Аналіз фінансових результатів діяльності
Завдання
1. Вивчити методику здійснення аналізу фінансових результатів і показників рентабельності
2. Виявити фактори, що впливають на фінансові результати та показники рентабельності, вивчити порядок розрахунку розміру їх впливу
3. Розрахувати можливі резерви збільшення прибутку та рентабельності
4, Вивчити методи аналізу розподілу прибутку та його впливу на фінансовий стан підприємства
10.1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства
Процес здійснення господарської діяльності господарюючими суб'єктами передбачає ефективне поєднання великої кількості організаційних, трудових, матеріальних, фінансових тощо ресурсів. Даний ефект вимірюється шляхом співставлення отриманого результату з витратами живої і уречевленої праці на його досягнення. Якість і обсяг виробленої продукції, продуктивність праці, рівень собівартості характеризують фінансові результати діяльності.
У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти діяльності господарюючого суб'єкта: технологія І організація виробництва, система внутрішнього та зовнішнього управління, особливості діяльності.
Результатом господарської діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі, який має два "полюси" прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток.
Позитивний фінансовий результат - прибуток - є метою, заради якої працює або, принаймні, повинно працювати підприємство.
Прибуток - це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові ресурси підприємства та держави.
У сучасних умовах не слід віддавати перевагу одному тлумаченню прибутку. Необхідно розглядати різні ситуації його походження, які взаємно не виключають, а доповнюють одна одну.
Так, наприклад, у ринкових умовах розрізняють прибуток, зароблений "на ініціативі"; прибуток, отриманий за сприятливих умов; прибуток, вилучення якого можливе, завдяки визнанню громадськими інститутами, серед яких важливу роль відіграють органи державної влади (допустимий прибуток). Жодна з вищеописаних ситуацій у чистому вигляді в дійсності не зустрічається. У переважній більшості випадків прибуток є одночасно отриманим, заробленим і допустимим.
Він є рушійною силою ринкового механізму господарювання, основним джерелом економічного та соціального розвитку підприємства й держави в цілому. Така важлива роль прибутку зумовлена його функціями:
Ä оціночною: прибуток - критерій і показник ефективності діяльності, сама наявність прибутку свідчить про ефективність діяльності підприємства;
Ä стимулюючою: прибуток - мета, яка визначає поведінку суб'єктів господарювання, їх кінцевий добробут;
Ä фондоутворюючою: 1) на макрорівні - прибуток є базою економічного розвитку держави, так як через систему оподаткування мобілізуються необхідні грошові ресурси до державного бюджету; 2) на мікрорівні - прибуток є джерелом зростання ринкової вартості підприємства;
Ä соціальною: на основі розподілу та перерозподілу прибутку задовольняються різноманітні потреби колективу підприємства, держави та суспільства в цілому.
З огляду на це, в отриманні прибутку зацікавлені насамперед підприємства, а також банки, підприємства-контрагенти, власники, держава, суспільство, що свідчить про значимість прибутку в умовах ринкової економіки на макро - і мікрорівні.
Види показників, які підлягають вивченню у процесі аналізу, наведені нарис. 10.1.
 |
Аналіз фінансових результатів діяльності дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства. Крім того, такий аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства. Підприємець зацікавлений у тому, щоб отримати максимум прибутку, який необхідно обґрунтувати аналітичними розрахунками.
Усі зазначені на рис. 10.1 види показників прибутку аналізуються у першу чергу підприємством, а також іншими зацікавленими користувачами згідно їх інтересів. Особливо це важливо в умовах ринкової економіки, адже результати проведеного аналізу сприяють найбільш обґрунтованому вибору об'єктів можливих інвестицій. Насамперед, управлінський персонал для аналізу діяльності та визначення ефективності прийнятих рішень використовує показники економічного, маржинального прибутку, прибутку за видами діяльності, а також за періодами, які аналізуються. Для цього у розпорядженні аналітика є широкий обсяг інформації (внутрішня, бухгалтерська звітність, фінансовий план тощо).
Засновники та акціонери аналізують структуру та динаміку чистого прибутку з метою визначення можливості отримання Дивідендів, мінімізації власного фінансового ризику. Такі зовнішні суб'єкти аналізу як. наприклад, податкові органи вивчають елементи прибутку, який підлягає оподаткуванню з мстою перевірки правильності розрахунків і сплати податків. Вони використовують дані фінансової і податкової звітності.
У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток - це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів. Наявність збитку свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об'єктивні закони ринкової економіки. Іншими причинами появи збитку можуть бути порушення прав господарюючого суб'єкта, недоліки господарської діяльності, стихійні лиха тощо. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до банкрутства.
