Завдання в галузі охорони праці

Тема дипломного проекту пов'язана з розробкою бренда туристичного підприємства (на прикладі тур агентства «Felicity»). Тому в даному розділі розглянемо питання охорони праці на туристичному підприємстві і питання безпеки під час виконання службових обов’язків.

Значення охорони праці і її основні принципи законодавчо закріплені в Конституції України, в Законі України «Про охорону праці», в КЗпП та в інших законодавчих і нормативних документах.

Чинність Закону України «Про охорону праці» поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності і видів їхньої діяльності.

Індустріальний прогрес надав можливість людству за допомогою машин та електронної техніки значно збільшити фізичні і інтелектуальні можливості, в той же час значно змінився стан виробничого середовища. Створення здорових та безпечних умов праці і як наслідок збереження життя й здоров'я людини у процесі праці – одна з головніших задач сучасного суспільства. Комфортні, безпечні та нешкідливі умови праці сприяють зниженню втоми, підвищенню працездатності людини, що є значним фактором в діяльності організацій, установ, підприємств і вносить свій вклад у підвищення ефективності праці і приводить до зросту виробництва й економіки.

Охорона праці включає в себе державне правове регулювання охороною праці; організаційні основи керування охороною праці на підприємствах, організаціях і установах; ідентифікацію шкідливості і небезпечностей при визначених видах виробничої діяльності; визначення факторів виробничого середовища; нормативні вимоги до засобів виробництва, виробничих приміщень, будівель і територій; технічні, організаційні, економічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні методи, засоби і заходи по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці.

Забезпечення безпечних умов праці ґрунтується на системному підході до вивчення взаємодії людини з технічними системами і виробничим середовищем. Такий підхід дозволяє найбільш повно виявити та ідентифікувати негативні фактори при любому виді виробничої діяльності і розробити систему мір по захисту працюючих від шкідливості й небезпечностей.

На основі аналізу матеріалів функціонування підприємств, установ, організацій можна назвати слідуючи головні проблеми охорони праці: поліпшення умов праці працюючих; підвищення безпеки праці; ліквідація виробничого травматизму; зниження загальної захворюваності, ліквідація професійних захворювань; зниження долі, а потім і ліквідація тяжкої фізичної та ручної монотонної праці; підвищення робото здатності і трудової активності працюючих; зниження напруги праці; підвищення технічного рівня і якості засобів колективного та індивідуального захисту; удосконалення систем управління охороною праці.

Для оцінки стану і рішення проблем охорони праці можна прийняти наступні кількісні і якісні показники: безпеки праці, умов праці, травматизму, захворюваності, тяжкості праці, робото спроможності, якості та надійності заходів захисту від небезпечних та шкідливих виробничих факторів (НШВФ), кількість витрат і ефективність робот з охорони праці.

Вище сказане свідчить про необхідність проведення досліджень стану охорони праці на об’єкті проектування, мета яких – виявити негативні фактори виробничого середовища, дати їм відповідну оцінку і розробити рекомендації щодо їх усунення або доведення до вимог відповідних нормативних документів.

Об'єктом дипломного проектування є туристичне агентство (ТА) «Felicity». Даний розділ виконувався в період переддипломної практики на базі даного турагенства. Крім досліджень охорони праці в турагенстві «Felicity», а саме в офісі, розташованому в м. Харкові по вул. Новгородська, 3, також розглянемо питання безпеки при здійсненні туристичних подорожей.

Стан умов праці є найважливішим критерієм ефективності процесу праці, визначаючий співвідношення між величиною витрат праці та її результатами, а також характер дії праці на фізичний і психічний розвиток робітника.

