Національна система сертифікації України 3 страница

Звіти з технічного нагляду та інформація щодо виконання коригувальних заходів зберігаються в органі з сертифікації. Цей орган мас право за результатами технічного на­гляду призупинити дію сертифіката та ліцензійної угоди, а також анулювати сертифікат та скасувати ліцензійну угоду.

Наводимо перелік умов або обставин, за яких орган з сертифікації може призупинити дію сертифіката.

Підстави для тимчасового припинення або зупинки дії сертифіката відповідності:

• виявлення невідповідності продукції вимогам, що встановлені під час сертифікації;

• порушення вимог правил приймання; методів контролю та випробувань; маркування продукції та ін.;

• внесення виробником-власником сертифікату змін до нормативних документів, методів випробувань, складу, які можуть вплинути на відповідність сертифікованої продукції встановленим вимогам, без попереднього узгодження з органом із сертифікації;

• підприємство-власник сертифіката не повідомило орган з сертифікації про істотні зміни у сертифікованій системі якості;

• неправильне використання логотипа органа з сертифікації;

• не впроваджені коригувальні дії щодо невідповідностей, виявлених аудиторами органа з сертифікації.

• порушення умов договору заявником.

Коригувальні заходи визначає орган з сертифікації, який зупиняє дію сертифіката, про то інформує відповідні органи Держспоживстандарту і Державну митну службу та інші заці­кавлені організації. Далі орган встановлює термін виконання коригувальних заходів та контро­лює їх виконання заявником. Заявник за такої ситуації зобов'язаний повідомити споживачів про небезпеку (або небажаність) використання продукції іа порядок усунення виявлених не­відповідностей. Заявником також вживаються заходи щодо усунення причин невідповідності продукції. Якщо коригувальні заходи зумовили позитивні результати, заявник визначає нове маркування продукції.

9. Інформація про результати сертифікації продукції. Орган з сертифікації проду­кції веде облік виданих ним сертифікатів і направляє їх копії до Держспоживстандарту України, який на підставі реєстру системи сертифікації УкрСЕПРО видає довідники, що містять інформацію щодо сертифікованої продукції.

Інформація про відповідність стандартам необхідна покупцям, кінцевим споживачам, страховим компаніям, інспектуючим і контролюючим органам, урядовим органам для різ­номанітних ситуацій, пов'язаних з продуктом. Способи інформування про відповідність представлені на рис. 2.5.1 1.

Системою УкрСЕПРО передбачається також сертифікація продукції, що імпортується.

Добровільна сертифікаціяв системі УкрСЕПРО здійснюється на відповідність ви­могам, шо не віднесені до обов'язкових. Добровільна сертифікація на відповідність усім обов'язковим вимогам, якщо вони встановлені для цієї продукції, виконується беззапереч­но. Добровільну сертифікацію систем якості в Україні може також здійснювати Українсь­ка Асоціація якості, яка отримала відповідну ліцензію на право роботи в системі сертифі­кації Міжнародної Асоціації якості, діє в межах СНД.

До об'єктів добровільної сертифікації належать:

• науково-технічна, сільсько-господарська, промислова продукція, продукція соціально-побутового призначення, об'єкти будівництва;

• роботи (процеси), послуги, системи якості і виробництва, інші організаційні та інфор­маційні системи;

• інші об'єкти сертифікації, на які є документально установлені вимоги і методи перевірки дотримання цих вимог.

Добровільна сертифікація являє собою вид сертифікації, що не має твердих законодавчих обмежень у правилах і процедурах проведення. Сфера поширення за об'єктами та вимогами ширше сфери дії обов'язкової сертифікації, але перетинання між ними не допускаються.

Найбільше застосування добровільна сертифікація вітчизняної продукції в даний час знаходить на зовнішньому ринку. На внутрішньому ринку попит на неї нижче, однак у ря­ді напрямків зацікавленість у ній значна.

Державні і місцеві органи влади вдаються до допомоги добровільної сертифікації продукції і послуг, результати якої використовуються, наприклад, для видачі ліцензії на визначену діяльність, одержання державних замовлень на постачання товарів. Банки і страхові компанії зацікавлені в наявності сертифікатів на відповідні об'єкти при визначен­ні розмірів і умов їхнього кредитування і страхування. Постачальникам матеріалів і ком­плектуючих виробів замовники найчастіше пред'являють умову про наявність сертифіката відповідності навіть у випадках, коли не передбачена обов'язкова сертифікація.

