Південно-Західна і Південна Азія

Східна Азія.

Господарство країн субрегіону представлено різноманітними галузями. Провідними галузями є чорна і кольорова металургія та хімічна промисловість.Велику роль відіграє і текстильна промисловість,зокрема виробництво шовкових і бавовняних тканин. Сільське господарсто здебільшого орієнтується на рослинництво,основні культури – рис і пшениця,також вирощують зернобобові,овочі і фрукти. Тваринництво спеціалізується на свинарстві,скотарство,вівчарство,птахівництво.

Значна роль східної азії у світовому видобутку вугілля,залізних і марганцевих руд,олова,поліметалевих,мідних руд та ін..

Більшість населення зосереджена та тихоокеанському узбережжі,найчисленнішим і найдавнішим народом є китайці.

Південно східна Азія

Відмінними рисами природи субрегіону є активна сейсмічність,розчленування рельєфу,наявність різноманітних корисних копалин,які за запасами і видобутком займають важливі позиції у світі.

Найбільший народ - в’єтнамці, також тайські народи,яванці,малійці та ін..Панівні релігії – буддизм і іслам. Основними рисами господарства країн є невпинне зростання частки промисловості і туризму у створенні ВВП ,швидкий розвиток тих галузей які випускають наукоємну продукцію що орієнтована на експорт,проведення аграрних реформ ,розвиток національної освіти.За показником ВВП на душу населення у субрегіоні більше половини бідних країн.

Японія. держава у Східній Азії. Офіційна назва — Япо́нська Держа́ва^[9]. Розташована на Японському архіпелазі, у північно-західній частині Тихого океану. Складається з 47 адміністративних одиниць — префектур. Столиця — Токіо. Одна з найбільш технологічно розвинутих країн світу. Японія — це острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу — води Японського та Східнокитайського морів, а з півночі — Охотське море.Японський архіпелаг простягнувся дугою з північного сходу на південний захід. Він складається з чотирьох великих островів Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю, а також понад 3 тисяч дрібних островів. Країна лежить у зоні помірного кліматичного поясу. Більша частина Японських островів укрита горами, серед яких багато вулканів. Найвищий з них — гора Фудзі (3 776 м над рівнем моря). Японія — це острівна країна, розташована вздовж тихоокеанського узбережжя Східної Азії. Основні острови — Хоккайдо,Хонсю, Сікоку і Кюсю. Острови Рюкю (Окінава) розташовані на 600 км південніше острова Кюсю. У цілому, Японський архіпелаг складається приблизно з 3000 малих островів.

Японія посідає 19 місце за щільністю населення у світі. 70—80% поверхні островів вкривають ліси і гори, непридатні длясільського господарства, промисловості чи мешкання через часті тайфуни, зсуви і землетруси. Більшість населення сконцентровано у прибережних зонах та на рівнинах.

Розташування Японії на стику трьох тектонічних плит Тихого Океану, є причиною частих землетрусів і підвищеної вулканічноїактивності на архіпелазі. Найвищою горою-вулканом країни є гора Фудзі висота якої становить 3 776 м. Останні найбільші землетруси сталися 1995 (землетрус в Кобе), 2004 (землетрус в Ніїґата), а також 2011 років. Існує багато гейзерів і гарячих природних ванн онсен, які використовуються для відпочинку. Японія є унітарною демократичною національною державою з парламентською конституційною монархією. Японія складається з 47 префектур. Префектура є найбільшою адміністративною одиницею країни. Органи влади у префектурі представлені виборними радою префектури та префектом (губернатором) Економіка Японії є однією з найпотужніших у світі. Вона посідає друге місце після США за показниками ВВП ($4,5 трильйони у2005) і третє місце після США і КНР за показниками купівлеспроможності. Японська економіка є найбільшою в Азії. Вона дуже залежить від поставок сировинних матеріалів з інших країн через нестачу природних ресурсів. Експорт — невід'ємна частина японської економіки. Головними експортними партнерами є США (22,7%), КНР (13,1%),Південна Корея (7,8%) і Гонконг (6,3%). Японці здебільшого експортують транспортне обладнання, двигуни, електротовари, електронні прилади і хімікати. Японія входить до числа найбільш заселених країн світу. За попередніми результатами перепису 2010 року в ній проживало128 056 026 осіб, а середня густота населення становила 339 осіб/км². За даними перепису 2005 року, дані якого є остаточними, в Японії проживало 127 767 994 осіб^[22], а густота населення становила 343 осіб. Панівною релігією мешканців Японії є автохтонне язичництво — синто. Воно поєднує в собі елементи анімізму, фетишизму,тотемізму та примітивної магії. Другою за значенням релігією Японії є буддизм. Християнство — третя найбільша релігія країни.