Перед аналітиками стоїть завдання спрогнозувати і розробити рекомендацій щодо попередження появи та усунення збитків. Необхідно враховувати, що будь-які збитки є реальними резервами підвищення прибутку.
Основними рекомендаціями щодо недопущення збитків є наступні:
Ä формування цінової політики, адекватної ринковій кон'юнктурі;
Ä дотримання платіжної дисципліни;
Ä впровадження новітніх технологій або перелаштування технологічного процесу на випуск нової продукції тощо.
 |
Основні завдання, об'єкти та етапи аналізу фінансових результатів діяльності підприємства наведено на рис. 10.2.
 |
Джерела інформації, які використовуються при проведенні аналізу фінансових результатів, наведені в таблиці 10.1.
 |
Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку (за інформацією на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності1', класу 8 "Витрати за елементами", класу 9 "Витрати діяльності" тощо). Прогнозний аналіз фінансових результатів здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень тощо.
10.2. Порядок формування фінансових результатів діяльності
Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи.
Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Так, згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати": прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати; збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. Отже, для визначення фінансових результатів у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.
Під видом діяльності розуміють сукупність подібних за економічним змістом господарських операцій. Розрізняють наступні види діяльності (рис. 10.3).
 |
У розрізі таких видів діяльності досліджуються показники фінансових результатів:
Ä фінансовий результат від основної діяльності;
Ä фінансовий результат від іншої операційної діяльності;
Ä фінансовий результат від іншої звичайної діяльності;
Ä фінансовий результат від звичайної діяльності;
Ä фінансовий результат від надзвичайної діяльності.
Детальніше сутність і порядок аналізу розглянутих показників наведено в п. 10.4.
Порядок формування чистого прибутку (збитку) згідно П(С)БО З наведено нарис. 10.4.
 |
Розглянемо детальніше виділені на рис. 10.4 показники:
Ä чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок, вирахувань;
Ä валовий прибуток (збиток) - це різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
Ä фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;
Ä фінансовий результат від іншої звичайної діяльності визначається як алгебраїчна сума доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів, втрат від участі в капіталі, фінансових витрат І Інших витрат;
Ä фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів і витрат;
Ä фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування І сумою податку на прибуток.
Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані витрати та доходи від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).
Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) - визначається як різниця між різними видами доходів і витрат підприємства за звітний період.
Така методика формування показників фінансових результатів здійснює визначальний вплив на проведення їх аналізу, зокрема факторного.
 |
На зміну показників прибутків (збитків) впливають як внутрішні так і зовнішні фактори (див. рис. 10.5).
Наведена схема підтверджує багатогранність такого показника як фінансові результати. Кожен фактор по-своєму впливає на результативний показник, окремі фактори розкладаються на ряд факторів нижчих рівнів, Зокрема, це стосується показників фінансових результатів від основної, іншої операційної діяльності тощо.
Внутрішні фактори є суб'єктивними. їх особливістю є те, що вони можуть певним чином регулювати вплив зовнішніх. Зокрема, такий фактор як облікова політика дає можливість підприємству обирати методи обліку, які спричиняють істотний вплив на фінансові результати (методи оцінки запасів, амортизації, розподіл витрат і. доходів між звітними періодами, порядок регулювання сумнівної заборгованості тощо), тим самим регулюючи розмір прибутку до оподаткування. Система оподаткування, як найважливіший зовнішній фактор, відіграє вирішальну роль у формуванні фінансових результатів. Так, якщо прибутки оподатковуються високими ставками податків, це не стимулює розвитку господарської діяльності. Тобто, скорочуються обсяги виробництва, вивільнюється робоча сила, зменшуються внутрішні накопичення. У майбутньому це призводить до старіння необоротних активів, скорочення оборотного капіталу, зниження життєвого різня працівників, а отже, й надходжень до бюджету. Тому, в оптимальному оподаткуванні прибутків зацікавлені підприємства, держава та суспільство в цілому. У результаті зменшення суми податку збільшується чистий прибуток підприємства, залучаються до обороту додаткові кошти, зростає ймовірність залучення інвестицій.
 |
Для проведення оцінки впливу облікової політики на формування фінансових результатів, необхідно здійснити відповідні розрахунки. їх результати можна оформити в наступній аналітичній таблиці 10.2.
Як видно з таблиці 10.2, на підприємстві внаслідок зміни облікової політики зросли суми прибутку до оподаткування (на 4000 гри. або 50 %) і чистого прибутку (3100 грн. або 59,62 %). Зокрема, таке зростання може свідчити про намагання підприємства залучити зовнішні інвестиції. У протилежному випадку (при зменшенні цих сум) можна було б охарактеризувати зміну облікової політики як спробу зменшити податкові платежі.
