Тема 8. Витрати виробництва 2 страница
Тести
1. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:
а) зростає;
б) спадає;
в) зростає або спадає, але залишається доданою;
г) є відповідною величиною.
2. Всяка функція корисності являє собою:
а) зв'язок між складовими набору благ і витратами на їх придбання;
б) співвідношення обсягів спожитих благ та рівня корисності, що досягається споживачем;
в) сукупність усіх наборів благ, які може придбати споживач;
г) зв'язок між кількостями одного блага та інших благ, адекватних за сукупною корисністю.
3. Оцініть правильність висловлювань:
а) благо – це все те, що при його споживанні підвищує рівень добробуту споживача;
б) сукупна корисність зростає при зростанні рівня споживання;
в) стан споживчої рівноваги полягає у тому, що сукупна корисність товару Х дорівнює сукупний корисності товару Y;
г) якщо гранична корисність блага зменшується, то зменшується й сукупна корисність.
Задачі
Завдання 1.Визначаючи тижневий рівень споживання, Петро дійшов висновку, що він одержував 20 умовних одиниць корисності від споживання останньої шоколадки, тоді як від останнього тістечка – 40 умовних одиниць. Що повинен зробити Петро, щоб максимізувати корисність від споживання цих товарів, якщо шоколадка коштує 2 грн., а тістечко 5грн.
Завдання 2.Набір споживача складає з двох товарів: масла і сиру. Загальна корисність товарів визначається такими даними:
| Кількість масла, кг | ||||||
| Сукупна корисність | ||||||
| Кількість сиру, кг | ||||||
| Сукупна корисність |
Ціна 1 кг масла та 1 кг сиру коштує по 10 грн. Загальний доход споживача, який іде на придбання масла та сиру, дорівнює 70 грн. Яку кількість масла і сиру буде купувати раціональний споживач в умовах рівноваги?
Завдання 3. Ціна товару А складає 3 гр. од., ціна товару В – 1,5 гр. од. Споживач бажає максимізувати задоволення від придбання товарів А та В. При цьому він оцінює граничну корисність товару В у 60 одиниць. Як споживач оцінить граничну корисність товару А?
Завдання 4. Споживач витрачає 13 грн. на тиждень на овочі і фрукти. Гранична корисність овочів для нього визначається рівнянням 30 – 2Х, де Х – кількість овочів, кг. Гранична корисність фруктів для нього становить 19 –3Y, де Y – кількість фруктів, кг. Ціна продуктів відповідно становить 2 грн. та
1 грн. Яку кількість овочів та фруктів придбає раціональний споживач?
Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
1. Вибір споживача з ординалістських позицій.
2. Криві байдужості, їх властивості.
3. Бюджетна лінія. Модель раціонального споживного вибору.
1. Вибір споживача з ординалістських позицій.
Теорія споживчого вибору передбачає те, що споживач, максимізуючи свої потреби в процесі купівлі та споживання товарів і послуг у певному їх сполученні поводиться раціонально. Тобто у цієї ситуації зустрічаємося з тим, що купуючи будь-які блага ми вибираємо те, що задовольняє наші потреби. У зв’язку з тим, що одні і ті ж потреби можуть задовольняти різні блага, тому потрібно розглянути поняття «вподобання споживача». Це поняття означає систему цінностей споживача щодо благ, це ранги, які він встановлює для альтернативних варіантів задоволення своїх потреб.
В основі цього вибору знаходяться такі чинники, як:
1. Бюджетне обмеження
2. Ціни
3. Споживчі передбачення
В цілому споживчий вибір передбачає на підставі вподобань, цін та доходів прийняття рішення споживачем з метою максимізації задоволення його потреб.
| Споживчий вибір – це вибір, який максимізує функцію корисності раціонального споживача в умовах обмеженості ресурсів. |
Основні постулати теорії поведінки споживача з ординалістських позицій можуть бути такими :
q Більша кількість видів споживання.
Передбачається, що споживач завжди може отримувати більшу кількість товарів, а не меншу, при умовах того, що товари якісні.
q Здібність до ранжування альтернатив.
