Д. поняття лісу і лісового фонду, класифікація лісу.

Збірка лісових термінів різних країн (Рим, 1998) містить більше 200 визначень поняття "ліс", які розділено на три групи. Ліс визначається як правова чи адміністративна одиниця (1), елемент земельного покриву (2) чи об'єкт землекористування (3). У більшості країн "ліс" розглядається як елемент земельного покриву й об'єкт землекористування (2+3). При цьому "лісом" вважаються і не лісові землі, нерозривно з ним пов'язані, та необхідні для сталого лісоуправління (галявини, дороги, болота і т.п.). Українське визначення "лісу", значною мірою дублює визначення, дане в радянський час (ДСТ 18487-73) і за міжнародною класифікацією віднесено до другої групи. Об'єктом землекористування в Україні є не ліс, а "лісовий фонд". Це поняття також запозичене з радянського законодавства, що розглядало "ліс" і "землю", як окремі правові об'єкти. Ситуація давно змінилася, однак термін "лісовий фонд" міцно закріпився в законах багатьох постсоціалістичних країн (Росія, Бєларусь, Болгарія, Румунія, Албанія, Україна). Новий ЗК України успадкував його, але змінив колишній зміст, шляхом виключення зі складу "лісового фонду" полезахисних лісосмуг і інших насаджень лінійного типу (формально ці насадження цілком відповідають визначенню "лісу" із ЛК, але по суті лісом не є), а також коригування положень щодо законодавчого регулювання земель різних фондів. Наслідки таких законодавчих рішень очевидні:

· значно зменшиться вкрита лісом площа країни (більш ніж на 700 тис. га), до 14,3% знизиться лісистість. Як наслідок, виникне необхідність, коректування статистичної звітності, програмних документів, пов'язаних з полезахисним лісорозведенням, агролісомеліорацією, оптимізацією лісистості;

· загостряться конфлікти з приводу визначення статусу земель, віднесення їх до того чи іншого фонду, вибору режиму експлуатації, контролю, визначення можливості приватизації і передачі в комунальну власність. Під особливе законодавче регулювання підпадають численні лісові заповідники, національні і регіональні парки, заказники, заповідні урочища (природо-заповідний фонд), ліси зелених зон (землі рекреаційного значення), ліси уздовж рік і інших водойм (землі водного фонду) і т.п. Але як визначити, в складі якого фонду варто враховувати ліс, що зростає уздовж ріки, що протікає по регіональному парку у зеленій зоні, якого-небудь населеного пункту (лісовий-водний-заповідний-рекреаційний фонд)?

· вимагатиме термінового перегляду система поділу лісів за цільовим призначенням. З'явиться можливість зміни давно застарілих правил, шляхом відмови від використання категорій захисності і зміни змісту поняття "група лісів". Реалізація раніше запропонованої нами схеми (див. "Лісовий і мисливський журнал" №12, 2000), що передбачає відмову від поділу лісів на групи, без зміни ЗК неможлива, тому що в новому ЗК присутнє пряме посилання на ліси першої групи;

· виникне необхідність законодавчого врегулювання питань, пов'язаних з охороною, експлуатацією, відновленням і створенням лісосмуг і інших лінійних насаджень на землях сільськогосподарського значення.

Поняття "лісового фонду", що народилося в країні з єдиною державною власністю на ліси і плановою економікою стає мало придатним для використання в умовах різноманіття форм власності.

Ліси можуть бути класифіковані за різними комплексами ознак. Класичним та найбільш поширеним підходом є класифікація лісових біомів в комбінації з видами та довготривалістю (вічнозелений або листопадний) листового покриву домінуючих видів; також в цій класифікації береться до уваги склад лісів з переважно широколистяних порід, хвойних порід, або змішаний. Згідно з описаною класифікацією розрізняють наступні види лісів:

1. Бореальні ліси;— займають субарктичну зону, є переважно вічнозеленими хвойними.

2. В помірній зоні— широколистяні листопадні ліси (або листопадні ліси помірного клімату), вічнозелені хвойні ліси (хвойні ліси помірного клімату та дощові ліси помірного клімату); в теплій південній (або північній) частинах помірної кліматичної зони є також порівняно невеликі масиви вічнозелених широколистяних лісів (наприклад, лаврові ліси, або евкаліптові ліс в Австралії). Дощовий тропічний ліс на схилах гори Кенія.

3. Тропічні та субтропічні ліси включають тропічні та субтропічні вологі ліси, тропічні та субтропічні сухі ліси, та тропічні та субтропічні хвойні ліси.

Окрім того, існує (та використовується в лісовій промисловості) класифікація лісів, що базується на фізичних властивостях деревини та стадії розвитку лісу (клімактеричний; такий, що розвивається; первинний; вторинний, або відновлений).

Також в деяких випадках ліси класифікують на основі домінантного виду дерев (наприклад «букові ліси» в Карпатах, або «ліси білого евкаліпту» на південному сході Австралії).