Закономірності економічної цілісності регіону, регіональної інтеграції господарства та терит. комплексності продуктивних сил

Закономірність - це об’єктивно-дійсний, повторюваний історичний зв’язок явищ природи з громадським життям.

Закономірність економічної цілісності регіону полягає в органічній єдності природної, матеріальної та соціальної сфер ( Поповкін). Усі три компоненти поєднуються не довільно, а під впливом певних закономірностей, факторів, передумов. Кожний регіон – унікальний.

Закономірність регіональної інтеграції господарства пов’язана з закономірністю ТПП: виокремлення регіонів через їхню спеціалізацію конче вимагає налагодження тісних економічних зв’язків поміж ними. ТПП = спеціалізація → зв’язки. Так виникає міжрегіональна інтеграція. Внутрішньорегіональна інтеграція випливає із закономірності географічної цілісності регіону. Вона означає збирання докупи елементів народного господарства, внаслідок чого утв цілісна система, регіональний економічний простір.

Закономірність територіальної комплексності продуктивних сил

Комплексність – взаємопов’язаність елементів регіонального господарства, що впорядковує їх у регіональну економічну систему. Якщо економічна інтеграція – це процес, то комплексність – наслідок цього процесу. Але будь-який комплекс також безперервно розвивається.

У комплексі існує взаємозв’язок між спеціалізуючими, допоміжними та обслуговуючими галузями, між природними ресурсами регіону і виробництвом, між виробництвом і розселенням. Елементарний виробничий зв’язок між підприємствами, об’єднаними певною народногосподарською функцією, називається виробничим комплексом. Це може бути група машинобудівних підприємств, що випускають сільгоспмашини.

Комплексність регіону відбиває його географічну цілісність, хоча регіональна цілісність і регіональна комплексність-поняття не тотожні: перше поняття ширше, більш загальне. Комплексний розвиток озн. пропорційність, зрівноваженість між природними й трудовими ресурсами та виробництвом, а також міжгалузеву й внутрішньогалузеву збалансованість виробництва. Елементи комплексу взаємодоповнюють один одного: зміна (або зникнення) одного з них впливає на стан інших і на розвиток усього комплексу.

Закономірності територіальної концентрації продективних сил та зближення рівнів соц.-економ. розвитку регіонів.

Закономірність - це об’єктивно-дійсний, повторюваний історичний зв’язок явищ природи з громадським життям.

Закономірність територіальної концентрації продуктивних сил полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий ( ніж середній у регіоні) рівень життя та ефективність виробництва. Перевага таких місць може зумовлюватись особливо сприятливими природними умовами, вигідним економіко-географічним розташуванням, загальною економічною ситуацією, історико-економічними особливостями розвитку.

Концентрація – це зосередження. Територіальна концентрація виявляється у формуванні промислових центрів, вузлів, агломерацій та урбанізованих зон тощо. На кожному етапі розвитку суспільства концентрація має свої межі, зумовлені розвитком продуктивних сил, зокрема технологією виробництва, досконалістю інфраструктури. Спроби обминути ці межі, форсувати концентрацію призводять до зниження ефективності суспільного виробництва та до появи і загстрення економічних, соціальних та екологічних проблем.

Закономірність зближення рівнів соц.-економ. розвитку регіонів пов’язана з процесами ТПП й регіональною інтеграцією. Вона полягає у подальшому узгадженні рівнів соц.-економ. розвитку через посилення зв’язків між регіонами.

Головні принципи РПС

Свідома розробка і впровадження доцільних заходів з економічної організації території згідно з закономірностями розміщення наз. принципами РПС або принципами регіональної соціально-економічної політики.

* П раціонального РПС: Випливає із закономірності (1). Його зміст полягає у такому розташуванні виробництва, яке б забезпечувало високу ефективність господарства. Раціональність – вибір найкращих варіантів з усіх наявних.

* П оптимальності РПС: означає вибір найкращого варіанту не лише з усіх наявних, але й з усіх можливих. Також оптимальністьозначає необхідність досягнення в кінцевому підсумку комплексного ефекту, тобто не лише екон., а й соц і екол.

* П збалансованості і пропорційності РПС: означає таке розміщення виробництва, за якого витримувалась би рівновага між виробн потужностями і обсягом виробництва з одного боку, та наявністю сировинних, енергетичних, водних, земельних, трудових і фінансових ресурсів регіону - з іншого. Пропорційністьозначає оптимальну структуру господарства регіону, тобто відповідну пропорцію, по-перше, між галузями спеціалізації, по-друге, між спеціалізуючи ми, допоміжними та обслуговуючими галузями. (закон 3,4,5)

* П комплексного РПС: спирається на однойменну закономірність і реалізується: а) комплексному використанню прир ресурсів, включаючи відходи б) у раціональному використанні трудових ресурсів шляхом створення у регіоні такої структури господарства, за якою надається праця усім контингентам робочої сили. в) у створенні єдиної виробничої і соц інфраструктури. г) у налагодженні ефективного виробництва зв’язків між підприємствами регіону.

Цей принцип полягає у визначеній найвигіднішої спеціалізації району з урахуванням ТПП.

* П розміщення підприємств згідно із раціональними формами суспільної організації виробництва. До таких форм належать: концентрація (зосередження виробництва на великих підприємствах), спеціалізація (вузька, широка), кооперування (коли для випуску 1 продукції беруть участь декілька підприємств – машинобудування), комбінування (випуск різнорідної продукції на 1 підприємстві).

Сутність принципу полягає в тому, що спосіб розміщення виробництва повинен стимулювати ефект розвиток нац форм його організації.

* П урахування міжнародного ТПП: За цим принципом держава розвиває такі галузі і різновиди виробництва, для яких вона має найкращі умови і продукція яких користується попитом на світовому ринку.

* П збереження екологічної рівноваги: Господарство регіону може бути збалансоване за більшістю параметрів, але якщо при цьому виникає екол напруженість, то воно не може визнаватися ефективною. Даному принципу екологічної рівноваги має підпорядковуватись решта вигод, що зявляєтьс за різних варіантів РПС.

* П обмеженого централізму:

Полягає в органічному поєднанні стратегічних інтересів країни та інтересів регіонів, підприємців, населення. Держава неповинна втручатися в оперативну діяльність підприємств і місцевих органів влади. Вона створює за допомогою екон важелів, систем, пільг і оподаткувань, таку територіально галузеву структуру, котра сприяла б інтересам загал держ, і інтересам регіональним, допомагаючи підвищувати життєвий рівень населення.

Дотримання принципів РПС є основою регіональної політики держави.