Потенційною можливістю впливати на прибуток шляхом зміни співвідношення певних факторів поряд з обліковою політикою є леверидж (від англ. lever - важіль). Незначна зміна такого фактору може, істотно впливати на зміну показників прибутку. Розрізняють такі: леверидж виробничий, фінансовий, виробничо-фінансовий. Аналіз впливу таких важелів буде розглянуто детальніше в п. 10.10.
10.3. Аналіз рівня, динаміки, структури та якості фінансових результатів
Оскільки фінансові результати діяльності підприємства знаходять відображення у відповідній системі показників, значна їх кількість створює методичні труднощі при систематичному аналізі. Крім того, наявність такої кількості показників ускладнює вибір кожним учасником господарської
діяльності тих з них, які найбільше задовольняють його потреби в інформації щодо реального стану певного підприємства. Наприклад, керівництво підприємства цікавлять обсяги отриманого прибутку та його структура, а також фактори, які впливають на його розмір. Податкові органи зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові фінансових результатів: прибуток від реалізації продукції, майна, інших видів діяльності підприємства тощо.
Аналіз кожної складової прибутку підприємства має не абстрактний, а цілком конкретний характер, а тому дозволяє власникам і акціонерам обирати пріоритетні напрями активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз фінансових результатів дає можливість виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат і фінансового ризику від інвестицій у дане підприємство.
Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно впевнитися у достовірності даних ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", визначити, чи відповідає встановленому порядку розрахунок показників прибутку: від звичайної діяльності, нерозподіленого прибутку (збитку) та всіх вихідних складових для їх формування (зокрема, чистого доходу від продажу товарів, продукції (робіт, послуг), собівартості реалізації продукції (робіт, товарів, послуг), витрат на збут і адміністративних витрат, інших операційних, фінансових, інвестиційних і надзвичайних доходів і витрат).
Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів.
У процесі аналізу на першому етапі необхідно оцінити рівень і динаміку фінансовихрезультатів; дослідити структуру прибутку звітного періоду (здійснити вертикальний аналіз); зміну окремих складових та їх вплив на суму прибутку, зміну темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин (горизонтальний аналіз) тощо.
Для достовірності (реальності) висновків про стійкість темпів зростання прибутку необхідно забезпечити порівнюваність показників, що вивчаються. При аналізі динаміки показників прибутку така вимога забезпечується шляхом коригування валового прибутку на індекс цін, який визначається за формулою:
 |
де ОВ1 - обсяг виробництва продукції у звітному періоді в натуральних одинцях виміру; Ц1 - ціна одиниці продукції у звітному періоді; Цо - ціна одиниці продукції у базовому періоді, п - кількість видів продукції.
Розглянутий індекс цін включає зміни цін на матеріали, тарифів на енергію, оплату праці, що відбулися, так як в основі ціни лежить собівартість одиниці реалізованої продукції. Цей індекс не можна поширювати на фінансові результати від інших видів діяльності.
У процесі аналітичного дослідження необхідно оцінити виконання плану по прибутках, який у ринкових умовах має не директивний, а прогнозний характер на найближчу перспективу. Такий план враховує реальні можливості підприємства отримувати прибутки, а отже, є інструментом перспективного аналізу. Контроль за виконанням плану необхідно здійснювати до та у ході здійснення операцій. Це вимагає налагодженої системи прогнозування обсягів реалізації, витрат тощо. У разі відсутності плану для оцінки рівня показників фінансових результатів діяльності заповнюється аналітична таблиця 10.3, у якій використовуються дані фінансової звітності (зокрема ф. № 2 "Звіт про фінансові результати") господарюючого суб'єкта.
Аналіз даних таблиці і 0.3 свідчить, що сума фінансових результатів за всіма видами діяльності у 2-ому році збільшилася. Проте слід відмітити й наступні негативні зміни: чистий дохід збільшився на 33,33 % при зростанні валового прибутку на 29,03 %, тобто темп приросту витрат на виробництво реалізованої продукції є більшим за темп приросту доходу підприємства (крім того в звітному періоді порівняно з минулим відбулося зменшення інших операційних доходів (на 34,29 %), збільшення адміністративних витрат і витрат на збут (14,81 І 5,56 %). У складі фінансових результатів від інших видів діяльності також відбулися як позитивні, так негативні зміни (збільшення інших фінансових доходів, інших доходів, зменшення фінансових й інших витрат, зменшення доходу від участі в капіталі тощо).
