Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини

Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється з метою забезпечення гарантій щодо:

1. безпечності життя і здоров'я людини у разі їх споживання і використання;
2. їх виробництва в умовах, що відповідають установленим вимогам технології, санітарних норм та правил, безпечності та збереження навколишнього природного середовища;
3. їх виробництва із застосуванням дозволених продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
4. повноти і достовірності інформації про їх властивості;
5. їх відповідності вимогам нормативних документів щодо якості та безпечності;
6. їх реалізації відповідно до правил торгівлі.

Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими центральними органами виконавчої влади таким способом:

1. державного нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
2. державної реєстрації харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
3. державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали;
4. обов'язкової сертифікації харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадського харчування та сертифікації систем якості виробництва цих продуктів, сировини, матеріалів і надання послуг;
5. встановлення та додержання порядку ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
6. здійснення контролю за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх розроблення, виробництва, ввезення, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації або знищення є державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, державний метрологічний нагляд, державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за додержанням законодавства України про захист прав споживачів, державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, акредитація органів із сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини та випробувальних лабораторій у державній системі сертифікації, а також атестація (включаючи метрологічну) лабораторій підприємств, установ, організацій та закладів.

Державне нормування показників якості харчових продуктів та продовольчої сировини полягає у встановленні норм цих показників у стандартах та в інших нормативних документах на продукцію під час їх розроблення.

Державне нормування показників безпечності харчових продуктів, продовольчої сировини здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я через встановлення гранично допустимих рівнів вмісту у них забруднювачів та інших речовин хімічного, біологічного чи іншого походження, а також систематичного публікування в засобах масової інформації переліку матеріалів, дозволених для використання у виробництві харчових продуктів або у виготовленні технологічного устаткування.

Методики вимірювання вмісту (рівнів) забруднювачів та інших зазначених речовин повинні бути атестовані у порядку, встановленому Державним комітетом із стандартизації, метрології та сертифікаційні України, погоджені з головним державним санітарним лікарем України, а засоби випробувань та вимірювальної техніки повіряються або атестуються у порядку, встановленому Державним комітетом із стандартизації, метрології та сертифікації України.

Перелік атестованих методик систематично публікується в засобах масової інформації Державним комітетом із стандартизації, метрології та сертифікації України.

Державна реєстрація харчових продуктівта продовольчої здійснюється Міністерством охорони здоров'я України.

Підставою для державної реєстрації харчового продукту є позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, а для продовольчої сировини - державної ветеринарно-санітарної експертизи. Наявність певного харчового продукту, продовольчої сировини чи супутнього матеріалу у Державному реєстрі є підставою для їх використання за призначенням. Порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів та внесення їх до Державного реєстру визначається головним державним санітарним лікарем України та головним державним інспектором ветеринарної медицини України згідно з законодавством України.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на харчовий продукт, продовольчу сировину чи супутній матеріал видається до початку їх виробництва (ввезення) і є чинним продовженням строку дії нормативного документа, який встановлює вимоги безпечності щодо цієї продукції.

Державний реєстр систематично публікується у засобах масової інформації Міністерством охорони здоров'я України. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи не замінює сертифіката відповідності.

Виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україні проводиться відповідно до вимог нормативних документів на ці продукти, сировину і матеріали, які погоджено, затверджено і зареєстровано у встановленому порядку із Державним комітетом із стандартизації, метрології та сертифікації України (Держстандартом).

Порядок державної реєстрації нормативних документів на виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів установлюється Держстандартом, який забезпечує систематичну публікацію в засобах масової інформації реєстрів, зареєстрованих в Україні нормативних документів.

Забороняється використання та державна реєстрація нормативних документів на харчові продукти та продовольчу сировину без установлення в них показників безпечності.

Для державної реєстрації нормативних документів виробник харчового продукту повинен мати технологічну інструкцію або інший документ з описом технологічного процесу виготовлення, а також перелік продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що

застосовуються у процесі виготовлення, із зазначенням даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті. Рецептура є власністю виробника.

Харчові продукти, продовольча сировина, супутні матеріали, технологічне обладнання для їх виробництва підлягають обов'язковій сертифікації у порядку і за правилами, встановленими Держстандартом.

Об'єктами сертифікації у Системі є продукція, що:

1. виготовлена в Україні;
2. ввозиться в Україну і позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам;
3. ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу на аналогічну продукцію;
4. ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам і не може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу на аналогічну продукцію, але має позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.

У визначених законодавством випадках для сертифікації у Системі продукції рослинного та тваринного походження, що ввозиться в Україну або вивозиться з неї, повинен бути дозвіл Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства сільського господарства і продовольства України та (чи) Головної Державної інспекції карантину рослин України.

Обов'язкова сертифікація продукції у Системі здійснюється на відповідність обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативних Документів щодо безпеки життя, здоров'я людей та охорони довкілля.

Визнанню іноземних сертифікатів, що підтверджують відповідність імпортної продукції вимогам чинних в Україні нормативних Документів, підлягають сертифікати, видані уповноваженими органами інших держав через укладання угод про визнання результатів сертифікації продукції або прийняття рішення про визнання згідно з ДСТУ 3417-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується". Свідченням про визнання іноземних сертифікатів є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання.

У разі обов'язкової сертифікації харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали підлягають випробуванню в акредитованих у державній системі сертифікації випробувальних лабораторіях щодо відповідності їх обов'язковим вимогам законів та інших нормативно-правових актів України.

Обов'язкова сертифікація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється за їх наявності в Державному реєстрі, а для вперше розроблених чи вперше ввезених -за наявності висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на ці продукти, сировину і матеріали.

Державний контроль і нагляд за якістю та безпечністю харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин, у межах їх компетенції.

З метою створення ефективної системи державного контролю за якістю та безпечністю продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення, поліпшення їх якості, захисту здоров'я громадян, створене при Міністерстві охорони здоров'я України Національне агентство з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення.

На Національне агентство покладено завдання забезпечення державного контролю за дотриманням законодавства щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі окремими видами продуктів харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення та проведення державної політики у цій сфері.