Суть попиту та його детермінанти. Закон попиту і крива

Попиту.

Попит– це потреба в певних благах, забезпечена грошовими коштами покупця. По-іншому, попит – це платоспроможна потреба, що означає готовність і здатність, бажання і можливість покупця придбати товари і послуги.

Попит – це та кількість товару (послуг), яку потенційні споживачі спроможні (хочуть і можуть) купити за наявності в них грошових коштів, за певний період часу за тих чи інших можливих цін на товар.

Слід відмітити, що розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит – це попит окремого споживача. Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів, які пред’являються кожним споживачем при різних цінах. В даній темі ми будемо аналізувати індивідуальний попит.

Із визначення попиту випливає, що попит на той чи інший товар чи послугу залежить від ціни. Причому зв’язок між ціною і величиною (обсягом) попиту є зворотним (обернено-пропорційним). Покажемо цю залежність за допомогою табл. 1.

Такий зворотний, сталий, причинно-наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту означає, що в умовах ринку діє закон попиту, суть якого можна виразити таким чином: при інших рівних умовах величина (обсяг) попиту на товар буде тим більшою, чим нижчою є ціна цього товару, і навпаки, чим вищою є ціна, тим меншою є величина попиту на товар. Така залежність між ціною і попитом, відображена на графіку, отримала назву "крива попиту" або "графік попиту" (рис.1).

Рис.1. Крива індивідуального попиту на йогурт

На графіку відображено залежність величини попиту від ціни. На осі абсцис (QD) – величина (обсяг) попиту на йогурт при кожному значенні ціни на нього; на осі ординат (Р) ціна одиниці йогурту. Крива попиту(D-Demand) має від’ємний нахил, що відображає обернену залежність між ціною за одиницю товару і обсягом (величиною) попиту на нього (за інших рівних умов). Так, при ціні 5 гривень, величина попиту складе 10 одиниць, а при ціні 1 гривня величина попиту на товар буде 50 одиниць.

Закон попиту виявляється через економічну поведінку споживача. Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною? Пояснити це можна наступним чином:

o здоровий глузд та елементарні спостереженнядійсності, співпадають з тим, що нам показує крива попиту. Зазвичай люди дійсно купують даного продукту більше по нижчій ціні, ніж по високій. Іншими словами, висока ціна відбиває у споживачів бажання купувати, а низька ціна посилює їх бажання здійснити покупку. Той факт, що фірми влаштовують розпродажі, є свідченням їх віри в закон попиту. Підприємства скорочують свої товарні запаси шляхом зниження цін, а не їх підвищенням.

o в економіці діє закон спадної граничної корисності, суть якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.

o така поведінка споживача, за якої він готовий купити більше товарів при нижчій ціні, пояснюється також ефектом доходу, суть якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначно зростанню доходу. За нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.

o поведінку споживача визначає також ефект заміщення. Він заміщує споживання дорожчих товарів дешевшими (за інших незмінних умов, тобто, якщо ці товари якісні, відповідають стандартам і т. ін.). Наприклад, зниження ціни на говядину в порівнянні з свининою чи курятиною, робить її покупку більш привабливою, і люди будуть купувати її замість свинини чи говядини. Ефекти доходу і заміщення суміщаються і приводять до того, що у споживачів виникає здатність і можливість купувати більшу кількість товарів по більш низькій ціні, ніж по високій.

Дія закону попиту є обмеженою в наступних випадках (закон попиту не діє):

G при ажіотажному попиту, викликаним очікуванням підвищення цін;

G для деяких рідкісних і дорогих товарів, купівля яких є засобом нагромадження (золото, срібло, інші дорогоцінні метали, антикваріат і т. ін.);

G при переключені попиту на більш нові і якісні товари (наприклад, з друкарських машинок – на домашні комп’ютери; зниження цін на друкарські машинки не призведе до підвищення попиту на них).