Чистий прибуток зростає швидше, ніж валовий прибуток і прибуток від звичайної діяльності (48,12; 29,03; 47,56 %). Це свідчить про використання підприємством механізму пільгового оподаткування.
 |
Динаміку окремих показників фінансових результатів можна проаналізувати за допомогою аналітичної таблиці 10.4.
За даними таблиці 10.4 можна зробити висновок, що на підприємстві протягом року відбувалося стабільне зростання суми валового прибутку порівняно з базисним рівнем. Найбільший базисний темп зростання склав 142,3 % у III кварталі, ланцюговий - 138,8 % у II кварталі. Незначне зменшення валового прибутку спостерігається у IV кварталі (на - 4,4 %) при досить високому базисному темпі приросту (36,1 %). У цілому результати дослідження можуть свідчити про сезонність виробництва підприємства.
 |
Після оцінки динаміки фінансових результатів необхідно провести аналіз їх структури. Але перед цим доцільно проаналізувати структуру доходів і витрат, понесених для отримання цих доходів, адже у ході їх порівняння Й визначаються фінансові результати. Аналіз структури доходів і витрат і їх динаміки свідчать про доцільність здійснених витрат у порівнянні з отриманими доходами. Поряд з витратами аналізується також структура вирахувань з доходу (непрямі податки, знижки тощо). Для оцінки структури доходів, витрат (вирахувань) і фінансових результатів також використовуються дані Звіту про фінансові результати і складаються наступні аналітичні таблиці (10.5 і 10.6).
 |
Аналіз даних про доходи підприємства у 2-му році свідчить про їх позитивну динаміку порівняно з попереднім роком. Відбулися значні структурні зрушення, зокрема на 10,08 пункта збільшилася питома вага доходів від участі в капіталі, на 5,75 пункти зменшилися інші фінансові доходи, на 3,08 пункти - чистий дохід від реалізації продукції. Разом з цим найбільшу питому вагу в структурі доходів займає чистий дохід від реалізації продукції (55,44 і 52,36%). У цілому така ситуація може бути зумовлена інвестиційною спрямованістю діяльності підприємства.
 |
За даними таблиці 10.6 на підприємстві відбулося зростання витрат і вирахувань на 1810 грн. (або 8,23%). Зокрема, така зміна зумовлена зростанням ПДВ (на 20%), собівартістю реалізованої продукції (на 20,83%), втрат від участі в капіталі (на 46,67%). На 50% зменшилися фінансові витрати. Відповідно, такі зміни вплинули на загальну структуру витрат: на 3,82 пункти зросла собівартість реалізації, на 5,87 пункти зменшилися фінансові витрати. Найбільшу питому вагу серед витрат займає собівартість реалізації (32,74 і 36,56%).
Зростання частки собівартості реалізованої продукції свідчить про збільшення обсягу реалізації, адже одночасно змінилася питома вага вирахувань з доходу від реалізації податку на прибуток.
 |
Аналіз структури фінансових результатів звітного періоду та оцінка структурних зрушень проводиться за допомогою наступної аналітичної таблиці 10.7.
 |
За даними таблиці 10.7 найбільшу питому вагу як в 1-му році, так і в 2-му році займає валовий прибуток (52,72 % і 56,66 %). Відповідно, частка цього виду прибутку в звітному періоді збільшилася на 3,94 пункти.
Разом з тим у 2-му році зменшилася як сума (на 0,5 тис. грн. або 11,9 %), так і частка (на 1,97 пунктів) прибутку від фінансової діяльності.
У ході подальшого аналізу визначають причини змін, що відбулися.
 |
За даними аналізу рівня, динаміки та структури фінансових результатів можуть бути прийняті наступні варіанти аналітичних висновків (табл. 10.8).
На підставі сформованих висновків управлінським персоналом приймаються рішення щодо реальності прогнозних показників, оцінюються можливості нарощування (скорочення або припинення) виробництва певних видів продукції, розробляються заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.
Аналіз якості прибутку.
Якість прибутку є комплексним поняттям. Метою її оцінки є прогнозування можливості суб'єкта господарювання отримувати прибуток, зберігати та нарощувати темпи його зростання.
Вивчення якості прибутку здійснюється за багатьма критеріями, головними з яких є: достовірність, реальність звітності, частота зміни
облікової політики та її вплив на формування фінансових результатів, стабільність основних складових фінансового результату, діловий імідж підприємства тощо.
Вивчення і підтвердження достовірності звітності може здійснюватися аудиторами. Однак, враховуючи вплив людського фактору, аналітику потрібно особисто впевнитися у реальності відображених даних. Реальність даних про прибутки є одним з основних критеріїв високої якості прибутку.
