Шляхи оптимізації структури місцевих бюджетів в Україні

Відповідно до БКУ структура місцевих бюджетів включає: республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. В той же час місцеві бюджети є найчисленнішою ланкою бюджетної системи, оскільки їх налічується близько 12 тис. Одним із напрямів оптимізації структури місцевих бюджетів є скорочення їх кількості. Це, у свою чергу, забезпечить ефективніший та раціональніший розподіл міжбюджетних трансфертів, а також поліпшить контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.

7.Роль місцевих фінансів у забезпеченні економічного розвитку та фінансування суспільних послуг.

Місцеві фінанси є об’єктивною формою економічних відносин, що пов’язані з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту, у процесі яких відбувається формування та використання фондів грошових коштів, призначених для задоволення потреб регіонів країни.

Місцеві фінанси впливають на: 1)соціально-економічний розвиток району та області; 2)фінансову стабільність регіону; 3)розвиток економіки регіону; 4)добробуту населення; 5)розвиток демократії в суспьстві.

Основні форми впливу місцевих орга­нів влади, їхніх фінансів на економіку та соціальну сфе­ру держави:

- до фінансових систем місцевих органів вла­ди мобілізується значна частина валового внутрішньо­го продукту (ВВП). Фун­кції соціально-економічного регулювання, які за­безпечують фінанси місцевих органів влади, не обме­жуються вилученням, розподілом і перерозподілом частини ВВП. Місцеві органи влади, подібно до держави, у сфері своєї компетенції здійснюють також і нормативне регулювання соціально-економічної діяльності, тобто вони встановлюють пе­вні правила поведінки господарюючих суб'єктів.

- місцеві фінанси є фіскальним інструментом.

Стимулююча функція місцевих фінансів полягає в тому, що— місцеві фінанси формують в органів само­управління зацікавленість у збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому залученні доходів від загальнодержавних та місце­вих податків і зборів, пошуку альтернативних джерел доходів, ефективному використанні наявних фінансових ресурсів. Ця функція полягає у забезпеченні для господарюючих суб'єктів і громадян стабільних умов економічного і соціального розвитку. Насамперед це діяльність, пов'язана з впровадженням в життя соціальних програм держави, до яких, зокрема, відносяться соціальний захист населення, освіта, охорона здоров'я, розвиток культури, спорту, молодіжні програми; а також діяльність, що пов'язана з наданням послуг та забезпеченням ефективного функціонування тих господарських одиниць, які надають комунальні, житлові, транспортні та інші послуги.

Фінанси місцевих органів влади є інструментом забезпечення громадян різними послугами. Місцеве самоврядування - це інститут, що надає послуги громадянам України безпосередньо. Діяльність місцевих органів влади в сфері надання громадських послуг є однією з форм регулювання економічного і соціального розвитку регіону.

Місцеві фінанси є інструментом економічного росту. Забезпечення економічного росту - це також одна з форм економічного регулювання.

8.Проблеми становлення і розвитку місцевих фінансів в Україні.

Практично відродження місцевих фінансів розпочалося в пе­ріод перебудови і переходу до ринкових відносин у 1990 р., коли в СРСР було відновлено основи демократичного будівництва держави та значно розширено права місцевих органів самовряду­вання.

В Україні місцеві фінанси перебувають нині на стадії свого становлення й розвитку. На сьогодні вже створено певне правове підґрунтя формування місцевих бюджетів : Конституцією України, Законами "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про бюджетну систему України", "Про систему оподаткування" та деякими законодавчими актами щодо зарахування дохідних джерел.

Конституцією передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування та фінансово його підтримує. Витрати, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Проте, як підтверджує досвід, ще є низка проблем, які потребують свого розв'язання. Це передусім здійснення чіткішого розмежування доходів і витрат місцевих бюджетів.

В Україні з 2005 р. уряд почав розробляти нові концептуальні підходи до проведення адміністративно-територіальної реформи країни та функціонування місцевих фінансів, у центрі уваги яких перебуває місцева громада, але при цьому передбачається тісний зв'язок центральних та місцевих органів управління у сфері роз­поділу та перерозподілу вартості валового внутрішнього продук­ту та національного доходу-країни шляхом більш раціонального використання коштів місцевих та державного бюджетів.

Функціонування та подальший розвиток місцевих фінансів в Україні відбувається на засадах відповідного правового забезпе­чення, сформульованих у положеннях Європейської хартії про місцеве самоврядування, Всесвітньої декларації місцевого само­врядування, Декларації про принципи місцевого самоврядування країн СНД, Європейської хартії міст, Європейської декларації прав міст, Хартії українських міст, Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетному кодексі .

Система місцевих фінансових інститутів в Україні ще не має завершеного характеру і перебуває в стадії становлення. Для цієї системи ще не властива така найважливіша ознака будь-якої системи, як цілісність. Не зовсім сформована структура системи місцевих фінансових інститутів. Як наслідок, місцеві фінанси України поки що не забезпечують можливості реалізації функцій і завдань, які покладаються на місцеві органи влади.

Слід зазначити, що економічний розвиток більшості країн світу супроводжувався, зокрема, зростанням ролі фінансів місцевих органів влади у розв'язанні численних завдань повсякденного життя. Ця проблема є однією з ключових і в процесі державного будівництва в Україні, адже очевидно, що без стабільних і достатніх фінансових ресурсів не може існувати дієздатна й ефективна місцева влада, а без неї – демократична держава.

9.Централізація і децентралізація фінансових відносин: огляд переваг і недоліків.