Крім продукції, робіт і послуг у рамках добровільних систем проводиться і сертифі­кація систем якості і виробництв на відповідність міжнародним стандартам.

Організація і порядок проведення добровільної сертифікації. Добровільна сертифі­кація здійснюється органами з сертифікації, шо входять у систему добровільної сертифіка­ції, утворену будь-якою юридичною особою, яка розробила і зареєструвала дану систему і її знак відповідності в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади в галузі сер­тифікації.

Учасниками добровільної сертифікації можуть бутибудь-які юридичні особи не­залежно від форми власності, що виконують правила відповідної системи добровільної сертифікації. Структурою системи передбачаються керівний орган системи добровільної

сертифікації, орган з добровільної сертифікації, випробувальні лабораторії, експерти І заявники.

Керівний орган системи добровільної сертифікації забезпечує реєстрацію системи до­бровільної сертифікації на своє ім'я (як юридичної особи) і очолює систему добровільної сертифікації, забезпечуючи її функціонування. До завдань керівного органу входить про ведення єдиної технічної полі гики в системі, керівництво органами з добровільної серпі фікації і координація їхньої діяльності. Крім того, керівний орган веде реєстр учасників і об'єктів добровільної сертифікації в системі, розглядає апеляції у випадках незгоди учас­ників сертифікації з прийнятими щодо них рішеннями.

Як керівний орган, так і орган з добровільної сертифікації (їхні обов'язки можуть бути об'єднані) виконують наступні основні функції:

• сертифікують об'єкти добровільної сертифікації, видають сертифікати відповідності, надають право застосування знака відповідності системи на умовах договору з заяв­ником;

• реєструють сертифікати відповідності:

• здійснюють інспекційний контроль за сер інфікованими об'єктами;

• припиняють або скасовують дію виданих ними сертифікатів.

Випробувальні лабораторії в системі добровільної сертифікації виконують наступні основні функції:

• проводять випробування і видають протоколи випробувань;

• забезпечують свою відповідність вимогам акредитації;

• забезпечують вірогідність, об'єктивність і необхідну (задану) точність результатів випробувань, а також їхню відтворюванність.

Учасники системи добровільної сертифікації несуть наступну відповідальність за свої дії:

• орган з добровільної сертифікації несе відповідальність за вірогідність і об'єктив­ність підтверджуваних ним вимог, правильність видачі сертифіката відповідності або підтвердження його дії;

• випробувальна лабораторія несе відповідальність за вірогідність, об'єктивність і від­творюванність результатів випробувань;

• заявник (власник сертифіката) несе відповідальність за забезпечення відповідності при реалізації чи використанні сертифікованого об'єкта, а також за правильність за­стосування знака відповідності.

Спеціальні міри відповідальності, установлені законодавством для обов'язкової сер­тифікації, не поширюються на добровільну сертифікацію.

Добровільна сертифікація може проводитися також у системі обов'язкової сертифіка­ції, якщо це передбачено правилами системи обов'язкової сертифікації і мри наявності в даній системі зареєстрованого у встановленому порядку знака відповідності добровільної сертифікації.

Добровільна сертифікація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, не може замінити обов'язкову сертифікацію цієї продукції.

У кожній системі добровільної сертифікації повинні застосовуватися відповідні їй схеми сертифікації, які установлюються виходячи зі специфічних особливостей функціо­нування даної системи (продукція, послуга, партія чи одиничний екземпляр і т.д.)

Сертифікати відповідності в системах добровільної сертифікації повинні містити наступні відомості:

• найменування і реєстраційний номер системи добровільної сертифікації;

• найменування та адреса органу з добровільної сертифікації;

• найменування та адреса заявника;

• найменування і кодове позначення сертифікованого об'єкта, а також інші додаткові відомості про нього;

• посилання на відповідний документ і пункти в ньому, що установлюють вимоги, на відповідність яким проведена сертифікація;

• дату видачі сертифіката відповідності, підпис і посада уповноваженої особи.

