Лінійні та апаратні типи повноважень
Структура.
Організаційна структура та її
Складові.
Вимоги до структури.
Бюрократичні структури.
Адаптивні структури.
Типи організаційних структур
Управління.
Шляхи вдосконалення
Організаційних структур.
209
Розділ 111
ТУНКЦІІ МЕНЕДЖМЕНТУ
Тема 8
ТУНКЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
СИТУАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ до теми 8
Ситуація 1
Ознайомтеся з "Пам'яткою для менеджера" стосовно організації діяльності підприємства:
1. Постійна реорганізація структури компанії зумовлена законами бізнесу: "Якщо хочеш вижити — перебудовуйся!"
2. Не можна поспішати з реорганізацією. Передчасні зусилля у перебудові структури компанії можуть лише зашкодити справі.
3. Менеджер повинен серцем прийняти перебудову, інакше йому важко буде виконувати свої основні функції.
4. Якщо вжитті одна людина не може бути слугою двох господарів, то в бізнесі може.
5. Не завжди допомагає рішуче заперечення старої структури. Іноді успіх забезпечується лише однією невеликою зміною (доповненням, вдосконаленням).
Завдання:
Поясніть, в яких ситуаціях реалізуються згадані правила. Подайте приклади.
Ситуація 2
Вільям Ньюмен1 сформулював основні причини небажання керівників делегувати повноваження:
1. Помилкова думка "Я зроблю це краще". Керівник стверджує, що оскільки він може зробити цю роботу краще, то він і повинен виконати їі замість підлеглого. Два міркування характеризують помилковість такого твердження. По-перше, витрати часу на завдання, яке міг би виконати підлеглий, означає, що керівник не зможе, на належному рівні виконувати інші обов'язки. Загальні вигоди можуть бути більшими, якщо керівник сконцентрує зусилля на плануванні та контролі і свідомо дозволить підлеглому виконувати менш важливі обов'язки, хоча і з дещо нижчим рівнем якості. По-друге, якщо керівник не буде дозволяти підлеглим виконувати нові завдання з додатковими повноваженнями, то вони не підвищуватимуть свою кваліфікацію.
2. Відсутність здібностей керувати. Деякі керівники так занурюються у повсякденну роботу, що нехтують більш загальною картиною діяльності.
_____ Опинившись у ситуації, коли неможливо охопити довготривалу перепек-
тиву у потоці повсякденної діяльності, вони не можуть повністю усвідомити значення розподілу роботи між підлеглими.
3. Відсутність довіри до підлеглих. Якщо керівники діють так, ніби не довіряють підлеглим, то підлеглі й будуть працювати відповідно. Вони втратять ініціативність і будуть часто запитувати, чи правильно вони виконують роботу, почуваючи себе невпевнено.
4. Побоювання ризику. Керівники відповідають за роботу підлеглого, тому вони можуть побоюватися, що делегування завдань буде породжувати проблеми, за які керівники відповідатимуть.
5. Відсутність вибіркового контролю для попередження керівництва про можливу небезпеку. Паралельно до делегування додаткових повноважень, керівництво повинно створити ефективні механізми контролю для отримання інформації про результати роботи підлеглих. Зворотній зв'язок для отримання інформації від цих механізмів контролю допомагає спрямовувати підлеглого на досягнення мети. Крім того, зворотній зв'язок дає керівнику гарантію того, що проблема буде виявлена раніше, ніж перетвориться у катастрофу. Якщо механізми контролю неефективні, то керівництво серйозно остерігатиметься делегування додаткових повноважень підлеглим.
Завдання:
Обговоріть ці положення у світлі реалій сучасного суспільства. Подайте приклади з власної практики.
Ситуація З
Побудуйте організаційну структуру управління великою корпорацією, яка передбачає створення:
1. Штаб-квартири (рада директорів, президент, віце-президенти з виробництва, фінансів, маркетингу, персоналу, наукових досліджень).
2. Відділення по напрямах діяльності: жіночий одяг, чоловічий одяг, дитячий одяг, врахуйте, що кожен з продуктових напрямів має свій апарат управління.
3. Виробництво жіночого одягу охоплює три стратегічних зони господарювання (СЗГ), а саме: пошиття модного молодіжного одягу невеликими партіями, масове пошиття спецодягу, пошиття одягу великих розмірів.
4. Виробництво чоловічого одягу охоплює дві СЗГ: пошиття модного молодіжного одягу невеликими партіями, пошиття одягу великих розмірів.