Співвідношення централізованих і дедентралізованих фін відносин залежить від визначення повноважень місцевих орга­нів самоврядування, що нині є дискусійним питанням. Тому структура місцевих фінансів у різних регіонах країни буде не однаковою.

Сфера централізованих фінансових відносин:1)Бюджетні відносини, 2)Відносини позики, 3)Відносини з формування та використанні інших централізованих фондів

Сфера децентралізованих фінансових відносин:1)Ланка відносин у місцевому господарстві, 2)Ланка відносин у комунальному господарстві, 3) Відносини в житловому господарстві, 4)Відносини в транспортному комплексі, 5)Відносини в інших галузях місцевого господарства.

У сфері централізованих фінансових відносин основне місце посідають відносини, які виникають у процесі формування та ви­користання бюджетів на різних рівнях місцевого самоврядуван­ня. За їх допомогою перерозподіляється приблизно шоста части­на виробленого в Україні валового внутрішнього продукту. Останнім часом за рахунок цих бюджетів фінансується приблиз­но 80 % видатків на соціальний захист населення та витрат соці­ально-культурної сфери. Основна частина бюджетних ресурсів місцевих рад сконцентрована на обласному рівні (більше 30 %), а 70 % — ^на рівні районів, сіл і селищ.

Слід пам'ятати, що місцеві позички є важливим елементом сфери централізованих фінансових відносин і відображають лан­ку грошових відносин, які виникають між місцевими органами самоврядування як позичальником коштів та фізичними і юриди­чними особами як кредиторами у зв'язку з формуванням, розпо­ділом і використанням позичкового фонду грошових коштів, призначеного для задоволення потреб регіону.

Децентралізована сфера місцевих фінансів являє собою сукуп­ність грошових відносин, пов'язаних з планомірним формуван­ням, розподілом і використанням грошових коштів і нагрома­джень підприємств і організацій комунальної форми власності. Специфіка цих економічних відносин полягає в тому, що вони насамперед проявляються між підприємствами та місцевими ор­ганами самоврядування як представниками власника цих підпри­ємств. Слід зазначити також, що хоча фінанси підприємств кому­нальної форми власності функціонують на засадах законодавства України, але водночас органи місцевого самоврядування мають право перерозподіляти фонди грошових коштів, які формуються на підприємствах комунальної форми власності, не тільки всере­дині підприємства, а й між підприємствами. Економічні відноси­ни виникають також між комунальними підприємствами, підпри­ємствами інших форм власності та фінансово-кредитними установами, які спілкуються між собою в процесі виробництва.

10.Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

Останніми роками в Україні набула великої актуальності проблема зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування. За таких умов серйозним чинником стабілізації економічної ситуації в країні має стати ефективне формування місцевих фінансів, здатне перетворити територіальні громади із дотаційних на суб'єкти, які самостійно, за рахунок власних доходів спроможні розв'язувати будь-які соціально-економічні проблеми. У розвинених країнах світу територіальні громади, котрі спираються на власні фінанси, є стабілізатором соціально-політичного ладу та фінансово-економічної ситуації у державі.

Система місцевих фінансових інститутів в Україні має будуватися як система, що має не статичну, а динамічну структуру. Тільки за цих умов може бути повною мірою використано потенціал місцевих фінансів, які, на відміну від державних, мають забезпечити особливі й специфічні місцеві інтереси, що не може бути враховано центральною владою і реалізовано через державні фінанси.

Для підвищення фінансової незалежності місцевих органів влади потрібно всебічно розвивати систему місцевих облігаційних запозичень як додаткового ресурсу місцевої влади. Також необхідна наявність добре розвинутої ринкової інфраструктури, насамперед незалежних рейтингових агентств та консалтингових фірм.Слід зазначити, що економічний розвиток більшості країн світу супроводжувався, зокрема, зростанням ролі фінансів місцевих органів влади у розв'язанні численних завдань повсякденного життя. Ця проблема є однією з ключових і в процесі державного будівництва в Україні, адже очевидно, що без стабільних і достатніх фінансових ресурсів не може існувати дієздатна й ефективна місцева влада, а без неї – демократична держава.

Правове підґрунтя формування місцевих бюджетів на сьогодні визначається Конституцією України, Законами "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про бюджетну систему України", "Про систему оподаткування" та деякими законодавчими актами щодо зарахування дохідних джерел.

Основними напрямками зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування повинно стати:

-створення бюджетної системи та міжбюджетних взаємовідносин, що відповідатимуть новій конституційній природі державної влади та потребам розвитку місцевого самоврядування;

-удосконалення системи мережі й штатів бюджетних установ;

-розмежування відповідальності центральних й місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері надання державних і громадських послуг,

-розширення власної дохідної бази місцевих бюджетів усіх рівнів та створення відповідних стимулів для нарощування доходів;

-запровадження системи фінансового вирівнювання та системи трансфертів, що ґрунтуються на прозорій правовій основі та об'єктивних критеріях.

11.Засади організації місцевих фінансів.

Засади організації місцевих фінансів передбачають:

— обов'язкове розмежування функцій і повноважень між державною вла­дою та місцевим самоврядуванням;

— чіткий поділ доходних джерел, а також видатків між державним та міс­цевими бюджетами;

— державну фінансову підтримку несамодостатніх територіальних громад, проведення фінансового вирівнювання;

— раціональне та економне використання матеріальних і фінансових ре­сурсів;

— здійснення постійного контролю за використанням наявних ресурсів;

— гласність та відкритість у формуванні та використанні фінансових ре­сурсів місцевого самоврядування;

— залучення широких верств громадськості до контролю щодо ефектив­ного формування та використання фінансових ресурсів