Китай — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років.

Китай має багато різноманітних ландшафтів. Гори і плато переважають на заході, а низини — на сході і південному сході.

На сході, вздовж узбережжя Жовтого і Східно-китайського морів знаходяться алювіальні рівнини,На півночі, - трав'янистий степ. Південь Китаю вкритий пагорбами і невеликими горами. У центрально-східній частині розташовані дельти Хуанхе та Янцзи. Більшість орних земель розташовані вздовж цих річок. Південна провінція Юннань є частиною так званого субрегіону «Великий Меконг», до якого входять М'янма, Лаос, Таїланд, Камбоджа і В'єтнам.

Західна частина Китаю має на півночі велику алювіальну рівнину, а на півдні вапнякове плоскогір'я пересічене пагорбами середньої величини. Там само розташовані Гімалаї, з найвищою горою світу Еверестом. Північний захід вкритий пустелями такими як Такла-Макан і пустеля Гобі, які постійно розростаються. Впродовж тисячоліть горипровінції Юннань слугують природнім кордом, який відділяє Китай від М'янми, Лаосу та В'єтнаму

Клімат Китаю різноманітний. Північна зона, яка включає Пекін, особлива дуже холодними зимами. Центральна зона, яка включає Шанхай, є помірною. Південна зона, яка включає Гуанчжоу, характерна субтропічним кліматом.

Через часті посухи та недосконале господарювання, часто трапляються пилові або піщані шторми на весні.ТайванюЯпоніїВода, ерозія ґрунтів та забруднення навколишнього середовища Китаю переростають із внутрішніх китайських проблем у міжнародні. Населення Китаю (КНР і Республіки Китай) становить понад 1,3 мільярди чоловік. Це одна п'ята частина усього населення Землі.

Головними віруваннями КНР є:

· Конфуціанство ДаосизмВшанування пращурів Буддизм — 100 млн.Іслам — 20 млнХристиянство — 15 млн протестантів, 5 млн католиків

Промисловість включає виплавку сталі, кольорових металів (алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, сурми іінш.), виробництво цементу (304 млн т), мінеральних добрив (21 млн т). Багатогалузеве машинобудування (сільськогосподарське і транспортне машинобудування, тракторо-, авто-, авіа-, станко- і суднобудування, виробництво електроенергетичного і іншого промислового обладнання, електронних виробів, приладів, а також велосипедів, швейних машин, годинників і інш.).

Частка у валовій продукції сільського господарства (1992, %): рослинництво 74, тваринництво 26. Є овочівництво, плодівництво, виноградарство, виробництво зернових, рибальство, збір дикорослих плодів і лікарських трав, заготівля деревини. Гірські місцевості крайніх західних районів Китаю і степи Сіньцзян-Уйгурського автономного району і Тібету використовуються для розведення великої рогатої худоби, коней, овець і кіз, а оазиси в пустинних районах Сіньцзяну - для вирощування кавунів і винограду. На великих полях відносно холодних північних провінцій Хейлунцзян і Цзілінь вирощують злакові і бобові культури (кукурудзу, пшеницю, соєві боби). У Північному Китаї, включаючи західну частину провінції Хебей, провінції Шаньсі, Шеньсі і Ганьсу вирощують посухостійкі культури (пшеницю, кукурудзу, просо). На Північно-Китайській рівнині (південна частина провінції Хебей, провінція Хенань і частина провінції Шаньдун, Цзянсу і Аньхой) - олійні культури і тютюн. Зовнішня торгівля,інвестиційна діяльність,спільне підприємництво – основні форми зовнішньоекономічної діяльності Китаю.

