрацією моделей. При пере­вір­ці одиночних виробів допускається експертиза без спів­став­лення зі зразком. У цьому випадку в акті експертизи необхідно описати фактичний стан виробу і виявлені в ньому дефекти.

Бажано, щоб експертиза кількості і якості хутряних виробів проводилась одночасно.

Перевірку якості імпортних хутряних виробів необхідно про­водити в спеціально обладнаних приміщеннях з гарним (бажа­но – природним) освітленням. Столи для перевірки виробів по­винні бути розміром 1,5 × 2 м, щоб на них можна було роз­клас­ти та оглянути виріб із всіх сторін. Для зручності огляду реко­мендується використовувати манекени. На столах мають бути необхідні для проведення експертизи інструменти (сантиметрові та металеві лінійки, кольцемір для перевірки розмірів головних уборів та ін.).

Перевірка якості повинна проводитись шляхом зовнішнього огляду та обмірювання виробу на манекені або на столі у роз­правленому вигляді. В першу чергу, перевіряється симетрич­ність розміщення деталей: чи не перекошені повздовжні і по­перечні шви, чи відповідає довжина і ширина розміру і зросту виробу, чи не вкорочені рукави, правильність їх вкачування; чи правильно вшиті коміри, манжети, права і ліва полочки; чи не перекошена підкладка, чи відповідає за кольором верху виробу; чи виконані з’єднувальні шви правої та лівої полочок без пере­косу, просічок, пропусків і захвату в шов пучків волосся. При експертизі виробів із хутряного верху після їх зовнішнього ог­ляду, перевіряють правильність підборки і розміщення шкурок за довжиною, густотою, формою волосяного покриву, його за­барвленням і товщиною шкіряної тканини.

Шкіряна тканина шкурок хутряних виробів має бути м’якою, пластичною, добре просушеною, рівною, без жирових плям і огрубілих участків.

Як правило, всі деталі верхньої частини виробу повинні ви­готовлятися із більш густоволосих і щільних шкурок, а нижня частина – із менш щільних і більш рідких за волоссям шкурок однакової сортності.

Плішини, витерті та горілі місця, дірки повинні бути зароб­лені шляхом прорізування і приставки якісного хутра без по­ру­шення правильності симетричної форми шкурки; вставки і при­ставки – співпадати за якістю та кольором волосяного покриву з основною частиною шкурок, бути непоміт­ними зі сторони воло­сяного покриву.

Хутряні вироби виготовляються різних фасонів, обумовлених вимогами моди і спеціальними вимогами, погодженими з за­мов­ником. Кожному з прийнятих до виробництва фасонів присвою­ється певний номер і артикул. Якщо при прийманні виявлено розходження в розмірах і артикулах з даними навісних ярликів і контрольної стрічки, пакувальних листів або специфікації, то роз­мірні дані конкретного виду виробу співставляють з об­мір­ними даними технічних умов контракту цього артикулу [16].