Порядок проходження практики

Перед направленням на практику на випусковій кафедрі проводиться інструктаж про порядок її проходження, вимоги до виконання програми практики, виконання індивідуального завдання та підготовку підсумкового звіту за результатами проходження практики.

Порядок оформлення студентів для проходження практики на підприємстві:

– отримання індивідуальної тимчасової перепустки;

– інструктаж з техніки безпеки на підприємстві;

– інструктаж про порядок роботи і техніку безпеки на робочому місці, поведінку практиканта на підприємстві;

– зарахування в штат на робоче місце (наказом підприємства).

Серед направлених на одне підприємство студентів-практикантів призначається старший.

Термін та тривалість. Виробнича практика проводиться в VІІІ семестрі, тривалість – три тижні.

Календарний план проходження практики конкретизується та уточнюється при узгодженні робочої програми з підприємством – базою практики.

№ п/п	Захід виробничої практики	Підрозділ	Тривалість
	Оформлення та отримання пропуску, інструктаж з ТБ та охорони праці, розподіл за робочими місцями	Відділ кадрів, бюро перепусток, відділ техніки безпеки	1 день
	Ознайомлення з підприємством (підприємство в сучасній системі господарювання, управління підприємством)	Виробничі підрозділи	1 день
	Вивчення техніки, технології та організації виробництва на робочому місці, дільниці, у виробничому підрозділі	Індивідуальне робоче місце, виробнича дільниця, підрозділ	Протягом практики
	Вивчення організаційно-управлінської та виробничої структури підприємства	Управління підприємства, структурні підрозділи	Протягом практики
	Виконання індивідуального завдання	Виробничі підрозділи	Протягом практики
	Звільнення з підприємства	Відділ кадрів, бюро перепусток	1 день
	Оформлення та захист звіту		2 дні
Всього:	21 день

Обов’язки студентів-практикантів

До початку практики студент зобов’язаний отримати:

– у деканаті – направлення на практику;

– на кафедрі – програму практики;

– у керівника – завдання щодо проведення аналізу та досліджень економічних проблем.

Безпосередньо перед початком практики на базі практики студент повинен пройти інструктаж з техніки безпеки. Під час проходження практики – суворо дотримуватися правил техніки безпеки та внутрішнього розпорядку, що діють на базі практики. Час початку та закінчення робочого дня, встановлення для персоналу бази практики, є обов’язковим і для студентів.

1.У перший день практикинеобхідно:

Своєчасно прибути на підприємство (організацію, заклад тощо), відрекомендуватися начальнику відділу кадрів, начальнику відділу, в якому буде проходити практику і почати виконання програми виробничої практики.

Вивчити правила внутрішнього розпорядку підприємства (організації, закладу тощо), вимоги трудового законодавства і нарівні з робітниками підприємства нести відповідальність за їх виконання.

Студентам, які були відсутні кілька днів практики без поважної причини, термін проходження практики вирішується на засіданні кафедри і за участі керівництва факультету.

Погодити і представити до затвердження керівникові від підприємства календарний план роботи та під час практики дотримуватись термінів його виконання.

2. Кожного дня у щоденнику практики необхідно робити записи про виконану роботу і подавати щоденник на підпис керівникам від підприємства та університету.

3. Згідно з календарним планом щотижнево подавати на перевірку керівникам від університету розділи звіту.

4. До зазначеного терміну після проходження практики подати на кафедру звіт з рецензією керівника від університету. Разом із звітом надається оформлений щоденник з рецензією і оцінкою роботи студента під час практики. Щоденник практики завіряється підписом керівника від підприємства і печаткою. При позитивній оцінці студент допускається до захисту.

5. Придбати навички практичної роботи на робочих місцях.

Згідно з вимогами програми оформити письмовий звіт з практики і своєчасно здати його на кафедру.

Керівництво практикою

Загальне керівництво виробничою практикою здійснює випускова кафедра. Безпосередньо керівництво практикою здійснюється керівником-викладачем кафедри та керівником від підприємства.