5. Виробництво дитячого одягу охоплює дві стратегічних зони господарювання: одяг для немовлят та одяг для дітей віком 3-5 років великими партіями.
Іншізавдання:
/. Охарактеризувати основні вертикальні та горизонтальні комунікації.
2. Проаналізувати основні проблеми, що вирішуються на рівні штаб-квартири корпорації.
3. Як оптимально розподілити проблеми стратегічного управління між штаб-квартирою та керівниками продуктових відділень.
4. Як можна вдосконалити та спростити організаційну структуру управління корпорацією.
цит. по Мескон MX, Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента:Пер с англ. 1992. — С. 324-325.
М.: Дело,
210
211
Розділ 111
ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ
Тема 8
ФУНКЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ситуація 4
Американські експерти Петерс та Уотермен виявили найбільш дієві підходи, що успішно реалізуються найефективніше керованими західними корпораціями. На думку цих дослідників, ефективне керівництво сучасними фірмами має тенденцію до створення середовища, яке сприяє успішному використанню нових можливостей та пристосуванню організації до змін. Гнучка структура стала нормою, хоча базова форма залишається стабільною, тобто часті реорганізації здійснюються навколо чіткого "вістря". Метою таких змін є створення структур, здатних адаптуватися до стратегії та уникати гальмуючих тенденцій. Далі подані окремі підходи, виявлені Петерсом та Уотерменом:
1. Організаційний фундамент більшості добре керованих компаній має досить стабільну форму (переважно децентралізовані підрозділи), яка є базою для вирішення усіх поточних завдань.
2. Усі інші елементи організаційної структури повинні залишатися плаваючими та гнучкими, щоб зберегти можливість відповідати на зміни умов зовнішнього середовища (проектні групи, малі підрозділи для виявлення та перевірки нових можливостей).
3. Персонал та окремі продукти часто переміщуються з одного підрозділу в інший для підвищення ефективності, конкурентної сили тощо.
4. Більшість ефективно керованих компаній мають порівняно невеликий штат на рівні корпорацій, і значна кількість персоналу перебуває поза офісом майже весь час.
5. Функціональні підрозділи дають добрий розвиток для базових видів діяльності, однак вони не здатні швидко пристосовуватися і схильні до ігнорування важливих змін.
6. Ключем до створення підприємливої, адаптивної організації є малий розмір. Щоб зберегти підрозділи малими, необхідно виділяти нові види діяльності у самостійні підрозділи.
Завдання:
Обговоріть ці твердження в колективі.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
А. Основні джерела:
1 Андрушків Б.М., Кузьмин О.Є. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми. — Тернопіль: Лілея, 1997. — 292 с
2. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. посібник / М.Г. Грещак, ОМ. Гребешкова, О.С. Коцюба; За ред. М.Г. Грещака. — К.: КНЕУ, 2001. — 228 с
3. Герчикова И.Н. Менеджмент. Учебник. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. — 546 с.
4. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента /Пер. с англ. — М.: Дело, 1999. — 800 с.
5. Хміль Ф.І. Менеджмент. Підручник. — К.: Вища школа, 1995. — 351 с.
Б. Додаткові джерела:
1. Васильєв Ю.П. Управление развитием производства: (Опыт США). — М.: Экономика, 1989. — С. 11-58, 207-236.
2. Веснин В.Р. Основы менеджмента. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1999. — 480 с.
3. Виноградський М.Д., Виноградська A.M., Шканова О.М. Менеджмент в організації. Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. — К.: "КОНДОР", 2002. — 654 с.
4. Жданова Л А. Организация и управление капиталистической промышленной фирмой. Учебник. — М.: Изд-во УДН, 1987. — С. 29-58.
5. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1987.
6. Янг С. Системное управление организацией. Пер. с англ. — М.: Сов. радио, 1972. — С. 395-420.
212
213
Розділ III
ТУНКЦП МЕНЕДЖМЕНТУ
Тема 9
ТУНКЦІЯ МОТИВАЦІЇ
Тема 9
ТУНКЦІЛ МОТИВАЦІЇ
Бажання, хоча б найневинніші, мають той поганий бік, що підкоряють нас іншій людині і ставлять нас в залежність від неї.
А. Франс
М |
отивація працівників потребує неабиякого уміння, наполегливості та розуміння людської природи. Вона вимагає розвинених здібностей спонукати виконавців до вищого рівня напруження, зусиль, відповідальності, якості, досягнення ефективних результатів праці.