Ринкова рівновага і механізм її досягнення

Ринок є з в’язучою ланкою між виробництвом і споживанням, засобом забезпечення пропорційності структури виробництва і структури суспільних потреб. Адже попит — це представлена на ринку потреба в товарах і послугах. Він відображає обсяг і структуру суспільних потреб , які підлягають задоволенню, але не всі потреби , а лише ті,які забезпечені грішми, тобто платоспроможний попит. Пропозиція — це сукупність товарів, які вже є на ринку або можуть бути доставлені на нього. Вона не тотожна виробництву. Попит і пропозиція знаходяться під впливом багатьох факторів.

Одним із найважливіших з них є коливання цін. Знання залежності попиту і пропозиції від ціни, а також ціни від попиту і пропозиції дозволяє зрозуміти, як досягається ринкова рівновага, як формується ціна рівноваги. Покупці виходять на ринок з певною сумою грошей , що призначена для придбання товарів. При цьому, природно, вони хотіли б придбати товар дешевше, в той час, як продавці намагаються продати товар дорожче. Але ринкова ціна не може піднятися вище від так званої ціни попиту. Цей термін означає гранично допустиму ціну, за яку споживачі готові купити товар.

Існує взаємозв’язок між ціною попиту і кількістю продукції, що реалізується : чим менше останньої, тим більшу ціну покупець готовий за неї заплатити і, навпаки, якщо ціна попиту висока, то покупців виявляється мало, а обсяг продажу незначним. При зниженні ціни попиту товар стає більш доступним , росте число покупців і кількість продажів. Ця залежність між ціною і кількістю купленого товару отримала назву «крива попиту».

Вона характеризує ринкову поведінку споживача( див. графік 1.)

Тут : вісь ОКт — кількість купленого на ринку товару К ; вісь ОЦо — рух цін ; По — крива сукупного попиту ; Пр — крива сукупної пропозиції ; Т — точка перетину кривих попиту і пропозиції. Ця крива є графичним виразом закону попиту, який виражається в наступній математичній ( функціональній) залежності : По = ( Ц). Чим вища ціна товару, тим менший попит на нього.

Така залежність характерна для основної маси товарів, але є й інші випадки ( див. графік 2). Цей графік показує зв'язок між ціною і попитом, коли останній зростає із зростанням цін. Він зустрічається дуже рідко — серед певних малих груп покупців: так званий «ефект сноба» ( від англ. «snob» — людина, що претендує на вишукано витончений смак, бажання продемонструвати своє багатство).

Має місце також залежність між попитом і ціною , яка зображена на графіку 3.Цей функціональний зв'язок показує , що є випадки коли попит має тенденцію залишатись незмінним при зміни цін. Наприклад, споживач буде купувати сіль , ліки та деякі інші товари, якою б високою ціна на них не була. Це так званий нееластичний попит, який не змінюється у відповідь на коливання цін.

Мірою такої зміни служить коефіцієнт еластичності попиту, що характеризується як відношення росту обсягу попиту до росту цін ( в %). Для різних товарів цей коефіцієнт неоднаковий. Він , зокрема, може залежати від ступеня тим чи іншим товаром, від наявності на ринку взаємозамінюваних товарів і т.п.

Якщо, наприклад, ціни на хліб і м'ясо знизяться у 2 рази, то попит на м'ясо може зрости навіть у більшій мірі, а на хліб , очевидно, знизиться.

Не менш важливо проаналізувати ринкову ситуацію з боку продавця ( носія пропозиції).

Якщо крива попиту характеризує взаємозв’язок цін і тієї кількості товару, яку хоче і в змозі купити споживач, то залежність , виражена «кривою пропозиції» (див. графік 1), характеризує зв'язок між ціною і тією кількістю продукції , яку виробники бажають виготовити і продати на ринку. Крива пропозиції показує поведінку виробника ( продавця): при низької ціні продавець запропонує менше товару або взагалі може його притримати, при високій вина продаж більше товару. Але ринкова ціна не може опуститися нижче від ціни пропозиції — гранично мінімальної ціни , за якою продавці готові продавати свої товари , оскільки виробництво і реалізація будуть неефективними. Крива пропозиції є графічним виразом закону пропозиції. Він характеризує наступну функціональну залежність пропозиції від ціни:

Пр = (Ц).

