Групування витрат за економічними елементами

Поняття витрат підприємства та собівартості продукції

Для здійснення своєї виробничо-господарської діяльності підприємство повинно купувати матеріали, виплачувати заробітну плату працівникам, замінювати застаріле обладнання на нове тощо, тобто нести витрати. Отже витрати – це грошовий вираз використання виробничих факторів, внаслідок якого здійснюється виробництво продукції, надання прослуг, виконання робіт та їх реалізація. Згідно Податкового кодексу витрати – це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу, за умов, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

До витрат, що відносять наприклад, списання матеріалів у виробництво, нарахування амортизації, нарахування зарплати та податків.

Витрати підприємства, віднесені на конкретні види продукції, складають її собівартість. Собівартість продукції–це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість одиниці продукції (робіт, послуг).

Класифікація витрат підприємства

Витрати підприємства класифікуються, зокрема, за багатьма ознаками:

Зазв`язком із обсягом виробництвавитрати поділяються на:

Постійні – це витрати, що є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції (у певних межах). До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, зарплату управлінського персоналу.

Змінні, - це витрати за певний період, загальна сума яких прямо пропорційно залежить від обсягу виготовленої продукції. Переважно це витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну зарплату робітників, витрати на експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти;, Змінні витрати зазвичай розраховуються на одиницю продукції.

Сумарні витрати складаються з суми постійних витрат та змінних витрат з врахуванням обсягу реалізованої продукції.

Всум.=Впост.+Взмін.* Q,

Групування витрат за економічними елементами

На теперішній час передбачено єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами, до яких відносять такі:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші витрати.

До складу елемента „Матеріальні затрати” включають: вартість сировини та матеріалів, будівельних конструкцій, комплектуючих виробів та напівфабрикатів, які складають основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом під час виконання проектних робіт; вартість робіт та послуг виробничого характеру, які надаються стороннім підприємствам, установам чи організаціям; вартість придбаної енергії, що витрачається на технологічні та інші цілі підприємства тощо. Вартість матеріальних витрат за цим економічним елементом формується виходячи з цін придбання, націнок (надбавок), комісійних винагород, сплачених постачальникам і зовнішньоекономічним організаціям, вартості послуг товарних бірж (включаючи брокерські послуги), мита і митних зборів, витрат на транспортування, зберігання та доставкy, які здійснюються сторонніми організаціями, без урахування податку на додану вартість, за винятком випадків, встановлених законодавством. Витрати на транспортно-заготівельні роботи, послуги,що виконуються власними силами, включаються до собівартості розгорнуто за відповідними елементами витрат.

До складу елемента „Витрати на оплату праці” включається основна та додаткова заробітна плата всіх працівників підприємства (включаючи позаштатних працівників). До переліку витрат, пов’язаних з виплатою основної та додаткової заробітної плати та інших грошових виплат слід віднести: заробітну плату штатних працівників за виконану роботу, відпрацьований час; передбачені законодавством доплати до тарифних ставок та посадових окладів, пов’язані з організацією праці; виплати, пов’язані з набором робочої сили, підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів та ін.

До складу елемента „Відрахування на соціальні заходи” включаються здійснені у порядку та розмірах, передбачених законодавством, відрахування: єдиний соціальний внесок, що включає а пенсійне страхування; соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

До складу елемента „Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. Амортизація – це процес поступового перенесення вартості ОВФ на собівартість продукції, що виготовляється за допомогою цих ОВФ, з метою повного відшкодування їх вартості. Інакше кажучи, первісна вартість ОВФ якби поділяється на частки відповідно кожному проміжку часу (наприклад, кварталу) протягом терміну їх експлуатації та поступово частинами переноситься на витрати підприємства у кожен період функціонування цих ОВФ.

Величина амортизації ОВФ за певний проміжок часу називається амортизаційними відрахуваннями.

До складу елемента „Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності підприємства, які не увійшли до складу попередніх елементів витрат, а саме: витрати на службові відрядження працівників; вартість спеціального харчування працівників підприємства у випадках, передбачених законодавством; платежі за викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів, інших видів шкідливого впливу; податки, збори, платежі передбачені законодавством; витрати від знецінення запасів та інші.