Міжнародна торгівля: суть, динаміка, структура
Зовнішня торгівля є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.
Міжнародну торгівлю можна визначити як систему відносин обмінного характеру (купівлі-продажу), що виникають та існують між суб’єктами МЕВ і базуються на міжнародному поділі праці.
Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків (рис. 3.1).
Структуру міжнародної торгівлі можливо спостерігати в різноманітних аспектах (рис. 3.2.), в залежності від того, чим саме здійснюється торгівля на світовому ринку, в якому регіоні, якою групою країн та установами.
Рис. 3.1. Особливості розвитку міжнародної торгівлі
Рис. 3.2. Структура міжнародної торгівлі
Товарна структура МТ – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу.
У товарній структурі МТ на сьогодні:
- 78,1% - продукція обробної промисловості;
- 12,6% - мінеральне паливо (руди чорних і кольорових металів);
- 7,5% - продовольство;
- 1,8% - сировина.
Регіональна (географічна) структура – поділ за регіонами або між інтеграційними об’єднаннями.
Рис. 3.3. Елементи структури міжнародної торгівлі
Соціально-економічна структура МТ.
ПРК –торгують переважно між собою спеціалізованою продукцією, послугами, «ноу-хау» технологіями.
КР:
- орієнтуються на ринки ПРК;
- посилюють взаємну торгівлю;
- зменшення ролі ОПЕК;
- підвищення ролі НІК.
ННД –характеризуються інтеграцією до світового ринку.
Інституціональна структура.
- міжнародні торгівельні організації (ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, МТП);
- міжнародні установи;
- товарні біржі;
- міжнародні аукціони;
- міжнародні виставки, ярмарки;
- міжнародні тендери (торги).