Тема 3.10 відповідальність за порушення правил охорони на заповідних територіях

Перелік правопорушень в сфері охорони і використання природно-заповідного фонду, що є підставами притягнення винних до юридичної відповідальності, міститься в Законі України «Про природно-заповідний фонд України». Встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а) нецільовому використанні територій та об’єктів ПЗФ, порушенні вимог проектів створення та організації територій ПЗФ;

б) здійсненні в межах територій та об’єктів ПЗФ та їх охоронних зон забороненої господарської діяльності;

в) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об’єкти ПЗФ;

г) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об’єктів ПЗФ;

д) порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів ПЗФ;

є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на використання територій та об’єктів ПЗФ;

ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об’єктів ПЗФ і зарезервованих для включення до його складу;

з) самочинній зміні меж, відведенн і територій та об’єктів ПЗФ для інших потреб.

Одночасно слід зазначити, що у спеціалізованому екологічному законодавстві визначені лише підстави притягнення до відповідальності (види правопорушень). Конкретні ж стягнення за їх вчинення передбачені в зведених кодифікаційних актах: заходи дисциплінарної відповідальності – в Кодексі законів про працю, адміністративної відповідальності – в Кодексі України про адміністративні правопорушення, кримінальної відповідальності – в Кримінальному кодексі України, засади майнової відповідальності – в Цивільному кодексі України та в спеціальних нормативно-правових актах.

До дисциплінарної відповідальності можуть притягатись особи, винні в невиконанні або неналежному виконанні своїх трудових обов’язків, пов’язаних зі здійсненням природоохоронних заходів.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення винною особою адміністративного правопорушення, передбаченого однією із статей Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КпАП).

Цей Кодекс містить спеціальну статтю 91, що встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, деталізуючи коло таких правопорушень, а саме: здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об’єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду.

Відповідні діяння тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як додаткове стягнення при цьому може бути застосована конфіскація знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів. Дещо підвищена адміністративна відповідальність встановлена для випадків вчинення відповідного діяння посадовою особою: штраф від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої..

Зокрема, статтею 88 КпАП встановлено відповідальність за незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу, в тому числі зоологічних і ботанічних колекцій. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів.

Ті самі дії щодо видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України або охорона і використання яких регулюється відповідними міжнародними договорами України, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об’єктів або без такої і на посадових осіб – від 7 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об ’єктів або без такої.

На відміну від дисциплінарної відповідальності, до якої особи притягаються за рішенням керівника (власника) підприємства або вищестоячого органу, заходи адміністративного стягнення застосовуються районними (міськими) судами.

За найбільш важкі правопорушення, що містять ознаки складу злочину, тобто суспільно небезпечного діяння, передбаченого однією із статей Кримінального кодексу України, винні особи притягаються до кримінальної відповідальності.

Злочинами проти довкілля, за які може застосовуватись кримінальна відповідальність, в Україні, зокрема, визнається навмисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду. Кримінальну відповідальність передбачено також за незаконну порубку дерев і чагарників, що заподіяло істотну шкоду, у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронних лісах.

Незаконне полювання є правопорушенням, за яке може наступити як адміністративна, так і кримінальна відповідальність, остання – за наявності обтяжуючих ознак. При цьому однією з підстав, що дає право кваліфікувати незаконне полювання як кримінальний злочин, є вчинення незаконного полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Контрольні запитання

1. Мета та задачі заповідної справи

2. Історія розвитку заповідної справи в Україні

3. Законодавча база заповідної справи

4. Класифікація природно-заповідних територій

5. Охорона природи в біосферних заповідниках

6. Охорона природи в природних заповідниках

7. Охорона природи в національних природних парках

8. Охорона природи в заказниках

9. Порядок утворення та реєстрації природно-заповідних територій

10. Підбір територій для заповідання

11. Літопис природи