Поняття, види, причини банкрутства 4 страница
Ключовим показником першого етапу аналізу активів підприємства та ефективності їх використання є зіставлення темпів зростання обороту (обсягу реалізації) з темпами росту сукупності активів. Якщо перший показник більший другого, — це свідчить про те, що підприємство правильно, раціонально регулює власні активи.
Таким чином, в активі, балансу відображається, з одного боку, виробничий потенціал, що забезпечує можливості для здійснення основної (виробничої, комерційної) діяльності підприємства, а з іншого боку, активи, що створюють умови для здійснення інвестиційної і фінансової діяльності, які тісно взаємопов'язані. Тому після загальної оцінки динаміки складу і структури майна необхідно деталізувати вивчення стану, руху і причин зміни кожного виду майна підприємства.
Підсумковим показником, що характеризує ефективність використання майна, є показники прибутковості чи збитковості діяльності підприємства..
При аналізі структури активів балансу спочатку розраховується питома вага кожної статті активу балансу до валюти балансу. На основі цього розрахунку аналізують ті активи, які займають в структурі балансу найбільш значну величину. Якщо найбільшу питому вагу займають необоротні активи (більше 40%). То говорять про “важку” структуру активів, якщо менше, то про “легку”. В свою чергу “легка” структура свідчить про значні накладні витрати і високій чуйності до зміни виручки. При аналізі звертають увагу на наявність в структурі активів такої статі як довгострокові фінансові вкладення. Збільшення по цій статті вказує на вилучення коштів з основної діяльності. Зменшення цієї статі сприяє залученню фінансових ресурсів в основну діяльність і поліпшенню його фінансового стану.
Наявність у складі активів підприємства нематеріальних активів непрямо характеризує вибрану підприємством стратегію як інноваційну, так як воно вкладає кошти в патенти, ліцензії,
іншу інтелектуальну власність.
Що стосується дебіторської заборгованості, то тут можна відмітити наступне:
якщо підприємство розширює свою діяльність, то зростає і кількість покупців, а відповідно і дебіторська заборгованість. З іншого боку, підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшуються. Отже, збільшення дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно. В цьому зв’язку слід розрізняти нормальну і прострочену заборгованості. Увага приділяється саме останній..
На фінансовий стан підприємства впливає стан виробничих запасів. Для нормального
ходу виробничого процесу вони повинні бути оптимальними. Накопичення запасів свідчить про падіння активності підприємства, с уповільнення оборотності оборотного капіталу. В той же час недостатність запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, так як скорочується виробництво продукції, зменшується сума прибутку. Іншими словами будь-яке зростання вартості запасів повинен супроводжуватися таким же (або більшим)зростанням оборотності оборотного капіталу.
4. 2. Аналіз структури пасивів балансу підприємства. Суть методики аналізу
Відомості, які наводяться у пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових коштів, тобто пасив показує, звідки взялися кошти, спрямовані на формування майна підприємства.
Фінансовий стан підприємства багато залежить від того, які кошти воно має у своєму розпорядженні і куди вони вкладені.
При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянути абсолютні і відносні зміни у власних і позикових коштах підприємства.
При цьому в першу чергу необхідно відповісти на наступні питання:
1.Які джерела (власні або запозичені) є основним джерелом
формування активів підприємства;
2.Який напрямок зміни частки власного капіталу (фактичного, за вирахуванням збитків і заборгованості засновників) у структурі пасивів балансу за період, що аналізується.
Якщо в структурі пасивів значну частку складає власний капітал, то така структура пасиву є ознакою високої фінансової стійкості підприємства.
Однак, слід звернути увагу, що для оцінки змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різною з позицій інвестора і підприємства. Для банків і інших інвесторів більш надійно, якщо частка власного капіталу у клієнта була більш висока. Це виключає фінансовий ризик. Підприємство ж, як правило, зацікавлено у залученні позикових коштів. Отримавши позикові кошти під менший процент, ніж економічна рентабельність підприємства можна розширювати виробництво і підвищити доходність власного капіталу підприємства.
При аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, вияснити причини змін окремих складових, дати оцінку цим змінам за звітний період.
4.3.Поняття ліквідності балансу.
Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення котрих у грошову форму відповідає терміну погашення зобов’язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше час, який необхідний, щоб даний вид активів перетворився у гроші, тим вище їх ліквідність.
Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності у порядку убування, із зобов’язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення у порядку зростання.
