ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. Міністерство внутрішніх справ України

Міністерство внутрішніх справ України

Запорізький юридичний інститут

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Кафедра цивільно-правових дисциплін

ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ,

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ

Запоріжжя-2010

Екологічне право України: Методичні рекомендації, плани семінарських занять та завдання для самостійної роботи – для студентів.— Запоріжжя: Юридичний ін‑т ДДУВС, 2010.—45с.

Укладач: Коваленко І.М. – викладач кафедри цивільно-правових дисциплін, старший лейтенант міліції

Рецензенти:

Ващенко С.В., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного права та процесу ЗЮІ ДДУВС

Кройтор В.А., кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри цивільного права та процесу ХНУВС;

Онуфрієнко О.В., кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права ГУ ЗІДМУ;

Дані методичні рекомендації, плани семінарських занять та завдання для самостійної роботи орієнтовані на формування та закріплення теоретичних знань в галузі екологічного права у студентів вищих навчальних закладів МВС України.

Розглянуто на засіданні кафедри

Протокол № ___ від ___._____.2010 р.

Схвалено Вченою Радою ЗЮІ ДДУВС протокол № « »________________2010р.

Коваленко І.М. 2010

Запорізький юридичний інститут ДДУВС, 2010

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

У сучасних умовах формування державності та правової системи України, проведення правової реформи, забезпечення екологічної безпеки, збереження генофонду народу актуального значення набуває підготовка екологічно грамотних фахівців-правознавців. Виконати це завдання можна за допомогою підвищення рівня викладання та засвоєння студентами правових основ екологічних знань, що формуються відповідно до сучасних напрямків державної екологічної політики та досягнень науки екологічного права. Це потребує розробки і введення в навчальний процес юридичних вузів та факультетів новітніх програм з екологічно-правових дисциплін, насамперед курсу "Екологічне право України", інших дисциплін і спецкурсів.

Такі програми мають відповідати вимогам комплексної, спеціалізованої, тобто цільової, підготовки студентів, які зможуть скористатися цими знаннями під час роботи у підрозділах органів внутрішніх справ та інших

Програма "Екологічне право України" розроблена на підставі національного екологічного законодавства та екологічно-правових систем інших країн із урахуванням вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень вчених-юристів.

Сучасна наукова концепція екологічного права об'єднує три складові частини: природоресурсне право, природоохоронне (середовищеохоронне) право і комплексний правовий інститут — право екологічної безпеки (екологобезпечне право).

Курс "Екологічне право України" передбачає окрім опанування студентами поглиблених правових екологічних знань також набуття навичок й уміння на практиці застосовувати чинш норми і вимоги екологічного законодавства. Це сприятиме наведенню і дотриманню екологічного правопорядку, попередженню можливих екологічних катастроф, допомозі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших негативних екологічних явищ, забезпеченню конституційного права людини на безпечні довкілля, продукти харчування та побут.

Теоретичні засади програми "Екологічне право" входять до історичних і сучасних законодавчих та нормативно-правових джерел, методології взаємодії суспільства і природи, людини і навколишнього середовища, концепції екологічної політики держави, екологічних прав громадян та забезпечення екологічної безпеки суверенної України.

Програма курсу розрахована на студентів юридичного факультету всіх форм навчання визначає коло основних питань і комплекс юридичних проблем, що висвітлюються у процесі викладення лекційного матеріалу, проведення практичних занять із використанням активних форм і методів еколого-правового навчання.

З метою більш глибокого засвоєння теоретичного матеріалу, викладеного в навчальній та науковій літературі, студенти зобов'язані письмово вирішити задачі, викладені в даному плані.

Основні форми контролю: семінарські заняття, поточний модульний контроль, реферативні доповіді, залік.

Порядок проведення занять:

Семінари мають цільове призначення щодо поглиблення і закріплення знань, отриманих на лекціях, на інших видах занять і у процесі самостійної роботи з навчальною і науковою літературою, а також прищеплення навичок з узагальнення і викладення навчального матеріалу. Головна мета семінарських занять — допомогти курсантам опанувати курс «Екологічного права» забезпечити глибокий і всебічний аналіз та колективне обговорення основних проблем курсу, навчити їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

Основними завданнями семінарських занять є:

Ø закріплення у студентів зацікавленості до науки, наукових досліджень;

Ø залучення їх до активної роботи по обговоренню та засвоєнню теоретичних питань стосовно еколого-правових явищ, оволодінню науковим апаратом;

Ø прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень і висновків;

Ø формування у них здатності пов’язувати теоретичні положення з вимогами повсякденної практики еколого-правового будівництва в країні і в першу чергу з практичною діяльністю органів внутрішніх справ.

Форми проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту, особливостей теми, складу студентів. Найбільш поширеними формами роботи на семінарі є: розгорнута бесіда; виступи з рефератами, доповідями; теоретична конференція; диспут; круглий стіл; у формі діалогу тощо.

