Природно-ресурсний потенціал регіону та методи його оцінки

1. Сутність і класифікація природних ресурсів.

2. Методи економічної оцінки природних ресурсів.

3. Визначення природно-ресурсного потенціалу регіону.

4. Основні напрямки відтворення природних ресурсів.

Для здійснення підприємницької діяльності кожному економісту-менеджеру важливо вміти визначати і оцінювати природні ресурси які можуть використовува-тись як у виробничій, так і у невиробничій діяльності у вигляді предметів і засобів економічної діяльності.

Природні ресурси – це тіла і сили природи, які на певному рівні розвитку про-дуктивних сил можуть використовуватися у формі безпосередньої участі у вироб-ництві для потреб суспільства.

Необхідно розрізняти поняття природні ресурси і природні умови. Природні умови не приймають безпосередньої участі в економічній діяльності, вони опосе-редковано впливають на економічний процес. Наприклад, кліматичні умови, сейс-мічність території – це природні фактори, які необхідно враховувати в господарсь-кій діяльності.

В залежності від тих чи інших ознак природи ресурси можуть бути виділені в певні групи:

1. За характером використання природні ресурси поділяються на:

- енергетичні (паливні);

- допоміжно-промислові (сировинно-промислові);

- їстівні;

- оздоровчі і культурно-естетичні.

2. За належністю до складу явищ природи:

- мінеральні;

- земельні;

- водні;

- лісові;

- фауністичні;

- рекреаційні (курортні);

- кліматичні.

3. За ознаками вичерпності:

- вичерпні (корисні копалини: вугілля, газ, руди, нафта);

- невичерпні (внутрішнє тепло землі, сонячна енергія, приливи та відливи).

4. За ознакою відтворення:

- відновлювальні (земельні ресурси, лісові ресурси);

- невідновлювальні (майже всі вичерпні).

5. Природні ресурси мають також економічну класифікацію. За економічною класифікацією можна виділити дві групи:

1) ресурси, які служать засобом існування людей (земля);

2) ресурси, які є джерелом засобів праці (рудні корисні копалини, паливно-енергетичні, водні ресурси).

Для ефективного використання природних ресурсів необхідно здійснити їх еко-номічну оцінку. Оцінка природних ресурсів – це діяльність, яка пов’язана з вимірю-ванням їх обсягів, якості та умов використання.

Оцінювання буває:

v технологічне, коли виявляється придатність того чи іншого природного ре-сурсу у виробничій діяльності з урахуванням технологій його використання;

v економічне – це вартісний вираз оцінки ресурсів.

Економічне оцінювання природних ресурсів характеризується впливом витрат на добування і використання природних ресурсів на загальні показники економіч-ної діяльності суб’єктів господарювання.

Для економічної оцінки застосовується два методичних підходи:

Перший: витратний – це грошова оцінка природних ресурсів, що визначаєть-ся на основі понесених витрат на їх освоєння і експлуатацію. Найчастіше цей ме-тод використовується для таких природних ресурсів, як мінерально-сировинні і паливні. Цей метод може також використовуватись при оцінці земельних, лісових і водних ресурсів.

Другий: рентний – це метод, який реалізується двома шляхами:

а) за величиною доходу, який приносить використання даного ресурсу вироб-ництва;

б) за додатковими витратами, які зв’язані з вилученням ресурсу.

Рентна оцінка здійснюється за формулою:

де:

Ri – величина рентної оцінки і-го виду ресурсу;

Вit – вартість продукції, отриманої із і-го виду ресурсу, який використовується для виготовлення цієї продукції за певний період часу;

Зit – поточні та одноремонтні витрати, які здійснюються на обробку і-го виду ресурсу;

Oit – загальний обсяг і-го природного ресурсу, спожитого за термін t.

Кожний із регіонів характеризується відповідним природно - ресурсним потен-ціалом.

Природно-ресурсний потенціал регіону – це сукупна продуктивність природних ресурсів, використаних на створення засобів виробництва і предметів споживання і яка виражена їх сукупною вартістю.

Чим більша сукупна вартість, тим вищий природно-ресурсний потенціал (ПРП) регіону.

Для характеристики ПРП регіону використовуються такі поняття:

v компонентна складова ПРП – це міжвидові та внутрівидові співвідношення природних ресурсів;

v функціональна складова – це ранжування природних ресурсів за їх здатніс-тю приймати активну участь у територіальному поділі праці;

v організаційна структура – це коли природні ресурси забезпечують самовід-творення і самоорганізацію економічного потенціалу регіону;

v територіальна структура – просторова організація природно-ресурсного по-тенціалу.

Є певна категорія ресурсів, які можуть бути відновлені в певних обсягах і в певних якісних характеристиках. Для здійснення відновлювальних заходів необ-хідно розробляти комплексні регіональні програми, в яких визначається перелік заходів, терміни їх здійснення і необхідні для цього витрати. Ці заходи здійсню-ються в межах так званої природоохоронної діяльності. В межах заходів здійсню-ється їх балансова оцінка, тобто розробляється відповідний баланс того чи іншого виду природних ресурсів. Відомі баланси водних, земельних, лісових ресурсів. Наприклад, баланс водних ресурсів складається з двох частин: перша – це за-гальний обсяг наявних водних ресурсів (Ов), і друга – це витратна частина, що охоплює витрати водних ресурсів для різного виду діяльності: – житлово-кому-нальні потреби (Q1), виробниче водоспоживання (Q2), зрошення сільськогоспо-дарських угідь (Q3), випарювання (природний збиток) (Q4).

В загальному виді баланс ресурсів можна відобразити формулою:

де:

Оів – обсяг ресурсу, що споживається в і-му виді діяльності.

Тема 6