Вихідні дані до вибору теми роботи
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи з дисципліни
«Організація туристичних подорожей»
для студентів 2 курсу всіх форм навчання
напрямку підготовки 6.140103 «Туризм»
Львів – 2012
Методичні вказівкидо виконання курсової роботи з дисципліни «Організація туристичних подорожей справи»для студентів 2 курсу всіх форм навчання спеціальності 6.140103 «Туризм» –Львів: ЛІЕТ, 2010. – … с.
Укладач: Кучинська І. В., к.б.н., в. о. доцента кафедри теорії і практики туризму і готельного господарства..
Рекомендовано засіданням кафедри
теорії і практики туризму
і готельного господарства
Протокол № ___ від ______2012 р.
Зав. кафедрою, д.е.н., проф.
__ ____________ Бочан І.О.
| |
Зміст
1. Загальні положення ……………………………………………………………. 3
2. Порядок виконання курсової роботи ………………………………………… 4
3. Зміст курсової роботи……………………………………………..……………. 5
4. Вимоги до оформлення курсової роботи …………………………………..… 7
5. Захист курсової роботи ………………………………………………………… 9
6. Список літератури …………………………………………………………...… 10
7. Додатки …………………………………………………………………………. 14
Загальні положення
Відповідно до навчального плану студенти виконують курсову роботу з дисципліни „Організація туристичних подорожей”. Метою виконання роботи є оволодіння теоретичними знаннями і формування практичних навичок студентів у сфері організації діяльності туристського підприємства та надання туристичних послуг.
Туристична діяльність – це діяльність, направлена на формування, просування та реалізацію туристичного продукту, здійснення подорожей. Ця діяльність здійснюється юридичними особами та індивідуальними підприємцями на основі спеціальних дозволів – ліцензій на туристську діяльність, а також відповідно до вимог закону України «Про туризм» та іншими законодавчими актами України.
Організація-сукупність процесів або дій, які обумовлюють об’єднання елементів, частин в ціле, створення життєздатної стійкої системи. Організація туризму є відносно новим соціально-економічним явищем. Для успішного керування туристською діяльністю необхідне ретельне вивчення суб’єктів господарювання, тобто підприємств та установ, які мають відношення до туристської діяльності, а також механізмів їх взаємодії.
Виконання курсової роботи є одним із видів самостійної науково-дослідної роботи студентів, що допомагає визначити якість теоретичних знань, набутих студентами під час навчання, та навичок їх використання для вирішення практичних завдань.
Метою виконання курсової роботи є закріплення теоретико-методологічних аспектів і практичного застосування прийомів і методів ефективної організації туристської діяльності, розробки туристських маршрутів і відповідної програми обслуговування.Кінцевим результатом виконання курсової роботи є розробка туру до обраної країни і формування пакету послуг відповідно до обраного виду туризму і класу туристичного обслуговування
Виконання курсової роботи дає змогу:
- закріпити і поглибити теоретичні знання, щодо організації надання туристичних послуг;
- розвинути навички роботи зі спеціальною літературою та джерелами первинної інформації;
- навчитися узагальнювати теоретичні та практичні дані і на їх основі самостійно формулювати та обґрунтовувати висновки
Написання курсової роботи допомагає студентам поглиблено засвоїти програмні питання курсу через опрацювання відповідної навчальної та спеціальної літератури, монографій, статей у періодичних виданнях, наукових збірниках тощо.
вихідні дані до вибору теми роботи
Тематика курсових робіт відповідає програмі дисципліни «Організація туристичної діяльності», забезпечує індивідуальність, різноманітність змісту та однаковий ступінь складності. Тема курсової роботи обирається на підставі таблиці з вихідними даними (додаток А) і має 3 основні складові: країна – туристична дестинація, вид туризму та клас туристичного обслуговування.
Види туризму
Для виділення видів туризму застосовується найбільш поширена класифікації – за метою подорожі.
За метою подорожі виділяють:
· рекреаційний
· лікувально-оздоровчий
· пізнавальний
· релігійний
· діловий
· науковий
· етнічний
· спортивний
· пригодницький
· екологічний
· сільський тошо
Пізнавальний або екскурсійний туризм включає подорожі з пізнавальними цілями. Дуже часто він поєднується з туризмом інших видів — відпочинком, етнічним, діловим тощо, але існують також подорожі суто пізнавального характеру. Останнім часом виділився специфічний підвид цього виду туризму – культурно-пізнавальний (heritage-tourism). Це подорожі з відвіданням історико-культурних центрів з метою ознайомлення з культурою країн світу: об'єктами архітектури, історії, мистецтва, археології і так далі. Цей підвид близький також до культурно-розважального туризму — туристичних подорожей, що проводяться з метою відвідання музеїв, виставок, картинних галерей, театрів, а також подієвого туризму —відвідування різного виду заходів: театральних і музичних свят, конкурсів, фестивалів.