Знак відповідності застосовується при підтвердженні вимог конкретного нормативного документа (державний стандарт, міжнародний стандарт, технічні умови і т.д.) у випадках, коли засвідчується відповідність:

• усім вимогам нормативного документа;

• групі вимог нормативною документа (наприклад, вимогам надійності, фізико-хімічним показникам);

• частини вимог, установлених нормативним документом (наприклад, тільки міцність, тільки перекисне число).

Знаком відповідності маркірується кожна одиниця сертифікованого об'єкта (тара, упакування, супровідна технічна документація і т.д.).

Фінансування робіт з добровільної сертифікації в системі здійснюється за рахунок замовника.

Слід зазначити, що з кінця 1990-х рр. в Україні встановлено порядок впроваджен­ня модульного підходу оцінки відповідності. Мета цього заходу— розвиток доброві­льної сертифікації продукції (процесів, робіт, послуг), подальша гармонізація правил сертифікації з європейськими правилами і процедурами оцінення відповідності продук­ції (процесів, робіт, послуг) вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на них. Підставою стала Постанова Кабінету Міністрів України від 07.12.1998 р. № 1931 «Про заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України» щодо по­етапного впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням вимог Директиви Європейського Співтовариства від 22.07.1993 р. № 93/465/ЕЕС щодо модулів для різних фаз процедур оцінювання відповідності і правил надання і використання мар­кування знаком відповідності «СЕ», призначених для використання в директивах з тех­нічної гармонізації.

Порядок впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням ви­мог Директив Європейського Союзу було затверджено Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 10.01.99 р. № 2 (див. табл. 2.5.4).

Загальні положення застосування модулів оцінки відповідності передбачають, що Декларація про відповідність та сертифікат відповідності є альтернативними документами, кожен з яких може підтверджувати відповідність продукції вимогам нормативних доку­ментів, дія яких поширюється на неї. Застосування того чи іншого документа до певної продукції визначається модулем підтвердження відповідності продукції вимогам норма­тивних документів, дія яких поширюється на неї.

Таблиця 2.5.4

Порядок впровадження модульного підходу оцінки, відповідності з урахуванням вимог директив Європейського Союзу

Модулі	Зміст модулів
МодульА Внутрішній контроль виробництва продукції	Встановлює процедуру, за якою виробник, який виконує вимоги Порядку, декла­рує, що продукція відповідає вимогам нормативних документів, дія яких поширю­ється на неї. Виробник повинен скласти письмову декларацію про відповідність і нанести знак відповідності на кожну одиницю продукції. Виробник повинен вжити всіх необхідних заходів для того, шоб процес виробни­цтва забезпечував відповідність продукції, що виробляється, технічній документа­ції та вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на цю продукцію Технічна документація має забезпечувати можливість оцінки відповідності продукції вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї, на стадіях розроблення, виробництва та експлуатації (споживання) продукції. Склад технічної документації визначається нормативним документом, шо встановлює правила оцінки відповідності. Технічна документація включає: • технічний опис продукції; • технічні умови або технічне завдання, конструкторську документацію (складальні креслення, схеми, відомість специфікацій), технічні описи складових частин та інше; • протоколи випробувань. Виробник повинен зберігати копію декларації про відповідність разом з тех­нічною документацією
МодульА Внутрішній контроль виробництва продукції	Складається з модуля А з такими додатковими вимогами: • виробник повинен провести одне або більшу кількість випробувань за одним або декількома показниками (характеристиками) продукції; • випробування провадяться під контролем органу сертифікації, обраного виробником
Модуль В Схвалення типу	Встановлює процедуру, за якою орган сертифікації засвідчує, шо зразок продукції, який впроваджується у виробництво, відповідає вимогам норма­тивних документів, дія яких поширюється на дану продукцію. Заява на схвалення типового зразка має бути подана виробником в обраний ним орган сертифікації
Модуль С Відповідність типу	Встановлює процедуру, за якою виробник декларує, що продукція відпові­дає типовому зразку, зазначеному в сертифікаті відповідності, і відповідає вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї. Виробник повинен скласти письмову декларацію про відповідність та промаркувати знаком відповідності кожну одиницю продукції
Модуль 0 Забезпечення якості виробництва	Встановлює процедуру, за якою виробник, який виконує вимоги Порядку, декларує, шо продукція відповідає типовому зразку, зазначеному в сертифі­каті відповідності, і відповідає вимогам нормативних документів, дія яких по­ширюється на неї. Виробник повинен скласти письмову декларацію про від­повідність і промаркувати знаком відповідності кожну одиницю продукції.