Повна характеристика умов праці включає п’ять груп факторів, які охоплюють всі основні сторони трудового процесу:

1.Організаційні форми функціонування робочої сили:

2.Соціально-психологічні умови проявлення і розвитку особистості:

3.Технічна оснащеність праці:

4.Санітарно-гігієнічні умови зовнішнього виробничого середовища:

5.Естетичний стан процесу праці:

За час проходження переддипломної практики в туристичному агентстві «Felicity» за допомогою таких методів як метод опитування, експертних оцінок, анкетування і вивчення атестаційних карт були проведені дослідження по всім п’яти групам факторів, які охоплюють всі основні сторони трудового процесу. На базі цих досліджень виконаємо аналіз стану охорони праці на прикладі менеджерів цієї туристичної компанії. Такий аналіз допоможе виявити шкідливості та небезпечності, які можуть впливати на робітників. Мета цього аналізу – створення комфортних, нешкідливих і небезпечних взаємодій людини з виробничим середовищем, а це збереження здоров'я і життя робітників.

4.2. Аналіз умов праці в турагенстві «Felicity»

4.2.1. Характеристика офісу турагенства «Felicity»

Штат турагенства складається з 10-и чоловік: генерального директора, бухгалтера, 6-и менеджерів і допоміжного персоналу. Основні працівники займають 2 кімнати (рис. 4.1). Дослідження стану охорони праці проведемо на робочих місцях менеджерів, які займають окреме приміщення розміром 6×5×3,5 м (рис. 4.1). На одного менеджера припадає 5 м² площі при нормі 6 м² і 17,5 м³ об'єму при нормі 20 м³ (ураховується наявність ПК на робочих місцях).

6 м

2 2 2

3

1 4 5 м

2 2 2 3

4 м

Рис.4.1 Схема планування офісу ТА «Felicity»,

де: 1 – вікна;

2 – робочі місця менеджерів;

3 – місця для клієнтів;

4 – двері;

5 – стелажі;

6 – робочий стіл;

7,8 – робочі місця директора і бухгалтера;

9 – куток відпочинку.

Місцезнаходження офісу по вул. Новгородська,3. Вулиця знаходиться в центрі міста, з інтенсивним транспортним рухом і це сприяє тому, що у приміщення проникає шум від транспортних потоків. В самому приміщенні, де знаходяться менеджери, також є джерела шуму – комп’ютери, факс, принтери, кондиціонер, розмовна мова, телефони і побутові прилади.

Природне освітлення поступає на робочі місця менеджерів через вікно розміром 2х1,2 м.

Штучне освітлення, що використовується, в основному, у вечірній час доби і при несприятливих погодних умовах здійснюється газорозрядними лампами.

Представимо статистичні дані, що характеризують стан умов праці і працездатність співробітників у вигляді таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Статистичні дані, що характеризують стан умов праці в ТА

Показники	Рік
1.Загальна кількість працюючих, Р, чол.
2. Наявність можливих шкідливих виробничих факторів у робочій зоні об’єкта дослідження: 2.1. За наявності токсичних парів та газів 2.2. За наявності пилу 2.3. За мікроклімату 2.4. За шумом 2.5. За вібрацією 2.6. За освітленням 2.8. За електромагнітним випромінюванням 2.9. За ергономічними параметрами 2.10. Психофізіологічні фактори 2.11. Інші небезпечні фактор	- - + + + + + + + -	- - + + + + + + + -	- - + + + + + + + -
3.Наявність можливих небезпечних виробничих факторів у робочій зоні об’єкта дослідження: 3.1.Підвищена напруга в електричному ланцюгу 3.2.Небезпечні фактори пожежі 3.3.інші небезпечні фактори	+ + -	+ + -	+ + -

Продовж. табл.4.1

4. Кількість випадків захворювань, С, і днів непрацездатності через захворюваність, Д	5/25	6/42	4/24
5. Показник інтенсивності захворювань, Піз=100С/Р
6. Показник непрацездатності: Пнп = 100Д/Р
7.Показник тривалості захворюваності:Птр=Д/С, дн.
8.Кількість випадків травматизму на виробництві		-	-
7. Витрати на охорону праці, Воп ,грн..

З метою організації найбільш ефективної роботи ТА має інформаційно-комп’ютерне забезпечення, що допомагає персоналу обробляти інформацію, вести облік і звітність, розробляти програми, зберігати інформацію та ін. Але при цьому підвищується небезпека дії ЕМП на співробітників.

