Рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню

I рівень – ЦРЛ і міські лікарні, в яких відсутні відділення анестезіології й інтенсивної терапії. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога (чергування вдома).

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних з „низьким” ступенем акушерського та перинатального ризику розвитку ускладнень, надання медичної допомоги гінекологічним хворим.

II рівень – ЦРЛ і акушерські відділення міських лікарень, міські пологові будинки, у яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також черговий неонатолог цілодобово.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних “низького” і„високого” (за сукупністю факторів) ступеня ризику, а також виконують всі функції установ I рівня, в тому числі надання кваліфікованої допомоги гінекологічним хворим, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги. Установи II рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла > 1800 г (термін гестації ≥ 34 тиж.), які мають захворювання без значних порушень життєвих функцій.

III рівень – міський пологові будинки, перинатальні центри та центри репродуктивного здоров`я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології III-IV рівня акредитації, а також пологові відділення обласних лікарень за відсутності ВУЗів, які мають у своєму складі відділення інтенсивної терапії новонароджених та раннього неонатального нагляду; НДІ ПАГ АМН України.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних „вкрай високого” та „високого” ступеня перинатального ризику з важкою акушерською й екстрагенітальною патологією і надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим, а також виконують всі функції установ I-II рівня.Установи III рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла ≤ 1800 г і терміном гестації ≤ 33 тиж. незалежно від наявної патології, а також усім новонародженим з важкими формами захворювань або будь-якими порушеннями життєвих функцій.

Організація пренатальної профілактики при вагітності.

Антенатальну профілактику, або допологовий патронаж, заняття з вагітними, профілактику захворювань новонароджених проводять разом акушери-гінекологи і педіатри.

Перший антенатальний патронаж проводять протягом 2 тижнів з моменту взяття вагітної на облік у жіночій консультації Антенатальну охорону плода в районних центрах проводить патронажна сестра, а в сільських амбулаторіях і фельдшерсько-акушерських пунктах у разі відсутності патронажної сестри — акушерка чи фельдшер. При цьому з'ясовують вік, професію вагітної та її чоловіка, перенесені захворювання, наявність хронічних захворювань у сім'ї, шкідливі звички, кількість абортів, пологів, стан здоров'я у даний час, умови праці, побуту, харчування, режим праці та відпочинку, запрошують у дитячу поліклініку в день профілактичного прийому, заповнюють картку антенатального патронажу. Друге патронажне відвідування (на 28—32-му тижнях вагітності) проводить педіатр і медична сестра. Вони уточнюють терміни декретної відпустки, перевіряють виконання вагітною порад медичних працівників, дотримання режиму дня і харчування, навчають майбутню матір, як підготувати молочні залози до годування дитини, організувати в квартирі куточок для новонародженого.

9. Система акушерсько-гінекогогічної допомоги, її мета і завдання. Заклади, які забезпечують первинний, вторинний і третинний рівень цієї допомоги. Основні показники роботи пологового будинку.

Система акушерсько-гінекологічної допомоги

Система акушерсько-гінекологічної допомоги може надаватися як у самостійних лікувально — профілактичних закладах — пологових будинках і жіночих консультаціях, так і у відповідних відділеннях різних лікарень, поліклінік або медико-санітарних частин, в Українському консультативномо-діагностичному центрі матері та дитини. Вона також забезпечується у перинатальних центрах і Центрі реабілітації репродуктивної функції жінок, вІнституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Мета: збереження та відновлення репродуктивного здоровя жінок, профілактика розвитку гінекологічних та пологових ускладнень, екстрагенітальної патології.

Завдання:- амбулаторний прийом вагітних і хворих на гінекологічні захворюванням

- профілактичний огляд жінок

- повноцінне комплексне обстеження вагітних і гінекологічних хворих

- диспансерне спостереження за вагітними та гінекологічними хворими

- виявлення патології вагітності та своєчасна госпіталізація жінок до відділень патології вагітності

- профілактика та лікування безпліддя

- експертиза тимчасової непрацездатності

- гігієнічне виховання з метою підготовки до майбутнього материнства

Заклади, які забезпечують первинний, вторинний, третинний рівні надання допомоги:

I рівень - районні, центральні районні та міські лікарні, в яких відсутні відділення анестезіології й інтенсивної терапії. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога (чергування вдома).

II рівень - районні лікарні, центральні районні лікарні і акушерські відділення міських лікарень, міські пологові будинки, у яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також черговий неонатолог цілодобово.

III рівень - міські, обласні пологові будинки, перинатальні центри та центри репродуктивного здоров'я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології III-IV рівня акредитації, а також пологові відділення обласних лікарень, які мають у своєму складі відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії новонароджених; інститут ПАГ АМН України.