Продовження табл. 2.5.4

Закінчення табл. 2.5.4

Модулі А, С та II можуть використовуватися з додатковими процедурами, про що слід визначити у відповідних документах. Модуль С використовується в комбінації з модулем В.

Модулі О. Е та Р, як правило, використовуються в комбінації з модулем В, проте в окремих випадках (наприклад, для продукції досить простої конструкції) вони можуть використовуватись окремо.

Слід зазначити, що Система УкрСЕПРО є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав (за наявності двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації і доступу до неї будь-яких під­приємств та організацій. Обов'язковою умовою при цьому є визнання та виконання правил системи УкрСЕПРО.

Принципами системи сертифікації УкрСЕПРО також с

• право заявника вибирати орган з сертифікації та випробувальну лабораторію;

• визнання акредитації зарубіжних органів з сертифікації та випробувальних лаборато­рій, сертифікатів відповідності, а також знаків та двосторонніх угод, в яких бере участь Україна;

• використання в діяльності з сертифікації правил чинних міжнародних систем сер­тифікації;

• конфіденційність інформації про результати робіт з сертифікації, що становлять комерційну таємницю;

• інформація Держспоживстандарту про діяльність з сертифікації в інформаційних виданнях.

Система УкрСЕПРО встановлює такий розподіл відповідальності:

• виробник (виконавець, постачальник) несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил системи сертифікації;

• продавець несе відповідальність за відсутність сертифіката або знака відповідності на продукцію, шо реалізується, якщо вона підлягає обов'язковій сертифікації;

• випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність та необ'єктивність результатів випробувань сертифікованої продукції;

• орган з сертифікації несе відповідальність за необгрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дії, а також за порушення правил системи сертифікації.

Правила щодо здійснення сертифікації встановлюють загальні рекомендації, які використовуються при організації та проведенні робіт з обов'язкової та добровільної сер­тифікації.

З метою визнання українських сертифікатів та знаків відповідності за кордоном система УкрСЕПРО побудована з урахуванням вимог міжнародних систем і взаємодіє на підставі угод з міжнародними, регіональними та національними організаціями інших дер­жав, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Система УкрСЕПРО взаємодіє на підставі угод з системами перевірки безпеки, охо­рони навколишнього природного середовища та ін., що функціонують в Україні під керів­ництвом уповноважених Урядом органів. Національний орган з сертифікації може переда­вати цим органам окремі функції у проведенні сертифікації продукції.

Провідною організацією в Україні з питань науково-методичного керування розроб­ленням, впровадженням і забезпеченням функціонування систем стандартизації, оцінки відповідності, кодифікації продукції та їх інформаційного забезпечення є Українсь­кий науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ). Інститут акредитований у системі УкрСЕПРО як орган з сертифікації продукції та систем управління якістю і здійснює роботи з сертифікації товарів і по­слуг та систем управління якістю. УкрНДІССІ спеціалізується на проведенні науко­во-дослідних робіт щодо створення і функціонування національних систем стандар­тизації, оцінки відповідності та кодифікації з урахуванням світових досягнень та прогресивних вимог.

При Інституті функціонують:

• Головний фонд нормативних документів, який складається з 130 тис. національних, міжнародних та регіональних стандартів (табл. 2.5.5);

• Державний центр кодифікації продукції, який здійснює роботи з кодифікації, у тому числі надання національних номенклатурних номерів зразкам продукції за діючою в Україні міжнародною класифікацією предметів постачання, гармонізованою з відпо­відною системою НАТО.