Відповідно до табл. 4.1 наведемо дані про захворюваність і травматизм, пов'язаний з виробництвом і розрахуємо показники інтенсивності випадків захворювань (П_із), непрацездатності (П_нп), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання (П_тр):

П_із = 100·С/Р, (4.1)

П_нп = 100·Д/Р,

П_тр = Д/С,

де, Р – загальна кількість працюючих;

Д – кількість днів непрацездатності через захворюваність;

С – кількість випадків захворювань.

На основі отриманих показників визначають динаміку загальної захворюваності за відповідний період, що дозволяє оцінити стан охорони праці на об’єкті проектування і визначити напрямки забезпечення здорових та безпечних умов праці.

Динаміку змін показників захворюваності, а також витрат на заходи з охорони праці наводять у вигляді графіків.

Якісні і кількісні показники безпеки елементів виробничого середовища і правила безпечного виконання людиною своїх трудових обов’язків закріплені у відповідних нормативах, правилах, інструкціях.

Якісна і кількісна оцінка елементів виробничого середовища по травмонебезпечним і шкідливим факторам дозволить виявити невідповідність вимогам охорони праці і шляхом розробки відповідних рекомендацій уникнути вплив цих факторів на робітників.

Оцінка безпечності елементів виробничого середовища проводиться шляхом порівняння фактичних показників з вимогами до якісних чи кількісних критеріїв оцінки відповідних нормативних актів.

Враховується, що непрацездатність працівників у 50 – 70 % пов’язана з незадовільними умовами праці.

Для наочності наведемо динаміку інтенсивності захворювань, непрацездатності працівників і тривалості одного захворювання за період часу, що аналізується (рис. 4.2, 4.3, 4.4).

Витрати на охорону праці представлені графіком на рис. 4.5.

П_із

Рис. 4.2 Динаміка коефіцієнту інтенсивності захворювань

На рис. 4.2 і 4.3 показана динаміка показників інтенсивності випадків захворювань, П_із, і непрацездатності, П_нп, які припадають на 100 працюючих.

П_нп

Рис. 4.3 Динаміка коефіцієнту непрацездатності

П_тр

Рис. 4.4 Динаміка коефіцієнту тривалості захворювань

В_оп, грн.

Рис. 4.5 Динаміка витрат на охорону праці

Витрати на охорону праці складалися з витрат на придбання канцелярських речей.

Випадок травматизму стався у 2011 р. Менеджер отримав вивих суглоба правої ноги, оступившись на сходах.

Умови праці, що відповідають нормативним вимогам дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом.

Адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обґрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів по профілактиці виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення напруженості трудового процесу.

4.2.2. Аналіз метеорологічних умов

Метеорологічні умови виробничого середовища залежать від фізичного стану повітря і характеризуються такими основними метеорологічними факторами як: температура, вологість, швидкість руху повітря, а також тепловим випромінюванням від нагрітих поверхонь устаткування та відкритого вогню.

Для нормальної і високоефективної роботи необхідно, щоб метеорологічні умови відповідали нормам.

Норми метеорологічних умов у робочій зоні регламентуються ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». Метеорологічні умови в приміщеннях називають мікрокліматом і характеризують такими показниками як: температура повітря в приміщенні, відносна вологість, швидкість руху повітря в робочій зоні, а також теплове випромінювання. Нормативні значення параметрів мікроклімату приведені в таблиці 4.2, фактичні значення - у таблиці 4.3. Нормативні значення залежать від періоду року і категорії ваги робіт. Робота в офісі відноситься до легких фізичних робіт – 1а, тому що працівники більш 50% робочого часу знаходяться в положенні сидячи на своїх постійних робочих місцях або 2 часи неперервне. На постійних робочих місцях приймаються оптимальні параметри мікроклімату.

Таблиця 4.2

Оптимальні значення параметрів мікроклімату відповідно до ДСН 3.3.6.042-99

Період року	Категорія робіт	Температура, ºС	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/с
Холодний	Легка, 1а	21 – 24	40 - 60	не > 0,1
Теплий	Легка, 1а	22 – 25	40 - 60	не > 0,1

Таблиця 4.3.