Детермінанти попиту. При побудові кривої попиту (рис.1) виходять з припущення, що ціна є найважливішою детермінантою кількості будь-якого блага, яке купують споживачі. В дійсності на кількість купованого блага впливають також інші фактори. Такими чинниками є так звані нецінові детермінанти попиту. Якщо ці нецінові детермінанти попиту в дійсності змінюються, то це призводить до збільшення чи зменшення попиту на товар при кожній окремо взятій ціні (ціна не змінюється).

Найважливішими неціновими детермінантами (факторами) ринкового попитує наступні:

1) ціни на взаємозамінювані (товари-субститути) та взаємодоповнюючі (товари-комплементи) товари. Коли ціна на масло підвищується, споживачі купують його в меншій кількості, а це викликає збільшення попиту на товар-субститут маргарин, і навпаки. Щодо взаємодоповнюючих товарів, то при збільшенні ціни на один з них, попит і на цей товар і на другий скорочується, і навпаки. Наприклад, якщо ціна на бензин зменшується, то ви в результаті більше їздите, і це призведе до підвищення попиту на автомобільні шини);

2) грошові доходи споживачів (щодо більшості товарів збільшення доходу приводить до збільшення попиту на товари. Товари, попит на які прямозалежиний від від змін доходу, називаються товарами вищої категорії, або нормальними товарами – це такі товари як, побутова техніка, одяг, тощо. Збільшення доходів призводить до збільшення попиту на товари цієї категорії. Але можливий варіант коли збільшення доходу може призвести до скорочення попиту на товари, наприклад на вживаний одяг чи автомобілі, маргарин, соя, тощо. Адже споживачі дозволять собі купувати вже більш якісні чи нові товари. Товари, попит на які змінюється в зворотному напрямку, тобто збільшується при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії );

3) смаки і уподобання споживачів, мода, реклама (позитивні зміни на користь даного товару споживчих смаків, викликані рекламою чи змінами моди, будуть означати, що попит збільшиться по кожній ціні. Наприклад, поява МР 3 програвачів привила до скорочення попиту на CD плеєри);

4) очікування споживачів (очікування підвищення цін чи доходів може підштовхнути покупців купувати більше сьогодні, і навпаки. Наприклад, перспективний молодий футболіст, який досягнув успіху в цьому сезоні, може дозволити собі купівлю нового «Мерседеса», розраховуючи на вигідний контракт у професійній команді);

5) кількість споживачів (покупців) на ринку (збільшення кількості покупців на ринку призводить до підвищення попиту, а їх зменшення – до скорочення попиту. Наприклад, підвищення чисельності населення в країні призводить до збільшення попиту на вищу освіту, і навпаки);

6) кліматичні умови (наприклад, у курортній зоні влітку зростає попит на екскурсійні послуги) тощо.

Графічно зміна нецінових детермінантів виражається зміщенням всієї кривої попиту вправо або вліво (рис.2).

Рис. 2. Зрушення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових факторів

Зміщення кривої попиту вліво означає зменшення попиту (рух від D₁ до D₃), а зсув її вправо – його збільшення (рух від D₁ до D₂). Тут доцільно відмітити, що в аналізі попиту прийнято розрізняти поняття "зміна величини (обсягу) попиту" і "зміни попиту" .

Зміна величини попитувідбувається внаслідок зміни ціни і відображається рухом точки по кривій вниз чи вгору (від А до В чи навпаки від В до А ). Сам попит в цьому випадку не змінюється, а збільшується чи зменшується кількість товару, на яку змінюється величина (обсяг) попиту.

Зміни в попитівідбуваються при зміні нецінових детермінантів попиту, тому їх називають факторами зміни попиту. Якщо одна чи кілька нецінових детермінант попиту змінюються при незмінних цінах, то це призводить до зміни попиту, його збільшення чи зменшення. Як результат крива попиту зміститься вправо і вверх або вліво і вниз (рис.2).