Єдність трудового і виробничого процесів

Праця здійснюється у конкретних технічно-організаційних умовах у межах певного часу. Тому, визначивши, що предметом нормування праці є тривалість доцільної трудової діяльності людини, необхідно детально розглянути конкретні види об'єктів нормування праці як визначені своєрідністю поєднання виробничих і трудових процесів в умовах конкретних видів робочих місць. Поза технологією немає праці. Робота завжди виконується у певній послідовності з відповідними складовими, тобто за конкретною технологією. Трудовий процес, що аналізують при нормуванні праці, неможливо відокремити від техніки й технології, тобто від виробничого процесу. Між ними існує внутрішня єдність сутності цілеспрямованої людської діяльності на отримання конкретного результату праці: предметів або послуг. Взаємозв'язок між виробничим і трудовим процесами тим тісніший і глибший, чим вищий ступінь науково-технічного прогресу в окремій ланці суспільного виробництва. В умовах відсутності розвинених технічних засобів у домашинній період трудомісткість (Тд) обчислюється для ручної праці (Тр). та розповсюдженням механічних засобів виробництва в трудомісткості на ступені механізації (Тмех) переважає механізована праця (Тм). З появою автоматичних пристроїв та автоматизованих установок в трудомісткості на ступені автоматизованого виробництва (Тавт) переважно застосовується автоматизована праця (Та). На теперішньому етапі НТП з поступовим розповсюдженням кібернетизованих, роботизованих, програмованих та комп'ютеризованих засобів виробництва в трудомісткості ступеня кібернетизації ( Ткіб) переважно використовується кіберне-тизована праця (Тк). Таким чином, ручна праця все більше заміщується машинно-ручною, механізованою та автоматизованою працею. Видозмінюється сама ручна праця: вона втрачає чисто фізичну, м'язову складову і наповнюється розумовою складовою, стає складнішою, різноманітнішою за змістом, тому що найбільш пов'язана з обслуговуванням, налагоджуванням, програмуванням і ремонтом техніки всіх рівнів складності та вдосконалення. Ефективність застосування досягнень НТП у виробничому процесі полягає перш за все у скороченні сумарних суспільних витрат праці на створення продукції і послуг, тобто в економії робочого часу.

13.

Задачі

Варіант 3

Задача 24

Приладобудівний завод «Омега» спеціалізується на випуску магнітофонів, телевізорів, магнітол. У виробничій програмі передбачено довести випуск телевізорів до 50000 шт./рік, магнітол – 80000 шт./рік, магнітофонів обмежити до 10000 шт./рік. Нормативна трудомісткість виробів подана у таблиці.

Таблиця – вихідні дані для розрахунків

Продукція	Нормативна трудомісткість виробу, нормо – год.
	Складання	Монтаж	Налагоджування та регулювання
Магнітофон	0,8	1,5	0,7
Телевізор	1,7	3,1	0,7
Магнітола	1,5	3,0	0,7

Середній відсоток виконання норм – 1,1, ефективний фонд робочого часу одного робітника – 1840 год./рік. Визначити необхідну (для підприємства) чисельність робітників відрядників.

1. Визначаємо необхідну чисельність робітників – відрядників для випуску магнітофонів

=

Т_сум= (0,8+0,7+1,5) ∙ 10000=30000(нормо.год.)

2. Визначаємо необхідну чисельність робітників – відрядників для випуску телевізорів

Т_сум= (1,7+3,1+0,7) ∙ 50000=275000(нормо.год.)

(ос)

3. Визначаємо необхідну чисельність робітників – відрядників для випуску магнітол

Т_сум= (1,5+30+0,7) ∙ 80000=416000(нормо.год.)

Висновок: необхідна чисельність робітників відрядників для магнітофонів становить 15 осіб; для телевізорів 136 осіб; для магнітол 206 осіб.

Задача 4

Обчислити запланований приріст продуктивності праці на підприємстві та питому вагу обсягу виготовлення продукції за рахунок росту продуктивності праці за даними таблиці

Таблиця – вихідні дані для розрахунків

Показник	Звіт	План
Обсяг чистої продукції, тис. грн.
Чисельність промислово- виробничого персоналу, чол.

∆Q=100-

1.

2. ∆Q=

3. ∆Q=100-

Висновок: чиста продукція збільшилась на 14400 тис.грн.

Задача 17

Для обслуговування п’яти швейних машин робітник витрачає 1,2 год. Визначити змінну норму обслуговування однієї швейної машини, якщо тривалість робочої зміни – 8 год.

Н_обс=

Н_обс = = 6,66

Висновок: при тривалості зміни у 8 годин змінна норма обслуговування становить 6,66.

Задача 19

Скласти баланс одного середньооблікового робітника. Відомо,що режим роботи однозмінний у п’ятиденному робочому тижні. Цілоденні невиходи на роботу становлять (днів) : на чергові відпустки – 20,5; відпустки на навчання – 2,5; через хворобу – 4; декретні – 2; виконання державних обов’язків – 1. витрати часу у зв’зку з скороченням робочої зміни становитимуть: для підлітків – 0,1, для матерів – годувальниць – 0,1, номінальний фонд робочого часу налічуватиме 255днів/рік.

№ п.п.	Показник	План , рік
	Кількість календарних днів
	Виходні і святкові дні
	Номінальний фонд робочого часу
	Цілоденні невиходи на роботу · На чергові відпустки; · Відпустки на навчання; · Через хворобу; · Декретні; · Виконання державних обов’язків; · Витрати часу у зв’язку з скороченням робочої зміни для підлітків.	55,5   20,5   2,5         25,5
	Ефективний фонд робочого часу	199,5

Задача 11

За даними хронометражу розрахувати норму часу на виконання операції та зміну норму виробітку у шестиденному робочому тижні, якщо нормативний коефіцієнт стійкості хроноряду Кн. = 2,4; час на обслуговування – 5%, на відпочинок – 8%, на обслуговування робочого місця – 2% від оперативного. Тривалість виконання елементів у хвилинах наведено у таблиці.

Елемент операції	Номер заміру
Встановлення деталі	1,8	1,9	3,2	2,9	5,4	4,2
Проточування деталі
Зняття деталі	1,5	1,4	3,7	2,0	2,0	1,9

1. Визначаємо стійкість хроноряду

К_ст=

К_н = 2,4

а) К_ст= 5,4/1,8=3

К_ст˃К_н Хроноряд не стійкий

К_ст = 4,2/1,8=2,3

К_ст˂К_н Хроноряд стійкий

Список використаної літератури

1.Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз. Навчальний посібник Житомир: ПП «РУТА», 2003. -672 с.

2.Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.

3.Грабовецький Б.Є. Екон. аналіз. Навчальний посібник., 2003р

Давидович І. Є. Управління витратами. Навчальний посібник. 2003.

4.Економіка підприємства: Підручник / за аг. Ред.. С.Ф. Покропивного – Вид. 2-ге, перероб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 528 с.