Таблиця 2.5.5

Міжнародні та національні стандарти Головного фонду нормативних документів УкрНДІССІ

Стандарти	Кількість
ISO
ІЕС
CEN, CENELEC	повнотекстова БД-6249
ДСТУ, РСТ, КНД	понад 3066
ГОСТ	понад 18500
ГОСТ Р Росія
NF Франція
ANSI США	понад 4500
ASTM США	повнотекстова БД-1 1 100
JIS Японія
BS Великобританія
DIN Німеччина
Канада
Україна

УкрІІДК ( І меле єдиним Реєстр системи сертифікації УкрСЕПРО, державний реєстр упо­вноважених органів із сертифікації, державний реєстр сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання,банк результатів робіт з державного нагляду за додержанням стандартів, норм і Правил. Він також виконує обов'язки Генерального агента з інформаційного забезпечення ко­ристувачів в галузі стандартизації, кодифікації, метрології та оцінки відповідності.

УкрНДІССІ ЗДІЙСНЮЄ редакційно-видавничу діяльність з використанням власної полі­графічної бази. Видає покажчики стандартів, каталоги, класифікатори, стандарти та інші нормативні документи (офіційні видання).

Інститут також забезпечує діяльність національного секретаріату міжнародних та ре-і шпальних організацій із стандартизації (ISO, ІЕС, CEN. CENELEC, Міждержавна Рада) та координацію роботи національних технічних комітетів стандартизації.

Одним із провідних закладів системи Держспоживстандарту України є Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (УкрНДНП) який було створено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2003 р. № 1337 (рис. 2.5.12).

Пріоритетами в його діяльності с здійснення науково-методичного керівництва про­цесами розроблення, впровадження та забезпечення функціонування систем стандартиза­ції, сертифікації та керування якістю. Досвід сьогодення доводить, шо для майбутнього України треба розвивати усі ці напрямки і розв'язувати науково-практичні завдання на шляху досягнення високого рівня якості життя громадян.

Важливим кроком для розвитку наукової діяльності УкрНДНЦ стали прийняті на спільному засіданні президії Національної академії наук України та колегії Держспоживстандарту України 14 липня 2004 року «Постанови про співпрацю HAH України та Держспоживстандарту України» та «Угоди про співпрацю між HAH України і Держспоживстандартом України», згідно з якими УкрНДНЦ надано статус організації подвійного підпорядкуван­ня — Держспоживстандарту України і HAH України. Відтак HAH України здійснюватиме науково-методичне керівництво Центром, а також сприятиме Держспоживстандартові України у підготовці фахівців вищої кваліфікації через аспірантуру УкрНДНЦ.

Науково-дослідний інститут стандартизації УкрНДНЦ є провідною установою України з науково-методичного керування розробленням, впровадженням та забезпечен­ням функціонування національної системи стандартизації, а також головною організацією в Україні зі стандартизації озброєння та військової техніки.

Основні завдання Інституту:

• розроблення основних та організаційно-методичних нормативних документів націо­нальної системи стандартизації з урахуванням вимог міжнародних стандартів та Сві­тової організації торгівлі;

• виконання завдань Програми інтеграції України до Європейського Союзу у сфері ста­ндартизації;

• проведення науково-технічної експертизи проектів нормативних документів та підго­товка матеріалів для затвердження національних стандартів, державних класифікато­рів та змін до них:

• прогнозування; визначення пріоритетних напрямків розвитку, формування перспек­тивних програм національної стандартизації України;

• координація діяльності технічних комітетів стандартизації;

• надання підприємствам, установам і організаціям науково-методичної допомоги та платних послуг у сфері стандартизації, класифікації, кодифікації, каталогізації;

• науково-технічне і видавниче редагування та видання нормативних документів, пока­жчиків та каталогів. їхня термінологічна експертиза:

• ведення національного банку стандартизованих українських науково-технічних термінів. Провідною установою, що формує державну політику у сфері управління якістю, а

також сприяє запровадженню дієвих схем управління якістю та приведенню вітчизняної системи технічного регулювання у відповідність до міжнародних стандартів являється Ін­ститут управління якістю УкрНДНЦ. Пріоритетами діяльності є:

• розроблення, впровадження та забезпечення функціонування систем управління якіс­тю відповідно до вимог ISO-9001:2000, систем екологічного управління ISO 14001. систем ХАССП;

• координація робіт з проведення Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України»;

• організація і проведення виставок, налагодження міжнародних зв'язків з питань якості;