Фактичні значення параметрів мікроклімату в приміщенні

Період руху	Категорія робіт	Температура, ºС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Легка, 1а	18 – 20	50 - 60	не > 0,1
Теплий	Легка, 1а	20 – 26	50 -60	не > 0,1

Аналізуючи дані таблиць 4.2 і 4.3 слід відзначити, що відхилення фактичних параметрів мікроклімату від нормативних мають місце. Так, температура у зимовий період року в приміщенні може бути на 2-4ºС нижче від нормативної згідно ДСН 3.3.6.042-99.

Зниження чи підвищення температури повітря від нормативних значень приводить до дискомфортних умов, тобто до перенапруги механізму терморегуляції людини, а це збільшує можливість захворювання і зниження працездатності.

4.2.3. Аналіз шумового і вібраційного режимів

Нормативні рівні шуму визначаються за ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

По тимчасовому характеру шум варто підрозділяти на:

– постійний, рівень звуку якого за 8-ми годинний робочий день змінюється в часі не більше ніж на 5 дБА;

– непостійний, рівень звуку якого за 8-ми годинний робочий день змінюється більш ніж на 5 дБА.

У зв’язку з тим, що шум в офісі непостійний, то відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 він нормується по еквівалентному рівню звукової енергії для різних видів трудової діяльності з урахуванням ступеня напруженості праці.

У ході аналізу виявлені наступні джерела шуму у відділі менеджерів:

– комп'ютери, принтери, факс, кондиціонер, вуличний шум, телефон, розмовна мова.

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 для розумового виду діяльності припустимий загальний рівень звуку і еквівалентний рівень звукової енергії на робочих місцях у менеджерів не повинний перевищувати 60 дБА, однак він перевищує нормативне значення і складає 66 дБА.

Висновок: необхідна розробка заходів щодо поліпшення шумового режиму в офісі.

Джерела вібрації у приміщенні відсутні, але будинок в якому розташований офіс фірми знаходиться поруч з автомагістраллю і тому слід не виключати присутність загальної вібрації на робочих місцях.

4.2.4. Аналіз освітленості

Одним з важливих елементів для створення сприятливих умов праці є раціональна освітленість приміщення і робочих місць.

Для освітлення виробничих, службових, побутових приміщень використовують природне і штучне освітлення.

Рівномірність освітлення досягається правильним розміщенням світильників. Природне освітлення в приміщення відділу надходить через вікна. Штучне освітлення створюється штучними джерелами світла (газорозрядними лампами і лампами розжарювання).

Освітленість робочої зони нормується ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення. Нормування».

Відповідно до задач зорової роботи приміщення відноситься до IV-й групи, тобто до приміщень, у яких проводиться розрізнення об'єктів зорової роботи при фіксованому напрямку лінії зору працюючих на робочу поверхню.

Згідно ДБН В.2.5-28-2006 при виконанні в приміщенні робіт I-IV розрядів варто застосовувати систему комбінованого освітлення. Для загального освітлення в системі комбінованого освітлення варто передбачати, як правило, газорозрядні лампи чи лампи розжарювання, незалежно від типу джерела місцевого освітлення.

Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками загального освітлення, повинна складати не менш нормованої по ДБН В.2.5-28-2006 для штучного освітлення. Робота менеджерів вимагає розрізнення об'єкта розміром 0,3-0,5 мм. Фон робочої поверхні переважає середній, контраст об'єкта розрізнення з фоном теж середній. Звідси випливає, що розряд зорової роботи III, підрозряд “в” і нормоване значення освітленості складає 300 лк. Фактичні значення освітленості дорівнюють 250 - 280 лк. Це значить, що освітленість робочих місць недостатня і вимагає відповідних заходів щодо її поліпшення.