Передбачається, що споживач може ранжувати альтернативні комбінації товарів та послуг у тому порядку, який характеризує різний рівень задоволення від їх споживання.
q Транзитивність потреб споживача.
Це послідовність задоволення потреб, певний логічний зв’язок між різними ступенями задоволення потреб. Якщо споживач віддає перевагу набору А перед набором В, а набору В перед набором С, це означає, що набір А має перевагу перед набором С. Транзитивність – це узгодженість у відданні переваги.
q Субституція. Споживач при наявності двох альтернатив у залежності від ціни віддає перевагу іншому благу. Це дії людей, які намагаються ранжувати альтернативні комбінації товарів та послуг.
Головним чинником споживчого вибору є корисність того чи іншого товару.
В теорії граничної корисності існують такі напрямки: кардиналістська та ординалістська.
Сутність ординалістської теорії корисності полягає у тому, що тут використовується не кількісний підхід, а відносний, який показує перевагу споживача, або ранг набору благ, що споживається. Тут ставиться питання про те, наскільки віддається перевага одному наборові над іншим.
Ординалістська теорія граничної корисності
1) Гранична корисність яка не може бути виміряною.
2) Суб’єкт виміряє не корисність окремих благ, а корисність наборів благ.
3) Суб’єкт в змозі виміряти тільки порядок переваг наборів благ.
4) Всі набори благ можна згрупувати, розподілити їх по множині на основі граничної корисності.
5) Графічно набір варіантів, які мають однакову граничну корисність відображається у виді набору кривих байдужості.
6) Теорія граничної корисності постає у цілому як модель кривих байдужості.
2. Криві байдужості, їх властивості.
Підхід до пояснення споживчої поведінки з позиції ординалістів ґрунтується на використанні лінії споживчого бюджету та кривих байдужості.
З’ясувавши основні особливості споживчого вибору на основі граничної корисності блага, слід розглянути його здійснення за допомогою набору байдужості, тобто набору варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність. Графічним зображенням набору байдужості є крива байдужості, яка відображає сполучення двох різних благ, що змінюються в умовах, коли загальна їх корисність для споживача залишається незмінною.
Крива байдужості – це крива, яка виявляє комбінації економічних благ, які забезпечують однаковий рівень задоволення для споживача.
Таблиця 3.1.
| Рис. 3.1. Крива байдужості | Сітка споживача
|
Крива байдужості визначає багато комбінацій м’яса і сиру, які носять однакову с точки зору споживача корисність. Тобто між наборами товарів А, В, С, Д споживач не вбачає ніякої різниці. У зв’язку з цим, слід відмітити, що крива байдужості показує альтернативні набори товарів, які забезпечують однаковий рівень корисності.
Набір товарів, що відповідає координатам точки F1 забезпечує більший рівень задоволення споживача ніж будь-який набір, що належить кривій байдужості.
| Безліч кривих байдужості утворюють карту кривих байдужості. | |||
| Рис. 3.2. Карта кривих байдужості |
Карта кривих байдужості – це засіб відображення переваг споживача, що відповідають різному рівню задоволення його потреб.
Криві байдужості мають певні властивості:
q Криві байдужості мають від’ємний нахил.
q Криві байдужості випуклі до початку координат. Це означає, що кут нахилу кривій байдужості до горизонтальної осі зменшується при збільшенні споживання блага, величина якого відображається на цій осі.
q Криві байдужості не перетинаються, через будь яку точку можна провести лише одну криву байдужості.
q Набори товарів на кривих, більш віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживчого задоволення. Ця властивість випливає з самих умов надання переваг.
Гранична норма заміщення
Розглядаючи криві байдужості, треба звернути увагу на здатність товарів до взаємозамінювання. Наприклад, беремо для аналізу набір споживача, який складається лише з двох благ (У,Х). Зменшення споживання блага У на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання блага Х. При цьому споживач буде знаходиться у своєму вибору на одній і тій самій кривій байдужості. У цієї ситуації він буде отримувати однакове задоволення.
Гранична норма заміщення (MRSxy ) – це кількість товару У на яку згоден відмовитись споживач, щоб отримати додаткову одиницю товару Х.
Зменшення граничної норми заміщення при переміщенні вздовж кривої байдужості до низу є важливою передумовою її формування.
