Тести для самоперевірки знань

1. Якщо людина втратила роботу у зв'язку зі скороченням су­купного попиту, то виникає безробіття:

а) природне;

б) циклічне;

в)структурне;

г) фрикційне.

2. Повна зайнятість забезпечується в умовах:

а) рівноваги на ринку праці;

б) використання робочої сили за її професією;

в) відсутності безробіття;

г) відсутності циклічного безробіття.

3. Природне безробіття включає такі види безробіття:

а) циклічне + структурне;

б) фрикційне + структурне;

в) фрикційне + циклічне;

г) циклічне + фактичне.

4. Фактичний ВВП дорівнює потенційному ВВП за наявності лише:

а) фрикційного й циклічного безробіття;

б) структурного безробіття;

в) структурного і фрикційного безробіття;

г) природного безробіття.

5. Якщо людина звільнилася з роботи за власним бажанням, то виникає безробіття:

а) структурне;

б) фрикційне;

в) циклічне;

г) природне.

6. Згідно з класичною теорією попит на працю є функцією від:

а) номінальної зарплати;

б)сукупного попиту;

в) реальної зарплати;

г) сукупної пропозиції.

7. Якщо людина втратила роботу у зв'язку зі зменшенням по­питу на її професію, то виникає безробіття:

а) структурне;

б) фрикційне;

в) природне;

г) циклічне.

8. Згідно з кейнсіаиської теорією попит на працю є функцією від:

а) номінальної зарплати;

б)сукупного попиту;

в) реальної зарплати;

г) сукупної пропозиції.

9. Якщо виникає загальне падіння попиту в економіці, то:

а) фактичне безробіття більше за природне;

б) циклічне безробіття більше фактичного;

в) фактичне безробіття менше від природного;

г) фактичне безробіття дорівнює природному.

10. Відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП викли­кається безробіттям:

а) циклічним;

б)природним;

в)структурним;

г) фрикційним.

Відповіді

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

б)

а), г)

б)

б), г)

б)

в)

а),в)

б)

а)

а)

Тема 4. Товарний ринок

Першою категорією, з якої слід почати аналіз товарного ринку, є сукупний попит (АD), Він відображає загальний обсяг віт­чизняних товарів, послуг, що їх мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. На сукупний попит впливає багато чинників Але за базову екзогенну змінну функції сукупного попиту береться лише ціна. Сукупний попит перебуває в оберненій залежності від ціни. Тому в графічній моделі крива сукупного попиту має від’ємний нахил [18, с.88].

Сукупний попит істотно відрізняється від ринкового попиту, тобто попиту на окремі товари та послуги. Ринковий попит перебуває в оберненій залежності від ціни безпосередньо завдяки ефекту доходу й ефекту заміщення. Що стосується сукупного попиту, то його залежність від ціни є опосередкованою. Опосередкована залежність сукупного попиту від ціни виявляється через такі три чинники: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект чистого експорту. Зазначені чинники називаються ціновими. Механізм їх впливу на сукупний попит розкривається в [18, с. 89—90].

Крім ціни, на сукупний попит впливають інші чинники, які називаються неціновими. До нецінових чинників сукупного по­питу відносять ті з них, які здатні змінювати величину складо­вих сукупного попиту незалежно від ціни на товари та послуги: попит домогосподарств, інвестиційний попит, урядовий попит і попит іноземців. Тому нецінові чинники сукупного попиту мож­на поділити на чотири групи, зміст яких розкривається в [18, с. 91]. Слід враховувати, що нецінові чинники сукупного попиту є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту. Тому на графіку вплив нецінових чинників на сукупний попит відображається переміщенням його кривої у відповідний бік [18, с. 90].

Іншою категорією товарного ринку є сукупна пропозиція. Су­купна пропозиція (АS) — це загальний обсяг товарів і послуг, які виробляють національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку. На сукупну пропозицію впливають ціна і нецінові чинники. При цьому ціна є базовою екзогенною змінною, а нецінові чинники — зовнішніми екзогенними змінни­ми функції сукупної пропозиції.