Важливим с вивчення впливу використання загальних принципів відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку на якість прибутку. Якщо суб'єкт господарювання щорічно змінює свою облікову політику, то дані обставини знижують якість досліджуваних якісних показників прибутку.
Для оцінки якості прибутку використовуються результати аналізу його динаміки та структури. Якщо протягом тривалого часу спостерігаються стабільні темпи зростання, а в складі прибутку переважна його частина належить результату основної діяльності, то якість прибутку є досить високою.
Одним з показників низької якості прибутку є негативний діловий імідж підприємства. Діловий імідж формується на підставі виконання взаємних зобов'язань, особистих контактів, публікацій у пресі, неофіційних джерел тощо.
Також можуть бути використані й інші критерії оцінки якості прибутку. їх перелік і вагомість потрібно встановлювати з урахуванням специфіки діяльності суб'єктів господарювання. Використання оцінки якості прибутку зовнішніми суб'єктами аналізу (банками, Інвесторами, діловими партнерами тощо) буде сприяти правильному обґрунтуванню перспективної платоспроможності, зниженню ризику. Якщо якість прибутку отримає низьку оцінку, то це матиме негативні економічні наслідки для суб'єкта господарювання. Наприклад, процентна ставка при наданні кредиту визначається з урахуванням якості прибутку: чим нижчою є якість, тим вищою є ставка, адже кредитор намагається застрахувати себе від ризику неповернення або невчасного повернення позичених коштів. Тому й знижується доступність позикових коштів, скорочуються ринки сировинних ресурсів, збуту тощо.
Конкретна методика оцінки якості прибутку на сьогодні не розроблена. Найчастіше використовуються методи експертних оцінок (див. тема 3), які є недостатньо точними та одночасно дорогими (через залучення сторонніх висококваліфікованих спеціалістів-експертів).
10.4. Аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності
Особливу увагу в процесі факторного аналізу фінансових результатів необхідно звернути на найбільш суттєву складову їх формування - прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - результат основної діяльності.
Основна діяльність - це здійснення операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства. Основна діяльність забезпечує вагому частку його доходу. Наприклад, для торговельного підприємства операціями, що відносяться до основної діяльності, будуть операції з придбання І реалізації товарів, для виробничого - придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізація, для інвестиційної компанії - формування портфеля інвестицій тощо.
Реальний прибуток підприємство одержує після реалізації продукції, однак нова вартість утворюється тільки в процесі виробництва. Тому, аналізуючи прибуток, який підприємство одержує у процесі реалізації продукції, можна зробити висновки щодо ефективності виробництва: саме тут знаходяться резерви зростання прибутку від реалізації.
Мета внутрішнього аналізу такого прибутку - прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на систематичне збільшення прибутку підприємства. Внутрішній аналіз дає можливість розрахувати вплив більшої кількості факторів, що зумовлено обсягом використання інформації, її деталізацією.
На зміну показників прибутку впливають різноманітні внутрішні та зовнішні фактори, перелік і порядок розрахунку впливу яких визначаються методикою формування відповідних показників і наявною інформаційного базою (див. рис. 10.6).
Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів (облікової політики, левериджу, системи оподаткування) в цілому розглянуто в п.10.2. Надалі буде вивчатися вплив факторів наступних рівнів на зміну фінансових результатів від основної діяльності.
Отже, на прибуток від реалізації продукції у цілому по підприємству (за Даними ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" - валовий прибуток) впливає чотири основних фактори першого рівня:
Ä обсяг реалізації продукції у натуральних одиницях (ОР);
Ä структура реалізації (ПВ);
Ä собівартість одиниці і-го виду продукції (Сі);
Ä рівень цін одиниці і-го виду продукції (Ці).
 |
Відповідно, модель залежності прибутку від наведених факторів має наступний вигляд:
де п - кількість видів продукції.
Перераховані фактори можуть спричинити різний вплив на суму валового прибутку підприємства (табл. 10.9).
 |
Найбільш типовою методикою факторного аналізу прибутку від реалізації продукції є методика, розглянута в таблиці 10.10.
 |
Розглянемо застосування наведеної методики факторного аналізу валового прибутку на підставі даних, наведених у таблиці 10.11.
 |
Для вирішення поставленого завдання складається наступна аналітична таблиця 10.12.
 |
За даними наведеної табл. 10.12 відбулося зростання абсолютної суми валового прибутку в 2-му році на 6710 грн. Це відбулося завдяки зміні структури та обсягу реалізації, що збільшило валовий прибуток на 7460 грн. і за рахунок незначного підвищення цін - на 5070 грн. Негативно вплинуло на величину прибутку збільшення собівартості продукції (зокрема, виду А, що зменшило валовий прибуток на 5820 грн.). Вказана сума є резервом підвищення прибутку за умови більш ефективного використання виробничих ресурсів. Підприємству необхідно переглянути доцільність випуску продукції А через невідповідність зростання собівартості та цін реалізації на даний вид продукції.