Рекреаційний (відпочинковий) туризм– подорож з метою відпочинку, відновлення фізичних, моральних і духовних сил людини (припускає використання природних лікувальних чинників, але тільки для відпочинку і загального оздоровлення без використання об'єктів оздоровчої інфраструктури). Найчастіше він включає купально-пляжний відпочинок на приморських курортах, але в останні роки підвищується інтерес до поїздок у гори чи інші райони екологічно чистої природи.
Лікувально-оздоровчий туризм передбачає використання природних лікувальних чинників (лікувальні джерела і грязі, ропа лиманів, цілющий клімат і т. д.), а також об'єктів оздоровчої інфраструктури (санаторії, пансіонати, поліклініки і так далі) з метою лікування і профілактики різних захворювань. Поширений у країнах з вигідним географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами, які мають бальнеологічні та кліматичні літні й зимові курорти. Лікувальні тури вимагають порівняно тривалих термінів перебування (2-3 тижні) і більш розвиненого обслуговування, відповідно є досить дорогими.
Спортивний туризм об'єднує подорожі для участі у спортивних заходах як у ролі глядача-уболівальника, так і для безпосередньої участі у заняттях спортом. Він має такі різновиди: пішохідний, гірський, водний (на плотах, байдарках), лижний, гірськолижний, велосипедний, автомобільний та ін. Останнім часом популярними стають екзотичні види спортивних занять, такі як дайвінг — підводне плавання, рафтинг — сплави гірськими річками на легких надувних плотах, банджи-джампінг — стрибки з висоти. Туристичні походи мають різні категорії складності.
Релігійний туризм може розглядатися у кількох аспектах
· паломництво, тобто відвідання святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів;
· пізнавальні поїздки, мета яких ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії та релігійною культурою;
· наукові поїздки — поїздки науковців, які вивчають різні релігії.
· місіонерство - подорожі з метою пропаганди релігійного віровчення
Етнічний (сентиментальний, ностальгійний) туризм — це поїздки для побачення з рідними та відвідання місць, з якими пов'язана історія народу або життя предків. Цей вид туризму має особливе значення для тих країн, значна частина населення яких проживає за кордоном.
Діловий туризмохоплює подорожі зі службовими цілями без одержання доходів в місці відрядження. До ділового туризму ВТО відносить поїздки для участі в з'їздах, наукових конгресах і конференціях, виробничих семінарах і нарадах, ярмарках, виставках і міжнародних салонах та інші службові поїздки. Ділові поїздки характеризуються попитом на обслуговування за найвищими класами, відповідно високої вартості, на них мало впливає фактор сезонності.
Пригодницький туризм – це тури, що пропонують незвичайний відпочинок, можливість зануритись у вир пригод, випробувати себе, повністю змінити оточення (інколи — на дуже екзотичне), отримати нові незвичайні емоції. Як правило, такий туризм є дуже дорогим й елітарним. Пригодницький туризм вимагає від учасників певної фізичної підготовки і майстерності, швидкості реакції, уміння ухвалювати нестандартні рішення, тому він близький до спортивного туризму. Часто він пов'язаний з певним ризиком і вимагає підвищеної уваги до безпеки туристів. Внаслідок цього, з пригодницького виділився екстремальний туризм, метою якого є випробування сил людини в складній обстановці.
Сільський туризм та агротуризм - це вид туризму, який дає можливість міським мешканцям цікаво та змістовно відпочити у сільських місцевостях, де вони знайомляться з побутом сільських мешканців, а також народною культурою — піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами. Передбачає вживання екологічно чистих продуктів, вирощених у селянському господарстві, участь у сільськогосподарських роботах тощо.
Екологічний туризм – вид туризму, метою якого є відвідання місць з відносно недоторканою природою (заповідники, національні парки), знайомство з місцевою флорою і фауною, проведення екологічної освіти, безпосередня участь туристів в природоохоронних акціях, екологічних таборах тощо. Необхідною умовою є використання проекологічних технологій в обслуговуванні туристів (економія води, електроенергії, зменшення кількості відходів тощо), а також залучення частини прибутку від туризму на потреби охорони природи.