Якість норм праці. Аналіз виконання норм праці та порядок їх перегляду

Якість встановлюваних норм праці характеризується ступенем їх наукового обґрунтування. При цьому повинні застосовуватися розгля­нуті вище методи розрахунку нормативів і норм, а також враховувати­ся всі фактори, що визначають їх величину, а саме:

— продуктивність технологічного устаткування; раціональність планування, організації й обслуговування робочих місць;

— забезпеченість матеріалами, транспортними засобами, енергією;

— санітарно-гігієнічні і психофізіологічні умови праці, освітле­ність, стан вентиляції;

— рівень кваліфікації робітників, виробничі навички, уміння, стаж роботи та ін.

Якість діючих норм праці залежить не тільки від правильного ви­бору і класифікації факторів, але й від точності визначення ступеня впливу їх на результати праці, від кількості градацій по кожному фак­тору і граничних значеннях інтервалів градацій.

Прогресивність норм характеризує встановлений науковими мето­дами рівень норм, що базується на раціональному способі здійснення трудового і виробничого процесу, фізіологічно обґрунтованому режи­мі праці і відпочинку, оптимальному режимі роботи устаткування.

Для обґрунтування прогресивності норм використовують економі­чні методи оцінки ефективності організації виробництва і праці, що складають розрахункову основу норм.

Використовуються також методи комплексного аналізу, розрахун­ку й обґрунтування нормативів і норм (розрахунковий метод, методи статистичного аналізу, лінійного програмування та ін.).

Критерієм оцінки підвищення ступеня прогресивності норм зрос­тання економічного ефекту техніко-технологічного удосконалення ви­робництва, який визначається з використанням методу приведених за­трат та інших методів.

На рис. 7.5. наведено схему класифікації факторів, що впливають на рівень норм витрат праці робітників.

Рис. 7.5. Схема класифікації факторів, що впливають на рівень норм витрат праці робітників

Ступінь виконання норм може характеризувати їх реальність. Тому під реальністю варто розуміти відповідність реально існуючих вироб­ничих умов, а також середніх фізичних і психічних можливостей ви­конавця умовам і можливостям, що склали розрахункову основу для

встановлення норм праці. Звідси основу розрахункових норм мають складати не лише прогресивні умови виробництва, а й реально існуючі на робочих місцях параметри техніки, технології, організації виробни­чого і трудового процесу.

Реальність розрахункових норм визначаються через коефіцієнт можливого підвищення діючих норм виробітку за формулою:

(7.15)

де Кекс — коефіцієнт використання норми змінного оперативного часу; Кінт — коефіцієнт, що характеризує можливість норми виробітку за рахунок зниження оперативного часу на одиницю виробітку, %; Рнп — плановий рівень перевиконання норм праці, %.

При цьому,

(7.16)

де Тфоп — фактичний оперативний час у масштабі зміни, хв.; Тн.оп — фактичний оперативний час за нормою, хв.

(7.17)

де tоп.н — норма оперативного часу на одиницю виробітку, хв.; tоп.ф — фактична норма оперативного часу на одиницю виробітку, хв.

Для оцінки реальності норм також проводиться аналіз середнього рівня виконання норм, розподілу відрядників за рівнем виконання норм, ефективності використання робочого часу. При цьому виявляються та­кож резерви економії робочого часу на основі підвищення продуктивно­сті праці, застосування більш високопродуктивного устаткування, впро­вадження передового виробничого досвіду, раціональних прийомів, праці тощо. Для аналізу виконання (реальності) норм використовуються показники, передбачені формою статистичної звітності. У різні періоди в Україні такими показниками були: середній відсоток виконання норм, питома вага робітників, які не виконують норми, розподіл працівників за ступенем виконання норм, чисельність працівників, робота яких нор­мується за технічно обґрунтованими нормами.