Отримані результати аналітичних розрахунків складають необхідну інформаційну базу для розробки товарної політики підприємства та пошуку резервів зниження собівартості продукції. Вивчення резервів зниження собівартості продукції вимагає поглибленого дослідження факторів, що викликали зростання витрат на виробництво продукції.
У рамках внутрішнього фінансового аналізу, за умови наявності необхідних аналітичних даних бухгалтерського обліку, загальна величина валового прибутку (збитку) підприємства розглядається як сума прибутків (збитків) від реалізації за окремими видами продукції. Прибутки (збитки) від реалізації за видами продукції виступають у якості факторів загального валового прибутку (збитку). Факторний аналіз загального валового прибутку (збитку) дозволяє. оцінити прибутковість різних видів продукції і зробити відповідні висновки щодо коригування ринкової стратегії підприємства (як виняток, збитковий вид продукції може фінансуватися за рахунок інших прибуткових видів). Як правило, у результаті такого аналізу приймається рішення про зміну структури виробництва та реалізації.
Проаналізувавши прибуток від реалізації продукції у цілому по підприємству, необхідно оцінити рівень і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції, на які впливають лише наступні фактори першого рівня:
Ä обсяг реалізації продукції;
Ä собівартість одиниці продукції;
Ä ціна одиниці продукції.
 |
Відповідно модель прибутку від реалізації окремих видів продукції наступна:
 |
Для аналізу прибутку від реалізації за окремими видами продукції використаємо дані таблиці 10.13.
За даними наведеної таблиці 10.13 можна зробити висновок, що за обома видами продукції відбулося зростання прибутку від реалізації. Зокрема, за продукцією А валовий прибуток збільшився на 3970 грн., Б - 2740 грн. Це стало можливим за видом А: за рахунок збільшення обсягу реалізації на 1,1 тис. шт. і підвищення ціни на 0,3 грн.; за видом Б відбулися аналогічні зміни, але в менших масштабах: обсяг реалізації зріс на 200 шт., а ціни - на 0,2 грн. Разом з цим якість прибутку Б є набагато вищою, адже за рахунок зміни собівартості прибуток зменшився на 1440 гри. (у порівнянні з видом А - на 4380 грн.) Це свідчить про перевитрати (або неекономне витрачання) ресурсів для виробництва першого виду. продукції. Разом з цим, зростання прибутку за обома видами продукції свідчить про використання раніше виявлених резервів.
Особливості аналізу фінансових результатів від іншої операційної діяльності.
Поряд з основною діяльністю до операційної операційна діяльність. Фінансові результати - прибуток або збиток - від такого виду діяльності складають суттєву частку загального результату та, відповідно, мають особливості методики проведення аналізу.
До складу фінансових результатів від іншої операційної діяльності відносяться:
Ä прибутки (збитки) від реалізації іноземної валюти;
Ä прибутки (збитки) від операційної оренди;
Ä прибутки (збитки) від операційної курсової різниці;
Ä прибутки (збитки) від списаних раніше активів;
Ä прибутки (збитки) від реалізації інших оборотних активів, ніж продукція, товари, роботи, послуги;
Ä прибутки (збитки) від штрафів, пені, неустойок;
Ä втрати від уцінки, недостачі, псування матеріальних цінностей тощо.
Детальний аналіз таких показників здійснюється за даними бухгалтерського обліку (первинними документами, обліковими регістрами, звітністю).
Аналіз фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться за кожним їх видом з погляду на сутність, доцільність І законність кожної операції, правильність оцінки майна, яке реалізується. При цьому необхідно встановити, чи правильно доходи і витрати віднесені до фінансових результатів, чи не було порушень діючих положень при віднесенні певних сум на збитки. При отриманні збитків від іншої реалізації, пов'язаних з перевищенням операційних витрат над доходами, у кожному конкретному випадку необхідно визначити винних осіб і причини виникнення таких збитків.
Так, причинами виникнення збитків від реалізації запасів Є, як правило. зниження їх якості та споживчих властивостей внаслідок тривалого та недбалого збереження. Такі збитки є результатом недостатньої боротьби підприємства за збереженість майна. Причинами виникнення витрат, пов'язаних з анулюванням виробничих замовлень (договорів), припиненням виробництва, що не дає продукції, можуть бути відсутність матеріальних ресурсів, зниження попиту на продукцію тощо.
