Діагностика (підтвердження) ПРПО.
ПередчаснИЙ розрив плОДОВИХ оболонок
Шифр МКХ-10 : О42
Передчасний розрив плодових оболонок (ПРПО) – це спонтанний їх розрив до початку пологової діяльності у строки вагітності від 22 до 42 тижнів. Спостерігається у 10 – 15% пологів.
О42 Передчасний розрив плодових оболонок
О42.0 Передчасний розрив плодових оболонок в межах 24 годин до початку пологів
О42.1 Передчасний розрив плодових оболонок, початок пологів після 24-х годинного безводного періоду
О42.2 Передчасний розрив плодових оболонок, затримка пологів, пов'язана з проведенням терапії
О42.9 Передчасний розрив плодових оболонок, не уточнений
Ведення вагітних з підозрою на ПРПО.
1.1. Госпіталізація в акушерський стаціонар ІІІ рівня надання медичної допомоги з 22 до 34 тижнів вагітності.
Перед переводом вагітної з акушерських стаціонарів І – ІІ рівнів до закладів ІІІ рівня надання медичної допомоги проводять зовнішнє акушерське обстеження, огляд шийки матки у дзеркалах та аускультацію серцебиття плода; при підтвердженому ПРПО – розпочинають профілактику респіраторного дистрес-синдрому внутрішньом’язевим введенням 6 мг дексаметазону з вказанням у направленні дози та часу його введення.
З 35 тижнів вагітності розродження може проводитися у закладах ІІ рівня надання медичної допомоги, за необхідності - з викликом консультанта із закладу охорони здоров`я вищого рівня надання медичної допомоги.
1.2. Основні етапи обстеження у стаціонарі при госпіталізації:
- встановлення гестаційного терміну;
- визначення орієнтовного часу розриву плодових оболонок за даними анамнезу;
- діагностика наявності пологової діяльності зовнішніми методами;
- огляд шийки матки у дзеркалах;
Внутрішнє акушерське дослідження за відсутності пологової діяльності та протипоказань до очікувальної тактики ведення вагітної не проводиться (А).
- підтвердження ПРПО лабораторними методами у сумнівних випадках;
- УЗД з визначенням обсягу амніотичної рідини;
- бактеріоскопічне дослідження піхвових виділень з фарбуванням мазків за Грамом.
Діагностика (підтвердження) ПРПО.
2.1. Огляд шийки матки в дзеркалах - візуально встановлюється вилиття амніотичної рідини із каналу шийки матки.
2.2. У разі утруднень у встановленні діагнозу у сумнівних випадках проводять диференціальну діагностику навколоплодових вод з сечею, підвищеною секрецією вагінальних і цервікальних залоз перед пологами з використанням одного або декількох нижченаведених тестів:
- Нітразиновий тест – декілька краплин рідини, взятої з піхви, наносять на смужку нітразинового паперу. За умови наявності амніотичної рідини папір забарвлюється у темно-синій колір (В).
- „Тест папороті" – феномен утворення візерунку листа папороті (арборизації). Ватним тампоном забирають матеріал з ділянки зовнішнього вічка цервікального каналу, тонким шаром наносять на чисте предметне скло, після чого препарат висушують на повітрі протягом 5-7 хвилин. Препарати проглядають під мікроскопом при малому збільшенні. Виявлення кристалізації у вигляді листка папороті або деревовидної структури є підтвердженням наявності навколоплодових вод. Лист папороті, який утворюється при арборизації амніотичної рідини, має більше гілочок, ніж при арборизації цервікального слизу. „Тест папороті" вважається більш точним, ніж нітразиновий (В).
- Цитологічний тест – виявлення клітин навколоплодових вод у мазку з піхви дає менше хибних результатів, ніж нітразиновий тест, і може бути найбільш точним для підтвердження діагнозу (В).
- Визначення рН за допомогою тест-смужки: навколоплодові води мають лужну реакцію (рН 7,0-7,5), а піхвовий вміст в нормі – кислу (рН 4,0-4,4). Стерильним ватним тампоном забирають матеріал з ділянки зовнішнього вічка цервікального каналу, наносять на тест-смужку. Забарвлення смужки у синьо-зелений (рН 6,5) або синій колір (рН 7,0) свідчить про наявність в досліджуваному матеріалі навколоплодових вод. Хибнопозитивні результати можливі при попаданні крові, сечі або антисептиків.
- Дослідження мазків з піхвового вмісту за методикою Л.С. Зейванг. На предметне скло наносять 1-2 краплини піхвового вмісту і додають одну-дві краплини 1%-ого водного розчину еозину з наступним переглядом у світлооптичному мікроскопі при малому збільшенні. При вилитті навколоплодових вод у досліджуваній рідині серед яскраво-рожевих епітеліальних клітин піхви та еритроцитів виявляють скупчення незафарбованих без’ядерних клітин епідермісу плода, які не сприймають фарбу внаслідок того, що вкриті першородною змазкою (В).
2.3. Ультрасонографія - якщо виявлена достатня кількість амніотичної рідини, діагноз передчасного розриву плодових оболонок є сумнівним (A).