Методика визначення еколого-економічної шкоди від забруднення атмосферного повітря викидами стаціонарних джерел
На народногосподарському рівні розрахунок річної економічної шкоди від забруднення атмосфери одним точковим джерелом здійснюється за формулою:
n
Ш=J·σ·f·åAі · mі ,(14)
і=1
де Ш - річна економічна шкода від забруднення повітря стаціонарним джерелом, грн./рік;
J – питома економічна шкода, грн./ум.т, приймається рівною 3,2 грн./ум. т;
σ – показник відносної небезпеки забруднення атмосфери над даною територією;
f – поправочний коефіцієнт, що враховує характер розсіювання шкідливих викидів в атмосфері;
Aі – показник екологічної небезпеки і-ої забруднюючої речовини (табл.А), ум.т/т;
mі – маса викиду і-ої забруднюючої речовини, т/рік;
n – кількість забруднюючих речовин, що викидаються з даного джерела.
Значення показника σ встановлюється залежно від типу території, яка опинилася в зоні активного забруднення (табл.Б).
Якщо структура зони активного забруднення є неоднорідною за складом території, середній для всієї зони параметр σ визначається за формулою:
, (15)
де Sj – площа території j-го типу, яка потрапляє в зону активного забруднення, га;
Sзаз - | загальна площа зони активного забруднення, га; |
Таблиця А
Показник екологічної небезпеки
для окремих забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
Забруднююча речовина | Аі, ум.т/т |
Оксид вуглецю СО | |
Діоксид сірки SO2 | 16,5 |
Сірководень H2S | 41,1 |
Сірчана кислота H2SO4 | 49,0 |
Оксид азоту в перерахунку на NO2 (за масою) | 41,1 |
Аміак NH3 | 4,64 |
Леткі низькомолекулярні вуглеводні (для рідкого палива – бензину та ін. – по вуглецю) | 1,26 |
Ацетон CH3COCH3 | 2,22 |
Фенол C6H5OH | |
Сажа (пил вуглецю) без домішок | 41,5 |
Оксиди натрію, магнію, калію, кальцію, заліза, стронцію, молібдену, вольфраму, вісмуту | 13,9 |
Деревний пил | 19,6 |
Пентаоксид діванадію (пил) V2O5 | |
Неорганічні сполуки шестивалентного хрому | |
Ціаністий водень HCN | |
Хлор молекулярний | 89,4 |
Оксиди алюмінію Al2O3 | 16,9 |
Діоксид кремнію SiO2 | 83,2 |
Нікель та його оксиди | |
Кобальт металевий, оксид кобальту | |
Оксид цинку ZnO | |
Оксиди миш’яку | |
Неорганічні сполуки ртуті по Hg | |
Неорганічні сполуки свинцю по Pb | |
Пил неорганічний: | |
· зола донецького вугілля | |
· зола торфу | |
· коксовий та агломераційний пил, який викидається підприємствами чорної металургії |
Продовження таблиці А
· кам’яновугільний пил | |
· пил нікелевого агломерату | |
· тверді частинки, що викидаються транспортними засобами з двигунами внутрішнього згоряння, які працюють на неетильованому бензині | |
· те саме на етильованому бензині | |
· те саме для дизелів, паливних та інших установок, що спалюють мазут і газ | |
· пил цементних виробництв | |
· пил слюди | |
· пил тальку | |
· пил гіпсу, вапняку |
Таблиця Б
Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосфери над територіями різних типів
Тип забрудненої території | σj |
Курорти, санаторії, заказники | |
Приміські зони відпочинку, садові і дачні кооперативи й товариства | |
Селітебна територія зі щільністю населення N люд./га | 0,1· N* |
Території промислових підприємств (включаючи санітарно-захисні зони) і промислових вузлів | |
Ліси: | |
- 1 група | 0,2 |
- 2 група | 0,1 |
Рілля**, південні зони (на південь від 50º п.ш.) | 0,25 |
Інші райони | 0,1 |
Сади, виноградники** | 0,5 |
Пасовища, сіножаті** | 0,05 |
* Якщо щільність населення в межах даного населеного пункту перевищує 80 осіб/га, значення показника σ слід прийняти рівним 8.
** Для зрошуваних орних земель, садів, виноградників, сіножатей вказані числа слід помножити на 2.
k – | кількість найменувань типів територій, які потрапляють в зону активного забруднення. |
Зона активного забруднення для стаціонарних джерел викидів являє собою коло з радіусами:
- внутрішнім – Rвн = 2·φ·h ;
- зовнішнім – Rзов = 20·φ·h ,
де h – висота джерела викидів, м;
φ – безрозмірна поправка, яка враховує висоту підйому факелу:
, (16)
де ΔТ – різниця температур атмосферного повітря і димових газів на виході з труби, ºС.
Поправка, яка враховує характер розсіювання домішок в атмосфері (f) для газоподібних речовин і легких дрібнодисперсних частинок зі швидкістю осідання менш ніж 1 см/с (діоксид сірки) визначається за формулою:
, (17)
де u – швидкість вітру, м/с.
Для важчих домішок, які осідають зі швидкістю від 1 до 20 см/с (тверді частинки), поправка розраховується за формулою:
, (18)
Для твердих частинок, які осідають зі швидкістю більш як 20 см/с, поправка приймається рівною 10.
Врублевская Елена Васильевна
МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
к выполнению курсового проекта
по экономике природопользования на тему
“Оценка эколого-экономического уровня производства на комплексном лесном предприятии”
(для студентов, обучающихся по специальности 6.050200)
(на украинском языке)
Кафедра экономики и менеджмента лесных предприятий
Украинский государственный лесотехнический университет
Украина, 79057, г. Львов, ул. Генерала Чупринки, 103
O. Vrublevska
METHODOLOGICAL RECOMMENDATIONS
for the Course Project
on Environmental and Natural Resource Economics
“The Evaluation of the Ecological-Economical Level of Production on the Forest Enterprise”
(For Students Studying the Specialty 6.050200)
(Ukrainian)
Department Of The Economics And Management Of Forest Enterprises
Ukrainian State University Of Forestry And Wood Technology
General Chuprynka Str., 103, Lviv, 79057, Ukraine
[1] Див. “Дебет-кредит”, №1-2, 2002р., а також “Все про бухгалтерський облік”, №34, 08.04.2003. Вказані зміни не відображено в довіднику [2]. Суть їх полягає у скасуванні лімітів викидів забруднень для стаціонарних джерел і у підвищенні нормативів збору в 1.5 рази.