Чим вище ціна товару, тим у більшій мірі зростає його пропозиція з боку продавця. І навпаки, чим вища пропозиція, тим нижча ціна. Ступень зміни обсягу пропозиції відповідно до збільшення ( чи зменшення ) ціни характеризується еластичністю пропозиції. Мірою такої зміни служить коефіцієнт еластичності ( відношення росту обсягу пропозиції ( в %) до росту цін ( в %).

Графік 3

Нееластичний попит

Співставивши два розглянутих нами закони , можна впевнитись: попит і пропозиція — дві протилежні ринкові сили, які викликають підвищення або падіння ціни. Але такий стан, коли вони урівноважуються ( попит і пропозиція ніби паралізують один одного), називається станом рівноваги.

На графіку 1 точка перетину кривих попиту і пропозиції (Т) відображає рівновагу ринку (попит і пропозиція збігаються, а значить , і збігаються інтереси виробників і споживачів). В цьому випадку ринкова ціна виступає як ціна ринкової рівноваги — тобто такий рівень ціни, при якому урівноважуються попит і пропозиція.

При більш високий цін виникає надлишок пропозиції над попитом, посилюється конкуренція серед продавців, у результаті чого ціна знижується. В умовах , коли ціна нижча від ціни ринкової рівноваги, попит перевищує пропозицію, виникає конкуренція серед покупців, що викликає підвищення цін. В результаті при вільної ринкової конкуренції ринок прагне до рівноваги, а ринкова ціна — до ціни рівноваги.

Із зміною попиту і пропозиції дією різних факторів, наприклад, рівня доходу сімей чи цін на товари — замінники або комплементарні (взаємопов’язані) товари , точка рівноваги і ціна рівноваги змінюються відповідно. Значення останньої дуже велике: ринкова ціна , врівноважуючи попит і пропозицію, свідчить про досягнення найбільшої ефективності ринкової економіки (виробляється рівно стільки, скільки необхідно на цей момент , а значить, задовольняються всі наявні потреби і не витрачаються марно трудові, матеріальні і фінансові ресурси).

Рух цін під впливом попиту і пропозиції є основою, вихідним моментом дії ринкового механізму регулювання суспільного відтворення. Об’єктивні умови ринкового господарства ( повна громадська відособленість кожного виробника, його повна залежність від кон’юнктури ринку, боротьба за купівельний попит неминуче породжують конкуренцію).

Конкуренція і монополія

Економічна конкуренція - це боротьба суб'єктів ринку за перевагу споживачів з метою отримання найбільшого прибутку. Конкуренція є необхідною і найважливішим елементом ринкового механізму.

Вона виступає в якості сили, забезпечує взаємодію попиту та пропозиції, врівноважує ринкові ціни.

Конкуренція дуже сильно залежить від кількості виробників-продавців і покупців. Вона розгортається серед продавців, які хочуть продати свій товар дорожче. У цій боротьбі перемагають ті з них, хто збуває товар дешевше, щоб стимулювати купівельний попит, але продає більше.

Теоретично виділяють досконалу і недосконалу конкуренцію.

Приблизно до середини XIX ст. для економіки західноєвропейських країн була характерна досконала (вільна) конкуренція, що визначалося невеликими розмірами підприємств і багато численністю виробників на ринку.

Але з другої половини XIX ст. ситуація починає змінюватися: бурхливий розвиток виробництва, пов'язане з швидким зростанням капіталомістких галузей важкої промисловості, залізничним будівництвом, переходом до використання у виробництві електричної енергії, призвело до утворення великих і надвеликих за масштабами XIX в. підприємств.

Ці процеси призвели до істотної зміни конкурентної боротьби на ринках. Поряд з вільною досконалою конкуренцією з'явилися її нові види і, перш за все, конкуренція недосконала.

Вільна конкуренція передбачає велику кількість виробників-продавців на ринку, і ніхто з них не в силах впливати на ринкові ціни.

Недосконала конкуренція виникає в тому випадку, якщо кілька великих фірм виробляють більшу частину товару даного виду і контролюють ціни на ринку.

Існує також цінова і нецінова конкуренція. Це означає, що суперництво ведеться не за рахунок зниження цін, а на основі технічної переваги, високої якості і надійності виробів, ефективних методів збуту, розширення видів послуг, гарантій, умов оплати і т.д.