Обов’язки керівника від кафедри: Керівником виробничої практики студента є керівник, що призначається відповідальним за виробничу практику в кожній групі, який:

1) спільно з учбовим відділом та відповідальний щодо практики КТУ розподіляє студентів за робочими місцями;

2) консультує студентів з питань програми практики;

3) формулює конкретні завдання щодо проведення досліджень згідно з обраною темою курсової роботи;

4) погоджує індивідуальний план-графік виробничої практики;

5) спрямовує науково-дослідну діяльність студентів, пов’язану з підготовкою курсових робіт;

6) відвідує робочі місця студентів для вирішення організаційних питань, які виникають проведення консультацій, контролю роботи студентів і виконання календарного графіка практики;

7) контролює виконання програми практики і дотримання студентами правил внутрішнього розпорядку;

8) перевіряє звіти про проходження виробничої практики, готує рецензію і приймає звіт з виробничої практики.

Обов’язки керівника від підприємства:

Керівництво практикою здійснюють заступники особи, що займають керівні посади на підприємстві (керівник відділу, головний (старший) економіст чи інша службова особа), де відбувається практика.

Для ефективного проходження виробничої практики на підприємстві необхідно:

– створити умови для безперешкодного та якісного виконання студентами програми практики;

– ознайомити студентів з виробничою структурою підприємства, підрозділу, технікою, технологією, організацією виробництва, праці та управління, з основними техніко-економічними показниками;

– організувати роботу студентів-практикантів, зустрічі та бесіди зі спеціалістами та керівниками;

– здійснювати методичне керівництво та надавати допомогу студентам в одержанні необхідних матеріалів як для виконання програми практики, так і для підготовки курсових робіт;

– контролювати роботу студентів і додержання ними трудової дисципліни, вести облік виходів на практику;

– контролювати виконання календарного графіку практики, її програми, надавати допомогу у виконанні індивідуального завдання;

– забезпечувати студентів необхідною нормативною документацією;

– забезпечувати інструктаж і контроль за дотриманням студентами правил техніки безпеки;

– перевірити звіти з практики;

– готувати письмові характеристики на студентів з оцінкою їх ставлення до роботи, дотримання ними трудової дисципліни, рівня теоретичної та практичної підготовки.

Завдання виробничої практики

За місяць до початку практики, студент має здати у відділ виробничого навчання (відділ кадрів) підприємства направлення для оформлення необхідних документів і перед початком практики пройти інструктаж з техніки безпеки і виробничої санітарії, ретельно дотримуючись його вимог під час проходження практики.

Ознайомлення з програмою практики студент отримує на зборах, які заздалегідь проводить керівник практики від університету.

Метою виробничої практики поспеціальності "Економіка підприємства" є закріплення знань, які отримані в процесі теоретичного навчання, сприяння формуванню професійних навичок та вмінь, необхідних для плідної праці на посаді економіста промислового підприємства, а також придбати досвід організаторської та виховної праці.

Виробнича практика покликана сформувати у студентів професійні вміння, навички прийняття самостійних рішень на конкретній дільниці праці в реальних виробничих умовах шляхом виконання різних обов’язків, які властиві його майбутній професійній, організаційно-управлінській діяльності.

Головними завданнями виробничої практики є:

ü поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих в процесі навчання;

ü ознайомлення з економічними основами організації виробничих процесів на робочих місцях, на дільницях і в цехах підприємства;

ü вивчення досвіду і методів організації виробництва, праці і управління на дільницях та в структурних підрозділах;

ü вивчення системи економічних показників роботи підрозділів підприємства;

ü набуття навичок аналізу товарної політики підприємства;

ü набуття навичок аналізу цінової політики підприємства;

ü набуття навичок аналізу збутової політики підприємства;

ü набуття навичок аналізу комунікаційної політики підприємства;

ü освоєння методики оцінки конкурентоспроможності підприємства та продукції;

ü виконання індивідуального завдання.

У результаті проходження студент повинен вивчити:

1) місце підприємства на ринку збуту продукції, його структуру, особливості організації виробництва та праці;

2) виробничу структуру підприємства та його підрозділів;

3) техніку та технологію виробництва структурних підрозділів підприємства;

4) організацію нормування та оплати праці;

5) склад планових та розрахункових показників виробничо-господарської діяльності, методику їх розрахунку.

вміти:

1) самостійно виконувати розрахунки, пов’язані з економічним обґрунтуванням прийнятих рішень;

2) складати звіти з праці відділу та по окремим структурним підрозділам підприємства;

3) повинен отримати навички в рішенні реальних економічних ісоціальних задач , а також у проведенні науково-дослідної, організаційної праці на підприємстві.