Основним показником аналізу якості виконання норм є рівень їх виконання за місяць, квартал, рік. Відсоток виконання норм виробітку визначається шляхом розподілу місячного фактичного виробітку на суму норм за відпрацьований період. Визначення рівня виконання норм робіт­нику, який працює протягом зміни на двох або декількох нормах, коли .неможливо точно врахувати час роботи по кожній нормі, здійснюється шляхом приведення існуючих норм до єдиної норми. При цьому виробі­ток по кожній нормі множать на відповідний коефіцієнт, отримані резуль­тати підсумовують і ділять на величину більшої норми. Перевідний кое­фіцієнт визначається шляхом ділення величини більшої норми на меншу. Аналіз виконання норм доповнюється аналізом, змінного балансу робочо­го часу, причин простоїв та ін., на основі чого розробляються заходи щодо усунення причин, які перешкоджають виконанню норми.

Таким чином, нормування праці в умовах становлення ринкових відносин є найважливішим чинником зростання ефективності вироб­ництва і праці.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність організації праці.

2. Назвіть складові процесу організації праці на підприємстві.

3. Які є основні види поділу праці?

4. Назвіть та охарактеризуйте форми кооперації праці.

5. Що таке «робоче місце»?

6. За якими параметрами класифікуються робочі місця?

7. Визначте поняття «умови праці».

8. Охарактеризуйте класифікацію факторів, які впливають на працезда­тність людини.

9. Розкрийте сутність нормування праці.

10. Як встановлюються раціональні режими праці та відпочинку?

11. Що є об'єктом нормування праці?

12. Охарактеризуйте класифікацію затрат часу.

13. Які є нормативи і норми праці?

14. Охарактеризуйте методи встановлення норм.

15. Як здійснюється аналіз якості норм праці?

Тести для самоконтролю

1. Кількість одиниць роботи, що повинні бути виконані за одиницю часу — це:

а) норма праці;

б) норматив праці;

в) норма обслуговування;

г) норма виробітку.

2. Число об'єктів, що повинні обслуговуватися за одиницю часу одним або кількома робітниками — це:

а) норма праці;

б) норматив праці;

в) норма обслуговування;

г) норма виробітку.

3. Необхідні витрати часу на виконання одиниці роботи одним або кількома робітниками — це:

а) норма часу;

б) норматив праці;

в) норма часу обслуговування;

г) норма виробітку.

4. Науково обґрунтовані, централізовано розроблені показники витрат праці, на основі яких підприємство самостійно розробляє свої норми праці — це:

а) норма часу;

б) норматив праці;

в) норма часу обслуговування;

г) норма виробітку.

5. Закріплена за окремим працівником просторова зона, оснащена засобами праці, необхідним для виконання роботи — це:

а) цех;

б) відділ;

в) робоче місце;

г) підприємство.

6. Сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці — це:

а) трудовий процес;

б) виробничий процес;

в) умови життя;

г) умови праці.

7. Кількість працівників, яка має бути безпосередньо підпорядкованою одному керівникові — це:

а) норма часу;

б) норматив праці;

в) норма часу обслуговування;

г) норма керованості.

8. Вид діяльності з управління виробництвом, пов'язаний із визначен­ням необхідних затрат праці та її результатів, контролем за мірою праці — це:

а) трудовий процес;

б) нормування праці;

в) організація праці;

г) організація робочого місця.

9. Спосіб сполучення безпосередніх виробників із засобами виробницт­ва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінце­вих соціально-економічних результатів — це:

а) трудовий процес;

б) нормування праці;

в) організація праці;

г) організація робочого місця.

10. Система заходів щодо планування робочого місця, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслугову­вання та атестації — це:

а) трудовий процес;

б) нормування праці;

в) організація праці;

г) організація робочого місця.

Приклади розв'язку типових задач:

Задача 7.1. На операцію складання електроприладу була встановлена нор­ма штучного часу 84 хв. У зв'язку із застосуванням технологічного оснащення норма штучного часу зменшена на 12%. Складальник за місяць (175 год.) зі­брав 160 електроприладів.

Визначити процент виконання робітником нових норм виробітку.

Розв'язок:

1. Стара норма виробітку (формула 7.12):

шт.

2. Збільшення норми виробітку (формула 8.6):

3.Нова норма виробітку:

шт.

4. Процент виконання нових норм виробітку:

Відповідь: процент виконання робітником нових норм виробітку складає 112,7%.

Задача 7.2. Слюсар-складальник зібрав за місяць (175 год.) 300 вузлів з нормою штучного часу 36 хв. Крім того, робітник виробив продукцію трудо­місткістю 40 нормо-год.