Взаємна заміна благ Х та У має сенс тільки у межах відрізку ВС. Це є зона субституції Граничну норму заміщення можна розрахувати так:  | |
Рис. 3.3. Гранична норма заміщення
Гранична норма заміщення пов’язана з граничними корисностями блага Х і блага У. Заміна одного блага на другий також може бути визначеним відношенням граничної корисності товару Х (МUX) до граничної корисності товару У (MUY) .
У такому випадку, якщо гранична корисність товару збільшується то його кількість буде у споживанні скорочуватися і навпаки.
3. Бюджетна лінія. Модель раціонального споживного вибору.
Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживачів, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів та дохід споживача. Для того, щоб визначити, який саме набір товарів обере споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов’язана з бюджетним обмеженням.
Про те який набір товарів є для споживача привабливим визначає бюджетне обмеження, яке показує яку кількість споживчих наборів готовий придбати за визначену кількість грошей.
Бюджетна лінія – це лінія, що визначає, яку кількість споживчих наборів може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу.
І = РХ*Х + РУ *У – рівняння бюджетного обмеження, де
 І– доход споживача РХ – ціна блага Х; РУ – ціна блага У; Х – кількість блага Х; У – кількість блага У;  де  - кутовий коефіцієнт прямих витрат, який вимірює нахил цієї лінії до осі абсцис. |  Рис. 3.4. Бюджетна лінія |
Якщо Х=0, то 
, при У=0, 
.
q Економічний сенс перехрещення бюджетної лінії з осями координат полягає у тому, що воно показує максимальну кількість товару одного виду, який може бути купленим, коли інший товар не купується зовсім.
q Економічний сенс нахилу бюджетної лінії міститься в тому, що він показує кількість товару Х, який купують за рахунок відмови від одиниці товару У.
Фактори які впливають на бюджетну лінію
| q Зміна доходу споживача. Бюджетна лінія пересовується при збільшенні доходу праворуч і навпаки при його зменшенні. q Зміна цін на товари. Це приводить до того, що якщо змінюється ціна на благо Х, то змінюється кут нахилу лінії. |
Модель раціонального споживання вибору.
Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даних бюджетних обмеженнях. Для демонстрації процесу вибору сумістимо на одному графіку карту кривих байдужості та лінію бюджетних обмежень. Рухаючись вздовж бюджетної лінії споживач може знайти точку, яка б відповідала максимальному задоволенню його потреб, тобто відповідала найбільшій корисності. Така точка буде розташована на найвищій кривій байдужості, яка може бути досягнута в межах даного бюджету.
Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень.
 |
| Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. | |
| Рис. 3.5. Рівновага споживача |
Точка дотику (В) найвищої кривої байдужості U2 з бюджетним обмеженням визначає положення рівноваги споживача. Крива U1 яка перетинає бюджетну лінію є неоптимальним рішенням для споживача, а крива U3 більш високого рівня корисності не може бути досягнута тому, що виходить за межі його бюджету.
Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні. Така рівновага передбачає те, що як тільки споживач отримує даний набір товарів, у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.
Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар. Цей підхід визначається еквімаржинальним принципом.
q Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.
q Споживач який максимізує свою корисність при придбанні лише одного товару досягає рівноваги, яка називається кутовою.
|
Рис. 3.6. Рівновага споживача для комплементарних товарів
Ефективне споживання одного товару неможливе без певної кількості іншого у цьому випадку незмінне співвідношення цін, ні доход споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який вибирає споживач.
Питання для самоконтролю
1. У чому полягає суть теорії споживача?
2. Покажіть відмінності між кардиналістською та ординалістською теоріями?
3. Як построїти бюджетну лінію і що вона визначає?
4. Що лежить у основі визначення рівноваги споживача?
5.Дайте характеристику внутрішньої та кутової рівноваги.
Тести
1) Нахил бюджетної лінії відображає:
а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;
б) межі можливого споживання двох благ при даних цінах на них;
в) співвідношення цін двох благ;
г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим.
2) Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача безпосередньо залежить від:
а) його уподобань та розміру доходу;
б) цін на товари;
в) його переваг, доходу та цін на товари;
г) тільки від споживчих переваг.
