Практичне заняття (1 год.). 1. Міжнародні модельні норми про захист довкілля.

1. Міжнародні модельні норми про захист довкілля.

2. Міжнародне правосуддя

3. Міжнародна конвенція про відповідальність та компенсацію за шкоду у зв'язку з перевезенням морем небезпечних і шкідливих речовин 1996 р.

4. МІНІ-ДІЛОВА ГРА (Розгляд міжнародних справ (казусів) у вигляді кейс-стаді).

Самостійна робота (3 год.)

1. Поняття міжнародного екологічного спору.

2. Погоджувальні засоби вирішення міжнародних екологічних спорів.

3. Судові засоби вирішення міжнародних екологічних спорів.
Перспективи створення Міжнародного екологічного суду.
Особливості інституту відповідальності в міжнародному екологічному праві.

4. Міжнародна відповідальність за збиток, заподіяний навколишньому середовищу в результаті неправомірних дій.

5. Проект Кодексу злочинів проти світу і безпеки людства про міжнародної відповідальності за злочин екоциду.

6. Принцип «забруднювач платить».

7. Кейс-стаді:

- Справа «Про біотехнології»

- Справа «Про завод МОКС»

- Справа «Про запаси риби-меч»

- Справа «Зандер проти Швеції».

Методичні вказівки до вивчення питань теми

Мирне вирішення міжнародних суперечок як принцип міжнародного права. Поняття міжнародного екологічного спору. Погоджувальні засобу вирішення міжнародних екологічних суперечок: переговори, посередництво, добрі послуги, слідчі та погоджувальні комісії. Судові засоби вирішення міжнародних екологічних суперечок: міжнародні арбітражі (постійні і ad hoc), міжнародні суди (Міжнародний Суд ООН, Міжнародний трибунал з морського права).

Перспективи створення Міжнародного екологічного суду.

Особливості інституту відповідальності в міжнародному екологічному праві. Види діяльності, що завдають шкоди навколишньому середовищу за межами територіальної юрисдикції держави, де вони здійснюються. Міжнародна відповідальність за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу в результаті неправомірних дій. Проект Статей КМП ООН про відповідальність держав і проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства про міжнародну відповідальність за злочин екоцид. Відповідальність за заподіяння транскордонного шкоди навколишньому середовищу в результаті діяльності, не забороненої міжнародним правом. Відповідальність оператора і відповідальність держав. Принцип «забруднювач платить». Принципи Проекту Статей КМП ООН про запобігання транскордонного збитку від небезпечних видів діяльності 2001р. Правові засоби боротьби з транскордонним збитком навколишньому середовищі. Заходи попередження. Кодифікація норм про транскордонне забруднення в роботі КМП ООН. Міжнародна індивідуальна кримінально-екологічна відповідальність. Юридичний зміст принципу міжнародної відповідальності за шкоду, заподіяну довкіллю.

Рекомендовані джерела

Міжнародні правові акти

1. Конвенція від 18 жовтня 1907 р. «Про мирне вирішення міжнародних зіткнень» (м. Гаага) // Чинне міжнародне право. Т. 1. - М.: Московський незалежний інститут міжнародного права, 1996. - С. 776-788; Міжнародне публічне право. Збірник документів. Т. 1. - М.: Видавництво БЕК, 1996. - С. 414-419.

2. Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами від 29 березня 1972 р. // Збірник діючих договорів, угод і конвенцій, ув'язнених СРСР із іншими державами. - Вип. XXIX. - М., 1975. - С. 95-101; Міжнародне публічне право. Збірник документів. - Т. 2. - М.: БЕК, 1996. - С. 362-368; Чинне міжнародне право. - Т. 1. - М.: Московський незалежний інститут міжнародного права, 1996. - С. 738-744.

3. Міжнародна конвенція від 29 листопада 1969 р. «Про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою» (м. Брюссель) // Збірник діючих договорів, угод і конвенцій, укладених СРСР з іноземними державами. - Вип. XXXI. - М., 1977. - С. 97-106.

4. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 56/589 від 12 грудня 2001 р. «Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння» // Московський журнал міжнародного права. - 2004. - № 3.

5. Конвенція від 4 листопада 1998 р. «Про захист навколишнього середовища за допомогою кримінального законодавства» (м. Страсбург) // УПС «Консультант-Плюс». – Київ. - 2009.

6. Протокол від 21 травня 2003 р. «Про цивільну відповідальність і компенсацію за шкоду, заподіяну транскордонним впливом промислових аварій на транскордонні води» до Конвенції 1992 р. «За охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер» і до Конвенції 1992 р. « Про транскордонний вплив промислових аварій» // УПС« Консультант-Плюс ». – Київ. - 2009.

Література

1. Аліхаджієва А.С. Екологічна злочинність: національний та міжнародний характер / А.С. Аліхаджієва // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю. Збірник наукових статей. - Саратов: СЮЇ МВС Росії, 2007. - С. 50-54.

1. Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право. –Х.: Одіссей, 2009. – 704 с.

2. Бекяшев К.А. Міжнародне екологічне право // Міжнародне публічне право / під ред. К.А. Бекяшева. - М.: Проспект, 2005. - С. 743-799.

3. Бірюков П.Н. Міжнародне екологічне право // Міжнародне право / П. Н. Бірюков. - М.: МАУП, 2006. - С. 596-607.