Завдання аналізу ліквідності балансу виникає у зв’язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності організації, тобто її спроможності своєчасно і повністю розраховуватися за своїми зобов’язаннями.
4. 4. Групування статей активу балансу за ступенем ліквідності та пасиву балансу за термінами погашення зобов’язань Умови ліквідності балансу
В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення у грошові засоби, активи підприємства розділяються на наступні групи:
1.Високоліквідні (А1)
2.Швидколіквідні (А2) –Дебіторська заборгованість
3.Повільноліквідні (А3) –4.Важколіквідні (А4) –
Результати групування зводяться в табл.. 4..3
Таблиця 4.3
Класифікація активів за ступенем ліквідності і пасивів за термінами погашення зобов’язань
| Активи | Умовне позна-чення | На початок року | На кінець року | Пасиви | Умовне позна-чення | На початок року | На кінець року |
| Високоліквідні | А 1 1160, | Найбільш термінові | 1615, 1620, 1625,1630 | ||||
| Швидколік5відні | А 2 1125, 1130, 1135, 1155 | Короткострокові | П 2 | ||||
| Повільноліквідні | А 3 1100, 1110, | Довгострокові | П 3 1500, 1510, 1515 | ||||
| Важк5оліквідні | А 4 1095, 1170 | Постійні пасиви | П 4 1495, 1520,1525, 1660, 1665 | ||||
| Баланс | Баланс |
Таблиця 4.5
Структура активів за класом ліквідності
| Назва статті активу | Сума тис.гр.од. на початок року | Сума тис. гр.од. на кінець року |
| Активи 1 (А1) групи ліквідності (високоліквідні) | ||
| Поточні фінансові інвестиції (1160) | ||
| Грошові кошти та еквіваленти (1165) | ||
| Разом | ||
| Активи 2 (А2) групи ліквідності (швидко ліквідні) | ||
| Дебіторська заборгованість: за продукцію, товари, роботи, послуги (1125) | ||
| Дебіторська заборгованість за розрахунками: | ||
| За виданими авансами (1130) | ||
| З бюджетом (1135) | ||
| Інша поточна дебіторська заборгованість (1155) | ||
| Разом | ||
| Активи 3 (А3) групи ліквідності (повільно ліквідні) | ||
| Запаси (1100) | ||
| Поточні біологічні активи (1110) | ||
| Інші оборотні активи (1190) | ||
| Разом | ||
| Активи 4 (А4) групи ліквідності (важко ліквідні) | ||
| Нематеріальні активи-разом (1095) | ||
| Витрати майбутніх періодів (1170) | ||
| Необоротні активи та групи вибуття (1200) | ||
| Разом | ||
| Баланс (1300) |
Таблиця4.6
Структура пасивів за терміном погашення зобов’язань
| Назва статті пасиву | Сума тис.гр.од. На початок року | Сума тис.гр.од. На кінець року |
| Пасиви 1 (П1) групи (П1) (найбільш термінові) | ||
| Поточні зобов’язання. | ||
| Поточна кредиторська заборгованість за: | ||
| за товари, роботи, послуги (1615) | ||
| розрахунками з бюджетом (1620) | ||
| розрахунками зі страхування (1625) | ||
| розрахунками з оплати праці (1630) | ||
| Інші поточні зобов’язання (1690) | ||
| Разом | ||
| Пасиви 2 (П2) групи (короткострокові) | ||
| Короткострокові кредити банків (1600) | ||
| Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (1610) | ||
| Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групування вибуття | ||
| Разом | ||
| Пасиви 3 (П3) групи (довгострокові) | ||
| Відстрочені податкові зобов’язання | ||
| Довгострокові кредити банків | ||
| Інші довгострокові і зобов’язання | ||
| Разом | ||
| Пасиви 4 (П4) групи (постійні пасиви) | ||
| Власний капітал | ||
| Довгострокове забезпечення | ||
| Цільове фінансування | ||
| Поточне забезпечення | ||
| Доходи майбутніх періодів | ||
| Разом | ||
| Баланс |
Використовуються для оцінки ліквідності балансу.
Для визначення ліквідності балансу слід порівняти підсумки наведених груп по активу і пасиву.
Баланс рахується абсолютно ліквідним, якщо має місце наступне рівняння:
А1 › П1; А2 › П2; А3 › П3; А4 ‹ П4
Якщо виконуються перші три не рівняння у даній системі, то це веде за собою виконання і четвертого не рівняння. Тому важливо порівняти підсумки перших трьох по активу і пасиву.