Щоб визначити залежність сукупної пропозиції від ціни, слід ураховувати неоднакову гнучкість цін і зарплати у довгостроко­вому і короткостроковому періодах. Відповідно до теми 1 у дов­гостроковому періоді ціни і зарплата є абсолютно гнучкими і ре­агують на економічні збурення настільки, наскільки це потрібно для відновлення повної зайнятості. У короткостроковому періоді ціни і зарплата є негнучкими, тобто їх реакція на збурення в еко­номіці є недостатньою для відновлення повної зайнятості. У зв'язку з цим розрізняють довгострокову сукупну пропозицію і короткострокову сукупну пропозицію.

Методологічною основою довгострокової сукупної пропози­ціїслугує класична теорія. Згідно з цією теорією повна зайнятість є нормою для економіки, а можливі відхилення від неї швидко усуваються за допомогою абсолютно гнучких цін і зарплати. За таких умов будь-яка зміна рівня цін змінює лише номінальну зарплату, а реальні параметри економіки не змінюються. Реальна зарплата залишається на попередньому рівні, безробіття зберіга­ється на природному рівні, а сукупна пропозиція — на рівні по­тенційного ВВП. Графічна інтерпретація довгострокової сукуп­ної пропозиції наведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Крива довгострокової сукупної пропозиції

Як свідчить рис. 4.1, початково економіка перебуває в умовах повної зайнятості. За цих умов сукупний попит і сукупна пропо­зиція дорівнюють потенційному ВВП, тобто АD₁= AS^L= Y_p, а рів­новажна ціна дорівнює P₁. Тепер припустимо, що сукупний по­пит збільшився і тому його крива перемістилася в положення АD₂. Згідно з класичною теорією це викликає такі наслідки: з од­ного боку, зростають ціни до Р₂, з іншого — збільшується попит на ринку праці та адекватно зростає номінальна зарплата. Унас­лідок цих одночасних змін забезпечується незмінність реальної зарплати, яка врівноважує ринок праці в умовах повної зайнятос­ті й незмінності рівня прибутковості виробництва, що не поро­джує мотивації до збільшення сукупної пропозиції, яка залиша­ється на рівні потенційного ВВП.

Отже, довгострокова сукупна пропозиція не залежить від ціни. Тому па графіку крива АS^L набирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП.

Довгострокова сукупна пропозиція, як і потенційний ВВП за­лежить від кількості факторів виробництва. Цю залежність мож­на виразити на базі простої виробничої функції:

,

де К — обсяг капіталу; L — кількість праці.

Теорія короткострокової сукупної пропозиціїспирається на дві моделі. Одна з них називається крайнім випадком. Згідно з цією моделлю ціни і зарплата тимчасово є абсолютно негнучки­ми, тобто не реагують на збурення в економіці. Такий випадок Дж. Кейнс припускав в умовах глибокого спаду виробництва по­рівняно зі станом повної зайнятості. У ній ситуації, незважаючи на збільшення сукупного попиту, робітники можуть бути зацікав­лені утримуватися від вимог щодо збільшення зарплати, а під­приємці — від бажання підвищувати ціни.

Рис. 4.2. Крива короткострокової сукупної пропозиції (крайній випадок)

На рис. 4.2 крива AS — це крива короткострокової сукупної пропозиції, яка набуває вигляду горизонтальної лінії. Згідно з цим рисунком збільшення сукупного попиту переміщує криву AD вправо За абсолютно негнучких цін це втілюється в адекват­не зростання ВВП від Y₁, до Y₂. Отже, в умовах абсолютно негну­чких цін і заробітної плати короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від сукупного попиту.

Основна моделькороткострокової сукупної пропозиції спира­ться на негнучкість цін і зарплати. Поняття «негнучкість» не означає незмінності. Негнучкі ціни і зарплата змінюються, але недостатньо адекватно для швидкого відновлення повної зайня­тості. Економісти по-різному пояснюють негнучкість цін і зарплати. Але, незважаючи на ці розбіжності, прихильники основної моделі одностайні в тому, що короткострокова сукупна пропози­ція залежить від того, як фактичний рівень цін відхиляється від очікуваного рівня.

Згідно з основною моделлю очікуваний рівень цін — це рівень цін повної зайнятості. Очікуваний рівень цін лежить в основі ух­валення рішень підприємцями щодо визначення обсягів вироб­ництва та рівня номінальної зарплати, яка має врівноважувати ринок праці і забезпечувати повну зайнятість. Якщо фактичний рівень цін відхиляється від очікуваного їх рівня, то в такому ж напрямі з певною чутливістю обсяг виробництва відхиляється від потенційної величини. Це означає, що короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від ціни:

,

де Y^AS — обсяг виробництва (сукупна пропозиція) у короткостро­ковому періоді; а — чутливість обсягів виробництва до відхи­лення фактичного рівня цін від очікуваного їх рівня. Показує, на скільки грошових одиниць фактичний ВВП відхиляється від по­тенційного ВВП у разі відхилення фактичного рівня цін від очі­куваного рівня на один процентний пункт; Р, Р^e — відповідно фактичний та очікуваний рівень цін.