Південно-Західна і Південна Азія

Субрегіон південно західна Азія – це 19 незалежних держав. Субрегіон має важливе військово-стратегічне положення. Більшість населення – араби-мусульмани. Природні умови. Переважання пустель,обмеженість ф нерівномірність розподілу водних ресурсів,серед яких світове значення мають нафта і газ. Господарство характеризується дуже високим рівнем розвитком гірничодобувної промисловості.Світове значення має світова галузь. У структурі сільськогосподарського будівництва 3\4 припадає на зернові культурита вирощування фруктів і овочів. Важливу роль у регіоні відіграє сфера послуг,на яку припадає близько 60% ВВП. Важливим джерелом доходів є банківська і фінансова сфера,туризм.

Найрозвиненішою х форм зовнішньоекономічних зв’язків є зовнішня торгівля..

Субрегіон південна азія має чітко виражені природні межі,меред природніх ресурсів особливо виділяються земельні. Корисні копалини – кам’яне вугілля, руди чорних і кольорових металів,а також газ,золото,алмази,смарагди тошо.. За к-стю населення Південна Азія дещо перевищує Східну Азію і посідає перше місце в світі. Релігія – індуїзм,іслам,буддизм. Промисловість розвивається здебільшого в Індії ,Шрі-ланці і пакистані. Головні напрямки – гірнича,видобувна,металургійна,вугільна промисловість.

ІНДІЯ

Респу́бліка І́ндія або І́ндія, Бгарат (англ. Republic of India, гінді भारत गणराज्य, Bharat Ganarajya) — країна в Південній Азії. На північному заході межує з Пакистаном; на півночі — з КНР, Непалом і Бутаном; на сході — з М'янмою іБангладеш. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють її від Шрі-Ланки. Протокою Грейт-Ченнелміж островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією.

Територія — 3 166 829 км² (є 7-ю країною у світі за географічною площею). Довжина з півночі на південь — понад 3000 км; з заходу на схід — близько 2000 км. Кількість населення — 1 млрд. 132 млн осіб (2008 р.; у 1990 р. — 844 млн.) Це друга за величиною населення, — після Китаю, — держава на планеті Земля. Столиця — Нью-Делі. Найбільші міста: Калькутта (понад 16 млн жителів), Мумбаї (Бомбей) (понад 15 млн жителів), Ченнаї (Мадрас) (6 млн жителів), Хайдарабад (5 млн жителів), Бенґалуру (4,5 млн жителів), Ахмадабад (4 млн жителів)

За рівнем розвитку економіки (паритет купівельної спроможності) Індія займає 4-е місце у світі. Грошова одиниця —індійська рупія = 100 пайсам. Експорт: чай, кава, залізо, сталь, спеції та прянощі, текстиль, коштовне каміння та ювелірні вироби, техніка, хімікати, шкіра та шкіряні вироби, риба.

Індія — аграрно-індустріальна країна. Структура ВВП в кінці XX ст. (%): гірничодобувна пром-сть — 2,1; обробна пром-сть — 15,2; сільське господарство — 32; енергетика — 1,6; будівництво — 4,2; торгівля — 13,6; транспорт і зв'язок — 5,2; інші — 26,1. Держ. сектор займає монопольне положення на транспорті, зв'язку, в оборонній і ядерній промисловості, трансп. машинобудуванні, видобутку нафти, золота, виробництві добрив, банківській справі, страхуванні та імпорті. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний. Індія — одна з найбільших залізничних країн світу: протяжність її доріг понад 62 тис.км. З населенням 1,2 млрд чоловік, Індія є другою найбільш густонаселеною країною світу. Індія є багатонаціональною державою, з розмаїттям етнічних племінних груп, приблизно 72% населення складають індо-арії, 25% дравіди, які в основному мешкають у південній частині Індії. І лише 3 відсотки припадає на інші етнічні групи, особливо на тибето-бірманських, мунда і мон-кхмерських народів у районах Гімалаїв, Північно-Східної та Східної Індії. Чотири великі релігії світу (індуїзм, буддизм, джайнізм та сікхізм) походять із Індії.