У боротьбі за покупця застосовується диференціація продуктів. Нецінова конкуренція істотно змінює ринковий механізм. Адже залежно від гостроти конкуренції і боротьби збільшуються або зменшуються витрати фірм на підвищення якості продукції, обслуговування покупців, рекламу і тощо. Методи нецінової конкуренції передбачає наявність значних коштів, що недоступно слабким фірмам. Тому невід ємним елементом сучасних ринкових відносин є маркетинг, метою якого є створення умов для найкращого пристосування виробництва до вимог ринку, тобто виробляти саме те, що потрібно споживачам.

Поняття чистої монополії є абстракцією. Існує трохи продуктів, у яких немає замінників. Рідко зустрічається, коли на національному чи світовому ринку є тільки один продавець. Чиста монополія частіше характерна для локальних ринків, ніж для загальнонаціональних.

Можна виділити наступні типи монополій:

1) природна монополія — ​​це монополія зумовлена ​​тим, що в галузі діє одна, а не кілька конкуруючих фірм;

2) випадкова монополія — ​​виникає в результаті тимчасового перевищення попиту над пропозицією даного продукту. Носить тимчасовий характер;

3) штучна монополія — ​​виникає внаслідок обмежень на випуск даного виду продукції з боку держави.

Основними формами монополістичних об'єднань є:

1) картель — об'єднання ряду підприємств галузей, що передбачає угоду з приводу встановлення монопольно високих цін, розмежування ринків збуту, встановлення певного обсягу виробництва для всього картелю в цілому і для його членів зокрема. Виробнича та комерційна самостійність підприємств, що входять до картелю, зберігається;

2) синдикат — об'єднання підприємств, що передбачає втрату його членами комерційної самостійності; реалізація продукції здійснюється єдиним збутових центром синдикату;

3) трест — об'єднання підприємств з повною втратою самостійності вхідних у нього підприємств;

4) концерн — об'єднання підприємств шляхом встановлення фінансового контролю над ними за допомогою покупки контрольного пакету акцій; входять у концерн, формально зберігають юридичну самостійність.

Надмірна монополізація ринку має негативні наслідку, тому в багатьох країнах існує антимонопольне законодавство, яке ставить певні межі монополізації. Так, перший такий законодавчих акт з'явився у США в1890 р. В кінці 60-х років антимонопольне законодавство було створено в більшості розвинутих країн.

Основні риси монополії:

1) Монополія —​​це велика корпорація, яка займає провідне становище у певній сфері національного господарства. Наприклад, «Дженерел- Моторс», «Кока-Кола», «Epson» і т.д.

2) Монополія — ​​поведінка фірми, що виробляє основну масу продукції певного виду. У цьому випадку це може бути невелике підприємство. І, навпаки, велика фірма може не бути монополістом.

Монополії мають мінуси та плюси :

«Недоліки, мінуси монополії»:

1) монополія встановлює високі ціни;

2) чи не прагне впроваджувати нові продукцію та технологію.

«Плюси»:

1) висока якість продукції, що і дозволило їй стати великим монополістом;

2) тільки велика фірма може володіти достатніми засобами для проведення наукових досліджень і розробок.

3) вона має резерв капіталу або потенціал, що дозволяє їй триматися «на плову» пережити важкі часи (криза). Тому монополія - ​​це опорні вузли всієї конструкції національного господарства.

Уряди країн з розвиненою ринковою економікою намагаються в якійсь мірі протистояти монополізму, підтримуючи і заохочуючи конкуренцію.

Питання для перевірки знань

1. Що таке ринок, його суб’єкти і об’єкти, умови функціонування ?

2. Види і функції ринку ?

3. Як Ви уявляєте механізм функціонування ринку ?

4. Що таке ліберальна економіка ( вільний ринок )?

5. Назвіть закони ринкової економіки і прокоментуйте характер їх дії ?

6. Що являє собою модель соціально-ринкової економіки чи можливо таку модель запровадити в Україні ?

7. Що таке конкуренція ? Які позитивні й негативні наслідки конкуренції Ви можете назвати ?

8. Монополізм , суть , його позитивні та негативні наслідки ?

9. Антимонопольний комітет, його функції? Чому існує антимонопольне законодавство?