3) Якщо споживач отримає комбінацію що є точкою з координатами на площині, обмеженій бюджетною лінією, то він:
а) максимізує корисність;
б) бажає купувати більше товарів, ніж дозволяє бюджет;
в) не повністю використовує свій бюджет;
г) знаходиться у положенні споживчої рівноваги.
4) За рівноваги раціональний індивід споживає 2 кг помідорів по ціні 3 грн. за 1 кг та 4 кг груш по ціні 5 грн. за 1 кг. Чому дорівнює для цього гранична норма заміщення груш помідорами:
а) 2/4;
б) 1/4;
в) 3/5;
г) 5/3.
Задачі
Завдання 1.Відома функція корисності споживач: U=f(QA,QB), де QA,QB – кількість двох різних благ. Бюджет споживача становить 36 грн. За даних обставин споживач послідовно купує 2 набори благ: QA=6, QB=2 та QA= 3, QB =4, оскільки визнає їх однаково корисними. Визначте рівновагу споживача та зобразіть результат графічно.
Завдання 2. Гранична корисність масла для споживача залежить від його кількості: МUм=40-5Qм, де Qм-кількість масла, в кг; МUм- гранична корисність масла.
Гранична користь хліба дорівнює: МUх=20-3Qх, де Qх- кількість батонів хліба; МUх- гранична користь хліба. Ціна кілограма масла дорівнює 5 гр. од., ціна батона хліба - 1 гр. од. Сукупний дохід споживача складає 20 гр. од. на тиждень. Яку кількість масла та хліба споживає споживач? Накресліть бюджетну лінію споживача.
Завдання 3. Дохід Сергія 10 грн. Коробка сірників коштує 5 коп., а цигарок – 1 грн. Чому дорівнює нахил лінії бюджетного обмеження Сергія, якщо він повністю витрачає дохід на сірники та цигарки? Яка буде бюджетна лінія при доході 20 грн. та якщо ціна коробки сірників біде коштувати 20 коп.
Тема 4. Аналіз поведінки споживача
1. Реакція споживача на зміну його доходу.
2. Реакція споживача на зміну цін товарів.
3. Ефект заміщення та ефект доходу.
1. Реакція споживача на зміну його доходу.
Вибір споживача залежить не тільки від його вподобань та переваг, але й від рівня доходу. Відомо, що збільшення грошового доходу означає зміщення бюджетної лінії праворуч вгору. Аналогічний результат може бути досягнутий при зниженні цін, що також означає збільшення реального доходу. При зменшенні грошового доходу бюджетна лінія буде зміщатися ліворуч донизу.
З ростом реального доходу бюджетне обмеження рушиться послідовно до верхнього положення. Якщо зобразити на рисунку відповідний графік, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, що проходить через ці точки, то отримаємо криву «дохід споживання».
 |
| Точки К1 К2 К3 К4 показують послідовність зміни рівноваги споживача. Крива “доход-споживання” має назву кривої рівня життя. | |
Рис.4.1. Крива “доход-споживання”.
Лінія “доход-споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідає різним рівням його доходу
Ця крива дає інформацію про залежність обсягу споживання блага від рівня доходу споживача. Характер кривої “доход-споживання” залежить від оцінки товару споживачем. Якщо крива “доход-споживання” виходе з початку координат під кутом 45*, то це означає, що з збільшенням доходу споживач в однаковій пропорції збільшує споживання і блага У, і блага Х. Якщо придбання товару збільшується непропорційно, то змінюється кут нахилу кривій.
q Товари які споживаються у більшій кількості, коли зростає доход споживача є нормальні товари.
q Товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача є неякісні товари.
Для нормальних товарів крива “доход-споживання” має зростаючий характер, для неякісних – спадний.
Вже в ХIХ ст. було визначено, що з збільшенням реального доходу споживача споживання вторинних благ зростає швидше, ніж блага першої необхідності.
Першим хто почав займатися питаннями впливу зміни доходу на структуру споживчих змін, доходу на структуру споживчих витрат був німецький статистик Є.Єнгель.
Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит.
1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім’ї.