У випадку, коли одно або декілька не рівнянь системи мають протилежний знак від зафіксованого у оптимальному варіанті, то ліквідність балансу у більшій або меншій ступені відрізняється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій у вартісній оцінці. В реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.
Порівняння ліквідних засобів і зобов’язань дозволяє вирахувати наступні показники:
1.Поточна ліквідність (ПТ) , яка свідчить про платоспроможність (+) або неплатоспроможність (-) організації на ближчий до моменту проміжок часу, що розглядається:
ПТ = (А1+А2) – (П1+П2)
2.перспективна ліквідність (ПрЛ) – це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів:
ПрЛ = А3-П3
Для аналізу ліквідності балансу складається таблиця 4. 6. В графи даної таблиці записуються дані на початок і кінець періоду з порівняльного аналітичного балансу за групами активів і пасивів. Порівнюючи підсумки цих груп, визначають абсолютні величини платіжних надлишків або нестачі на початок і кінець звітного періоду.
Таблиця 4.6
Аналіз ліквідності балансу
| Акти в | На поч. періоду | На кін. періоду | Пасив | На поч періоду | На кінець періоду | Платіжний надлишок(нестача) | |
| На поч. року (гр..2- гр..5) | На кін. року (гр..3.- гр.6) | ||||||
| А1 | П1 | ||||||
| А2 | П2 | ||||||
| А3 | П3 | ||||||
| А4 | П4 | ||||||
| Баланс | Баланс |
Тема 6 АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ І ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
6.1.Показники платоспроможності підприємства, методика їх визначення
6.1.Методика аналізу платоспроможності підприємства
6.3.Поняття фінансової стійкості, її види і фактори, що впливають на неї
6.4.Абсолютні показники ринкової стійкості і методика їх визначення
6.5.Типи фінансових ситуацій, які можуть виникнути на підприємстві
6.6.Відносні показники фінансової стійкості і методика їх визначення
6.7.Методика аналізу фінансової стійкості
6.1.Показники платоспроможності підприємства, методика їх визначення
Платоспроможність – це здатність підприємства розраховуватися за своїми поточними зобов’язаннями на відповідний момент часу. В процесі аналізу вивчається поточна і перспективна платоспроможність.
Поточна платоспроможність визначається по балансу шляхом зіставлення суми його платіжних засобів зі своїми строковими зобов’язаннями.
До платіжних засобів відносять: гроші, короткострокові цінні папери, дебіторська заборгованість та кошти у розрахунках. Строкові зобов’язання – поточні зобов’язання. Тобто борги, які підлягають погашенню: короткострокові кредити банку, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.
Основними показники, що характеризують платоспроможність підприємства та методика їх розрахунку зведена в табл..5. є:
Таблиця 6.1
Розрахунок показників платоспроможності
| Назва показника | Спосіб розрахунку | Коментар | |
| Алгоритм | Стандартне значення | ||
| Загальний коефіцієнт платоспроможності | А1+0,5А2+03А3 К1=---------------------- П1+П2 | ≥1 | Надає комплексну оцінку платоспроможності підприємства |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | А1 К2=---------------------- П1+П2 | ≥0,1 -0,7 | Показує яка частина короткострокових зобов’язань організації може бути погашена в найблищий час за рахунок готівки і короткотермінових цінних паперах |
| Коефіцієнт «критичної» оцінки) | А1+А2 К3=---------------------- П1+П2 | Допустиме 0,7-0,8, оптимальне =1 | Показує яка частина короткотермінових зобов’язань організації може бути погашена за рахунок коштів на різних рахунках, у короткотермінових цінних паперах, а також надходжень по розрахунках з дебіторами |
| Коефіцієнт поточної ліквідності | А1+А2+А3 К4=---------------------- П1+П2 | Необхідне значення =2,0, оптимальне + 2.5-3,0 | Показує, яка частина поточних зобов’язань по кредитах і розрахунках можна погасити мобілізувавши усі оборотні кошти |
| Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу | А3 К5=---------------------- (А1+А2+А3)-(П1+П2) | Зменшення показника у динаміці позитивний факт | Показує яка частина функціонуючого капіталу нерухома у виробничих запасах і довгостроковій дебіторській заборгованості |
| Частка оборотних когштів в актива | А1+А2+А3 К6=---------------------- Б | ≥0,5 | Залежить від галузевої належності |
| Коефіцієнт забезпеченості власними коштами | К4-А4 К7=---------------------- А1+А2+А3 | ≥0,1 | Характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для її фінансової стійкості |
| Коефіцієнт відтворення платоспроможності | К 4 +-----(K4-Kр) t K8=----------------------- | Не менше 1,0 | Розраховується, якщо одлин з коефіцієнтів або К4, або К7 не вкладаються в стандартне значення |
| Коефіцієнт втрати платоспроможності | К 4 +-----(K4-Kр) t K8=----------------------- | Не менше 1,0 | Розраховується, якщо обидва коефіцієнта і К4, і К7 не вкладаються в стандартне значення |
6.2.Методика аналізу платоспроможності підприємства
На основі даних балансу (форма 1) розраховуються коефіцієнти платоспроможності на початок і кінець періоду, які зводяться в аналітичну таблицю. В таблиці визначаються відхилення і наводяться стандартні значення, якщо вони є.