Показники роботи пологового будинку:

1.1 Своєчасне взяття вагітних на облік:

кількість жінок, які звернулись до консультації

із строком вагітності до 12 тиж

------------------------------------------------------------------------ * 100

заг.кількість вагітних, взятих консультацією на облік

1.2 Питома вага нормальних пологів:

кількість нормальних пологів

--------------------------------------------------- * 100

загальна кількість прийнятих пологів

1.3 Частота ускладнень пологів:

кількість окремих ускладнень

-------------------------------------------------* 100

кількість прийнятих пологів

1.4 Рання неонатальна смертність:

кількість померлих віком перших повних 7 днів

------------------------------------------------------------- * 100

кількість дітей, які народились живими

10. Завдання, зміст роботи стаціонару пологового будинку, особливості його структури. Яка облікова документація використовується у стаціонарах акушерсько-гінекологічного профілю?

Завдання стаціонару пологового будинку

1. Надання кваліфікованої стаціонарної лікувально-діагностичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим та гінекологічним хворим згідно з “Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги”.
2. Забезпечення невідкладною акушерсько-гінекологічною та неонатологічною допомогою пацієнтів.
3. Забезпечення кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою пацієнтів.
4. Впровадження в практику сучасних засобів діагностики та лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.
5. Своєчасне скерування при необхідності пацієнтів на вищий рівень надання медичної допомоги згідно з визначеними рівнями організації акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні.
6. Здійснення заходів щодо профілактики виникнення нутрішньолікарняних інфекцій.
7. Організація лікувально-діагностичної допомоги з питань репродуктивного здоров’я подружжю, молоді, особам, що беруть шлюб на стаціонарному етапі.
8. Організація та забезпечення спеціалізованої консультативної допомоги пацієнтам пологового будинку.
9. Проведення цитологічного скринінгу на патологію шийки матки усіх пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою вперше за звітний рік.
10. Організація спільного перебування матері та новонародженого відповідно до вимог чинних галузевих нормативних документів.
11. Удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим та хворим на гінекологічну патологію.
12. Вивчення та впровадження сучасних методик ведення пологів та післяпологового періоду, діагностики та лікування гінекологічних захворювань, ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, досвіду роботи кращих лікувально-профілактичних закладів щодо сучасних технологій надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
13. Аналіз показників стану здоров’я жінок і дітей, показників якості надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню, розробка заходів щодо їх поліпшення.
14. Ведення відповідних форм звітно-облікової та статистичної документації, надання у встановлені терміни звітної та статистичної інформації щодо діяльності закладу територіальним органам охорони здоров’я.
15. Проведення експертизи тимчасової непрацездатності. Аналіз та розробка заходів щодо її зниження.
16. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу пологового будинку.
17. Забезпечення взаємозв’язку та наступності зі станцією швидкої медичної допомоги, жіночими консультаціями, амбулаторно-поліклінічними закладами та дитячими поліклініками, спеціалізованими ЛПЗ (дермато-венерологічні лікарні, протитуберкульозний диспансер та ін.).
18. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів
19. Надання інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, материнської смертності, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров’я.
20. Забезпечення організації проведення патологоанатомічного дослідження згідно з чинним законодавством, участі у ньому фахівців, причетних до надання медичної допомоги померлим пацієнтам.
21. Забезпечення складання статистичних звітів за встановленими зразками.
22. Організація оформлення документів на новонароджених, від яких відмовились батьки згідно з чинним законодавством.
23. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем пологового будинку.
24. Створення ліжок денного перебування у гінекологічному та відділенні патології вагітних згідно з показаннями, визначеними у наказі МОЗ від 28.12.02 № 503 “Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні”.
25. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім"ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

Зміст роботи стаціонару пологового будинку

Пологовий будинок (відділення) надає спеціалізовану допомогу за територіальним принципом, але перша і невідкладна медична допомога надається усім вагітним і породіллям незалежно від місця проживання і відомчої підлеглості установ. Госпіталізація здійснюється за напрямами компетентних медичних працівників, але жінка може і сама звернутися в пологовий будинок (відділення).

Структура стаціонару пологового будинку

Стаціонар пологового будинку включає приміщення приймально-оглядові і для виписки; відділення: родове, післяпологове, патології вагітних, обсервація, гінекологічне, новонароджених, реанімаційне. Пологове і гінекологічні відділення рекомендується по можливості розміщувати в різних корпусах. Приймально-оглядові приміщення акушерських і гінекологічних відділень мають бути роздільними. У них є кімната-фільтр і оглядові кімнати, звідки після санітарної обробки жінка поступає у відповідне відділення.

Родове відділення (приміщення родового блоку) має передпологові палати з кількістю ліжок, що становить 12% розрахункового числа ліжок післяпологового фізіологічного відділення (але не менше 2), палати інтенсивної терапії і родові палати, в яких повинно бути 8% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення (але не менше 2), операційну і оглядові палати.