Тестові завдання до теми 2

Продукт має корисність, якщо він:

а) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

б) відображає закон попиту;

в) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

г) є доступним за ціною для споживача.

Споживач визнає товар неякісним коли:

а) споживання цього товару не залежить від доходу;

б) споживання цього товару зменшується по мірі зростання доходу;

в) споживання цього товару збільшується по мірі зростання доходу;

г) споживання цього товару не залежить ні від доходу, ні від ціни.

Якщо для товару А величина обсягу його споживання зростає разом з ціною, то товар А є:

а) товаром Гіффена;

б) малоцінним товаром;

в) звичайним товаром.

Гранична корисність визначається як:

а) приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;

б) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

в) сума загального попиту на благо;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

Який з наступних переліків зміни значень загальної корисності під впливом збільшення обсягу продукції на одиницю ілюструє дію закону спадаючої граничної корисності:

а) 400; 500; 600; 700;

б) 200; 400; 700; 1 000;

в) 200; 250; 270; 280;

г) 150; 350; 450; 60

Ціна товару одиниці Х складає 1,5 грн., а товару У – 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару У у 30 умовних балів, то при якій граничній корисності товару Х він максимізує корисність набору з цих двох товарів:

а) 45 балів;

б) 30 балів;

в) 20 балів;

г) 15 балів.

Закон спадаючої граничної корисності ілюструє:

а) зниження корисності товарів при збільшенні доходу споживача;

б) рівність граничних корисностей у розрахунку на одиницю їх ціни;

в) зменшення корисності, яку приносить споживачу кожна додаткова одиниця товару;

г) відношення граничних корисностей до цін товарів першої необхідності.

Загальна корисність зростає тільки у разі, якщо гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) є величиною позитивною;

г) збільшується низькими темпами.

Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач може максимізувати:

а) загальну корисність;

б) середню корисність;

в) граничну корисність;

г) кожну з перелічених величин.

Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

а) не купувати товари низької якості;

б) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

в) розподіляти доход таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

г) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.

Корисність кожної нової порції продукту:

а) більша попередньої;

б) менша попередньої;

в) рівна попередній;

г) вірна відповідь відсутня.

Віктор помітив, що він отримує 10 додаткових одиниць корисності від споживання останнього шоколадного батончика і 20 додаткових одиниць корисності від споживання останньої порції бананового морозива. Ціна батончика – 2 грн., бананового морозива – 5 грн. Як поступить Віктор для максимізації загальної корисності з урахуванням бюджетних обмежень:

а) споживатиме більше батончиків і менше морозива;

б) споживатиме більше морозива і менше батончиків;

в) залишить споживання без змін;

г) споживатиме більше і батончиків і морозива.

Контрольні питання до теми 2

1. Поняття потреби та її види.

2. Поняття "благо", "антиблаго", "економічне благо", їх сутність.

3. Класифікація економічних благ.

4. Поясніть значення поняття "корисність".

5. Дайте визначення функції корисності.

6. Динаміка сукупної та граничної корисності.

7. Принцип дії закону спадної граничної корисності.