При наявності збитків від списання безнадійної дебіторської заборгованості необхідно встановити, за яких обставин вона виникла, чи було передано справу в господарський суд і яке ним прийнято рішення.
Доходи та витрати від штрафів, пені, неустойок не характеризують з позитивної сторони діяльність підприємства. При аналізі сплачених штрафів, пені та неустойок за порушення умов договорів необхідно встановити, кому та за що вони сплачені, які причини їх появи, хто є винуватцем. Найчастіше вони свідчать про низький рівень організації бухгалтерського обліку на підприємстві, порушення договірної дисципліни. Так як такі фінансові результати не плануються, їх поява дає змогу оцінювати не лише рівень організації бухгалтерського обліку, а рівень роботи маркетингової і фінансової служб підприємства.
При аналізі реалізації інших оборотних активів (сировини, матеріалів, палива тощо) необхідно враховувати їх специфіку. Це пов'язано з тим, що лишки оборотних активів можуть знижувати оборотність засобів, вилучати необхідні фінансові ресурси з обороту, а отже, знижувати ефективність їх використання.
Особливу увагу необхідно приділити сумам заборгованості, які повернуті підприємству після закінчення терміну позовної давності. Такі суми лише умовно можна відносити до доходів. Слід враховувати й понесені економічні витрати.
Наприклад, підприємству повернуто 20 тис. гри. після закінчення терміну позовної давності, тобто на З роки було вилучено кошти з обороту. Якщо середня оборотність коштів складає 100 днів, а рентабельність оборотного капіталу 18 %, то
 |
реальні втрати підприємства будуть:
Отже, підприємство втратило майже таку ж суму (18880 грн.), яку йому заборгували.
Це дає змогу зробити висновок, що для аналітика об'єктом аналізу повинні виступати також економічні витрати. При аналізі операційних Доходів від оренди необхідно порівнювати їх з витратами не лише тими, які відображаються в бухгалтерському обліку, а й економічними, тобто оцінювати альтернативні можливості використання активів.
Аналіз фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться у розрізі їх динаміки за певні періоди, структури та впливу факторів.
Для аналізу структури та динаміки складається наступна аналітична таблиця 10.14.
За даними таблиці 10.14 у 2-му році відбулося значне скорочення прибутку від іншої операційної діяльності на 2,6 тис. гри., що склало 41,94%. Така тенденція зумовлена скороченням доходів на 2,8 тис. грн. (або 10,07 %).
У структурі інших операційних доходів найбільшу частку займають надходження від операційної оренди (25,9 % і 29,2 %) і від реалізації інших оборотних активів (66,19 % і 68,4 %).
Вагому частку в 1-му році займали доходи від повернення безнадійних боргів (4,67 %). їх відсутність у 2-му році може бути пов'язана або з відсутністю таких боргів, або їх неповерненням.
У структурі операційних витрат вагому частку займають адміністративні витрати (20,83% і 21,03%), витрати на збут (17,6% і 21,49 %), собівартість реалізованих виробничих запасів (58,33 % і 55,61 %). Відбулося збільшення сплати штрафів, пені на 50% (1 тис. грн.), Ш° негативно впливає на господарську діяльність підприємства.
Після аналізу структури та динаміки прибутків (збитків) від іншої операційної діяльності вивчається вплив факторів на їх формування. Такими факторами є фактори наведені на рис. 10.7.
Кожен фактор потребує окремої уваги та детального вивчення. Фінансовий результат іншої операційної діяльності можна представити як адитивну модель (тобто порівняння доходів з відповідними витратами). Відповідно, вплив факторів на зміну результативного показника визначається як абсолютне відхилення значень факторів. Факторний аналіз фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться на підставі наступної аналітичної таблиці 10.15.
За даними таблиці 10.15 у 2-му році фінансовий результат від іншої операційної діяльності зменшився у 1,4 рази (або на 3950 грн.). На це вплинуло збільшення адміністративних витрат на 4,17% (або 300 грн.), собівартості реалізованих виробничих запасів на 7,7% (або 600 грн.). Одночасно у 2-му році було менше повернено безнадійних боргів (на 3500 грн. або 70 %) і отримано штрафів, пені (на 150 грн. або 75 %). Разом з цим на 1600 грн. (або 12,9%) збільшився дохід від реалізації виробничих запасів.
На підставі даних таблиці не можна однозначно оцінити динаміку даного виду фінансових результатів, адже не в кожному звітному періоді підприємство очікує повернення безнадійних боргів, надходження штрафів тощо.
