Становлення ринкових відносин
Завдання економічного аналізу визначаються сукупністю цілей і задач управління та його функціональних елементів. їхнє значення та масштабність не постійні, змінюються під впливом зміни ринкового середовища та кон’юнктури менеджменту. Головні завдання економічного аналізу:
- визначення місця економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі, стратегії та тактики її поведінки; -і обґрунтування цільових економічних програм, індикативних планів і бізнес-планів;
- оцінка виконання цільових завдань розвитку економічної системи, причин і факторів, які зумовили позитивні та негативні зміни;
- виявлення невикористаних резервів покращення економіки досліджуваного об’єкта;
- визначення пріоритетів стратегічного розвитку економічної системи, оцінка ефективності використання ресурсного потенціалу;
- розроблення й обґрунтування заходів, спрямованих на активізацію використання резервів і прийняття оптимальних управлінських рішень.
У процесі економічного аналізу реалізуються три основні функції: оцінкова, діагностична і пошукова. Оцінкова функція - визначає відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям. Діагностична функція полягає у встановленні причинно-наслідкових змін економічної системи, у кількісному і якісному вимірюванні впливу факторів на цю зміну і розвиток. Пошукова функція - виявляє невикористані резерви та потенційні можливості зміни і розвитку економічної системи, обґрунтовує механізм їх мобілізації.
Особливості досліджень економічного аналізу за умов становлення ринкових відносин визначають такі обставини:
25 Є.В. Мних. Економічний аналіз
- демократизація суспільства та виділення в економічному і правовому полі самостійності господарюючих суб’єктів;
- необхідність поглиблення внутрішнього та зовнішнього (маркетингового) аналізу;
- розширення складу суб’єктів аналізу;
- висока динамічність ринкового середовища за інерційності економічної системи;
- ситуаційний аналіз і моделювання "поведінки" економічної системи на багатокритеріальній основі;
- оцінка підприємницького ризику;
- вибір ділового партнерства;
- висока конкуренція і непрогнозована поведінка конкурентів;
- стан державного регулювання економічних відносин.
Механізм господарювання в умовах ринкової економіки відрізняється від того, який складають у директивно-плановій системі. Його функціональні важелі, в тім числі економічний аналіз, суттєво змінюють свою цільову орієнтацію, предмет і метод дослідження. Вивчення внутрішнього та зовнішнього економічних середовищ об’єктів господарювання, кон’юнктури ринку і його адаптивності, можливої конверсії капіталу й оцінка ступеня економічного ризику вносять суттєві зміни в методику та організацію аналітичних досліджень. Виникає потреба докорінної перебудови моделі комплексного аналізу відповідно до його нової функціональної ролі.
Це вимагає перебудови систем обліку та звітності, міжнародної стандартизації економічних показників і їхніх оцінок, оскільки мова ділового співробітництва у світі повинна бути єдиною. Адже ні процеси іноземного інвестування, ні торгівлі, ні інформаційного обміну неможливі за різних систем обліку, розбіжностей показників і мір.
Зміну функціональної ролі економічного аналізу можна розглядати у багатьох аспектах. Насамперед треба оцінити необхідності його виділення у самостійну функцію господарського керівництва. З огляду на форми функціонального забезпечення менеджменту та враховуючи із оцінки змісту всіх забезпечувальних систем менеджменту, особливо обліку високого методо-
Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа
логічного рівня (асіуапсесі асоип(і§), аналітичні дослідження мають значну питому вагу у реалізації цих функцій. Тому може йтися не про згортання, звуження області, зменшення функціональної ролі економічного аналізу, а лише про зміну його цільової орієнтації. Зростання функціональної ролі економічного аналізу стосується здебільшого таких сфер дослідження: аналіз ринкового середовища, аналіз виробничо-господарського потенціалу, аналіз ефективності управління фінансовими ресурсами, аналіз обґрунтованості та дієвості механізму реалізації управлінських рішень.
Перехід до ринкового механізму змінює характер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики та пошуку. Область аналітичних досліджень становить внутрішнє та зовнішнє економічне середовище кожного об'єкта господарювання. В зоні їхніх інтересів перебувають головно горизонтальні інформаційні зв'язки та взаємозв'язки інших об’єктів. Індикативними показниками господарської орієнтації є державні економічні та правові регулятори ринкових відносин. Такий аналіз дає змогу швидко адаптуватись до змін ринкової кон'юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співробітництва тощо.
