Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення мікроскопічної будови верхівкової меристеми конуса наростання.
1. Вивчення мікроскопічної будови верхівкової меристеми конуса наростання.
Виготовити тимчасовий препарат конусу наростання водяної сосенки, розглянути під мікроскопом. Відмітити особливості клітин верхівкової меристеми і сформованих листкових зачатків конусу наростання. Роздивитися аналогічні об’єкти на постійному препараті „Конус наростання пагона елодеї”, порівняти із виготовленим мікропрепаратом. Замалювати анатомічну будову конуса наростання (рис. 20.1а) та ділянку верхівкової меристеми стебла елодеї при великому збільшенні (рис. 20.1б).
Відділити від пагона водяної сосенки кінчик довжиною 1 см. Двома голками видалити з кінчика пагона всі листки i вичленити прозорий апекс. Апекс помістити на предметне скло, обережно накласти накривне скельце, додати збоку краплю розчину хлор-гідрату або соди, мікроскопувати при малому, а потім при великому збільшенні. При вивченні будови апекса звернути увагу такі особливості: ознаки меристематичних клітин (їx ізодіаметричність, невеликі розміри, відносно крупне ядро, відсутність хлоропластів i помітних вакуолей, тонкі оболонки); розташування туніки і корпусу; характер виникнення i розміщення листкових зачатків. Знайти положення ініціальних клітин, що дають початок корпусу (вони діляться у всіх напрямках).
2. Вивчення первинної анатомічної будови стебла однодольних рослин на прикладі стебла кукурудзи та соломини жита.
Виготовити тимчасовий мікропрепарат поперечного зрізу стебла кукурудзи у розчині флороглюцину і соляної кислоти. При малому збільшенні вивчити порядок розміщення у стеблі покривної тканини, механічної тканини, основної паренхіми, розміщення провідних пучків. При великому збільшенні розглянути окремий колатеральний закритий провідний пучок. Замалювати схему будови стебла кукурудзи (рис. 20.2а).
Розглянути постійний мікропрепарат поперечного зрізу соломини жита. При великому збільшенні розглянути окремий пучок. Замалювати схему будови соломини жита (рис. 20.2б).
На мікропрепаратах звернути увагу на розміщення тканин: покривної, механічної, основної паренхіми. Провідні пучки в стеблі однодольних розміщені безладно – такий тип розміщення пучків називається розсіяно-пучковим. При великому збільшенні розглянути окремий колатеральний закритий провідний пучок однодольних. При вивченні мікропрепарату поперечного зрізу соломини жита звернути увагу, що під епідермою розміщується механічна тканина – склеренхіма, з якою чергуються ділянки хлоренхіми, центральна частина поперечного зрізу приходиться на внутрішню порожнину соломини.
3. Вивчення первинної анатомічної будови стебла дводольних рослин на прикладі стебла соняшника та хвилівника.
Виготовити тимчасовий мікропрепарат поперечного зрізу стебла соняшника. При малому збільшенні вивчити порядок розміщення у стеблі покривної тканини, механічної тканини, основної паренхіми, розміщення провідних пучків. При великому збільшенні розглянути окремий колатеральний відкритий провідний пучок. Замалювати схему будови стебла соняшника (рис. 20.3а).
Розглянути постійний мікропрепарат поперечного зрізу стебла хвилівника, відмітити особливості анатомічної будови стебла. Відмітити характер розташування провідних пучків, при великому збільшенні розглянути окремий колатеральний відкритий провідний пучок. Замалювати схему будови стебла хвилівника (рис. 20.3б). Зробити висновок про особливості первинної анатомічної будови стебел однодольних та дводольних рослин.
В стеблі соняшника на поперечному зрізі виділяється корова частина, центральний циліндр і серцевина. Провідні пучки розміщені близько до поверхні стебла, в один ряд. При цьому пучковий камбій формує флоему і ксилему. З клітин паренхіми центрального циліндру поблизу пучкового камбію формується міжпучковий камбій, який потім закладає елементи нових провідних пучків – так проходить перехід від пучкової будови до безпучкової будови. До поверхні стебла від флоеми відокремлюється група товстостінних склеренхімних клітин.
В стеблі хвилівника спостерігається пучковий тип будови стебла. Стебло складається з трьох основних блоків: епідерми, первинної кори і центрального циліндра. Судинно-волокнисті пучки розміщуються по колу і складаються з протоксилеми і метаксилеми та флоеми. Є пучковий камбій, який формує паренхіму серцевинних променів.
Контрольні питання і завдання.
1. Визначення і функції стебла.
2. Будова конусу наростання стебла.
3. Розвиток постійних тканин стебла.
4. Формування анатомічної будови стебла в онтогенезі рослини.
5. Порівняльна характеристика анатомічної будови стебла та кореня.
6. Анатомічна будова вузла.
7. Єдність провідної системи стебла та кореня.
8. Стелярна теорія. Еволюція типів стели.
9. Анатомічні особливості та шляхи виникнення еустели та атактостели.
10. Порівняльна характеристика анатомічної будови стебла однодольних та дводольних рослин.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 21