Особливості аналізу фінансових результатів від інвестиційної діяльності.
Вагому частину загальних фінансових результатів можуть складати прибутки (збитки) від іншої звичайної діяльності, яка включає інвестиційну та фінансову.
Інвестиційна діяльність - діяльність, яка пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, майнових комплексів тощо, що не є складовими еквівалентів грошових коштів. Відповідно, результати такої діяльності мають особливості проведення аналізу.
До складу фінансових результатів від інвестиційної діяльності відносяться:
ü прибутки (збитки) від реалізації фінансових інвестицій;
ü прибутки (збитки) від реалізації майнових комплексів;
ü прибутки (збитки) від реалізації необоротних активів;
ü дохід від безоплатно одержаних активів;
ü прибутки (збитки) від неопераційної курсової різниці;
ü втрати від уцінки необоротних активів тощо.
Аналіз фінансових результатів від інвестиційної діяльності проводиться за кожним їх видом з огляду на сутність, доцільність і законність здійснених операцій, правильність оцінки реалізованого майна. Для аналізу використовуються дані бухгалтерського обліку (первинні документи, облікові регістри, звітність).
У ході аналізу необхідно встановити причини реалізації майна, оцінити витрати на реалізацію та співставити з альтернативним варіантом його використання (тобто таким, коли підприємство може й надалі використовувати майно в своїй діяльності). При прогнозуванні прибутків (збитків) від реалізації майна необхідно враховувати фактор часу, тобто продисконтувати дохід від можливої експлуатації і порівняти з доходом, який можна отримати сьогодні.
Розглянемо таку ситуацію на прикладі. Підприємство передбачає щорічно отримувати від експлуатації вантажного автомобіля прибуток у розмірі 14 тис. грн. у рік. Очікуваний термін експлуатації - 6 років. Ставка дисконтування - 12 %. Прибуток від можливої реалізації-45 тис. грн.
Порівняємо отримані показники; 57,55 - 45 = 12.55 (тис. грн.). Отже, прибуток від реалізації менше на 12,55 тис. грн. за очікуваний, тому більш Доцільним буде використання вантажного автомобіля у господарській діяльності.
У ході аналізу фінансових результатів від інвестиційної діяльності вивченню підлягає їх динаміка за певний період часу, структура та рівень впливу факторів.
Аналіз структури та динаміки проводиться у наступній аналітичній таблиці 10.16.
Отже, на підприємстві відбулося збільшення фінансових результатів від інвестиційної діяльності на 6500 грн.. що становить 59.63 %. Відповідні зміни відбулися по доходах і витратах від інвестиційної діяльності. На підприємстві значно зросли доходи від реалізації необоротних активів (5800 грн. або 31,87%), що свідчить про те, що підприємство може проводити політику оновлення основних засобів. Також було більше безоплатно отримано активів на 1700 грн. або 39,53 %. Така ситуація позитивно впливає на фінансові результати, але не обов'язково буде повторюватись у кожному періоді.
Відбулося незначне збільшення витрат (на 300 грн. або 1,43%). Такі зміни не вплинули суттєво на їх структуру: найбільшу частку займає собівартість реалізованих необоротних активів (відповідно, 71,09% і 72,9 %).
Після вивчення динаміки та структури даного виду фінансових результатів, необхідно вивчити вплив факторів, які формують цей показник, На прибутки (збитки) від інвестиційної діяльності впливають фактори, розглянуті на рис. 10.8.
Вплив кожного фактору на результативний показник досить суттєвий, а отже вимагає правильної оцінки. Аналогічно іншій операційній діяльності факторний аналіз фінансових результатів від інвестиційної діяльності теж проводиться на основі адитивної моделі (табл. 10.17).
Згідно даних таблиці 10.17 у 2-му році відбулося збільшення фінансового результату від інвестиційної діяльності на 500 гри., що склало 11.36%. Це стало можливим завдяки збільшенню доходу від реалізації необоротних активів на 4100 грн. (або 23,7 %), зменшенню собівартості реалізованих фінансових Інвестицій на 1700 грн. (або 34,7%), скороченню втрат від неопераційних курсових різниць на 900 грн. (або 69,23 %). Кінцевий результат був би набагато більшим, якби не відбулося скорочення доходу від реалізації фінансових інвестицій на 2700 грн. (або 42,19 %), доходу від неопераційних курсових різниць на 600 грн. (або 54,55 %). Але така оцінка с відносною, адже підприємство не в кожному звітному періоді реалізує майно, здійснює зовнішньоекономічну діяльність і проводить уцінку майна.