Важливо підкреслити, що в аналізі не можна обмежуватись інформацією про економічні відносини, які налагодились на певний час. Велике значення має інформація про еволюцію цих відносин, тривалішу динаміку економічного розвитку, яка сприятиме стабільності, перспективності та надійності партнерства в усіх аспектах.
Ефективність аналітичного забезпечення менеджменту визначається сукупністю параметрів управління, які оцінюють за варіантами багатокритеріальної оптимізації. Визначальними у них є показники фінансової стабільності, економічного зростання, конкурентоспроможності тощо.
Комплексний економічний аналіз проводять у двох зустрічних напрямах за системою досліджень "виробництво - витрати - результат".
Враховуючи загальні критерії господарювання в умовах Дії ринкового механізму, виробничу діяльність оцінюють з по-
27 Є.В. Мних. Економічний аналіз
гляду досягнення максимальних фінансових результатів і економічної стабільності на ринку. Водночас фінансову діяльність, управління фінансовими ресурсами розглядають через призму оптимізації виробництва, пошуку найвигідніших сфер підприємництва, раціонального маневрування грошовими потоками.
Широке використання ЕОМ сприяє не лише збільшенню функціональних можливостей та підвищенню методологічного рівня економічного аналізу, а й створенню його оптимальної організаційної моделі. З огляду на те, як економічна інформація набуває вартості, загострюється проблема економічності аналітичних процесів. Це визначає методологічний рівень аналізу та доцільність реалізації його функціональних можливостей оцінки, діагностики, пошуку. Лише раціональна диференціація та інтеграція елементів організаційної моделі економічного аналізу дає змогу привести його у відповідність до сучасних вимог.
З формуванням ринкових структур відбувається становлення нового економічного мислення, нової етики управління. Це не менш складний процес, і лише за умов, коли будуть розвинуті всі елементи ринку, сформується його панівна ідеологія, можна буде створити дієвий механізм ринкового управління та ефективне його аналітичне забезпечення.
Як відомо, управління в умовах ринкової економіки грунтується, здебільшого на реалізації економічних методів, дієвість яких залежить не лише від об’єктивності оцінки діяльності підприємства, а й від реального визначення кола інтересів і можливостей їх активізації у взаємозв'язку з мобілізацією резервів підвищення ефективності виробництва. Тільки в такому випадку можна розробити керований механізм мотивації і відповідну дієву систему управління. Визначення кількісних параметрів впливу на економічні інтереси підвищує роль економічного аналізу, головно у виборі важелів управління та створенні механізму їх введення в дію. Тобто, формується модель системи управління, аналіз і оцінка якої стають базою для вдосконалення механізму посилення відповідальності за результати прийнятих управлінських рішень.
Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа
Комплексний економічний аналіз стає основою системного підходу до впровадження різних методів управління. Дослідження засвідчують, що їхня несистемна реалізація лише посилює невідповідність структури організаційно-економічного механізму, перешкоджає ефективному використанню виробничого потенціалу. Переважно впровадження різних систем управління, форм господарювання, застосування регуляторів економічних відносин відбуваються без глибокого аналізу умов їх дієвості на конкретних об’єктах, без оцінки ефективності нового механізму управління. Лише в процесі реалізації чи після його завершення оцінюється, наскільки ефективним є перехід на нові системи управління. Частіше результат буває негативним. Аналіз свідчить, що майже половина вихідної управлінської документації підприємств не узгоджується між собою. Прийняті рішення мають неоднозначний і суперечливий характер. Це саме стосується "пахетної" оцінки нормативних і законодавчих актів, сформованих парламентом і урядом України. Тому глибокий альтернативний економічний аналіз ефективності впровадження нових систем управління треба виділити в площині вибору й обґрунтування механізму реалізації управлінських рішень.
У новому економічному середовищі, яке формується дією ринкового механізму, кібернетичний підхід до управління передбачає вдосконалення аналізу оптимальності управлінських рішень, прогнозування поведінки конкурентів і контрагентів, оцінки наслідків регулювання системи та ін. Звести до мінімуму негативні наслідки впливу факторів невизначеності можна лише в процесі системних досліджень інформаційної моделі з багатьма критеріями. Це посилює значення економіко-математичних методів і моделей в аналізі, передбачає вдосконалення методики аналізу на їхній основі.