Трипільська культура в давній історії україни

Аналізуючи дане питання, важливо підкреслити, що в істо­ричному процесі, що тривав на українських землях, відображено фактично всі відомі археологічні періоди та їхні господарські ознаки, які досліджує історико-економічна наука.

Особливе місце в господарській еволюції суспільств, що іс­ну­вали на території України, посідає трипільська культура, яка була створена в суспільстві, що досягло високого рівня розвитку і сто­яло на порозі цивілізації. Потрібно окреслити провідні га­лузі го­сподарської діяльності трипільців, системи землеко­ристу­вання, рівень розвитку знарядь праці, а також зазначити, що ви­сокий роз­виток землеробства, скотарства, зачатки ремесла при­звели до соціальної диференціації суспільства.

Археологічні розкопки трипільських поселень (Майданецьке, Тальянки, Доброводи та ін.) засвідчують, що чисельність насе­лення в них налічувала від 3 до 10 тис. осіб. Ці поселення роз­ташовувалися на площі 200–400 га, тому їх по праву можна вва­жати протомістами. Племена жили у дерев’яно-глинобитних на­земних спорудах, розташованих одним або кількома концент­ричними колами або квартальними забудовами. Здебільшого це були родові або племінні тривалі поселення з матріархальними, а згодом і патріархальними відносинами. Трипільці стояли на порозі винайдення письма.

Отже, протоміста та протописемність дають підстави вважа­ти Трипілля протоцивілізацією, що зароджувалася паралель­но з найдавнішими містами-державами Близького Сходу.

Основним заняттям трипільців було землеробство (сіяли яч­мінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури), скотарство (розводили велику і дрібну рогату худобу, свиней, частково коней). Як тяглову силу використовували биків. Серед ремесел значного розвитку набули прядіння, ткацтво, кушнір­ство, обробка каменю, гончарство, виготовлення виробів із міді.

Однак досягти рівня цивілізації трипільцям так і не вдалося через певні проблеми економіки та природні негаразди, що спіт­кали суспільство наприкінці IV тисячоліття до н. е. Важливо їх визначити для розуміння подальшого розвитку господарства Ук­раїни.

Семінарське заняття 1

Питання для обговорення

1. Предмет, методи та завдання дисципліни«Історія еконо­міки та економічної думки».

2. Етапи та напрями розвитку історії економіки та економіч­ної думки.

3. Критерії періодизації господарського розвитку суспільс­тва. Цивілізаційний підхід.

4. Основні етапи господарської еволюції первісного сус­пільства, їх характеристика.

5. Господарський розвиток і економічна думка Стародавньо­го Сходу.

6. Особливості розвитку трипільської культури.

Термінологічний словник

Мезоліт –епоха кам’яної доби, що була перехідною між па­леолітом і неолітом (інколи називають епіпалеолітом); датується 12–8 тисячоліттями до н. е.; середній кам’яний вік.

Неоліт – новий кам’яний вік, останній період кам’яної доби; період переходу від мисливства, збиральництва до землероб­ства, скотарства; в цей період з’являється керамічний посуд, а також нова техніка обробки кам’яних знарядь; датується 8–3 тис. до н. е.

Натуральне господарство – господарство, яке виробляє продукти для власного споживання, а не для обміну на ринку.

Палеоліт – давній кам’яний вік; перший, найраніший період кам’яної доби; час існування людини, яка користувалася пере­важно знаряддями з каменю, а також з дерева та кістки; тривав із часу виникнення людини і до 10 тисячоліття до н. е.; вжи­ваються поняття ранній та пізній палеоліт відповідно до часу існування, а також нижній (ранній) і верхній (пізній) палеоліт – за рівнем залягання культурних шарів у землі (нижній залягає глибше від верхнього).

Редистрибуція – перерозподіл. Нетоварний, нееквівалент­ний, вертикальний продуктообмін у вигляді вольового вилучен­ня центральною владою додаткового (а часом і частини необхід­ного) продукту з метою його наступного натурального перероз­поділу.

Реципрокність – взаємність, співробітництво між віддалени­ми родичами або індивідами, не пов’язаними відносинами спо­ріднення; сприяє виживанню спільноті цих людей.

Завдання для домашньої роботи

Завдання 1. Випишіть у словник такі терміни та поняття: кам’яний вік, палеоліт, мезоліт, протонеоліт, неоліт, бронзовий вік, ранній залізний вік, натуральне господарство, закони Хам­мурапі, трипільська культура.

Завдання 2. Дайте відповідь на питання для самоперевірки знань:

1. Назвіть чинники, що зумовили перехід від привласнюючо­го до відтворюючого господарства в період первісної доби?

2. Чим займалося населення трипільської культури?

3. Розкрийте особливості східного рабства.

4. Які основні економічні ідеї та погляди відображено в літе­ратурних пам’ятках країн Стародавнього Сходу?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Питання для самостійного вивчення.

1. Особливості господарського розвитку цивілізації Шумеру.

2. Особливості господарського розвитку держав Стародав­нього Сходу.

Завдання 2. Тестові завдання для самостійного опрацювання (один варіант відповіді):

1. Палеоліт – це:

а) давній кам’яний вік;

б) середній кам’яний вік;

в) новий кам’яний вік;

г) бронзовий вік.

2. Визначте основну мету законів царя Хаммурапі:

а) забезпечення охорони власності вавилонських громадян;

б) усебічне зміцнення економічної влади держави;

в) забезпечення розвитку орендних відносин;

г) забезпечення розвитку товарно-грошових відносин.

3. Латифундії – це:

а) невеличкі господарства селян у Стародавньому Римі;

б) великі скотарські господарства, що належали римській верхівці;

в) великі маєтки давньогрецьких аристократів;

г) дрібні володіння землевласників.

4. Яка із професій у Стародавньому Єгипті прославляється у «Повчанні Ахтоя своєму синові Піопі»?

а) писар;

б) фараон;

в) купець;

г) лихвар.

5. Перший великий поділ праці – це:

а) промисловість відокремилася від сільського господарства;

б) скотарство відокремилось від землеробства;

в) ремесла відокремились від сільського господарства;

г) ремесла відокремились від торгівлі.

Інформаційні джерела: 1, с. 25–61; 2, с. 47–79; 3, с. 18–35; 4, с. 18–23; 5, с. 12–17; 6,с. 20–27; 7, с. 30–41; 8, 9–11, 13.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 3. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА
В ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ СВІТОВИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
(VIII СТ. ДО Н. Е. – XV СТ. Н. Е.)

1. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.

2. Особливості господарського розвитку та економічної думки Середньовіччя.

3. Економічний розвиток і економічна думка Давньоруської держави.