• проведення експертизи документації сертифікованих систем управління якістю, еко­логічного управління та безпечністю харчових продуктів, моніторинг з цих низань. Інститут підготовки фахівців у сфері управління якістю, стандартизації, оцінки

відповідності та метрології УкрНДНЦ с єдиним в Україні навчальним закладом з підви­щення кваліфікації спеціалістів у галузі метрології, стандартизації, сертифікації та якості продукції, який ліцензований Міністерством освіти і науки України. Серед основних завдань Інституту:

• підготовка менеджерів з якості, кандидатів у експерти-аудитори з сертифікації проду­кції, систем управління якістю та навколишнім середовищем, у тому числі аудиторів міжнародної кваліфікації в рамках програми «TUV CERT аудитор»;

• навчання спеціалістів випробувальних лабораторій та асесорів(аудиторів з акредитації) випробувальних і калібрувальних лабораторій відповідно до ДСТУ ISO/TEC 17025-2001;

• підвищення кваліфікації спеціалістів метрологічних підрозділів підприємств, установ та організацій України, фахівців з вимірювання чинників виробничою середовища, харчових продуктів, аналізу природних та стічних вод, викидів у атмосферу та грунт, аудиторів у рамках системи НАССР (ДСТУ 4161).

Науково-технічний центр оцінки відповідності УкрНДНЦ є: науково-методичним центром національної системи сертифікації, а також органом сертифікації продукції, по­слуг та систем управління якістю, призначеним в Українській державній системі сертифі­кації продукції УкрСЕПРО. До його функцій входить:

• розроблення та вдосконалення організаційно-методичних документів національної системи сертифікації;

• виконання завдань Програми інтеграції України до Європейського Союзу у сфері оці­нювання відповідності згідно зі щорічними планами Уряду України;

• проведення науково-дослідних робіт щодо гармонізації УкрСЕПРО з міжнародними та європейськими системами оцінювання відповідності та акредитації;

• сертифікація продукції та послуг згідно з галуззю діяльності органу;

• сертифікація систем управління якістю та систем екологічного управління, атестація виробництв.

В системі УкрНДНЦ функціонує Інститут стратегічних досліджень та міжнарод­них відносин, який визначає напрямки розвитку Міжнародного співробітництва у сфері стандартизації, сертифікації та управління якістю. Інститут забезпечує:

• науково-координаційну діяльність та методичне забезпечення делегацій на міжнарод­них конгресах, конференціях, симпозіумах та семінарах:

• аналітичну обробку кореспонденції з міжнародними організаціями з питань управлін­ня якістю, стандартизації, сертифікації;

• дослідження проблем розвитку ринку та сучасних технологій;

• ведення Національних секретаріатів у міжнародних та реї зональних організаціях ста­ндартизації, оцінки відповідності та управління якістю.

Заслуговує на увагу також плідна діяльність Держспоживстандарту у сфері метроло­гії, яка регламентується Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (в редакції Закону України від 15.06.2004 р. № 1765-1V). а також

«Державною програмою розвитку еталонної бази на 2006 — 201 Ороки». Ця діяльність спрямована на забезпечення функціонування Державної метрологічної системи, яка ство­рює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі і її діяльність спря­мована на:

• реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології;

• захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів ви­мірювань;

• підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;

• економію всіх видів матеріальних ресурсів;

• забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

• створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.

Державні наукові метрологічні центри (ННЦ «Інститут метрології» та НДІ «Систе­ма») та територіальні органи Держспоживстандарту України свою діяльність у сфері мет­рології здійснюють за такими напрямками:

• виконання наукових фундаментальних та прикладних досліджень у сфері метрології та науково-дослідних робіт, пов'язаних із створенням, удосконаленням, зберіганням, застосуванням первинних і вторинних еталонів, створенням системи передачі розмі­рів одиниць вимірювань;

• розроблення нормативних документів з метрології;

• формування державних програм з метрології та концепції розвитку державної метро­логічної системи;

• здійснення державного метрологічного контролю і нагляду;

• науково-методичне забезпечення метрологічної діяльності;

• проведення калібрування, метрологічної атестації, ремонту засобів вимірювальної техніки, метрологічної експертизи документації, акредитації у державній метрологіч­ній системі калібрувальних і вимірювальних лабораторій, атестації методик виконан­ня вимірювань;