Рис. 4.3. Крива короткострокової

сукупної пропозиції (основна модель)

Оскільки короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від ціни, то це означає, що її крива має додатний нахил. Згідно з рис. 4.3 в точці T₁ крива AS перетинається з кривою AD₁ за умови, що фактичний рівень цін збігається з очікуваним рів­нем (Р₁ = Р^e), а фактичний обсяг виробництва перебуває на потен­ційному рівні (Y₁ = У_р). Тепер припустимо, що сукупний попит збільшився і крива АD перемістилася в положення AD₂. Унаслідок цього фактичний рівень цін перевищив очікуваний рівень (Р₂ > Р^e). Це стимулює збільшення обсягів виробництва порівня­но з потенційним рівнем, тобто від Y₁ до Y₂.

Крім ціни, на сукупну пропозицію впливають нецінові чин­ники: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підпри­ємствам, податок на прибуток підприємств. Перші три чинники впливають на середні витрати і, як наслідок, на валовий прибу­ток. Податок на прибуток впливає на чистий прибуток. Зазначені чинники стимулюють відповідні зміни в обсягах виробництва. У графічній моделі це викликає переміщення кривої АS у відпо­відний бік [18, с. 99].

Внутрішньою властивістю ринкової економіки є її постійне тяжіння до рівноваги, яка в узагальненому вигляді є рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Тому модель AD-АS є базовою моделлю економічної рівноваги.

Слід розрізняти короткострокову і довгострокову рівновагу. Короткострокова рівновагавідображає рівновагу між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією в умовах неповної або надмірної зайнятості. Довгострокова рівновага— це рівновага між сукупним попитом і короткостроковою та дов­гостроковою сукупною пропозицією одночасно, що може мати місце лише за умови повної зайнятості. Між сукупним попитом і сукупною пропозицією постійно виникає розбіжність, яка також постійно усувається ринком. При цьому нерівновага може пору­шуватися як сукупним попитом, так і сукупною пропозицією.

Постійним збурювачем економіки є сукупний попит. Якщо припустити, що довгострокова рівновага несподівано порушуєть­ся надмірним сукупним попитом, то це викликає зростання фак­тичного рівня цін порівняно з очікуваним рівнем, що стимулює збільшення короткострокової сукупної пропозиції до нової вели­чини сукупного попиту. У такий спосіб забезпечується рівновага в короткостроковому періоді за умови надмірної зайнятості. Але довгострокова рівновага не буде досягнута. Вона може віднови­тися лише з часом, після того, як очікуваний рівень цін зросте і пропорційно їх зростанню підвищиться зарплата. Унаслідок цього збільшаться середні витрати і зменшиться прибутковість ви­робництва. Це стимулюватиме повернення (скорочення) короткострокової сукупної пропозиції до рівня потенційного ВВП, а економіки до пової довгострокової рівноваги. Графічна інтерпре­тація моделі АD-АS в умовах надмірного сукупного попиту пода­на в [18, с. 102].

Інколи довгострокова рівновага в економіці може порушува­тися несподіваними збуреннями сукупної пропозиції. Особливо загрозливими для економіки є порушення довгострокової рівно­ваги, пов'язані зі скороченням сукупної пропозиції порівняно з потенційним рівнем. За таких умов обсяг виробництва стає мен­шим за потенційний ВВП, а ціни зростають. Під впливом зрос­тання цін сукупний попит зменшується до врівноваження з но­вою короткостроковою сукупною пропозицією. Це короткостро­кова рівновага в умовах неповної зайнятості і стагфляції (поєд­нання скорочення обсягів виробництва та інфляції).

