Структура сучасної екології.

Тема: Предмет, завдання і методи екології.

Екологія – це наука про взаємозв'язки живих організмів та їх угруповань між собою та з довкіллям.

Найпростішим об'єктом екології є окремий цілісний організм ( від одноклітинної водорості до кита).Також екологія вивчає всі рівні організації матерії вище організмового.

Предмет досліджень:

1) взаємозв'язки (їх особливості та розвиток) живих організмів, угрупувань, живих і неживих компонентів екосистем;

2) характер впливу природних і антропогенних факторів на функціонування екосистем і біосфери в цілому.

Завдання екології:

1) Вивчення загального стану біосфери та причин формування такого стану;

2) Прогноз динаміки стану біосфери в часі й просторі;

3) Розробка шляхів гармонізації взаємовідносин людини і природи ;

4) Збереження здатності біосфери до самовідновлення, самоочищення, саморегулювання.

Методи екологічних досліджень.

1. Екологічний моніторинг – спостереження за змінами, які відбуваються в певній місцевості, регіоні чи біосфері в цілому.

2. Експеримент– визначається харчова поведінка окремих видів, критичні або летальні дози хімічних і інших речовин, встановлюються оптимальні або граничні умови існування.

3. Моделювання природних екологічних ситуацій- дає змогу створити кількісну модель наближену до реальних процесів.

4. Прогнозування – розглядає різні варіанти розвитку стосунків людини і природи.

Структура сучасної екології.

Екологія

       
   
 

Біоекологія
Соціоекологія
Техноекологія
Геоекологія

Теоретична екологія визначає загальні закони функціонування екосистем.

Біоекологія – вивчає найзагальніші закономірності взаємовідносин організмів та їх угруповань із зовнішнім середовищем, формує уявлення про екологію як економіку природи на основі вивчення потоків речовини, енергії включає теоретичні знання про екологію рослин, тварин, мікроорганізмів та ін..

Практична екологія вивчає механізми руйнування біосфери, розробляє методи запобігання йому.

Геоекологія – вивчає специфіку взаємовідносин організмів і середовища їх існування в різних географічних зонах, дає екологічну характеристику різних географічних регіонів. Вивчає екологічні наслідки впливу людини на атмосферу, літосферу, гідросферу.

Техноекологія – займається вивченням наслідків впливу на довкілля та здоров'я людини різних галузей виробництва.

Соціоекологія- вивчає специфічну роль людини в довкіллі як соціальної істоти. Вивчає шляхи покращення стосунків між людиною і природою, займається формуванням екологічної культури, свідомості за допомогою екологічного виховання, освіти, формуванням екологічної політики.

Напрямки екології:

Аутекологія (екологія особини) –вивчає взаємозв'язки виду з оточуючим середовищем.

Демекологія (популяційна)– вивчає структуру та стан популяцій, коливання чисельності в популяціях та встановлює їх причини.

Синекологія (біогеоценологія) – вивчає взаємодію популяцій різних видів між собою та з довкіллям.

Біосферологія (глобальна екологія) – вивчає біосферу, як єдине планетарне ціле, з'ясовує закономірності еволюції біосфери.

Наши рекомендации