Під час практики студент повинен вивчити специфіку виробництва на обраному підприємстві, організацію виробництва, праці та управління на підприємстві та структурному підрозділі, а також практично оволодіти навичками виконання організаційно-управлінських функцій у структурному підрозділі.

Завдання практики для студентів та програма практики можуть бути змінені з урахуванням особливостей діяльності обраного підприємства, організації або установи.

Зміст практики

В період проходження практики студент працює як помічник економіста (дублером). Для виконання поставлених перед практикантом задач необхідно вивчити наступні питання та відобразити їх у звіті.

1. Підприємство в сучасній системі господарювання.

Стисло надати основні поняття і цілі й напрямки діяльності підприємства. Правові основи функціонування. Статут підприємства. Види та структура підприємств. Поняття, функції і структура ринку. Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку.

Додатки:

1. Закон України «Про підприємства в Україні».

2. Схема загальної структури промислового підприємства.

3. Схема апарату управління,

4. Посадова інструкція начальника відділу (в якому проходить практика), його заступника та службовця.

2.Управління підприємством.

Ознайомитись з виробничою та організаційною структурою підприємства, його цехів, господарств та служб, їх взаємодією та відносинами. Скласти схему виробничої структури та показати її зміни в умовах ринкових відносин. Показати ступінь автономності структурних підрозділів. Запропонувати напрямки удосконалення організаційної структури та структури управління.

Додатки:

1. Схема виробничої структури підприємства,

2. Зведена таблиця основних техніко-економічних показників.

Персонал.

Розглянути кадрове забезпечення виробництва, структуру промислово-виробничого персоналу. Ознайомитись з організацією підготовки та підвищення кваліфікації робітників та керівників, фахівців, службовців.

Охарактеризувати кваліфікаційний рівень робітників; плинність кадрів та її причини; організацію робочих місць та їх оснащення. Розглянути систему забезпечення робочих місць матеріалами, інструментами, документацією; терміни проведення атестації робочих місць; нормування витрат праці та методи, що використовуються.

Проаналізувати втрати робочого часу на підприємстві та їх причини, структуру фонду оплати праці і фонду основної та додаткової заробітної плати. Охарактеризувати надання соціальних пільг та їх розмір; диференціацію в оплаті праці, форми стимулювання високопродуктивної праці робітників; методи розподілу заробітної плати при колективних формах організації праці.

Додатки:

1. Витяг з Закону України "Про оплату праці".

2. Коротка характеристика Кодексу законів про працю.

3. Баланс робочого часу.

4. Звіт з праці.

5. Статистичні дані про чисельність працюючих.

6. Дані щодо фонду оплати.

7. Тарифікаційна відомість.

4. Капітал і виробничі фонди.

Сутність і види капіталу. Виробничі фонди підприємства. Вартісна оцінка основних фондів підприємства. Класифікація і структура. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів. Показники ефективності основних фондів. Склад і структура оборотних фондів підприємства. Нормування витрат. Ефективність використання оборотних фондів.

Додатки:

Зведена таблиця техніко-економічних показників.

5. Нематеріальні ресурси та активи.

Поняття та види нематеріальних ресурсів підприємства. Поняття та охорона права власності нематеріальних активів. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів. Методи оцінки вартості нематеріальних активів.

Додатки:

1. Схема класифікації видів ліцензій.

2. Схема методу оцінки вартості нематеріальних активів.

6. Оборотні кошти підприємства.

Проаналізувати склад основних засобів підприємства та розрахувати загальний коефіцієнт зношення.

Ознайомитися зі складом обігових коштів підприємства та розрахувати коефіцієнт їх обертання та тривалості одного обороту.

Вивчити джерела формування майна підприємства, внески засновників, доходи підприємства від виробничої діяльності, цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджету.

Додатки:

1. Форма № 1 "Баланс підприємства".

2. Форма № 3 "Звіт про фінансово-майновий стан підприємства.

7. Інвестиційні ресурси.