2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.
 |
| Закон Енгеля полягає у тому, що: q певний приріст доходу спричиняє менший приріст споживання Х. q для певної групи товарів (предмети розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж зростає доход споживача) крива Енгеля може зростати з прискоренням. | |
| Рис. 4.2. Крива Енгеля. |
Згідно з цим крива Енгеля передбачає те, що при незмінних цінах на всі блага частка бюджету сім’ї, якій витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання сімейного доходу.
2. Реакція споживача на зміну цін товарів.
При дослідженні кривої «дохід- споживання» дохід був величиною змінною але ціни були постійними. Передбачимо, що дохід остається величиною постійною, а змінюється тільки ціна одного з товарів. Припустимо, що змінюється ціна блага Х. Визначаючи точки дотику кривих байдужості U1 U2 U3 U4 з бюджетним обмеженням точками К1 К2 К3 К4 поєднуючи їх, ми визначаємо криву “ціна - споживання”. Крива “ціна - споживання” показує, як змінюється обсяг закупок товару Х (точки К, К, К, К) при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту. Від цієї кривої можна перейти до кривої індивідуального попиту.
Залежність між ціною на товар (РХ) та розміром його закупок для споживача відображає крива попиту.
Рис. 4.3. Крива “ціна споживання”
Крива індивідуального попиту
3. Ефект заміщення та ефект доходу
Припустимо , що ціна блага Х знижується з Р 1 до Р 2, але ціна на благо У остається незмінною. У цьому випадку ми бачимо два процеси: зростає реальний дохід споживача та здійснюється відносна заміна одного блага (У) іншим благом (Х). Визначимо, у якій мірі збільшення попиту на благо викликано зменшенням ціни, а в якої пов’язано з ростом реального доходу. Припустимо, що в результаті зниження цін на благо Х положення рівноваги споживача змістилося з точки Е о до точки Е1. Для виявлення ефекту доходу необхідно провести лінію бюджетного обмеження N1 G2, яка буде паралельна лінії бюджетного обмеження NG1, так, щоб вона торкалася кривій байдужості U1. Визначимо точку торкання бюджетної лінії N1 G2 з кривої байдужості U1 через Е 2.
Зміна попиту на товар Х, що визначається відрізком R2- R1 відповідає ефекту доходу, що пов’язується збільшенням купівельної спроможності споживача.
Зміна попиту на товар Х, що визначається відрізком R2- R, пояснюється виключно зміною ціни на товар і відповідає ефекту заміщення (субституції).
 |
Рис. 4.5. Ефект заміщення та ефект доходу
Ефект заміщення – це вплив заміни ціни на величину попиту виключно в результаті зміни відносної ціни товару. Зниження ціни блага заохочує споживача замінювати їм інші товари, які тепер стали відносно дорожче.
Ефект доходу – це тільки ті зміни у споживанні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари.
Ми бачимо, що зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів. Якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних товарів зменшується. Ефект заміщення однаково спрацьовує однаково і щодо нормальних товарів , і щодо неякісних товарів (таблиця 4.1.).
Таблиця 4.1.
Ефекти доходу та заміщення
| Ефект | Споживання товарів | |
| Нормального | Неякісного | |
| Доходу: - ціна зменшується - ціна зростає Заміщення - ціна зростає - ціна зменшується | зростає зменшується зменшується зростає | зменшується зростає зменшується зростає |
Розмежування ефекту доходу та ефекту заміщення має важливе значення для розуміння закономірностей ціноутворення в умовах ринкової економіки і дозволяє визначити зміни попиту при зростанні та падінні цін на товари і послуги.
q Неякісний товар для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення називається товаром Гіффена.
q Зростання споживання неякісного товару із підвищенням ціни на нього є парадоксом Гіффена.
 | |||
| |
| Якщо ціна на товар збільшується з Р1 до Р2 то Q1 знизиться до Q2 Але у випадку неврожаю з ростом ціни (РС) на неякісний товар попит збільшується до Q3. З’єднуючи точки N1 і N2 ми маємо у довгостроковому періоді криву попиту, яка змінюється у тому ж напрямку як і ціна. У цьому випадку крива довгострокового попиту має позитивний нахил. | |