Визначити процент виконання робітником норм часу.

Розв'язок:

1. Кількість нормо-годин, відпрацьованих робітником:

нормо-год.

2. Процент виконання норм часу:

Відповідь: процент виконання робітником норм часу складає 126%.

Задача 7.3. На операцію складання комплекту деталей була встановлена норма штучного часу 48 хв. У зв'язку із впровадженням місцевого підйомно-транспортного механізму норма штучного часу знижена на 13%. Складальник за місяць (175 год.) зібрав 300 комплектів.

Визначити процент виконання робочим нової норми виробітку.

Розв'язок:

1. Нова норма штучного часу (формула 7.7):

нормо-год.

2. Норма виробітку за місяць (формула 7.12):

комплектів.

3. Процент виконання місячної норми виробітку:

Відповідь: процент виконання робочим нової норми виробітку дорівнює 120 %.

Практичні завдання для самостійної роботи:

Задача 1. Багатоверстатник обслуговує ряд верстатів з однаковою нормою оперативного часу 25 хв (в тому числі 5 хв ручного часу). На перехід від вер­стата до верстата витрачається 1 хв.

Визначити кількість обслуговуваних верстатів.

Задача 2. Багатоверстатник обслуговує ряд верстатів, на яких виконуються операції з однаковою тривалістю машинного часу (12 хв) та часу на виконан­ня ручних прийомів роботи (3,5 хв.). На перехід від верстата до верстата ви­трачається в середньому 1 хв.

Визначити кількість одночасно обслуговуваних верстатів: коефіцієнти за­йнятості робітника та завантаження верстатів.

Задача 3. Багатоверстатник обслуговує 3 верстата, на яких виконуються операції з наступним часом:

№ верстата	Тмаш хв	Тручн., хв

Побудувати графік багатоверстатного обслуговування та визначити коефі­цієнт зайнятості робітника; коефіцієнт завантаження кожного верстата протя­гом циклу обслуговування.

Задача 4. Багатоверстатник обробляє деталі: на першому верстаті з нормою оперативного часу 18 хв. (в тому числі машинний час 12 хв); на другому — 15 хв. (в тому числі машинний час 10 хв.); на третьому — 12 хв. (в тому чи­слі машинний час 8 хв.). На перехід від верстату до верстату потрібно 0,5 хв.

Визначити (графічно та аналітично) протягом багатоверстатного циклу обслуговування коефіцієнти зайнятості робітника та завантаження кожного верстата.

Задача 5. Норма штучного часу на складання приладу була встановлена 1 год. 40 хв. В результаті перегляду технологічного процесу складання норма ви­робітку підвищена на 13,7%. Робітник за місяць (160 год.) зібрав 133 прилади.

Визначити процент виконання робітником нової місячної норми виробітку.

Задача б. Годинна норма виробітку на токарній операції складає 5 деталей. В результаті механізації операції норма штучного часу зменшилась на 2 хв. Визначити процент підвищення годинної норми виробітку.

Задача 7. Робітник за зміну (7 год.) виготовив 15 деталей з нормою штуч­ного часу 12 хв. та 8 деталей з нормою штучного часу 45 хв. Визначити процент виконання робітником норм часу.

Задача 8. Багатоверстатник обслуговує 3 верстати, причому за зміну (420 хв.) на першому верстаті обробляє 80 деталей з нормою штучного часу 6 хв., на другому — 50 деталей з нормою штучного часу 10 хв., на третьому — 30 деталей з нормою штучного часу 15 хв.

Визначити процент виконання змінної норми виробітку багатоверстатником.

Задача 9. Норма виробітку зросла на 15%. На скільки відсотків зменшить­ся норма часу ? Норма виробітку зменшилась на 15%, як це вплине на норму часу ?

Задача 10. Робітник протягом місяця за 180 год. роботи виготовляє 300 де­талей. У зв'язку з проведенням заходів щодо покращення організації праці трудомісткість деталей знизилась на 0,1 год.

Визначити скільки деталей виготовить робітник у нових умовах праці та на скільки відсотків підвищиться його продуктивність праці.

Розділ 8