4.2.5. Аналіз електробезпеки

Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Комплекс захисних засобів залежить від виду електроустановок, електроприладів і умов їхньої експлуатації. Безпека обслуговування електроустановок і електроприладів у значній мірі залежить і від характеру навколишнього середовища, у якій вони знаходяться.

Відповідно до небезпеки поразки людей електричним струмом виділяють 3 категорії приміщень:

1 – без підвищеної небезпеки;

2 – з підвищеною небезпекою;

3 – особливо небезпечні.

Приміщення фірми можна віднести до 1-й категорії приміщень, тобто без підвищеної небезпеки.

В офісі знаходяться комп'ютери, принтери, що живляться від мережі в 220 В і які заземлені. Електропроводка закрита, дослідження опору електроізоляції проводиться регулярно. Паркетна підлога має досить високий опір, зменшує небезпеку поразки електричним струмом. Хімічно активних речовин у приміщенні немає.

Для зменшення ризику випадкового дотику до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, забезпечує високоякісна ізоляція і пристрій розеток по європейському стандарту.

В електрощитові, яка знаходиться поруч з офісом доступ стороннім особам заборонено.

Рівень електробезпеки задовольняє вимогам ГОСТ 12.1.013-79 «Строительство. Электробезопасность. Общие требования».

4.2.6. Оцінка електромагнітного випромінювання

Джерелом електромагнітного випромінювання на даному об'єкті є відео дисплейні термінали, тобто персональні комп'ютери, які є джерелом ЕМВ.

Негативні наслідки комп’ютерних технологій виявляються в наступному:

– інтенсифікація темпу роботи та її монотонність;

– ізоляція працівника у виробничому середовищі, обмеження його контактів з іншими людьми;

– розвиток несприятливих психічних станів;

– великих нервових навантаженнях при незначних фізичних;

– перенапруження органів зору;

– розладі стану здоров'я, спричиненого дією шкідливих факторів, джерелом яких є персональні комп'ютери.

Головними засобами захисту персоналу від електромагнітного випромінювання є, насамперед, раціональне розміщення в приміщенні джерел, що випромінює електромагнітну енергію, а також екранування робочих місць.

ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. Для частот 60 кГц – 3 МГц напруженість ЕМП по електричній складової повинна складати не більш ніж 50 В/м., а по магнітної складовий – не більш 5 А/м. Дані атестаційних карт свідчать, що фактичні значення напруженості ЕМП по електричній і магнітній складових не перевищують нормативних значень і не створюють для працівників погрози електромагнітного опромінення. Робочі місця розташовані таким чином, що ЕМВ від процесорів і моніторів не впливають на працюючих.

4.2.7. Аналіз ергономічного забезпечення

Технологічні процеси повинні бути організовані і виконуватись відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», санітарними нормами й іншими нормативними документами, що розробляються для підприємств, організацій, установ кожної галузі.

Важливе значення для високопродуктивної роботи має правильна організація робочих місць.

Складовою частиною робочого місця в положенні «сидячі» є робоче крісло оператора. Крісло повинно відповідати антропометричним даним людини і, при необхідності, враховувати поправки на спецодяг і знаряджання. Основні геометричні параметри робочих крісел стандартизовані. Доцільно використовувати крісла з регульованими параметрами (вишиною, кутом нахилу спинки), щоб пристосувати їх під антропометричні характеристики конкретної людини.

Організація й оснащення робочих місць повинні позитивно впливати на психологічний стан працівника і його працездатність. Досягається це за допомогою технічної естетики, що передбачає правильне оформлення інтер'єра приміщення, оптимальний підбор кольорів при виборі виробничих меблів і устаткування, використання функціональної музики.

Приміщення менеджерів являє собою кімнату, у якій раціонально розміщені 6 робочих місць (столи, стільці, шафа). У столах зручно розташовані ніші для користувача. Стільці розміщені так, щоб працівники не заважали один одному, щоб природне і штучне світло максимально освітлювало робоче місце. Документи, що не використовуються протягом тривалого часу, зберігаються в спеціальній шафі. Меблі світло сірих тонів, добре вписується в інтер'єр приміщення. Стіни і стеля світлих тонів невеликої насиченості з високим коефіцієнтом відбиття світла, що у свою чергу сприятливо впливає на зір працюючих і їхній психологічний стан. Але площа і об’єм, що припадають на одного менеджера не відповідають вимогам ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин».