Методика аналізу показників платоспроможності полягає у порівнянні цих коефіцієнтів,
розрахованих на початок і кінець періоду, зі стандартними значеннями. Виходячи з економічного тлумачення цих показників, здійснюються висновки про платоспроможність підприємства. Такий аналіз доцільно проводити у динаміці за ряд років, щоб встановити тенденцію щодо їх зміни, або формування відповідної бази для прогнозування фінансової звітності на майбутні періоди. Результати аналізу зведені в табл..6.2
Таблиця 6.2
Аналіз коефіцієнтів, що характеризують платоспроможність
| Назва показників | На початок періоду | На кінець періоду | Відхилення (+,-) | Стандартне значення | Відхилення від стандартного значення |
| Загальний коефіцієнт платоспроможності | 1,107 | 0,952 | -0,155 | ≥1 | |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,094 | 0,074 | -0,02 | ≥0,1 -0,7 | |
| Коефіцієнт «критичної» оцінки) | 0,676 | 0,663 | -0,013 | Допустиме 0,7-0,8, оптимальне =1 | |
| Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,811 | 1,813 | +0,002 | Необхідне значення =2,0, оптимальне + 2.5-3,0 | |
| Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу | 1,400 | 1,414 | +0,014 | Зменшення показника у динаміці позитивний факт | |
| Частка оборотних коштів в активах | 0,598 | 0,599 | +0,001 | ≥0,5 | |
| Коефіцієнт забезпеченості власними коштами | 0,386 | 0,397 | +0,011 | ≥0,1 |
6.3.Поняття фінансової стійкості, її види і фактори, що впливають на неї
Запорукою життєдіяльності і основної стабільності стану підприємства є його стійкість. На стійкість підприємства впливають різні фактори:
-стан підприємства на товарному ринку;
-виробництво і випуск дешевої продукції, яка користується попитом;
-потенціал у діловому співробітництві;
-ступінь залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів;
-наявність неплатоспроможних дебіторів;
-неефективність господарських та фінансових операцій і т.д.
Така різноманітність факторів розділяє саму стійкість за видами. Так, стосовно підприємств вона може бути: в залежності від факторів, що впливають на неї, зовнішньою, внутрішньою., загальною (ціновою) , фінансовою.
Ці фактори можна класифікувати наступним чином:
-за місцем виникнення – зовнішні і внутрішні;
-за важливістю результату – основні і другорядні;
-за структурою – прості і складні:
-за часом дії – постійні і тимчасові.
Внутрішня стійкість – це такий загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується високий результат його функціонування. В основі її досягнення лежить принцип активного реагування на зміни внутрішніх і зовнішніх факторів.
Зовнішня стійкість підприємства обумовлена стабільністю економічного середовища, в рамках якого здійснюється його діяльність. Вона досягається відповідною системою управління економікою в масштабах всієї країни.
Загальна стійкість підприємства – це такий рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження коштів (доходів) над їх витраченням (витратами).
Отже, фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперервному процесу виробництва і реалізації продукції. Тому фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.
Звідси сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявленням, а фінансово-стійким є таке підприємство, яке за рахунок власників покриває засоби вкладені в активи підприємства, не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості та розраховується в строк по своїх зобов’язаннях.
Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. для цього підприємство повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможними.
Кредитоспроможним є підприємство за наявністю до нього передумов для отримання кредиту і спроможності своєчасно повернути отриману позику зі сплатою належних процентів за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів.
Система показників фінансової стійкості дозволяє оцінити фінансову незалежність
підприємства від зовнішніх джерел, мобільність власного капіталу, заборгованість підприємства тощо. Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості.