Треба пам’ятати, що якість семінару, перш за все та головним чином, залежить від підготовки. Тому при підготовці до нього студент повинен: уважно ознайомитися з планом, який відображає зміст чергової теми заняття, особливу увагу слід приділити методичним рекомендаціям; прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінару, при необхідності доповнити їх; вивчити та законспектувати літературу, яка пропонується; скористатися при потребі консультацією викладача; скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Необхідно відвідувати кожне семінарське заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення по тій чи іншій темі (проблемі). Крім того, це призводить до появи заборгованості, створює значні труднощі при підготовці до іспиту.

Деякі питання роботи на семінарі:

1. Семінарське заняття починається вступним словом викладача, в якому йде мова про значення теми і цілі заняття, форми і методи його проведення. Після чого викладач з’ясовує теми, з яких підготовлені реферати, і у контексті з питаннями плану, визначає першу проблему, яка виноситься на розгляд.

2. Розкриваючи зміст того чи іншого питання теми семінарського заняття студент повинен прагнути: чітко формулювати теоретичні положення, давати визначення понять і категорій, розкривати зміст тих чи інших явищ, які вивчаються; пов’язувати матеріал з актуальними проблемами сучасності; обґрунтовувати положення про еколого-правові явища, які розглядаються, з позицій діючого законодавства; наводити приклади з практики діяльності правоохоронних органів взагалі та органів внутрішніх справ зокрема; доводити кожне положення відповіді, при цьому студент повинен відповісти не тільки на запитання “що”, але й “чому”; пов'язувати свій виступ із попереднім, не допускаючи повторень, володіти термінологією.

3. Студенти повинні пам’ятати що: а) не можна підміняти відповідь на одне питання виступом з другого питання; б) негативне враження справляє читання всього матеріалу, який підготовлений (план та тези виступу), записи можна використовувати, але з метою дотримання послідовності у викладі змісту питання; в) неабияке значення має мовлення, тому необхідно постійно вдосконалювати навички володіння мовою, правильного вживання слів. Систематичні виступи на семінарі забезпечать поповнення словарного запасу, вміння лаконічно і точно висловлювати свої думки.

4. Має значення також і місце виступу студента — з місця або за кафедрою. Основний доповідач повинен виступати за кафедрою, доповнення або зауваження робляться з місця. Це забезпечує найбільшу увагу до виступу, підвищує активність аудиторії.

5. Студенти мають уважно слухати виступи своїх колег, звертати увагу на додаткові питання, зауваження, репліки викладача, жваво на них реагувати. Слухаючи виступаючого, необхідно оцінювати, наскільки глибоко розкрите питання, правильно та чітко викладені основні його положення, щодо яких варто робити записи, зокрема, про неточності та недоліки. Це дає можливість під час обговорення уточнити окремі питання, зробити зауваження, висловити власну точку зору, подолати прогалини, які мали місце у відповіді. Це має велике значення, тому що прищеплює навички участі в дискусії, аналізі різних точок зору, вміння відстоювати правильну позицію, виховує принциповість, підвищує почуття відповідальності за якість знань.

6. Після закінчення виступу студенту пропонується дати відповідь на декілька запитань — як правило три, які ставлять за бажанням усі учасники семінару. Потім відбувається обговорення проблеми. Викладач, керуючи роботою студентів, направляє обговорення на розкриття вузлових питань, дає, по можливості, змогу виступити усім учасникам семінару. Якщо ж доповідач чи інший виступаючий на семінарі припускає явні помилки, то для виключення втрат часу викладач може його зупинити і запропонувати слово іншому. Обговорення закінчується підсумковим виступом викладача. За цією ж схемою розглядаються усі наступні питання. Слід мати на увазі, що викладачем враховуються і оцінюються усі форми участі студента на семінарі — виступ з питання, наукове повідомлення, реферат, постановка запитань, доповнення, зауваження тощо.

7. Закінчується заняття заключним словом викладача. В ньому дається аналіз заняття, робляться доповнення та роз’яснення з питань, які слабо засвоєнні, оцінюється виступ кожного студента, дається завдання на наступне заняття.

Курс екологічного права є складовою частиною безперервної екологічної освіти та виховання студентів, який спрямований на розвиток правового мислення, закріплення необхідних юридичних знань з метою вирішення конкретних питань практичної діяльності щодо захисту екологічних прав людини, забезпечення правопорядку в процесі реалізації екологічної політики держави.

Під час вивчення курсу “Екологічне право” студентам належить опанувати відповідну сукупність знань, вмінь та навичок.

Студент повинен знати:

- проблеми науки екологічного права;

- діюче екологічне законодавство;

- основні принципи і завдання екологічного права;

- законодавчі засади раціонального природокористування;

- організаційно – правові заходи охорони основних об’єктів природи;

- види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.

Студент повинен вміти:

- застосовувати еколого-правові норми;

- узагальнювати практику використання екологічного законодавства та робити відповідні висновки за результатами узагальнення;

- правильно застосовувати роз’яснення судових та інших органів у процесі застосування норм екологічного права;