4. Греченкова О.Ю. Роль міжнародного права у визначенні злочинності екоцид за КК РФ / О.Ю. Греченкова // Сучасне право. -2006. - № 8. - С. 69-71.

3. Кібальник А. Кримінальна відповідальність за екоцид / А. Кібельник, І. Соломоненко // Законність. - 2005. - № 6. - С. 23-26.

4. Копилов М.М. До питання про міжнародну відповідальність за екологічний збиток, заподіяний в результаті космічної діяльності / М.М. Копилов // Liber Amicorum honouring Gennady P. Zukov. Актуальні проблеми сучасного міжнародного права: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. Москва, 29 квітня 2005 р. / відп. ред. А.Я. Капустін, А.Х. Абашидзе. - М.: Изд-во РУДН, 2005.

5. Солнцев А.М. Мирне вирішення міжнародних екологічних суперечок: теорія і практика (на прикладі спору Ірландії з Великобританією про заводі з виробництва МОКС) / А.М. Солнцев // Актуальні проблеми сучасного міжнародного права. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, Москва, 17 квітня 2006 р. / відп. ред. А.Я. Капустін. - М.: Вид. РУДН, 2006. - С. 274-287.

3.2.2. Контрольні питання до змістового модулю І

1. Поняття та предмет міжнародного екологічного права.

2. Суб’єкти міжнародного екологічного права.

3. МЕП як самостійна галузь права.

4. Виникнення і етапи розвитку МЕП.

5. Історія формування і розвитку МЕП.

6. Екологічна проблема - глобальна проблема сучасності. Основні екологічні виклики і загрози сучасності. Антропогенний чинник в зміні довкілля.

7. Джерела міжнародного екологічного права.

8. Багатосторонні природоохоронні договори, їх види.

9. Норми «м'якого» права.

10. Екологічний стандарт.

11. Поняття і значення «рамкових» угод.

12. Роль загальновизнаних принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних екологічних відносин.

13. Характеристика галузевих принципів міжнародного екологічного права.

14. Характеристика принципу міжнародного співробітництва як основного принципу міжнародного екологічного права.

15. Класифікація галузевих принципів міжнародного екологічного права.

16. Загальна характеристика галузевих принципів міжнародного екологічного права.

17. Принципи-ідеї та принципи-норми.

18. Універсальні міжнародні організації з охорони навколишнього середовища.

19. Регіональні міжнародні організації з охорони навколишнього середовища.

20. Роль неурядових природоохоронних організацій.

21. Природоохоронна компетенція ООН та її головних органів.

22. Структура і діяльність ЮНЕП.

23. Діяльність Економічної та соціальної ради (ЕКОСОС).

24. Питання збереження навколишнього середовища в діяльності МАГАТЕ.

25. Природоохоронна діяльність Продовольчої, сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

26. Природоохоронна діяльність Міжнародної морської організації (ІМО).

27. Природоохоронні питання в діяльності ІКАО.

28. Поняття регіонального, субрегіонального співробітництва в сфері охорони навколишнього середовища.

29. Двосторонні угоди співробітництва з питань охорони довкілля.

30. Регіональні та субрегіональні договори з охорони довкілля з участю України.

31. Міжнародна кримінальна відповідальність за екоцид.

32. Міжнародні модельне норми про захист навколишнього середовища за допомогою національного кримінального законодавства.

33. Цивільна відповідальність за заподіяння транскордонної шкоди навколишньому середовищу.

34. Міжнародне екологічне правосуддя.

35. Поняття міжнародного екологічного спору.

36. Погоджувальні засоби вирішення міжнародних екологічних спорів.

37. Судові засоби вирішення міжнародних екологічних спорів.

38. Перспективи створення Міжнародного екологічного суду.

39. Особливості інституту відповідальності в міжнародному екологічному праві.

40. Міжнародна відповідальність за збиток, заподіяний навколишньому середовищу в результаті неправомірних дій.

41. Принцип «забруднювач платить».

42. Принципи Проекту статей КМП ООН про запобігання транскордонної шкоди від небезпечних видів діяльності 2001 року.

43. Декларація по навколишньому середовищу 1972 року.

44. Проект Міжнародного Пакту по довкіллю і розвитку 1995 року.

45. Декларація з навколишнього середовища і розвитку 1992 року.

46. Порядок денний на XXI століття.

47. Конвенція ООН з морського права 1982 року.

48. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат 2003 року.

49. Конвенція про співробітництво щодо охорони і сталого використання ріки Дунай 1994 року.

50. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 2002 року.

51. Міжнародна конвенція про відповідальність та компенсацію за шкоду у зв'язку з перевезенням морем небезпечних і шкідливих речовин 1996 року.

52. Проект Статей КМП ООН про відповідальність держав.

53. Проект Кодексу злочинів проти світу і безпеки людства про міжнародної відповідальності за злочин екоциду.

3.2.2. Змістовий модуль ІІ. Загальна характеристика правового регулювання охорони, використання і відтворення окремих видів природних об’єктів та їх ресурсів. Особлива частина.

Тема 8. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА КЛІМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ, АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ І КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ

Лекція (2 год.)

1. Міжнародно-правове регулювання захисту атмосферного повітря від забруднення.

2. Правова охорона озонового шару Землі.

3. Міжнародно-правова охорона космічної середовища від техногенного забруднення.

4. Міжнародно-правове регулювання питань, пов'язаних зі змінами клімату Землі.