Виникає питання — яким чином може відновлюватися довго­строкова рівновага в умовах стагфляції? Згідно з класичною тео­рією номінальна зарплата є абсолютно гнучкою і тому має змен­шуватися у відповідь на скорочення обсягів виробництва та падіння попиту на ринку праці. Алє така поведінка номінальної зарплати не є реалістичною. Практика не має доказів того, що номінальна зарплата коли-небудь зменшувалася у разі зростання цін. На несприятливі шоки сукупної пропозиції ринок праці реа­гує в інший спосіб — збільшенням безробіття. Цє дає підстави стверджувати, що інструментарій класичної теорії не придатний для пояснення механізму відновлення повної зайнятості в еконо­міці, яка потрапляє в стан стагфляції.

Механізм відновлення довгострокової рівноваги, порушеної стагфляцією, залежить від стійкості чинників, які спричинили це порушення. Якщо ці чинники є стійкими, то вони зменшують по­тенційний ВВП. За цих умов крива довгострокової сукупної про­позиції зміститься вліво. За рахунок цього крива сукупного попи­ту перетнеться з кривою короткострокової сукупної пропозиції на вертикальній кривій довгострокової сукупної пропозиції. Як­що чинники, що викликали скорочення сукупної пропозиції, є нестійкими, то відновлення довгострокової рівноваги в економіці відбудеться після самоусунення цих чинників. Прискорити від­новлення довгострокової рівноваги в економіці за таких умов може також держава, якщо застосує ефективні заходи, спрямова­ні на зменшення середніх витрат або, в окремих випадках, збіль­шення сукупного попиту.

Термінологічний словник

Абсолютна гнучкість ціп і зарплати — спроможність цін і зарплати швидко змінюватися для врівноваження економіки на умовах повної за­йнятості.

Довгостроковий період — в макроекономіці проміжок часу, упро­довж якого ринкові регулятори (ціни і зарплата) спроможні відреагува-ти на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.

Ефект багатства — зміни в обсязі сукупного попиту, які пов'язані зі змінами реальної вартості фінансових активів, викликаними зміною ціп.

Ефект доходу — зміна в обсязі ринкового попиту на окремий вид продукції, викликана зміною ціни на цю продукцію.

Ефект заміщення — зміна в обсязі ринкового попиту на окремий вид продукції, викликана зміною ціни на аналогічну продукцію, що ро­бить її відносно дорожчою або відносно дешевшою.

Ефект процентної ставки — скорочення сукупного попиту, яке виникає внаслідок того, що загальне зростання цін викликає збільшення попиту на гроші і зростання процентних ставок, унаслідок чого змен­шується попит на інвестиційні товари та деякі споживчі товари.

Ефект чистого експорту — зміни в обсязі сукупного попиту, які виникають унаслідок того, що ціни на вітчизняні товари і послуги змі­нюються відносно цін на аналогічні іноземні товари і послуги.

Збурення, шок — різка зміна сукупного попиту і/або сукупної про­позиції під впливом екзогенних подій.

Кейннсіанськпії хрест — модель, що грунтується на кейнсіанській тео­рії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних витрат.

Класична модель сукупної пропозиції — модель довгострокової сукупної пропозиції, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від ціни, оскільки в довгостроковому періоді зарплата і ціпи є абсолютно гнучкими.

Короткостроковий період — у макроекономіці проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість.

Крива довгострокової сукупної пропозиції — крива, що відобра­жає незалежність сукупної пропозиції від ціни і набуває вигляду верти­кальної лінії, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП.

Крива короткострокової сукупної пропозиції — 1) в основному варіанті — крива, що відображає пряму залежність сукупної пропозиції від ціни і має додатний нахил; 2) у крайньому випадку — крива, яка спирається на припущення про незмінність цін і має вигляд горизонталь­ної лінії.

Крива сукупкного попиту – крива, що відображає обернену залежність між сукупним попитом і ціною і має від’ємний нахил.

Негнучкі ціни – ціни, що нездатні адекватно швидко реагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції.

Негнучкість заробітної плати – нездатність зарплати адекватно швидко реагувати на порушення рівноваги на ринку праці.

Основна модель сукупної пропозиції – модель короткострокової сукупної пропозиції, згідно з якою між сукупною пропозицією і ціною існує пряма залежність, оскільки в короткостроковому періоді зарплата є негнучкою.

Рівноважна ціна – ціна на конкурентному ринку, за якої забезпечується рівновага між попитом і пропозицією.

Сукупна пропозиція – сукупний обсяг товарів і послуг, який мають намір виробляти національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку.

Сукупний попит – сукупний обсяг вітчизняних товарів і послуг, яку мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.