Надати характеристику інвестицій. Різновиди і структура капітальних вкладень підприємства.. Обчислення обсягу виробничих інвестицій. Джерела фінансування виробничих інвестицій. Загальна характеристика цінних паперів. Формування і функціонування фондового ринку. Методи оцінки ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень). Основні чинники підвищення ефективності капітальних вкладень. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту.

Додатки:

1. Схема видів та групи цінних паперів.

2. Схема видів і форм іноземних інвестицій.

3. Статистичні дані про інвестиційну діяльність підприємства.

4. Дані щодо інвестицій в базове підприємство.

5. Бізнес – плани проектних рішень.

8. Технічна база, організація і планування виробництва. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції.

З'ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або регіону. Скласти схему взаємозв’язків з іншими підприємства, організаціями і установами (зовнішнім середовищем), постачальниками матеріально-технічних ресурсів, споживачами продукції, банками, фінансовими органами, біржами, науково-дослідними інститутами тощо.

Надати оцінку стабільності виробничих зв’язків, впливу їх регулярності на ефективність діяльності підприємства. Визначити авторитет підприємства як партнера у підприємницькому середовищі.

Охарактеризувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства, розглянути перспективу розширення зовнішньоекономічних зв’язків або виходу на зовнішній ринок. Ознайомитись із структурою служби маркетингу підприємства або розподілом маркетингових функцій між відділами управління підприємством. Проаналізувати маркетингове дослідження на підприємстві та його роль в підвищенні виробництва. Вивчити ринок продукції підприємства, його особливості і перспективу розвитку . Надати оцінку конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Охарактеризувати сертифікацію та контроль за якістю продукції; ціноутворення підприємства та методи розрахунку цін.

Скласти схему управління організацією виробництва. Охарактеризувати організацію підготовки виробництва, тип виробництва; номенклатуру та асортимент продукції та її якість. Вивчити методи, що використовуються для управління якістю та конкурентоспроможністю продукції; методи організації виробництва. Охарактеризувати технічний та організаційний рівень виробництва.

Додатки:

1. Схема взаємозв’язків з іншими підприємства, організаціями і установами (зовнішнім середовищем), постачальниками матеріально-технічних ресурсів, споживачами продукції, банками, фінансовими органами, біржами, науково-дослідними інститутами тощо.

2. Схема управління організацією виробництва конкурентоспроможної продукції.

3. План виробництва.

4. Дані про виробничу потужність підприємства та його структурні підрозділи.

5. Кошторис витрат виробництва.

6. Аналіз собівартості продукції.

9. Оподаткування підприємства.

Розглянути систему оподаткування підприємства та методи обчислення податків, що сплачує підприємство. Пільги в оподаткуванні підприємства та їх стимулююча роль.

Додатки:

Податкові декларації.

10. Звітність підприємства та його економічний стан.

Запропонувати заходи по поліпшенню фінансового стану підприємства.

Додатки:

1. Баланс підприємства (ф. № 1);

2. Звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2);

3. Звіт про фінансово-майновий стан (ф. № 3);

4. Звіт про наявність та рух основних фондів (ф. № 11).

5. Перелік статистичної звітності, що виконує підприємство.

Вимоги до змісту та оформлення звіту про проходження виробничої практики

Вимоги до звіту про проходження практики. Після закінчення практики студент подає на кафедру письмовий звіт, складений відповідно до програми та індивідуальних завдань.

Звіт повинен давати уявлення про виконану роботу, показати обізнаність студентів у питаннях щодо змісту практики.

Він повинен охоплювати переважно ті виробничі підрозділи підприємства, які безпосередньо пов’язані з робочим місцем практиканта.

Звіт – результат самостійної творчої роботи студента. Він повинен відповідати таким вимогам: стислість і чіткість побудови, аргументації, обґрунтованість висновків та рекомендацій.

Звіт виконується у вигляді пояснювальної записки обсягом 40-50 сторінок друкованого тексту, разом з матеріалами індивідуального завдання.

Оформлення звітуповинно відповідати загальним вимогам, які висуваються до науково-дослідних звітів тощо. Тому при оформленні звіту студент повинен керуватися нормативно-технічними документами, які містять вимоги стандарту України щодо його оформлення.

