IX. Дані додаткових методів досліджений

1. Аналіз пихвового змісту на ступінь чистоти;

2. Бактеріологічне дослідження.

3. Цитологічне дослідження піхвових мазкім на «гормональне дзеркало» (тини мазків: 1; II; III; IV реакції);

4. Цитологічне дослідження з ендоцервікса і екзоцервікса.

5. УЗ-сканування органів малого тазу;

6. Зондування матки;

7. Пробне (діагностичне) вишкрібання слизової оболонки матки;

8. Біопсія шийки матки та ін. ділянок при патологічних підозрах стосовно зло­якісності;

9. Ендоскопічні методи дослідження (кольноскоиія, цистоскопія, гістероскопів, лапароскопія);

10. Пункція через заднє склепіння;

11. Рентгенологічне дослідження легень, серця, шлунково-кишкового тракту;

12. Рентгенологічне дослідження газових органів. Іншородні тіла, завапнення пухлин, метастазів злоякісних пухлин в кістках, в легенях та ін.

13. Гістеросальпінгографія, уретропієлографія;

14. Морфологічне дослідження крові. Визначення числа еритроцитів і лейкоцитів, лейкограма. Кількість тромбоцитів. Визначення гемоглобіну Групи крові. Ре­зус-фактор. ШOЄ - час осідання еритроцитів. Стан систем згортання і анти- згортання крові;

15. Біохімічні дослідження крові. Кілкі крові. Цукор крові. Електроліти. Кислот­но-лужна рівновага та ін.;

16. Серологічне дослідження кроні. ВІЛ;

17. рН-дослідження сечі. Загальний аналіз: проба за Зимницьким, за Нечипорен- ком. Визначення естрогенів, претнандіолу, 17-кетостероїдів, ХГ;

18. Лабораторні дослідження пунктатів (колоїднохімічне, біохімічне, бак­теріологічне визначення чутливості мікробів, цитологічне дослідження пунк- татів).

19. При необхідності проводяться інші спеціальні дослідження.

X. Діагноз і диференцінний діагноз. Аналіз симптомів

• Виділити основні скарги і виявлені патологічні процеси, оцінити їх і спробувати зробити найбільш узагальнюючий висновок про характер патологічного процесу (загальне захворювання, новоутворення, порушення функціонального характеру, аномалії розвитку геніталій, ушкодження).

• Далі слід проаналізувати (пояснити) основні симптоми, виявлені під час об'єктивних досліджень, шляхом співставлення даних різних методів досліджен­ня з даними додаткових методів дослідження включно. Імовірний діагноз (гада­ний діагноз).

• Диференційний діагноз. Вказується ряд захворювань, клінічна картина яких має деякі спільні симптоми з симптомами у курированої хворої. Шляхом послідовно­го виключення ряду хвороб зупиняються на найімовірнішому діагнозі.

• Остаточний діагноз. Обгрунтування остаточного діагнозу проводиться шляхом синтезу всіх даних, отриманих під час аналізу. В діагнозі обґрунтовуються: етіологія (якщо це можливо), патогенез, ускладнення, стадія, форма, ступінь порушення функцій, активність процесу. Остаточний діагноз пишеться за схемою:

• Діагноз основного захворювання.

• Ускладнення.

• Супутні захворювання.

XI. Етіологія і патогенез

Установлюються передбачувані причини захворювання у даної хворої (за ступенем анамнезу і спостереженнями під час курації) і патогенезу основних симптомів захворю­вання у даної хворої.

XII. Лікування

Студент складає план комплексного лікування хворої (режим, дієта, медикаментоз­не, фізио-терапевтичне, променеве чи оперативне лікування). Даються повні прописи призначень та їх обгрунтування з крапки зору механізму дії застосованих лікувальних засобів. При показаннях щодо оперативного лікування складається план підготовки до операції, метод і обсяг операції, вибір знеболювання.

ХІІІ. Щоденник Складається за всі дні курації за такою схемою: Дата Стан хворої Призначення

Спочатку до щоденника заносять скарги за минулу добу, самопочуття хворої, наво­дяться короткі об'єктивні данні. Враховується частота пульсу, дихання, АТ та ін. Всі відомості слід відображати в динаміці. В кінці щоденника відмічають відправлення.

Призначення записується в такій послідовності:

• режим (постільний, напівпостільний, загальний);

• дієта (№ лікувального столу);

• прописи лікарських призначень з вказівкою дози, часу і способу прийому.

Процедури та інші призначення. Якщо ці призначення декілька днів не змінюють­ся, то відповідно до цих днів в стовпчику «призначення» ставиться відмітка «призначен­ня ті ж самі». При відміні якогось з призначень в цьому стовпчику робиться відмітка «Відмінити такого числа». В тексті щоденника наводиться коротке обгрунтування зміни в лікуванні і призначення нового способу лікування.

При переході на кожний лівий бік аркуша всі призначення обов'язково повторю­ються. В щоденник обов'язково заносяться результати всіх поточних досліджені, і кон­сультації фахівців.

До щоденника обов'язково долучається температурний аркуш з правими темпера- тури пульсу, відмітками артеріального тиску та ін.

XIV. Протокол операції

Складається в день операції за такою схемою:

1) Рік, число, час початку операції та тривалість.

2) Назва операції.

3) Діагноз до операції.

4) Діагноз після операції.

5) Метод знеболювання і ускладнення під час наркозу (протокол ендотрахіального наркозу складається окремо і долучається до історії хвороби).

6) Опис ходу операції. Пишеться в чіткій послідовності (дезінфекція операційного поля, яким розрізом розіннуто черевну порожнину, данні огляду прилягаючих до рани органів і органів малого тазу, прийоми та методи оперування, методи пери- тонізації, як зашивалась рана черевної стінки, пов'зка). Спис піхвових операцій виконується за допомогою асистента.

7) В кінці протоколу операції вказується загальна крововтрата, підрахунок інструментів і серветок, наводяться прізвища учасників операції (оператор, асистент, анестезист, операційна сестра). Переливання крові оформлюється окремим протоколом.

8) Опис видаленого препарату, куди його надіслано для гістологічною дослідження. Якщо були підготовлені мазки-відбитки, описати що виявлено.

9) Призначення після операції (режим, дієта, холод на низ живота,тягар на рану, серцеві, наркотики, як часто катетерізація, підшкірне введення розчинів і т. ін.). Індивідуальний пост (за потребою).

XV. Прогноз

1) прогноз здоров'я (чи можливе одужання або покращення - при хронічному за­хворюванні);

2) прогноз для життя (чи загрожує на разі захворювання життю хворої);

3) прогноз стосовно працездатності (ступінь обмеження, інвалідність тимчасова чи постійна).

XVI. Епікріз

Короткий виклад всієї історії хвороби. Послідовно наводяться:

1) основні скарги;

2) тривалість захворювання;

3) основні патологічні відомості по органах;

4) перелічити застосовані методи лікування з вказівкою сумарної доти основних ліків;

5) запропонована операція, ускладнення;

6) результати лікування (одужання, покращення, без змін, погіршення);

7) коротке формулювання прогнозу;

8) рекомендації хворій додому щодо режиму, умов праці та способу життя, амбу­латорного та санаторно-курортного лікування після виписки зі стаціонару (ре­абілітація).

Список використаної літератури

Підпис куратора________________ Дата