4.2.8. Аналіз психологічного клімату у колективі

Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, які впливають на продуктивність праці. Вони формують загальний настрій на працю та полегшують або ускладнюють появу трудових зусиль.

Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характеристик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, користуються характеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження, в основу яких покладено такі показники:

– інтелектуальне та емоційне навантаження;

– тривалість зосередження спостереження;

– кількість об’єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важливими;

– кількість сигналів на годину;

– темп;

– час активних дій;

– необхідність самостійного пошуку пошкоджень;

– монотонність праці;

– напруженість зору праці;

– точність виконання роботи;

– змінність

– режим праці та відпочинку.

Ступень працездатності визначається також типом нервової системи. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий незначну. Працездатність залежить від таких факторів, як вік, здоров'я людини, стать, навички у роботі, санітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні і матеріальні стимули.

Подовжити стійку працездатність можна за рахунок: оптимального рівня напруги психофізіологічних функцій, комфортними умовами праці, правильним поєднанням режимів праці та відпочинку, проведення фізкультурних пауз та емоційного розвантаження, використання спеціальних психофармакологічних засобів чи іонізуючих напоїв, спеціальним інформуванням людини про результати її діяльності, наглядом і контролем за її роботою. Комфортні умови забезпечують, крім високої працездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруги компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршується довгий час.

Теорія групової психології безпеки життєдіяльності поділяє відносини людей на два рівні: формальні і неформальні. Формальні (офіційні) відносини зв'язані з виконанням своїх обов'язків співробітниками, що регламентуються штатним розкладом, посадовими інструкціями, інструкціями з охорони праці, наказами, розпорядженнями.

Психологічна атмосфера в колективі сприятлива. Тут присутня повага як на формальному, так і на неформальному рівнях. Обстановка, що склалася в колективі благотворно впливає на діяльність персоналу фірми і розташовує до високопродуктивної роботи.

4.3. Аналіз пожежної безпеки у будівлі ТА «Felicity»

Аналіз і оцінка пожежної безпеки об'єкта проектування проводиться відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку», НПАОП 0.01-1.01-95 «Правил пожежної безпеки в Україні», ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования», а також у відповідності зі СНиП 2.01.02-85, НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».

Пожежна безпека об'єкту, в якому розташовано ТА «Felicity» забезпечується комплексом проектних рішень, спрямованих на попередження пожежі, а також протипожежним захистом, що забезпечують гасіння пожежі, евакуацію людей і збереження матеріальних цінностей.

Протипожежні розриви забезпечуються рішеннями, закладеними в генеральному плані. У будівлі, де знаходиться ТА, є в достатній кількості евакуаційних виходів.

Будівля з пожежної небезпечності відноситься до категорії Д. Вогнестійкість огороджуючи конструкцій приміщень відноситься до класу III.

Для забезпечення пожежної безпеки передбачено: первинні засоби пожежогасіння; протипожежний інвентар; пристрої пожежної сигналізації; аварійне освітлення та ін.

В приміщеннях і коридорах на видних місцях розташовані схеми евакуації і первинні засоби пожежогасіння, а саме вогнегасники хімічно-пінні ВП-9ММ, вуглекислотні ВВ-2, ВВ-5, порошкові ВП-1, ВП-2.

У будівлі також існує автоматична система пожежогасіння і пожежна сигналізація (ЕПС).

На об’єкті діє добровільна пожежна дружина, яка періодично проходить навчання з пожежної безпеки.

Пожеж за останні роки зафіксовано не було.

Таким чином, вимоги нормативних документів з пожежної безпеки витримані.

Ефективність витрат на забезпечення пожежної безпеки є обов'язковою умовою при техніко-економічному обґрунтуванні заходів, спрямованих на підвищення стану охорони праці.