6.4.Абсолютні показники ринкової стійкості і методика їх визначення
Абсолютні показники фінансової стійкості характеризуються наявністю джерел формування запасів і затрат (ЗЗ).
Джерелами формування ЗЗ є :
1.Наявність власних оборотних коштів (ВОК) : різниця між сумою розділів 1 і 2 пасиву балансу і першим розділом активу балансу;
2.Наявність власних і довгострокових джерел формування запасів і затрат (функціонуючий капітал - ФК): як різниця між сумою розділів 1-3 пасиву балансу і першим розділом активу балансу;
3.Загальна величина джерел формування запасів і затрат (ЗВ): як різниця між сумою розділів 1-3 + р.530 4- го розділу пасиву балансу і першим розділом активу балансу.
Трьом джерелам формування запасів і затрат відповідають три показника забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування, які за своє сутністю є абсолютними показниками фінансової стійкості:
1.Надлишок (+), нестача (-) ВОК: ВОК- ЗЗ;
2.Надлишок (+), нестача (-) ФК: ФК-ЗЗ;
3. Надлишок (+), нестача (-) ЗВ: ЗВ-ЗЗ;
В залежності від фактичного значення цих показників, на підприємстві можуть виникати чотири типи фінансових ситуацій: абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий фінансовий стан і кризовий фінансовий стан.
6.5.Типи фінансових ситуацій, які можуть виникнути на підприємстві:
1.Абсолютна фінансова стійкість, при якій усі запаси покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів, тобто дотримується умова, при якій власні оборотні кошти (ВОК) = Запасам і затратам (ЗЗ)%. Абсолютна фінансова стійкість буде мати місце в тому випадку, коли всі три абсолютних показника фінансової стійкості будуть дорівнювати або більше нуля.
2.Нормальна фінансова стійкість, яка характеризується тим, що підприємство використовує
для покриття запасів, окрім власних оборотних коштів також довгострокові залучені кошти. Нормальна стійкість є «нормальною» з точки зору фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства. Вона виникає в тому випадку, коли перший абсолютний показник фінансової стійкості менше нуля, а другий і третій дорівнює або більше нуля.
3.Нестійкий фінансовий стан. Така ситуація характеризується недостатністю у підприємства
джерел для формування запасів і затрат. В цій ситуації ще існує можливість відтворення рівноваги за рахунок поповнення власних джерел, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності оборотних коштів, або залучення тимчасово короткострокових кредитів банків. Він виникає в тому випадку, коли перший і другий абсолютні показники фінансової стійкості менше нуля, а третій дорівнює або більше нуля.
4.Кризовий стан, при якому підприємство має кредити, не погашені в строк, а також
прострочену кредиторську заборгованість. В цьому випадку можна говорити, що підприємство знаходиться на межі банкрутства. Він виникає у випадку, коли всі три абсолютні показника фінансової стійкості менше нуля.
6.6.Відносні показники фінансової стійкості і методика їх визначення
Показники фінансової стійкості
| Назва показника | Спосіб розрахунку | Стандартне значення | Коментар | |
| Алгоритм | розрахунок | |||
| Коефіцієнт капіталізації | Позиковий капітал L1=---------------------- Власний капітал | Р.480+р.620 L1=------------- Р.380+р.430 | Не вище 1,5 | Показує. скільки позикових коштів залучила фірма на 1 грн. .вкладених в активи власних коштів |
| Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами фінансування | Власний капітал – необоротні активи L2=---------------------- Оборотні активи | Р380+р430 L2=------------- Р.260 | Нижня межа - 0,1.Оптимальна › 0,5 - | Показує яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних джерел |
| Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) | Власний капітал L3=---------------------- Валюта балансу | Р380+р430 L3=------------- Р.640 | 0,4≤ L3≤0,6 | Показує питому вагу власних коштів в загальній сумі джерел фінансування |
| Коефіцієнт фінансування | Власний капітал L4=---------------------- Позиковий капітал | Р380+р430 L4=------------- Р.480 +620 | Більше 0,7. Опт.-1,5 | Показує, яка частина діяльності фінансується за рахунок власних коштів, а яка за рахунок позикових |
| Коефіцієнт фінансування фінансової стійкості | Власний капітал +довгострокові зобов’язання L4=---------------------- Валюта балансу | Р380+р430 +480 L4=------------- Р.640 | Більше або , дорівнює 0,6 | Показує яка частина активу фінансується за рахунок стійких джерел |
Основними відносними показниками, що характеризують фінансову стійкість