Кожний студент у процесі практики зобов’язаний виконати індивідуальне завдання «спеціальний аналіз». Це, як правило, збір матеріалів для подальших робіт та досліджень до обраного раніше економічної проблеми (наприклад, аналіз основних засобів підприємства), поглиблене вивчення окремих аспектів організаційно-управлінської діяльності. Мета даного аналізу – виявити відхилення, диспропорції і порушення в галузі, яка вивчається, та обґрунтувати можливості удосконалення роботи, підвищення її ефективності на основі впровадження організаційних заходів, що проектуються.

У процесі аналізу необхідно порівняти основні елементи діючої системи з теоретичною моделлю аналізу та з кращими зразками таких систем, які функціонують в аналогічних умовах. Слід перевірити відповідність даної системи типу виробництва, а також вимогам, що висувається прогресивними методами організації виробництва, планування та управління.

Характеристика економічної системи повинна супроводжуватися числовими даними, спеціальними розрахунками, графіками, які розкривають особливості її побудови і функціонування.

У звіті по-перше слід зробити висновок про стан організаційної системи, яка аналізується, відмінити її недоліки і визначити загальні напрямки її поліпшення. За двома-трьома напрямами необхідно сформулювати зміст конкретних організаційно-економічних заходів, направлених на реалізацію виявлення резервів виробництва.

По-друге, необхідно провести цілеспрямований поглиблений економічний аналіз існуючого становища безпосередньо в тій галузі, яка буде піддаватися змінам у результаті впровадження заходів, що пропонуються.

У процесі спеціального аналізу необхідно широко залучати дані про виконання техніко-економічних показників, найбільш тісно пов’язаних з майбутньою темою кваліфікаційної роботи. Поглиблений аналіз показників повинен бути доповненням відповідної частини загального аналізу. Це особливо стосується питань, пов’язаних з використанням резервів виробництва.

Аналіз техніко-економічних показників не повинен обмежуватися складанням аналітичних таблиць і статистичними викладками. Кожний розрахунок підтверджується поясненнями та висновками, які розкривають причини виявлених відхилень, тенденцій динаміки показників тощо. Отримані результати слід порівняти з нормативними або відповідними даними споріднених підприємств.

Структуру та зміст спеціального аналізу необхідно з’ясувати з керівником практики від кафедри при отриманні направлення на практику, програми практики та щоденника практики.

За результатами практики студент оформлює звіт у відповідності зі змістом програми практики. Звіт повинен мати чітку побудову, логічну послідовність, переконливу аргументацію, обґрунтовані висновки та рекомендації.

Звіт повинен містити титульний аркуш, вступ, основні завдання практики, індивідуальне завдання, висновки, список використаної літератури. Всі матеріали повинні бути зброшуровані.

Організація захисту звіту про проходження виробничої практики

Оформлений звіт студент подає на перевірку, по-перше, керівникові практики від підприємства (організації або установи). Останній ознайомлюється зі звітом, візує його на титульному аркуші, готує характеристику на студента, у якій надається оцінка виконання програми практики, змісту та оформлення звіту.

По-друге, звіт подається студентом на кафедру для реєстрації та перевірки керівником практики з метою допущення його до захисту.

У випадку наявності суттєвих відхилень від вимог щодо змісту та оформлення звіту, він повертається на доопрацювання.

Захист звіту з практики приймає керівник від кафедри економіки, організації та управління підприємствами.

Підведення підсумків практики

За результатами захисту виставляється диференційована оцінка, яка фіксується на титульному аркуші звіту, у відомості та заліковій книжці.

Порядок оцінювання результатів практики студентів здійснюється з урахуванням вимог Болонської декларації. Цей порядок розроблений з метою удосконалення чинної в університеті системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS). Практика кожного студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Об’єктами оцінки є чотири основних елементи знань, вмінь та навичок студентів-практикантів:

1. Перша проміжна атестація – 20 балів (за умови виконання розділів програми практики, згідно календарного плану);

2. Друга проміжна атестація – 20 балів (за умови виконання розділів програми практики, згідно календарного плану);

3. Виконання індивідуального завдання – 20 балів (за умови наведення необхідних розрахунків, складання аналітичних таблиць, побудови графіків щодо економічної проблеми, що досліджується);

4. Заключний захист звіту з переддипломної практики – 40 балів (за умови вчасного, згідно календарного плану, захисту).

______________________

Усього – 100 балів

За умови невчасного захисту зазначених етапів виробничої практики за кожним етапом знімається 10 балів.

Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 5-ти бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Діапазон рейтингових балів	Бали національної шкали та шкали ECTS (модульний, семестровий та підсумковий контроль)	Результати захисту	Критерії диференціації

90-100	5 (А)	Відмінно – відмінне виконання лише з незначними помилками	Зміст і оформлення звіту бездоганні. Характеристика студента від керівника з підприємства позитивна. На всі запитання з програми практики студент дає повні і точні відповіді, виконане індивідуальне завдання.
80-89	4 (В)	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками	Несуттєві зауваження щодо змісту і оформлення звіту. Характеристика студента від керівника з підприємства позитивна. У відповідь на запитання з програми практики студент допускає окремі неточності, хоча загалом має тверді знання.
71-79	4 (С)	Добре – в цілому правильна робота з певною кількістю грубих помилок	Несуттєві зауваження щодо змісту і оформлення звіту. Характеристика студента від керівника з підприємства позитивна. У відповідь на запитання з програми практики студент допускає окремі неточності, хоча загалом має тверді знання.
61-70	3 (Д)	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків	Недбале оформлення звіту. Переважна більшість питань програми у звіті висвітлена, однак мають місце окремі розрахункові і логічні помилки. Характеристики студента в цілому позитивна. При відповіді на запитання з програми практики студент відповідає невпевнено, збивається, допускає помилки, не має твердих знань.
50-60	3 (Е)	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні потреби	Переважна більшість питань програми у звіті не висвітлена, однак мають місце окремі розрахункові і логічні помилки. Характеристики студента в цілому позитивна. При відповіді на запитання з програми практики студент відповідає невпевнено, збивається, допускає помилки, не має твердих знань.
30-49	2 (F,Х)	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік	Таку оцінку виставляють студентові, якщо у звіті висвітлені не всі розділи програми практики або звіт підготовлений не самостійно. Характеристика студента стосовно ставлення до практики і трудової дисципліни – негативна. На запитання студент не дає задовільних відповідей

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми практики та індивідуальних завдань. Звіт оформлюється відповідно до вимог встановлених кафедрою. Звіт має містити інформацію про конкретно виконану студентом роботу за період практики, короткий опис діяльності підприємства або організації, що є базою практики, висновки, пропозиції, список використаної літератури тощо.

Письмовий звіт, підписаний і оцінений безпосередньо керівником від бази практики, подається на рецензування керівнику практики від кафедри.

Звіт практики захищається студентом перед комісією, призначеною завідувачем кафедри. До складу комісії входять керівники практики від кафедри, викладачі кафедри, які викладали спеціальні дисципліни, і, по можливості, керівники практики від баз практики.

Диференційована оцінка за практику виставляється у відомість обліку поточної і підсумкової успішності та в індивідуальний навчальний план студента (або залікову книжку). Оцінка за практику враховується при призначенні розміру стипендії.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедри, Вчених рад факультету і навчального закладу.

Регламент організації конкретного виду практики щороку уточнюється.

Підсумки практики підводяться при захисті студентом звіту на засіданні комісії, де визначає відповідальний за організацію практики на кафедрі. Диференційовану оцінку за практику студент отримує окремо від керівника з бази практики, керівника від кафедри та за захист звіту про практику. Звіт після захисту передається на збереження до архіву кафедри.

При виставлянні диференційованої оцінки (від 0 до 100 балів) враховуються характеристика, яка видана керівником від бази практики, зміст і оформлення звіту, його захист, відповіді на запитання.

Відповідальний за організацію практики від кафедри інформує адміністрацію університету щодо фактичних термінів початку і закінчення практики, складу груп студентів, які пройшли практику, додержання ними вимог виробничої дисципліни, вимог щодо змісту звіту та його захисту з інших питань організації та проведення практики, що оформляється загальним письмовим звітом кафедри про проходження практики. Звіт кафедри про результати виробничої практики подається відповідному структурному підрозділу університету.

Додаток А

Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Економічний факультет

Кафедра економіки, організації та управління підприємствами

ЗВІТ

з виробничої практики

Студента групи_______________________

_____________________________________

(прізвище, ім’я та по-батькові)

___________________________________________

(назва підприємства, де проходив практику)